21940

Вимірювання кутів

Лекция

География, геология и геодезия

2: вертикальна вісь обертання теодоліта ZZ; вісь візування зорової труби VV; вісь обертання зорової труби НН; вісь циліндричного рівня LL; площина горизонтального кутовимірного круга ГК; площину вертикального кутовимірного круга ВК. П – з прямим зображенням зорової труби; М – маркшейдерське виконання; А – з автоколімаційним окуляром. 1 – зорова труба; 230 – вертикальний круг; 329 – колонки труби; 426 – горизонтальний круг; 522 – підставка теодоліта; 623 – підйомний гвинт; 724 – платформа; 8 – становий гвинт; 9 –...

Украинкский

2013-08-04

2.34 MB

7 чел.

Лекція 6.

Вимірювання кутів

На попередній лекції ми розглянули питання якими видами вимірів користуються в геодезії, познайомилися з класифікацією і властивостями похибок вимірів та як виконувати математичну обробку геодезичних вимірів.

Досить важливо запам’ятати як визначається кількісна та якісна характеристики вимірів: середнє арифметичне, середні квадратичні похибки вимірів, одиниці вимірів та функцій виміряних величин.

29. Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів

Горизонтальним кутом називають поворот між ортогональними проекціями  Оа і Оb  ліній місцевості ОА і ОВ в горизонтальній площині Р (рис. 5.1,а).

Вертикальним кутом називають поворот в вертикальній (прямовисній) площині лінії місцевості ОА до її проекції Оa на горизонтальну площину Р (рис. 5.1,б).

              

                a                                                  б

Рис. 5.1. Схема вимірювання горизонтальних (а) та вертикальних (б) кутів

Вимірювання кутів та виконують за допомогою теодолітів-тахеометрів

За принциповою схемою вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів (рис. 5.1, а,б) теодоліт має геометричні осі та площини (рис. 5.2):

вертикальна вісь обертання теодоліта (ZZ);

вісь візування зорової труби (VV);

вісь обертання зорової труби (НН);

вісь циліндричного рівня (LL);

площина горизонтального кутовимірного круга (ГК);

площину вертикального кутовимірного круга (ВК).

Рис. 5.2. Принципова схема побудови теодоліта

За геометричною схемою осі та площини теодоліта повинні бути взаємно перпендикулярними або паралельними. Так повинні виконуватись умови:  LL  ZZ;  VV ^ HH;           HH ^ ZZ;  LL // ГК;  ВК ^ ГК та ВК || ZZ.

30 Класифікація теодолітів

 Теодоліти розрізняють по конструкції, точності, призначенню та іншим ознакам.

За призначенням і сферою використання розрізняють: астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, автоколімаційні та спеціальні теодоліти.

За конструкцією: прості, повторні, механічні, оптичні, електронні.

За стандартом теодоліти позначають літерою Т далі йдуть літери, які позначають конструкцію теодоліта:

  •  К – з компенсатором вертикального круга.
  •  П – з прямим зображенням зорової труби;
  •  М – маркшейдерське виконання;
  •  А – з автоколімаційним окуляром.

За точністю теодоліти поділяють на

  •  високоточні Т05, Т1;
  •  точні Т2, Т5, Т10;
  •  технічні Т15, Т20, Т30, Т60.

Рис. 5.3. Технічний теодоліт Т30.

1 –  зорова труба; 2,30  – вертикальний круг; 3,29 – колонки  труби; 4,26 – горизонтальний круг; 5,22 – підставка теодоліта; 6,23 – підйомний гвинт; 7,24 – платформа; 8 – становий гвинт; 9 – закріпний гвинт лімба горизонтального круга; 10 – виправні гвинти циліндричного рівня; 11 – закріпний гвинт алідади горизонтального круга; 12 – циліндричний рівень; 13,19 – гвинт фокусування; 14,18 – закріпний гвинт труби; 15,17 – візир зорової труби; 16 – зорова труба; 20 – мікрометрений (навідний) гвинт зорової труби; 21 – мікрометрений гвинт алідади горизонтального круга; 25 –  мікрометрений (навідний) гвинт лімба горизонтального круга; 27 – окуляр відлікового мікроскопа; 28 – дзеркало; 31 – паз для бусолі.  

