21922

Технологічний процес виробництва горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних виробів

Отчет о прохождении практики

Производство и промышленные технологии

Львівський Лікеро - Горілчаний Завод є перший виробник на Україні горілчаної продукції. Горілка порівняно недавній винахід людства. До появи горілки на Галичині прості галичани пили пиво, шляхта - вино, і лише наприкінці 18 ст. в Галичині зявляється мода на горілку

Украинкский

2014-08-21

238.5 KB

39 чел.

27

PAGE \* MERGEFORMAT 1

З М І С Т

.

Назва розділу

стор.

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БАЗУ ПРАКТИКИ – ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод"

3

1.1. Історична довідка про підприємство -

5

1.2. Структура підприємства -

РОЗДІЛ 2.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ за темою дипломного проекту (магістерської (бакалаврської) кваліфікаційної роботи)            

 

2.1. Технологія виробництва та технічна оснащеність підприємства

10

2.2. Характеристика три блоків розливу

10

РОЗДІЛ 3.

ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1. Заходи з охорони праці

13

3.2. Вимоги пожежної безпеки

19

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                       

20

ДОДАТКИ

21

Розділ №1

Львівський Лікеро - Горілчаний Завод

Потужність: понад 40 видів горілки; 10 видів лікерів;

З види натурального оцту; Якість: понад

56 млн. пляшок горілчаних виробів на рік;

8 млн. пляшок харчового оцту на рік; Бізнес: 6% ринку України;

60 % ринку Львівщини;

99,8 % споживання на Львівщині;

Цінність: понад 270 професіоналів; Досвід:

75 років виняткового досвіду.

Львівський Лікеро - Горілчаний Завод є перший виробник на Україні горілчаної продукції. Горілка порівняно недавній винахід людства. До появи горілки на Галичині прості галичани пили пиво, шляхта - вино, і лише наприкінці 18 ст. в Галичині з'являється мода на горілку. . ,

У 18 ст. Галичина найбільша провінція Австро - Угорської імперії, згідно з реформою цісаря Франца Йосифа І ( 1830 - 1916 ^Галичині гарантовано особливий статус і надано право на виготовлення і продаж горілки, у середині, 18 ст. У великих поселеннях на Львівщині з'являються перші ґуральні і лише в 1842 р. у Львові відкрито перший горілчаний завод. ^

В середині 18 ст. велокуріння стає потужним промислом на Галичині, а фабрична львівська горілка постачається до імператорського двору. У 1909 р. Леопольд Дбайчевський, власник львівської фабрики горілки і лікерів отримує від його величності імператора Франца Йосифа II шляхетний статус Цісарсько - Королівського Придворного постачальника І ступеня.

Сучасна історія Львівського Лікеро - Горілчаного Заводу бере свій початок в 1931р.^[р той час Львів перебував у складі Польщі. Завдяки вигідному геополітичному положенню за Радянських часів Львівський Лікеро - Горілчаний Завод, один з трьох основних заводів експортерів у Радянському Союзі, 80% продукції Л ЛГЗ експортується у 40 країн Європи, у СІЛА, Канаду та країни Південної Америки. У '1980 р. виробнича потужність Львівського Лікеро - Горілчаного Заводу сягає близько 5 млн. дал горілчаної продукції на рік. Так само, як і "Московський Кристал" та Ленінградський Горілчаний Завод, Львівський Лікеро - Горілчаний Завод перебуває під пильним державним контролем і постачає продукцію найвищого стандарту якості.

За роки незалежності багато що змінилося в новій Україні проте і сьогодні вся, без винятку продукція Львівського Лікеро - Горілчаного заводу виготовляється за всіма стандартами якості, традиційно за класичною схемою горілка виготовляється з зернового спирту та води у співвідношенні 40:60. Спирт має бути першокласним. На Львівському

році за місяць тут виробляли 80 тисяч декалітрів горілки і 2-3 тисячі декалітрів денатурату.

В червні 1941 року завод зазнав німецького бомбардування. Руйнувань зазнали ректифікаційний і лікерний цехи і котельня. У 1944 році завод відновлював виробничі фонди, а наступного року вже працював на повну потужність. Тут вироблялася не тільки горілка, але й різноманітні настоянки, лікери, спирт.

