21947

Геодезичні розмічувальні роботи при плануванні та зведені інженерних споруд

Лекция

География, геология и геодезия

Розмічування виконують в такій послідовності: 1 В точці А встановлюють теодоліт приводять в робоче положення і за ходом годинникової стрілки відкладають величину проектного кута . графічно зображено розмічування точки D з вихідного пункту В.Спосіб лінійної засічки Точка С в способі розмічування лінійною засічкою визначається перетином дуг проектних відстаней d1 і d2 віддалених від двох опорних пунктів A і В рис. Спосіб GPSрозмічування Використання GPSприймачів дозволяє визначати координати точок на земній поверхні та на поверхні...

Украинкский

2013-08-04

1.67 MB

93 чел.

Лекція 14

Геодезичні розмічувальні роботи при плануванні та зведені інженерних споруд.

Знаючи принципи організацій та зміст інженерно-геодезичних розмічувальних робіт їх елементи можна розглянути і методику розмічувальних робіт в будівельній справі.

82. Способи геодезичних розмічувальних робіт

Проектне положення точок інженерних споруд на місцевості визначають шляхом винесення окремих елементів розмічувальних робіт (розділ 13, §2).

Методика сполучення декількох елементів утворюють спосіб геодезичних розмічувальних робіт.

В залежності від типу споруд, наявності приладів, методів,  умов вимірювань, вимог до точності вимірювань розрізняють способи геодезичних розмічувальних робіт.

 

  1.  Спосіб прямокутних координат

1) По створу вихідної сторони геодезичної основи (будівельної сітки) по лінії АВ відкладають відрізок d1.

        Рис. 13.3. Спосіб прямокутних координат

2) В отриманій точці Е за допомогою теодоліта (еккера – при невисокій точності розмічувальних робіт) відкладають кут 90о від лінії ЕА або 270о від лінії ЕВ.

Рекомендується будувати кут від довшої сторони.

       3) Вздовж отриманого перпендикулярного напряму відкладають проектну відстань d2  і отримують проектне положення шуканої точки С.

2. Спосіб полярних координат

При розмічуванні на місцевості точок споруд вихідною віссю полярної  системи координат є сторона геодезичної розмічувальної основи АВ (рис. 13.4).

Розмічування виконують в такій послідовності:

1) В точці А встановлюють теодоліт, приводять в робоче положення і за ходом годинникової стрілки відкладають величину проектного кута .

2) Вподовж отриманого напряму відкладають проектну відстань d1 і отримують проектне положення шуканої точки споруди С.

На рис. 13.4. графічно зображено розмічування точки D з вихідного пункту В.

Рис. 13.4. Спосіб полярних координат

3. Спосіб прямої кутової засічки

Спосіб прямої кутової засічки застосовується при розмічуванні точки С значно віддаленої від опорних пунктів геодезичної мережі А і В, або коли безпосереднє вимірювання відстаней d1 і d2 утруднене чи небезпечне (рис. 13.5).

У способі прямої кутової засічки одночасно використовують два теодоліти. Їх установлюють в точках А і В та  приводять в робоче положення (рис.13.5).  

             а                                                     б

Рис. 13.5. Спосіб прямої кутової засічки

                      а) одноразова   б) багаторазова

 

Від лінії геодезичної основи з точок А і В будують проектні кути 1 (1) та b2  при двох положеннях вертикального круга (КЛ і КП). Із отриманих напрямів визначають середні положення.

На перетині отриманих напрямів і отримують проектне положення точки С 

4.Спосіб лінійної засічки  

Точка С в способі  розмічування лінійною засічкою визначається перетином дуг проектних відстаней  d1 і d2, віддалених від двох опорних пунктів A і В (рис. 13.6,а) або від двох точок M  і N, розміщених по створу лінії геодезичної основи (рис. 13.6,б).

             

            а                                                          б

Рис. 13.6. Схема способу лінійної засічки

5. Спосіб створної засічки    

                              

У способі створної засічки проектне положення точки С визначається перетином двох візирних променів зорових труб теодолітів по створах І-І  і ІІ-ІІ (рис. 13.7

При розмічуванні одночасно на вихідних точках створів встановлюють два теодоліта, а на кінцевих точках створів – візирні марки або віхи.

На перетині візирних променів визначають і закріплюють проектне положення точки С (рис.13.7,а,б).