Основними конструктивними елементами оптичних теодолітів є:

  1.  Зорова труба

Зорова труба призначена для візування на віддалені предмети місцевості та споруд. Вони дають обернене або уявне і збільшене зображення.

Рис. 5.4. Зорова труба

1 – об’єктив; 2 – окуляр; 3 – фокусуюча лінза; 4 – сітка ниток; 5 – кремальєра для фокусування.

Діафрагма 4 має закріплену плоскопаралельну скляну пластину з сіткою ниток (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Сітка ниток

1 – перехрестя сітки ниток; 2 – віддалемірні штрихи;

3-3, 4-4 – виправні гвинти; 5 – біссектор.

Уявну лінію, яка з’єднує оптичний центр об’єктива і центр сітки ниток називають візирною віссю зорової труби. Подовжену візирну вісь до цілі (предмета) називають лінією візування.

Збільшенням труби Г* називають відношення кута , під яким зображення предмета видно в трубу до кута , під яким предмет видно неозброєним оком (рис. 5.6).

                                     .                                          (5.1)

Рис. 5.6. Схема збільшення зорової труби

                      ,   або  ,                             (5.2)

де  fоб,  fок – фокусні відстані об’єктива та окуляра;

    D,  dдіаметр вхідних отворів об’єктива та окуляра.

Поле зору труби – це простір, видимий в трубу при нерухомому її положенні. Воно визначається кутом з вершиною в центрі об’єктива і променем, які спираються на діаметр діафрагми (рис. 5.7).

Величину поля зору визначають за формулою

                                 .                                          (5.3)

Рис. 5.7. Зображення поля зору труби

2. Циліндричний рівень    

 

Рис. 5.8. Циліндричний рівень

1 – ампула; 2 – рідина; 3 – точка нульпункта рівня; 4 – вісь рівня; 5 – металева оправа; 6 – бульбашка рівня.

Основними параметрами циліндричного рівня є:

  •  ціна поділки рівня – це центральний кут , який утворюється радіусом R між двома суміжними поділками.
  •  чутливість рівня – це найменший кут, на який необхідно нахилити вісь рівня, щоб помітити переміщення бульбашки.

3.Відлікові пристрої 

Відлікові  пристрої призначені для оцінки долей найменшої поділки лімба горизонтального та вертикального кругів.

Лімб – це робоча міра теодоліта у вигляді поділок кругової шкали, нанесеної на скляний круг оптичних теодолітів. Поділки лімба наносять через 1о або 10.

В оптичних теодолітах технічної точності застосовують шкалові або штрихові відлікові мікроскопи (рис. 5.9).

     а                                     б                                     в

Рис. 5.9. Поле зору відлікового мікроскопа

 

31. Електронні теодоліти та тахеометри

Електронні теодоліти та тахеометри є сучасними  високоточними геодезичними засобами вимірювань і дозволяють високоефективно виконувати виміри в автоматизованому режимі.

Електронні теодоліти це кутомірний прилад призначений для напівавтоматичного виконання геодезичних вимірів. Вони можуть складатися із комбінацій оптичних теодолітів, кодових теодолітів, вмонтованих світловіддалемірів і електронних віддалемірних насадок.

Кодові теодоліти є оптичними приладами, які мають лімб з нанесеним штриховим кодом, за допомогою якого відлік передається на електронне табло (дисплей) (рис. 5.10,а).

За допомогою спеціальних програм визначаються горизонтальні відстані, перевищення, прирости координат та ін.  з висвітленням результатів на світловому табло.

Електронні тахеометри – багатофункціональні геодезичні прилади, які складаються із кодового теодоліта, вбудованого світловіддалеміра та спеціалізованого міні-комп’ютера.  

Розвинуті зарубіжні країни: Японія, Німеччина, Швеція, США, Швейцарія, Росія та ін. випускають багато типів електронних тахеометрів, які різняться конструктивними рішеннями, точністю, призначенням і надійністю.