У 1950 році асортимент заводу не може не вражати. Це в першу чергу чотири види горілки - Звичайна, Особлива Московська 50° і 56°, а також настоянки - гіркі: Англійська гірка, Звіробій, Зубрівка, М'ятна гірка, Лимонна гірка, Перцева, Тмінна гірка, Померанцева гірка, Хінна гірка, Кіршівассер, Анісова, Мисливська, Коріандр- бренді, Любительська; солодкі: Горобина на коньяку, Апельсинова, Яблучна, Слив'янка, Запіканка, Спотикач, Вишнева наливка, Вишнева настоянка, Дюппель- Кюмель, Чорнопорічкова, Кизилова, Клюквова, лікери: Апельсиновий, Трояндовий, Какао-Шуе, Ванільний, Кавовий, Рейд, Вишневий, Черрі-Бренді, Кюрассе, Шартрез, Бенедиктин, Аллаш, Анісовий, М'ятний, Лимонний, Чайний, Ювілейний, Кизиловий, Чорнопорічковий. А сім назв лікеру закладали на старіння. Як видно із назв частина цього асортименту дісталася у спадок ще з довоєнних часів. Принаймні такі назви як Кіршівассер, Дюппель-Кюмель, Какао-Шуе або Аллаш звучать нині для нас надто екзотично.

Було вироблено у 1950 році:

  •  гірких наливок - 40,7 тисяч декалітрів,
  •  солодких - 17,3 тисячі декалітрів,
  •  лікерів - 11,5 тисяч декалітрів,
  •  горілки - 271,9 тисяч декалітрів

На початку 90-х років була оновлена технологічна база, що дає сьогодні можливість випускати понад 70 найменувань високоякісних горілок і лікерів.

Для покращення якості продукції, її естетичного оформлення та збільшення потужностей в 1995-1996 роках на заводі проведено реконструкцію - встановлено 7 нових імпортних ліній розливу.

Продукція Львівського лікеро-горілчаного заводу виробляється із натуральних компонентів. В технологічному процесі використовується спирт із першокласного зерна і вода, яка проходить відповідну підготовку на сучасному обладнанні. Лікери виробляються лише із натуральних соків виготовлених з ягід екологічно чистого Карпатського краю. ЗАТ „Львівський лікеро-горілчаний завод" створено трудовим колективом у 2000 році. Річна потужність виробництва лікеро- горілчаних виробів в 2005 році 2,8 мільйона декалітрів. Підприємство виробляє продукцію під торговими марками „Володар", „Перлова", „Золото Полуботка", „Львівська горілка", „Львівський стандарт", а також відомі горілки "Володар", "Забава", "Золотий лев", „Золото Полуботка", "Перлова","Саміт", "Слава", "Столова" бальзам "Дністер" та інші.

За високу якість продукції журналом "Світовий ринок" (Іспанія) Товариство нагороджено "Золотим призом за комерційний престиж". В 1995 році горілка "Столова" на дегустації в США зайняла перше місце разом з горілками "Абсолют" та "Смірнов".

Очолює підприємство генеральний директор Охабський Іван Михайлович.

З 1842 р. у Львові на Богданівці (в районі теперішньої вулиці Боберського по Городоцькій № 185) діяв горілчаний завод. У 20-х роках двадцятого сторіччя він належав державі і отримав назву Фабрика горілки № 10 Державного спиртового монополю. Його розвиток спричинився до будівництва нового підприємства на Знесінні під такою ж назвою і 1 червня 1928 р. дирекція Державного спиртового монополю у Варшаві (відділення у Львові) звернулася до львівського магістрату з проханням надати дозвіл на будівництво Львівського горілчано- лікерного заводу № 10 на вулиці Купальній. Оскільки земельна ділянка належала дирекції Державного спиртового монополю, то особливих перепон для дозволу не було і 3 листопада 1928* р. дозвіл було отримано. Завершили будівництво заводу ЗО листопада 1931 року. Завод на Богданівці зосередився винятково на виробництві спирту, завод на Знесінні виробляв переважно горілку (Державна фабрика горілки № 10).