 

           

               а                                                  б

Рис. 13.7. Спосіб створної  засічки

 

6. Спосіб GPS-розмічування

Використання  GPS-приймачів дозволяє визначати координати точок на земній поверхні  та на поверхні відкритих будівельних конструкцій з високою точністю в режимі реального часу.

Рис. 13.9. Схема способу GPS-розмічувань

7. Спосіб оберненої кутової засічки

При наявній видимості з точки С  не менше трьох пунктів геодезичної  мережі (рис. 13.10) можна використати спосіб оберненої кутової засічки.

     

Рис. 13.10. Схема способу оберненої кутової засічки

83. Способи розмічування осей криволінійних споруд

Детальне розмічування точок осей колових кривих виконується способами: прямокутних координат, полярних координат, продовжених хорд та інш. Розмічування кривих виконується від початку (ПК) та кінця кривої (КК) до середини кривої (СК). Це дозволяє підвищувати точність розмічування осі колової кривої.

  1.  Спосіб прямокутних координат

Найбільш поширений спосіб розмічування колових кривих. Положення точок 1, 2, 3, ... на кривій (рис. 13.11) визначається через рівні дуги кривої  K координатами Х1, Y1; Х2,Y2; і т. д.

Рис. 13.11.  Спосіб прямокутних координат

 

Обчислюють кут , що відповідає довжині дуги l:  

                      =                                                (13. 65)

Обчислюють прямокутні координати точок на кривій 1,2, 3,.. і т. д.

За формулами:

                 Х1 = Rsin;    Y1 =  2R sin2 ;             

                         Х2 = Rsin2;  Y2 = 2R sin2   ;                            (13. 66)

                      ----------------------------------------

                 Xn = Rsin n; Yn = 2R sin2  .      

  1.  Спосіб полярних координат   

В полярному способі положення точок осі кривої визначається на перетині візирних променів, спрямованих під кутом з хордами d,  що  дорівнюють довжині інтервалу кривої l (рис. 13.12).

Рис. 13.12. Спосіб полярних координат

Як і в способі прямокутних координат задавшись інтервалам l за формулою (13.65) обчислюють кут q.

Довжина хорди d для кривої довжиною l обчислюється за формулою:

                      d=2Rsin.                                               (13.67)

  1.  Спосіб продовжених хорд

При розмічуванні в способі продовжених хорд кривих радіусом R задаються довжиною хорди d і обчислюють координату Y1 та довжину елемента розмічувань l (рис. 13.13). Із подібності трикутників 12′2 і А01   маємо  

                             = ,                                             (13.69)    

або                         l = .                                                    (13.70)

Ордината Y1 дорівнює  Y1 =                                (13. 71)

   

Рис. 13.13. Спосіб продовжених хорд

  1.  Спосіб вільної станції

У способі вільної станції або спосіб вільного вибору станцій, за допомогою електронного тахеометра, який встановлюють в зручній для спостережень, довільно вибраній точці, роботи виконують оберненою лінійно-кутовою засічкою.

Програмне забезпечення електронного тахеометра  дозволяє виконувати опрацювання результатів вимірювань і обчислень координат вільної станції.

 

84. Геодезична підготовка розмічування проекта будинків і споруд

Для винесення проекту споруд на місцевість виконують його геодезичну підготовку. Вона передбачає аналітичні розрахунки, геодезичну прив’язку проекту,  складання розмічувальних креслень та розробку проекту виконання геодезичних робіт (ПВГР).

В результаті геодезичної підготовки проекту складають розмічувальні креслення (рисунки), на яких наводяться всі елементи геодезичних розмічувальних робіт (розділ13,§2), графічно показуються методи винесення на місцевість характерних точок осей і споруд відносно вихідних пунктів геодезичної основи (розділ 13,§3). На розмічувальних кресленнях наводять координати кутів будинків, перетину осей, вулиць та проїздів і т.д., проектні розміри запроектованих споруд (рис.13.14). Для розмічування особливо відповідних точок споруд складаються окремі розмічувальні креслення.

Для розмічування споруд на місцевості використовують створену на стадії вишукувань геодезичну основу. Її координати зручно переобчислити в будівельну систему координат. Розмічування окремих будинків і споруд серед існуючої забудови дозволяється виконувати від твердих предметів і контурів місцевості.