           

                                                      

    а -  Електронний  теодоліт DТ 500 (Японія)

       

       

     Вигляд з боку                           Вигляд спереду

       б) Електронний тахеометр “Elta-50” (Німеччина)

Рис.5.10. Електронні прилади

1 – візир грубого наведення; 2 – позначка висоти приладу; 3 – кремальєра; 4 – навідний гвинт зорової труби; 5 – окуляр; 6 – закріпний гвинт зорової труби; 7 – дисплей; 8 – закріпний гвинт трегера; 9 – клавіатура; 10 – підйомний гвинт; 11 – навідний гвинт алідади горизонтального круга; 12 – трегер; 13 – закріпний гвинт лімби горизонтального круга; 14 – підставка; 15 – об’єктив; 16 – замок акумулятора; 17 – циліндричний рівень; 18 – акумулятор; 19 – круглий рівень; 20 – колонка; 21 – оптичний центрир;  22 – юстировочні гвинти оптичного центрира; 23 – інтерфейсний порт.

Тахеометр “Elta-50” забезпечує виконання таких функцій:

  •  вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів;
  •  вимірювання відстаней;
  •  визначення: горизонтальних прокладань виміряних ліній, координат точок (Х, Y, H); площ;
  •  виконання прямої та оберненої геодезичних засічок;
  •  виконання геодезичних розмічувальних робіт і т.і.

Електронні тахеометри “Elta-50” забезпечують вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів з середньою квадратичною похибкою m = 5, а відстаней  

                    mL = 5 мм + 310-6  S,                                   (5.4)

де  S – довжина виміряної лінії в км.

Для вимірювання відстаней додається дзеркально-призменні відбивачі.

Для виконання будівельних робіт в тонелях і метро розроблено комп’ютерний тахеометр  “Geodimeter 468 DR”  з вмонтованим червоним лазером наведення (рис.5.11). Визначає відстані без відбивача до бетонних, кам’яних, стальних поверхонь, а також до відбивачів (рис. 5.11).

Комп’ютерні тахеометри мають такі функції:

сервопривід для поворотів тахеометра за допомогою сервомотора;

ручне та дистанційне управління комп’ютерне управління;

автоматичне стеження за рухомою ціллю;

записування результатів вимірів як у внутрішні так і до зовнішніх блоків пам’яті;

обробка результатів вимірів і розв’язання інженерних задач за допомогою пакетів універсальних польових програм;

оперативний обмін інформацією через інтерфейси з польовими та базовими комп’ютерами.

повної сумісності з приймачами систем супутникової навігації “GPS.

      

Рис. 5.11. Комп’ютерний тахеометр “Geodimeter 468 DR

Середня квадратична похибка вимірювання кутів складає 2, а відстаней до 2 км (5 + 510-6 Д км)мм, де Д – в кілометрах

32. Перевірки та юстировки технічних теодолітів

За конструкцією геометрична схема теодолітів повинна задовольняти вимогам взаємного перпендикулярного () або паралельного (//) розташування осей і площин, окремих частин і елементів.

Комплекс заходів по контролю за дотриманням геометричних умов називається перевірками теодоліта. Виправлення виявлених відхилень від або // осей і площин називають юстировкою. 

  1.  Перевірка циліндричного рівня

Виконується за умов, коли LL ^ ZZ, або вісь циліндричного рівня повинна бути паралельною площин лімба та алідади горизонтального круга (LL // ГК).

                       а                                                             б

Рис. 5.12. Перевірка циліндричного рівня

  1.  Перевірка сітки ниток  

Коли вісь обертання теодоліта вертикальна, а площина лімба горизонтальна, одна із ниток сітки повинна бути горизонтальною, а інша при обертанні зорової труби співпадати з вертикальною площиною.

На відстані 510 м від теодоліта підвищують нитковий висок. Приводять площину лімба горизонтального круга в горизонтальне положення.  Одночасно вісь обертання теодоліта ZZ  буде вертикальною.

Якщо вони співпадають, то умова виконана. В противному випадку послабляють закріпні гвинти окуляра зорової труби і його обертанням суміщають вертикальну нитку сітки ниток (рис.5.5) з ниткою виска, закріплюють гвинти.

  1.  Перевірка колімаційної площини  

Виконується за умову, коли вісь зорової труби VV перпендикулярна до її осі обертання НН (VV  HH).