Завершення будови заводу припало на час, коли спиртові та горілчані підприємства переживали скруту, попит на продукцію падав і через це доводилося майже наполовину скорочувати робітників.

У 1934 році на фабриці горілки № 10 (або ж як її ще називалй монопольний спиртовий завод та „Монополь") працювало 140 робітників. Державний завод на диво успішно конкурував з приватними підприємствами. Ба навіть зі славетною фабрикою Бачевського. Згодом, коли на фабриці Бачевського працювало 105 робітників, оскільки частину мусили звільнити, на фабриці горілки Державного спиртового монополю було 154 працівники (78 чоловіків та 76 жінок). Врешті найбільше приватне підприємство „Промислове товариство Косецьких" на Левандівці не витримало змагання з обома горілчаними велетнями і в 1939 р. мусило скоротити випуск продукції до мінімуму і залишило 4-5 робітників з 250-:-300 робітників, що працювали в одну зміну.

Державний спиртовий монополь мав горілчані склади для збуту гуртом у Золочеві, Стрию, Бродах, Самборі, Яворові, Турці, Рава-Руській, Дрогобичі, Сокалі, Сколе та у всіх більших містах інших ??воєводств Галичини.

У 1930 р. директором був В. Заносінський, інженером - А. Глуський. У 1939 р. завод випускав майже 900 тисяч декалітрів продукції, а філія на Богданівці у 1936 році виробила 416 тисяч декалітрів спирту.

Напередодні другої світової війни львівські горілчані заводи переживали значне піднесення. Фабрика Бачевського готувалася відкрити свої філії" в Австрії та Чехословаччині. Однак ці плани перервала війна. Фабрика Бачевського згоріла від німецького бомбардування на початку вересня 1939 року.

20 грудня 1939 р. сім горілчаних заводів Львова були націоналізовані. Фабрику горілки № 10 (інша назва монопольний спиртовий завод, „Монополь") зареєстровано 30 січня 1940 р. уже як Львівський лікеро-горілчаний завод № 2. Тоді ж були зареєстровані лікеро-горілчаний та ректифікаційний завод № 1 (Городоцька, 46/48), лікерний завод № 3 на Жовківській, 116, лікерний завод № 4 на Бема, 10, лікерний завод № 5 на Жовківській, 124.

Львівський лікеро-горілчаний завод № 2 підпорядкували Республіканському державному тресту лікеро-коньячних та горілчаних виробів промисловості наркому харчпрому УРСР „Лікергорілка" (постанова РНК УРСР від 9 грудня 1939 року), зареєстрованому 29 лютого 1940 року.

В грудні 1939 р. директором заводу ще був поляк Я.Біруля:Бяльніцкі, але з З січня 1940 року його крісло посів місцевий галичанин Г. Мисюра. Невідомо чим він не догодив високому начальству у Києві, але 3 березня його замінив Б.Ш.Бач. У 1940

Місце знаходження підприємства відповідно до установчих документів (юридична адреса): 79024, м. Львів, вул. Кордуби, 2. '

Фактичне місце знаходження підприємства: 79024, м. Львів, вул. Кордуби, 2.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та статуту підприємства (нова редакція), зареєстрованого Львівською міською радою 26.03.2009, основними напрямками діяльності ЗАТ "ЛЛГЗ" є:

  •  15.91.0 Виробництво дистильованих алкогольних напоїв;
  •  52.25.0 Роздрібна торгівля напоями;
  •  51.34.0 Оптова торгівля напоями.

*

Структурні підрозділи виробництва алкогольних напоїв на ЗАТ "ЛЛГЗ":

  •  адміністративний корпус;
  •  спиртосховище;
  •  цех виробництва горілок та лікеро-горілчаних виробів;
  •  очисне відділення; f .
  •  цех готової продукції; ''
  •  цех виробництва оцту;
  •  цех тари;
  •  цех виробництва ковпачків;
  •  контрольно-виробнича лабораторія;
  •  енергодільниця;
  •  механічна дільниця;
  •  транспортна дільниця;
  •  матеріальний склад;
  •  склад готової продукції. \

Цілісний майновий комплекс лікеро-горілчаного заводу відповідно до договору оренди від 31.03.2000 № 2 орендуються у Регіонального відділення Фонду державного майна Українй по Львівській області. Термін дії договору відповідно до внесених змін від 10.02.2004: з 01.04.2000 до 31.03.2014.