Рис.13.14. Геодезична підготовка проекта

Якщо на будівельному майданчику відсутня будівельна сітка, то для геодезичної підготовки проекту на генплані розмічають будівельну координатну сітку. Лінії сітки проводять через 10 см паралельно і перпендикулярно головним осям споруди відповідно до масштабу топографічного плану (рис. 13.15).

Рис.13.15. Схема переходу від геодезичних координат до системи будівельних координат

Будівельні координати інших пунктів геодезичної мережі обчислюють за формулами:  

= (Х- ) s+ ( Y- Y) sin,

Y= ( Х- Х) sin+ (Y- Y ) cos,                                 (13.72)

де Х, Y- координати пунктів геодезичної мережі.

При геодезичній підготовці проекту шукані величини елементів геодезичних розмічувальних робіт (кутів, довжин ліній ) отримують графічним, графоаналітичним та аналітичним способами.

  1.  Графічний спосіб     

Графічний спосіб визначення координат, висот точок споруд та елементів розмічувальних робіт застосовується коли запроектовані споруди технологічно не зв’язані з існуючими будівлями та суміжними спорудами, що проектуються.

Всі шукані елементи визначаються графічно по топографічному плану.

2. Графоаналітичний спосіб

В графоаналітичному способі при геодезичній підготовці проекту частину вихідних даних ( розміри існуючих будинків, інженерних комунікацій, координати твердих контурних точок, відстані і т. д.) визначають графічно по топографічному плану. Інші вихідні дані для розмічування обчислюють аналітично ( розміри і координати запроектованих будинків, споруд, комунікацій; деякі кути і лінії і т. д. ).

3. Аналітичний спосіб 

В аналітичному способі всі дані для розмічувань визначають шляхом  математичних розрахунків.

85. Складання розмічувальних креслень та проекту виконання геодезичних робіт

Прив’язкою проекту положення елементів інженерних споруд  називають геодезичні виміри виконані для їх визначення на місцевості за результатами геодезичної підготовки проекту.

Для зручності виконання геодезичних розмічувальних робіт, уникнення можливих похибок за результатами геодезичної підготовки проекту розробляють (складають) розмічувальні креслення.

Їх складають схематично в масштабах  1 : 500 – 1 : 2000, а інколи і крупніше, в залежності від складності споруди або частин споруд, які розміщуються на місцевості.

На розмічувальних кресленнях показують: контури споруд; їх розміри; розміщення осей; пункти геодезичної основи або тверді предмети і контури, від яких виконуються розмічування, елементи розмічувальних робіт і їх значення; графічно зображається спосіб розмічування та необхідні контрольні виміри.

Приклад складання розмічувального креслення приведено на рис.13.16.

Рис. 13.16. Розмічування основних осей будинку

             дирекцій ний кут та довжина розмічувальної лінії;

                    точки закріплення розмічувальних осей. 

У проекті виконання геодезичних робіт розв’язують такі основні питання:

  1.  Створення на місцевості планової та висотної геодезичної розмічувальної основи.
  2.  Розробляють метод перевірки стійкості пунктів планової та висотної основи та періодичність повторних спостережень.
  3.  Розробляють схеми згущення планової та висотної основи при проведенні будівельно-монтажних робіт.
  4.  Розмічування в натурі головних та основних осей споруд.
  5.  Детальні розмічування споруд.
  6.  Розробляють методику виконання геодезичного забезпечення будівельно-монтажних робіт; методи та точність вивірки конструкцій в плані, по висоті та вертикалі.
  7.  Виконавчі зйомки.
  8.  Спостереження за деформаціями.
  9.  Терміни виконання окремих етапів проекту виконання геодезичних.

РОЗДІЛ 14. ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

86. Принципи планування міських територій

Міські території складаються із функціональних зон, які є визначальними при плануванні та формують архітектуру їх забудови [15]. До них відносять:

  •  селитебну;
  •  промислову;
  •  комунальні;
  •  зовнішнього.

Планування та забудова міст виконується на основі:

1.Генерального плану.

Генплан розробляється на топографічних планах в масштабі 1:10000 – при численності населення більш 500 тис. чоловік і на планах масштабу 1:5000 – 1:2000 – до 500 тис. чоловік.

2. Проекту детального планування.

3. Проект планування міських промислових районів.

4. Проект забудови.