Площина, яку описує вертикальна нитка сітки ниток при обертанні зорової труби на 180о називається колімаційною. Кут неперпендикулярності осей VV та НН називають колімаційною похибкою С (рис.5.13).

Рис. 5.13. Схема визначення колімаційної похибки С 

Колімаційна похибка обчислюється за формулою

                   .                                     (5.5)

Якщо |С|  2, то її виправляють. Обчислюють виправлений відлік

         КПо = КП + С  або КЛо = КЛ – С  180о.             (5.6)

Обертанням мікрометреного гвинта алідади горизонтального круга встановлюють відлік КПо або КЛо. При цьому перехрестя сітки ниток зміститься з точки М в точку МКП  або Мкл. Обертанням  горизонтальних виправних гвинтів 4 сітки  ниток (рис. 5.5) зміщують перехрестя сітки ниток на точку М. Перевірку повторюють.

  1.  Перевірка нерівності підставок зорової труби

Горизонтальна вісь обертання труби НН повинно бути перпендикулярна до осі обертання теодоліта ZZ (HH  ZZ).

Рис. 5.14. Схема перевірки нерівності підставок зорової труби теодоліта

Якщо точки  аКП та  аКЛ співпадають, то умова виконується (HH  ZZ). В противному разі її виправляють в оптичних майстернях.

  1.  Перевірка місця нуля вертикального круга

Місцем нуля (М0) називається відлік по вертикальному кругу при горизонтальному положенні візирної осі труби і осі  циліндричного рівня. Воно повинно бути постійним і близьким до нуля (0о).

Рис. 5.15. Визначення М0 вертикального круга теодоліта за допомогою рейки

При двух положеннях вертикального круга (КЛ, КП) коли відкліки по вертикальному кругу дорівнюють 00 та 1800,  а похибок циліндричного рівня в напрямку лінії АВ знаходиться  в нуль пункті беруть відліки по рейці а1 та а2

Обчислюють середній відлік

                          ао = 0,5 (а1 + а2).                                      (5.7)

Якщо мікрометреним гвинтом при положенні КЛ навести перехрестя сітки ниток на відлік по рейці ао, то отримаємо значення місця нуля вертикального круга М0.

Рекомендується після виправлення М0 перевірити значення колімаційної похибки.

6. Перевірка оптичного центрира

Візирна вісь оптичного центрира повинна співпадати з віссю обертання теодоліта ZZ.

33. Вимірювання горизонтальних кутів

В залежності від призначення та їх важливості геодезичні знаки закріплюють  постійними центрами для тривалого зберігання: бетонні моноліти, обрізки залізничних рейок, труби і т.і. Для тимчасового закріплення використовують обрізки невеликого діаметра труб та арматуру, дерев’яні кілки, цвяхи на асфальті і т.і.

В комплект приладів для вимірювання кутів входить теодоліт, нитковий висок або оптичний центрир, візирні віхи та візирні марки.

                      а                                            б

Рис. 5.17. Візирна марка (а) та віха (б)

На точці 0 (рис. 5.18) встановлюють теодоліт, а на точках А і В візирні цілі і приводять в робоче положення:

а) теодоліт горизонтують і центрують;

б) візирні марки горизонтують і центрують, а візирні віхи центрують і приводять в вертикальне положення.

Горизонтувати теодоліт означає  привести лімб горизонтального круга в горизонтальне положення або вісь обертання теодоліта в вертикальне положення (див. розділ 5,    § 4, повірка 2).

Горизонтувати візирну марку означає привести вісь циліндричного рівня оптичного центрира в горизонтальне положення або візирну вісь центрира  в вертикальне положення. Виконується так само як і горизонтування теодоліта.

Центрувати теодоліт та візирну марку означає сумістити вісь обертання теодоліта з центром точки 0, а марки (віхи) з центрами точок А, В.  

Центрування теодоліта Т30 може виконуватись за допомогою:

а) ниткового виска – коли центр виска співпадає з центром точки;

б) оптичне.

При центруванні віх їх можна встановити по центру точки (рис.5.17,б) або закріпити за закріпленою точкою так, щоб центр віхи співпадав з лініями 0А та 0В.