Середня продуктивна потужність заводу по виробництву Алкогольних напоїв

4. Дотримання екологічних та санітарно-технологічних вимог.

Територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України по Львівській області ЗАТ "ЛЛГЗ" видано дозвіл від 06.08.2008 № 283.08.46-15.91.0 на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки (копія дозволу додається). Дозвіл діє з 07.08.2008 по 06.08.2013:.

 

Лабораторія відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду ( галузь атестації додається).

Контроль виробничого процесу на підприємстві здійснюють начальник виробничої лабораторії, інженери по якості спирту та інженери - хіміки.

Виробнича лабораторія заводу забезпечена необхідними засобами вимірювання, лабораторним устаткуванням, лабораторним посудом та реактивами для проведення вхідного • контролю якості спирту, допоміжних матеріалів і контролю якості готової продукції.

Результати аналізів щодо контролю за ходом технологічного процесу записуються у наступні журнали, заведені відповідно до Форм документації * первинного обліку сировини, матеріалів, тари, реєстрації параметрів технологічних процесів та результатів хіміко-технологічного контролю для підприємств-виробників горілчаної та лікеро- горілчаної продукції, затверджених Державним департаментом продовольства 10 січня 2004 року;

  •  журнал контролю якості спирту, що надійшов на підприємство;
  •  журнал реєстрації аналізів технологічної підготовленої води; '
  •  журнал контролю якості горілок з довідних чанів;
  •  журнал контролю якості лікеро-горілчаних напоїв з довідних чанів;
  •  журнал контролю якості готової продукції з лінії розливу;
  •  журнал контролю якості скло посуду;
  •  журнал контролю якості інгредієнтів;
  •  журнал контролю якості допоміжних матеріалів.

Журнали пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та підписами технічного директора та головного бухгалтера.

Виробництво лікеро-горілчаних напоїв включає технологічні процеси виробництва напівфабрикатів - спиртових настоїв, морсів, ароматних спиртів, цукрового сиропу, колеру, їх змішування з спиртом, водою та іншими компонентами, фільтрацію купажу і витримку готових напоїв.

Ароматні спирти, які використовують при приготуванні напоїв, виготовляють шляхом завантаження у перегонний апарат (аламбік) відсортованої таг подрібненої ефірно- олійної чи іншої ароматичної сировини та 50%-60% водцо-спиртового розчину. За допомогою пари апарат нагрівають і переганяють спирт разом з леткими компонентами ароматичної сировини.

Розлив горілок та лікеро-горілчаних напоїв на підприємстві здійснюють на 7-ми спеціалізованих лініях із загальною середньою продуктивністю 55000 пляшок на годину, а саме: " •

  •  "KHS" (Німеччина) - Ґшт. по 12000 пл./год. та 2 шт. по 6000 пл./год.;
  •  "RDI" (Італія) - 1 шт. по 6000 пл./год. та 2 шт. по 12000 пл./год.; .
  •  "А.Л.Б. - 5С" (Україна) - 1 шт. по 1000 пл./год.

Після закупорювання на пляшку, за допомогою маркувальних пристроїв "DOMINO" (2 шт.), "VIDEOYET EXEL" (1 шт.) та "LINX XYMARK 500 &L" (1 шт.) наноситься дата розливу та номер партії, потім пляшки транспортером подаються до етикеровочних автоматів марок "KRONES" (Німеччина) - 4 шт., "PROT" (Італія) - 1 шт. та "SIGMA" 16 Т S1 - 1 шт., де здійснюється наклеювання етикеток та акцизних марок. Для обліку готової продукції використовуються лічильники УГН-1 - 6 шт.

 t

Готова продукція зберігається на складі підприємства^площа яїсого становить 2026 м2 (місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв внесене до Єдиного державного реєстру 07.07.2006 за № 13160107009). Склад готової продукції обладнаний вентиляцією, електроосвітленням та приладом для вимірювання температури та вологості.