5. Схема інженерної підготовки території та організації рельєфу .

6. Поперечні профілі вулиць.

7. План червоних ліній.

8. Розмічувальні креслення.

9. Будівельний паспорт або план.

.

87. Складання проекту і розмічування червоних ліній

Червоні лінії регулюють положення як існуючої забудови, так і проектуємих будинків і споруд, мережу вулиць, проїздів, пішохідних алей та зелених насаджень (розділ 12, § 4, рис. 12.6).

Проект червоних ліній розробляють на топографічному плані в масштабах 1:500 – 1:2000.

Аналітична підготовка проекту червоних ліній полягає в обчисленні в міській системі координати кутів кварталів, меж мікрорайонів, вершин кутів перелому червоних ліній, створних точок на довгих відрізках, точок перетинів осей вулиць, проїздів; точок початку середини і кінця колової (розділ 13,§4) кривої та її елементів шляхом розв’язання задач аналітичної геометрії.

Проект червоних ліній розробляють архітектурно-планувальні служби головного архітектора міста і оформлюється “Актом встановлення і змін червоних ліній”.

Рис. 14.1. Розмічувальні креслення червоних ліній

            – вихідні пункти геодезичної основи;

– точки теодолітних ходів;

4638 – кут повороту червоної лінії;

П1 – проміжна точка червоної лінії;

С1 – створна точка;

47º12΄,5 – дирекційний кут;

120,10 – довжина лінії

Точки червоних ліній і осей проїздів на місцевості закріплюють тимчасовими знаками: дерев’яними кілками, на бетоні металевими штирями і трубами. На забудованій території положення червоної лінії і осі проїзду позначають фарбою на існуючих спорудах та інших предметах місцевості, якщо вони перетинають червону лінію.

88. Елементи вертикального планування місцевості

При проектуванні будинків і інженерних споруд, розробляють проект організації рельєфу, який передбачає перетворення топографічної поверхні місцевості – проект вертикального планування території.

Проектна (перетворена) поверхня будівельних майданчиків зображається на спеціальному плані, плані організації рельєфу. 

Рис. 14.2. Схема організації рельєфу

Спочатку проектують горизонталі по проїзній частині вулиць і відповідно до поперечного профілю розвивають їх до фасадної лінії забудов, керуючись ухилами проїздів, тротуарів, газонів та висотою бордюрного каменя ( рис. 14.4.).

Рис. 14.4. План організації рельєфу

Суцільне планування виконується на всій площі при великій насиченості будинків, доріг і підземних інженерних споруд.

Вибіркова система планування застосовується в місцях розташування будинків і споруд, при цьому на решті території зберігається природний рельєф.

Змішана система планування передбачає виконання на частині території суцільної системи планування і вибіркової – на решті ділянки.

Сучасні комп’ютерні технології дозволяють автоматизувати процес вертикального планування. За допомогою програмного забезпечення „GeoniCS Топоплан – Генплан – Сети, Трассы”, „GREDOmix. Цифровая модель местности” можна розробляти план організації місцевості: розставляти точки вертикального планування на осях проїздів, всередині кварталів і в кутах відмостки, на бордюрах та інших характерних точках проектного майданчика.

89. Вертикальне планування будівельних майданчиків

Розробку проекту вертикального планування виконують на топографічних планах в масштабі 1:500, 1:1000, 1:2000. На плані з горизонталями по всій території будівельного майданчика розмічують сітку квадратів із сторонами довжиною 2 см. На місцевості це відповідає 10, 20 та 40 м відповідно в масштабах 1:500, 1:1000, 1:2000.

Якщо топографічний план відсутній, то на відкритих з незначними перепадами висот та невеликою кількістю предметів і контурів територіях виконують нівелювання поверхні по квадратам вище вказаних розмірів (розділ 9, §7

На будівельних майданчиках в залежності від виду споруди та рельєфу проектують горизонтальні або похилі (нахилені) площини.

  1.  Проектування горизонтальної площини

Для забезпечення балансу земельних робіт обчислюють середню проектну позначку за формулою

         ,        (14.1)

де Н1, Н2, Н3, Н4 – позначки вершин квадратів, які належать відповідно до одного, двох, трьох та чотирьох суміжних квадратів; n – кількість квадратів.

Рис. 14.5. Проектування горизонтальної площини

 

  1.  Проектування нахиленої площини
  2.  