При вимірюваннях горизонтальних кутів технічної точності переважно використовують два способи: спосіб прийомів (півприйомів) та спосіб кругових прийомів.

1. Спосіб прийомів 

В вершині кута (точка 0) встановлюють теодоліт і приводять в робоче положення. В точках А і В встановлюють віхи або візирні марки так, щоб їх ось були вертикальні і проходили через центри точок.

Зорову трубу встановлюють на “око” для чіткого зображення сітки ниток.

При крузі КЛ по лімбу горизонтального кута встановлюють відлік близький до 0о.

Рис. 5.18. Схема вимірювання горизонтального кута способом прийомів

Закріплюють алідаду, послабляють закріпний гвинт лімба горизонтального круга і візують на точку А 

Відкріпивши алідаду так само обертанням теодоліта по ходу годинникової стрілки візують на передню точку А і беруть відлік  а2 = 68о15  при  КЛ. Записують в журнал. Це складає перший півприйом.

Таблиця 5.1

Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів

Об’єкт: навчальний полігон            Видимість: середня

Дата: 18.08.06 р.                               Спостерігач: Петрик О.П.

Теодоліт Т30 № 05381                     Обчислювач: Волошина О.Я.

Точки

Круг

КЛ

КП

Відлік

Кут  з півприйому

Різ-

ниця

¢

Середній кут

стоян-

ня

візу-

вання

°

¢

°

¢

0

А

В

КЛ

0

68

02

15

68

13

+1

68

12,5

А

В

КП

180

248

05

17

68

12

 

Ліві кути по ходу ліній А0 і 0В в півприйомах обчислюють за формулами:

                           .                                        (5.7)

Обчислюють середній кут

                           .                                        (5.8)

При обчислені правих по ходу кутів навпаки від відліків  а1,  на задню точку А віднімають відліки  а2,  на передню точку В.

                                   .                             (5.10)

Тоді                            .

 2. Спосіб кругових прийомів 

Спосіб кругових прийомів застосовують, коли на вихідній точці 0 (рис. 5.19) більше двох напрямків. На точці 0 встановлюють теодоліт і приводять в робоче положення. На точках 1,2, ..., п – встановлюють віхи або марки.

Вибирають початковий, добре видимий напрямок 01 і при крузі КЛ встановлюють відлік близький до нуля (0о).

Рис. 5.19. Схема способу кругових прийомів

В першому пів прийомі при КЛ поступово беруть відліки а1, а2, ….аn, а13, по ходу годиникової стрілки, а в другому напівприйомі при КП проти ходу годиникової стрілки беруть відліки а11, а12, ….на всі напрямки.

Середнє значення початкового напрямку обчислюють за формулами:

        ;     ;    ,      (5.11)

інших напрямків

                                        .                                       (5.12)

Кути 1,2, ..., п обчислюють за формулами

                       

                             ,                                       (5.13)

наприклад     ,   ,  і т.д.

34. Вимірювання вертикальних кутів

Вимірювання вертикальних кутів або кутів нахилу візирної осі зорової труби виконується за вертикальним кругом теодоліта.

При крузі ліво (КЛ) візують на точку N (рис. 5.20), приводять бульбашку рівня в “нульпункт”, навідним гвинтом зорової труби точно суміщають перехрестя сітки ниток з центром точки N і беруть відлік КЛ. Відкріпляють лімб або алідаду горизонтального  кругу, перевертають трубу через зеніт  і при положенні круга право так само візують на точку N. Беруть відлік КП.

Рис. 5.20.  Схема вимірювання вертикальних кутів

Згідно рис. 5.20 отримаємо рівняння

                                 кл = КЛ – МО;                               (5.17)

                                 кп = МО – КП 180о,                   (5.18)

або                           ;                    (5.19)

                                 .                       (5.20)

За формулою 5.19 можна попередньо визначити значення МО. Якщо воно перевищує подвійну точність приладу        (|MO| > 2t), то його необхідно  виправити. Для теодоліта Т30          2t = 230 = 1.