Місце зберігання площею 531,3 м2 є закритим, стаціонарним та одноповерховим. Стіни будівлі цегляні, підлога бетонна. Покрівля спиртосховища виконана з бетонних плит. Місце зберігання обладнане витяжною вентиляцією,, системами пожежної та охоронної сигналізації, вуглекислотними вогнегасниками та захистом від блискавки. У приміщенні спиртосховища є приямок з комунікаціями та насосом для збору пролитого спирту. Згідно протоколу вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей .і устаткування від 05.08.2008 № 6 електрообладнання спиртосховища відповідає вимогам електробезпеки.

У мірному відділенні для приймання та відпуску спирту встановлено три мірники, а саме: № 2 - 1000,0 дал, № 3 - 400,6 дал та № 4 - 108,0 дал. .Мірники повірені ДП «Львівстандартметрологія» та видані на них свідоцтва про повірку від 11.08.2009 № 3251, №3252 та №3253.

Граничнодопустимі втрати спирту на З AT "ЛЛГЗ" при. зберіганні, переміщенні та транспортуванні вираховуються згідно "Норм природних вхрат спирту етилового при зберіганні, переміщенні, транспортуванні залізничним, воднйм, автомобільним транспортом" та "Інструкції про порядок їх застосування", які затверджені наказом Держспецмонополії України від 10.02.2000 р. № 14, зареєстрованого в Мін'юсті України 29.02.2000 р. за №111/4332, та №112(4333).

Втрати спирту та готової продукції при виробництві лікеро-горілчаних виробів вираховуються згідно "Норм втрат спирту етилового і готової продукції в лікеро- горілчаному виробництві" та "Інструкції про порядок їх застосування", які затверджені наказами Держспецмонополії України від 31.03.2000 р. № 30 та від 13.03.200 р. № 25, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.04.2000 р. за № 234/4455, та № 235/4456.

Списання втрат спирту при зберіганні і транспортуванні та втрат спирту, готової продукції при виробництві лікеро-горілчаних виробів в межах норм природних втрат проводиться за розпорядженням керівника підприємства.

Технологічний процес виробництва горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних виробів складається із наступних операцій:

  1.  Приймання і зберігання спирту.
    1.  Підготовка води. ' т
    2.  Приготування водно-спиртової суміші (сортівки).
    3.  Обробка водно-спиртової суміші активованим вугіллям (фільтрація). Регенерація вугілля.
    4.  Приготування ароматних спиртів, настоїв.
    5.  Приготування цукрового сиропу, колеру, розчину меду.
    6.  Приготування купажу лікеро-горілчаних виробів. ! у
    7.  Фільтрація і коректування лікеро-горілчаних виробів.
    8.  Внесення інгредієнтів і корегування міцності
    9.  Приймання, зберігання та передача пляшок на виробництво.
    10.  Миття та ополіскування пляшок перед розливом.
    11.  Розлив горілок та лікеро-горілчаних виробів.
    12.  Закупорювання пляшок. г
    13.  Візуальний контроль готової продукції.
    14.  Наклеювання етикеток та акцизних марок.

2. Технологія виробництва та технічна оснащеність підприємства.

Виробництво горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних виробів на підприємстві атестовано Львівським РДЦСМС та видано атестат виробництва №UA3.021.0836-06 від 08.12.2006, який дійсний до 05 квітня 2010 року (копія атестату виробництва додається).

Для здійснення виробництва алкогольних напоїв підприємством, згідно нарядів виданих Департаментом CAT ДПА України, отримується спирт етиловий ректифікований на спиртових заводах області. Кожна партія спирту супроводжується якісним посвідченням та сертифікатом відповідності на серійне виробництво. При прийманні здійснюється відбір проб та випробовування на відповідність показників спирту нормам, зазначеним в ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий-ректифікований. ТУ".

Випробовування спирту здійснюється згідно ДСТУ 4181:2003 "Спирт етиловий ректифікований і спирт етиловий - сирець. Правила приймання і методи випробовування". Результати контролю фіксуються в журналі контролю якості спирту, що надійшов на підприємство (форма ХК-1). v

При отриманні позитивних результатів вхідного контролю, спирт через повірені мірники перекачуються в резервуари спиртосховища, загальною місткістю 114222,5 дал.