За формулою (14.1) обчислюють проектну позначку центра ваги площі будівельного майданчика.

Положення центра ваги визначають координатами, які аналітично обчислюють за формулою

            ,                    (14.3)                                                        

Положення центра ваги майданчика можна визначити графічно.

                   а                                         

                                 б

Рис. 14.6. Визначення положення центра ваги

Проектні позначки будь-якої вершини квадрата обчислюються за формулою

                     Ні = Н0 + Δхі іх +Δ уі іу ,                         (14.4)                                                                               

Рис. 14.7. Проектування нахиленої площини

  1.  Складання картограми земляних робіт

Картограмаце графічне зображення розміщення на плані або місцевості з обчисленими об’ємами  насипів і виїмок.

Зразок картограми земляних робіт при проектуванні похилої площини (рис. 14.7) показано на рис. 14.8.

Так само складають картограму земляних робіт при проектуванні горизонтальної площини.

     

Всього

342,9

38,1

Насип

303,0

90,8

Виїмка

Рис. 14.8. Картограма земляних робіт

 

Рис. 14.9. Схема визначення лінії нульових робіт

У кожному квадраті обчислюють об’єм виїмки або насипу за формулою

                V = ,                        (14.7)

де h1, h2, ..., hn – робочі позначки по кутах кожної площі.

Сума насипів повинна дорівнювати об’єму виїмок, тобто                     

                                 VH  VB. 

Допускається різниця не більше 5% від загального об’єму насипу або виїмки:

                          .                 (14.8).

90. Розмічування ліній та площин по висоті

Розмічування виконують від пунктів висотної основи будівельного майданчика.

Розмічування ліній і площин заданого нахилу виконують за допомогою нівеліра, теодоліта, оптичних візирів, лазерних нівелірів і теодолітів, ротаційних нівелірів, візирок, рейок та інших геодезичних приладів.

  1.  Розмічування ліній заданого нахилу

Рис. 14. 10. Розмічування лінії заданого нахилу:

        а) за допомогою нівеліра;  б) з застосуванням візирок;  в) за допомогою теодоліта.

 2. Розмічування площини заданого нахилу

Розмічування виконують за допомогою нівелірів, теодолітів, лазерних приладів різних конструкцій, рейок та візирок.

Рис.14. 11. Розмічування площини заданого нахилу

В точці А встановлюють нівелір так, щоб  два підйомні гвинти 1,2 були направлені вздовж сторони АВ, а третій гвинт 3 – вздовж сторони АС. Вимірюють висоту нівеліра і, а в точках В і С  встановлюють нівелірні рейки . Наводять трубу нівеліра на рейку в точці В і обертанням підйомних гвинтів 1 і 2 нахиляють трубу так, щоб відлік b по рейці дорівнював висоті нівеліру i , тобто b = і.

При розмічуванні можна наближено в центрі будівельного майданчика винести точку на проектну висоту. Встановити в ній лазерний ротаційний нівелір на висоті – і. В точках А,В,С, встановити рейки або візирки висотою і.

Підйомними гвинтами нівеліра  так само як і в попередньому способі добиваються , щоб лазерна площина в точках А,В,С, і D співпадала з відліками b = i. Технологія розмічування проміжних точок проектної площини така сама, як і в попередньому способі.

Проектну площину можна розміщувати способом нахилених паралельних ліній (рис.14.12) .   

        

Рис. 14.12. Розмічування похилої площини способом  паралельних ліній

91. Геодезичні роботи при вертикальному плануванні місцевості

При вертикальному плануванні будівельних майданчиків геодезичні роботи полягають у винесенні (розмічуванні) на місцевості точок з проектними позначками, ліній і площин заданого нахилу.

По закінченню планувальних робіт проводять виконавчу зйомку спланованої території.

Вихідними даними для вертикального планування є: позначки реперів опорної висотної геодезичної основи, картограма земельних робіт, розрізи будинків і споруд, профілі вулиць і проїздів, підземних інженерних мереж тощо.

Методи і послідовність виконання геодезичних розмічувальних робіт залежить від методів виконання земляних робіт, землечерпальної техніки, наявності геодезичних приладів.

На великих за площею територіях планування виконують окремими ділянками.

Після встановлення кілків на площині всієї ділянки виконуються земельні роботи.