Приклад. При вимірюванні кута нахилу лінії місцевості отримані відліки КЛ = 6о14; КП = 173о47. За формулою 5.19 маємо МО = (6о14¢ + 173о47¢ - 180о)/2 = +0,5. Відповідно    nкл = 6о14¢ - 0,5 = 6о13¢,5;      nкп = 0¢,5 - 173о47¢+180о =  6о13¢,5.

В залежності від конструкції та серії випуску вертикальні круги теодолітів можуть мати різну оцифровку поділок. Тому і змінюються формули  для обчислення вертикальних кутів. Вони приведені в паспорті приладу.

§ 7. Джерела похибок вимірювання кутів

Точність вимірювання кутів обумовлена похибками:

  •  центрування – зміщення осі обертання теодоліта з центра точки;
  •  редукції – зміщення центра віхи (марки) з центра точки;
  •  візування зорової труби;
  •  відліку по мікроскопу;
  •  впливу зовнішнього середовища.

                 

а                                                     б

Рис. 5.21. Вплив похибок центрування (а) та редукції (б)

Відповідно при зміщенні осі теодоліта   і віхи (марки)   з точок А і В отримаємо

                  ;          .                    (5.21)

Середні квадратичні похибки візування (mв) та відліку (mвп) визначаються за формулами

                             ,                                           (5.22)

де  Г* – величина збільшення зорової труби.

                                   ,                                       (5.23)

де tточність відлікового пристрою теодоліта.                             

Середня квадратична похибка зовнішнього середовища (mзс) залежить від його стану, але не повинна перевищувати mв або mвп.

Згідно формули (4.35) середня квадратична похибка вимірювання за окремим напрямком складе

               .                   (5.24)

Оскільки кут визначається із двох напрямків, то його с.к.п. визначиться за формулою

                           .                                          (5.25)

Якщо попередньо задано величину середньої квадратичної похибки і необхідно розробити методику вимірювання кутів, підібрати прилади, то виконують обернені розрахунки за принципом рівного впливу, тобто

            mц = mр = mв = mвп = mзс = mо.

Тоді             ,    або    .

                             .                                       (5.26)

Відповідно за формулами (5.21 – 5.23) отримаємо

    ;    ;      mвп =  ;     mзс =  mо.

і за величиною обчислених похибок можна підібрати теодоліт заданої точності, візирні пристрої та метод центрування і редукції візирних цілей.


0

Q

a

A

B

+90

-90

o

+

-

0

B

a

b

A

b

a

л

п

1

4

3

2

4

3

5

В

а

b

Об.

а

b

A

B

6

0

1

100

0

101

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

0

В

Г

Г

В

-6

6

0

-0

-0

6

0

125

124

В

Г

358

359

0

70

69

71

22

на 180о

d =2,5а

2

2

L

а

L

1

лімб

Н

Н

КП

М

КЛ

КП

КЛ

КЛ0

КП0

2С

С

0

А

а0

аКП

аКЛ

3040 м

а2

а0

а1

В

А

30 – 50 м

КЛ

КП

0

0о

а1

л

п

а2

А

В

1

2

п

1

2

3

n

a1

a2

a3

an

0

A

A

S

теодоліт

віха

(марка)

В

A

В

В

S

теодоліт

віха

(марка)