Облік спирту у спиртосховищі заводу ведеться по типових формах передбачених Інструкцією з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового (надалі - Інструкція), затвердженою наказом Мінагрополітики України від 13.04.2009 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україні* 02.07.2009 за № 591/16607, а саме:

  •  журнал обліку руху спирту в спиртосховищі (форма П-20);
  •  журнал обліку руху спирту в резервуарах (форма П-22);
  •  журнал обліку відмірів спирту (форма П-23);
  •  акт про відвантаження та приймання спирту (форма П-24);1
  •  акт інвентаризації спирту (форма П-27).

Спирт на виробництво алкогольних напоїв із спиртосховища відпускається по вимогах на відпуск спирту на виробництво (форма П-29).

Облік спирту та спиртовмісних матеріалів на виробництві ведеться по наступних формах первинної документації, які заведені відповідно до Форм документації первинного обліку сировини, матеріалів, тари, реєстрації параметрів технологічних процесів та результатів хіміко-технологічного контролю для підприємств-виробників горілчаної та лікеро-горілчаної продукції, затверджених Державним департаментом продовольства 10 січня 2004 року:

  •  форма № 1 - журнал обліку спирту, що надійшов відділення приготування сортировки;
  •  форма № 2 - журнал приготування і розливу горілки;
  •  форма № 4 - журнал обліку спирту, що надійшов у відділення приготування лікеро-горілчаних напоїв;
  •  форма № 5 - журнал приготування купажів і розливу лікеро-горілчаних напоїв;
  •  форма № 8 - журнал виробництва настоїв спиртових з рослинної сировини;
  •  форма № 9 - журнал виробництва ароматних спиртів;
  •  форма № 11 - журнал виробництва морсів плодово-ягідних спиртових.

Журнали пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та підписами технічного

директора та головного бухгалтера.

Розділ №2

 :

Пакування продукції в поліетиленову термозбіжну плівку проводиться на автоматах типу УМТ-А (4 шт.). Картонний піддон формується на автоматі УМТ-600ФП-А (2 шт.). Короби та лотки з готовою продукцією транспортером подаються в склад готової продукції.

Пакувальний автомат УМТ -1500 АЛ 02 - автомат лінійного типу для групової упаковки в т / у плівку , з вузлом формування та склеювання поддончик , макс. произв. до 20 уп / хв .

Комплектація машин: приводу фірми STM REDUTTORI ( Італія ) , пневмообладнання Камоцці ( Україна - Італія ) , частотні перетворювачі « Altivar », виробництво Франція , датчики оптичні , індуктивні « Фесто » , Австрія , модульні стрічки , направляючі , затискачі , кронштейни - виробництво Sistem Plast ( Італія ) . Центральний процесор , блок живлення , операторська панель - виробництво « Siemens ».

СКЛАД ВИРОБИ ТА ЙОГО МОДИФІКАЦІЇ

Основними вузлами ( складальними одиницями ) машини УМТ - 1500АЛ02 є:

Пристрій формування пакету ;

Пакувальне пристрій.

У пристрої формування пакету здійснюється набір пакета , регулювання його розмірів , укладання на піддон , і подача пакету в пакувальний вузол. Також у вузлі формування пакету відбувається формування піддону з заготівлі шляхом послідовного загину бортів заготівки і посадки їх на клей.

У пакувальному пристрої відбувається різка , зварювання плівки і її порційне відмотування , огортання пакету в плівку. У термокамере пакувального вузла здійснюється усадка плівки , а на виході з неї - швидке охолодження і стабілізація пакета. 

ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП РОБОТИ УМТ - 1500АЛ02

Принцип роботи машини УМТ - 1500АЛ02 заснований на властивості термоусадочної плівки зменшуватися в розмірах під впливом температури .

Всіма механізмами пристрою формування пакету і пакувального пристрою машини УМТ - 1500АЛ02 управляють контролери відповідно до встановленої програмою.

Упаковувати продукція подається на накопичувальному транспортері . Тут здійснюється розподіл потоку продукції на ряди , з одночасним контролем за заповненням продукцією накопичувального транспортера за допомогою датчика.

Потім на переносячи транспортері за допомогою механізмів стопора і відсікача від потоку продукції відділяється пакет необхідного розміру . За допомогою механізму переталківателя готовий блок продукції потрапляє на перехідній столик. Одночасно транспортер - живильник подає заготовки до механізму перенесення заготовок. Механізм перенесення захоплює заготовки за допомогою вакуумних захоплень і переносить на транспортер подачі заготовок. По транспортеру подачі заготовки переміщуються до формує транспортеру . Тут вони « зустрічаються » з сформованим блоком продукції . По ходу переміщення на формувальному транспортері формується піддон відповідно до схеми на рис. 1 .

Після цього готовий блок продукції , покладений на піддон , потрапляє на транспортер подачі пакувального пристрою . Транспортер подачі доставляє блок продукції до електроножем . Одночасно відбувається огортання плівкою блоку продукції по периметру. Потім проходить зварювання та різання плівки електроножем . Електроніж приводиться в рух автоматично. Відвідний транспортер подає блок продукції до термотунелів . Одночасно відбувається відмотування нової порції плівки. 

На транспортері термотунеля обгорнутий блок продукції проходить через термокамеру . Тут піддією температури відбувається усадка плівки. На виході з термокамери відбувається обдув вентиляторами готового пакету з продукцією для прискорення охолодження і стабілізації пакета. Готовий пакет сходить рольганг.

Розділ №3

ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Загальні вимоги

1.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території, будівель та споруд, розміщення устаткування, що введені в експлуатацію до видання Правил , встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці (надалі - Держнаглядохоронпраці) за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України Про охорону праці та Про пожежну безпеку.

План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами Правил (технологічні процеси, устаткування, арматура, транспортні за соби, їх утримання, обслуговування та організація технічного нагляду) і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнагляду не пізніше шести місяців після введення Правил в дію.

1.1.2. У разі відсутності у Правилах вимог, дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві, керівник (надалі - власник) підприємства зобов'язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держпожнагляду відповідно до їх компетенції заходів, що забезпечують безпеку працівників.

1.1.3. Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об'єктів, виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежної безпеки.

Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.

1.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється.

1.1.5. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів.

1.1.6. Відступ від вимог Правил при проектуванні, будівництві, монтажу, реконструкції, технічному переоснащенні не допускається.

1.1.7. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

1.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу.

1.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, власник зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду, розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища.

1.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів Правил допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів, що їх узгодили, у відповідності з Положенням про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

1.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки:

- електрогосподарства;

- газового господарства;

- парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;

- посудин, що працюють під тиском;

- пересувних транспортних засобів;

- водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства;

- зварювальних апаратів та їх зберігання;

- проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;

- іншого устаткування і робіт з підвищеної небезпеки.

Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Накази про призначення цих працівників видаються після перевірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки (правил, інструкцій, положень тощо).

1.1.12. Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси, транспортні засоби повинні  відповідати вимогам, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.

Ці вимоги включають безпеку використання території та виробничих приміщень, безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів, захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно-гігієнічними нормами і правилами, обладнання санітарно-побутових приміщень.

1.1.13. Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці, пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища, які діють в Україні.

1.1.14. Заміна устаткування на інше, що має відмінні, ніж у того, що замінюється, виробничо-технічні характеристики (принцип дії, конструкцію, продуктивність, параметри технологічного процесу, розміри, масу тощо), або його перекомпонування, або зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом, узгодженим інженером з охорони праці підприємства, у необхідних випадках - галузевими науково-дослідними інститутами, і затвердженим у встановленому порядку.

Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні параметри, наведені в паспорті, без узгодження з заводом-виробником, спеціалістами з охорони праці підприємства, а по устаткуванню з підвищеною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці, не дозволяється.

1.1.15. У випадку зміни технологічного процесу, заміни устаткування, виникнення аварійної ситуації, аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції, нормативні акти з охорони праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни, затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії.

1.1.16. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам.

1.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати гранично-допустимих значень за ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90.

1.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87.

1.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівни кові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

1.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві, права та обов'язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах, розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.

1.1.21. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності, видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються, у відповідності з Законом України Про пожежну безпеку, добровільні пожежні дружини (команди) і пожежно-технічні комісії.