р

р

ц

ц


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22242. Допуски и посадки подшипников качения 197 KB
  Присоединительными поверхностями подшипника качения являются наружный Диаметр D наружной поверхности подшипника и внутренний диаметр d внутреннего кольца подшипника а также ширина В колец. Таким образом за номинальные диаметры подшипника принимаются диаметры его посадочных поверхностей D и d. Основная присоединительная поверхность подшипников качения по которым они монтируются на валах и корпусах машин это отверстие во внутреннем кольце подшипника и наружная поверхность наружного кольца подшипника. Посадки подшипников на вал выполняются...
22243. Меры повышения долговечности калибра 81 KB
  К наборам прилагают аттестаты в которых указаны номинальные размеры плиток отклонения от номинальных размеров разряд набора и средства измерения использованные при аттестации набора. К третьим относятся средства измерения наружных и внутренних диаметров. Наружные если малые диаметры контролируются с помощью рычажнозубчатых индикаторов типа РЗИ с ценой деления 2 и 5 мкм предел измерения от 1 до 3 мм. К ним относятся штангенциркули для измерения до 2 мм штангенглубомеры для пазов штангенрейсмусы – это средства для осуществления и...
22244. Выбор измерительных средств 43 KB
  При выборе измерительных средств необходимо оценить допускаемую погрешность измерения а также определить положение приемочных границ т. Допускаемая погрешность измерения зависит от допуска на изготовление изделия который связан с номинальным размером. Для линейных размеров до 500 мм СТ СЭВ 303 76 в квалитетах 2 17 устанавливает 16 рядов допускаемых погрешностей измерения. Если допуск на изготовление не совпадает с допуском ЕСДП СЭВ погрешность измерения следует выбирать по ряду погрешностей установленному для ближайшего более...
22245. Характеристика единой системы допусков и посадок 247.5 KB
  Единая система – это есть единая система взаимозаменяемости. Эта система состоит важнейшими, из которых являются допуски и посадки гладких цилиндрических поверхностей. Единая система отличается от прежней системы принципом построения, значениями предельных отклонений, условными значениями допусков и посадок.
22246. Взаимозаменяемость, методы и средства контроля шпоночных и шлицевых соединений 127 KB
  Шпоночные соединения предназначены для передачи вращающегося момента и осевой силы. Шпонка – это соединённая деталь предназначенная для передачи вращающегося момента между валом и насаженным на него зубчатым колесом и обеспечивающая их одновременное вращение. Треугольные шлицы применяются для передачи малых нагрузок поэтому наиболее распространёнными являются прямобочные. С точки зрения прочностных и эксплуатационных требований все зубчатые передачи делятся на силовые скоростные передачи.
22247. ВИДЫ ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТИ И ТОЧЬНОСТЬ. ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТЬ. РАЗМЕРЫ,ОТКЛОНЕНИЯ,ДОПУСКИ, ПОСАДКИ 85.5 KB
  Er = D r – D er = d r – d Предельные отклонения: Es = D max – D – верхнее предельное отклонение отверстия; еs = d max – d – верхнее предельное отклонение вала; ei = d min – d – нижнее предельное отклонение вала; EI = D min – D – нижнее предельное отклонение отверстия. TD = D max – D min – допуск отверстия; Td = d max – d min – допуск вала. Dm = D max D min Единица допуска является функцией номинального размера. С зазором S min = D min – d max = EI – es S max = D max – d min = ES ei Частным случаем посадки с зазором...
22248. Метод групповой взаимозаменяемости 28.5 KB
  групповой зазор или натяг не обеспечивают однородности соединения так как он меняется при переходе от одной группы к другой при этом усложняются и удорожаются контрольные операции связи с тем что для такого отбора деталей требуется дополнительный измерительный инструмент. Создаются трудности при замене быстроизнашиваемых деталей. Решает следующие задачи: Устанавливает ответственные размеры и параметры деталей и узлов оказывают влияние на эксплуатационные показатели машин и на собираемость узлов. Уточняются номинальные величины...
22249. Расчет допусков размеров, входящих в размерные цепи 39 KB
  Составляющее звено – звено размерной цепи изменение которого вызывает изменение исходного или замыкающего звена. Увеличивающие – если с увеличением составляющего звена увеличивается размер исходного или замыкающего звена. Уменьшающие– если с уменьшением составляющего звена уменьшается размер исходного или замыкающего звена. Компенсирующее звено – предварительно выбранное звено размерной цепи изменение размера которого достигается требуемая точность замыкающего звена.
22250. Мониторинг в нейроанестезиологии и нейрореаниматологии 213 KB
  Мониторинг при операциях на стволе мозга Мониторинг при сосудистых операциях. Мониторинг в нейрореаниматологии оценка уровня сознания мониторинг витальных функций контроль ВЧД длительный контроль транскраниальная допплерография оценка метаболизма мозга Обеспечение безопасности больного находящегося в состоянии анестезии является одной из основных обязанностей анестезиолога. В нейрохирургии этот метод часто применяется при вмешательствах н сосудах головного мозга. Нейрофизиологический мониторинг Впервые регистрацию биоэлектрической...