Основні завдання, порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні пожежні дружини (команди). Основні завдання і напрями роботи пожежно-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-технічну комісію.

1.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи:

- Державного комітету України по нагляду за охороною праці;

- державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони (УДПО) Міністерства внутрішніх справ України;

- санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

1.1.23. Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці:

- галузевого центрального органу державної виконавчої влади;

- місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території;

- підприємств.

1.1.24. Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють:

- трудові колективи - через вибраних ними уповноважених;

- професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників.

1.2. Обов'язки, права і відповідальність за порушення  цих Правил

1.2.1. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

1.2.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

1.2.3. Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи.

1.2.4. Власник підприємства зобов'язаний:

- створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

- забезпечити функціонування системи управління охороною праці;

- створити відповідні служби і призначити посадових осіб, які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій ;

- організувати проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві;

- здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці;

- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах.

1.2.5. Працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

1.2.6. Особи, винні у порушенні цих Правил, притягаються до дисциплінаpної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

1.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

1.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце на виробництві, проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

1.4. Організація навчання та вимоги до персоналу

1.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуті, можливих наслідків їх впливу на здоров'я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах

Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N241, зареєстровано Мінюстом України 25.01.95 N18/554.

1.4.3. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні особи, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагоджуванням, ремонтом, реконструкцією, діагностуванням та експлуатацією об'єктів, виконанням робіт, обумовлених Правилами , проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань Правил у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з пита

1.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації.

1.4.5. Працівники, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

1.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.

1.4.7. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

1.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні погоджуватися з органами державного пожежного нагляду.

1.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів.

1.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства.

1.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких не дозволяється застосування праці неповнолітніх.

1.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких не дозволяється застосування праці жінок.

Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

1.4.13. Допуск до роботи осіб, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.

Використана література

  1.  http://prommet.net/
    1.  http://document.ua/pravila-bezpeki-dlja-spirtovogo-ta-likerogorilchanogo-virobn-nor5403.html

3.       http://www.meltpack.ru/upload/ris1.jpg


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47133. Транснациональные корпорации 62.66 KB
  Так стороны Конвенции о транснациональных корпорациях признают под понятием транснациональная корпорация юридическое лицо совокупность юридических лиц: имеющее в собственности хозяйственном ведении или оперативном управлении обособленное имущество на территориях двух и более сторон; образованное юридическими лицами двух и более сторон; зарегистрированное в качестве корпорации в соответствии с Конвенцией.С развитием и совершенствованием правового регулирования деликтных отношений такое единообразие в подходе было дополнено...
47134. ФОРМЫ И ФУНКЦИИ ПОДРАЖАНИЯ В ДЕТСТВЕ (По Обуховой) 63.5 KB
  Ими было установлено что подражание или имитация такая форма поведения которая находится в непрерывном изменении и вносит важный вклад в формирование интеллекта личности ребенка помогает ему в освоении норм социальной жизни. Связь подражания ребенка определенного возраста со специфической социальной ситуацией его развития; установили функции отдельных видов подражания; выявили его родство с ориентировочноисследовательской деятельностью. Опираясь на идеи Эльконина и его концепцию периодизации психического развития и Гальперина и его...
47136. Понятие и виды экологических правонарушений 64.24 KB
  Экологическое правонарушение –это противоправное, виновное деяние (действие или бездействие), совершаемое праводееспособным субъектом, причиняющее экологический вред или несущее угрозу причинения либо нарушающее права и законные интересы субъектов экологического права.
47138. Cтруктура и закономерности развития экономических отношений. Производительные силы: средства производства и рабочая сила. Место и роль человека в экономике 64.68 KB
  Производительные силы: средства производства и рабочая сила. Экономические отношения объективно складывающиеся отношения между людьми по поводу производства присвоения обмена и потребления благ в особенности продуктов труда. Если экономические отношения охватывают весь комплекс отношений в ходе хозяйственной деятельности людей то производственные – лишь социальноэкономическое звено отношений в системе общественного производства. Их можно классифицировать по ряду оснований: в зависимости от фазы воспроизводства выделяются отношения...