Рис 14.13 Схема встановлення кілків при вертикальному плануванні

В процесі виконання земельних робіт встановлені кілки, як правило, знищуються. Тому після попереднього (грубого) планування місцевості знову відновлюють сітку квадратів. Нівелюють їх вершини і уточнюють величини насипів і виїмок, користуючись різницями між проектними і виміряними позначками точок. Далі процес повторюється до співпадання проектних позначок з фактичними позначками землі в межах заданої точності (3 ÷ 5 см).

Найбільш ефективно застосування лазерних ротаційних нівелірів типу „Геоплан”. За допомогою їх на одному із кутів проектної площини, або в любій точці площини можна встановити лазерний прилад так, щоб площина лазерного світлового променя була паралельна проектній площині (розділ 14, §5).

Для підвищення продуктивності роботи землечерпальних машин (бульдозерів, автогрейдерів) можна по напряму їх руху розмічувати візирками лінії заданого нахилу або (горизонтальні) висотою і. На автогрейдері встановлюють візирку так, щоб її висота від низу леза ножа теж дорівнювала висоті  і (рис. 14.14). В процесі планувальних робіт водій автогрейдера утримує верх візирки С в створі встановлених на проектний ухил візирок А і В.

Рис. 14.14. Схема планування рельєфу місцевості по візиркам

                 А,Вопорні візирки; С – ходова візирка

При будівництві автомобільних шляхів використовують системи управління роботою машин і механізмів.

1.Система копіювання. За допомогою геодезичних приладів (теодоліта, нівеліра та ін.) від пунктів опорної геодезичної основи та точок закріплення осі траси автодороги розмічають і встановлюють вподовж траси натягнуту струну. По струні рухається спеціальний датчик, який відхилення робочого органу машини від заданого проектного положення перетворює в електричні сигнали.

2. Лазерні системи управління. Найбільш зручним способом візуального контролю за роботою робочих органів землерийних машин є використання геодезичних приладів з лазерним променем: лазерних візирів, лазерних насадок, лазерних нівелірів і теодолітів та ін.

В країнах СНД є досвід застосування приладу управління променем (лучом) – ПУЛ. Він складається із станцій передачі і приймання світлового променя (рис. 14.15).

Рис. 14.15. Схема планування місцевості за допомогою приладу управління променем (ПУЛ)

Найбільш сучасними технологіями автоматизації управління будівельними процесами є використання систем супутникової навігації GPS.

Рис. 14.16. Лазерний нівелір  LP30 з радіусом дії до 300 м

3. Системи повздовжнього нахилу мають спеціальну лижу, яка ковзає по встановленій поверхні.

4. Системи порівняння товщини слою мають дві межі одна яких ковзає по реальній поверхні попереду машини, а друга – по спланованій – позаду машини.

       

23

PAGE  1


С

d2

270o

90o

B

A

d1

E

= 360 -

d1

d2

С

D

A

B



С

A

B

D

С

В

А

d2

d1

b

1

2

1

d1

b2

b

B

A

С

l

b

2

d1

N

M

A

B

C

А

С

В

D

F

Е

C

I

I

II

II

C

I

I

II

II

А

D

B

Q

F

E

C

А

С

В

D

С0

1

2

d

2

1

3

Y3

Х

Х2

Х1

Х3

Y2

Y1

0

ПК

2

3

(ВК)

ПК

0

о

о

62о05

52о35

І

ІІ

24

1131.05

А

Yг

Хг

YБ

Yг

Yс

ХБ

Хг

Хс

у

х

1

вул. Освіти

вул. Лісна

вул. Київська

вул.Січнева

вул. Нова

146.5

146.0

146.5

147.0

106,18

106,38

105,65

106,20

106,40

106,62

105,15

105,80

106,92

106,75

105,92

106,65

106,20

105,75

105,40

107,18

106,15

105,70

105,20

104,80

106,70

107,03

Н0 =106,07

-0,11

-0,33

-0,13

+0,92

+0,42

-0,53

+0,15

+0,27

+1,27

+0,67

-0,85

-0,68

-0,31

-0,93

-1,11

-0,58

+0,32

-0,83

-0,08

+0,37

+0,87

-0,63

а

г

в

б

1

2

3

4

5

6

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

106,07

02

01

0

N1=4

N2=1

0

-1,96

10,66

іх =  0,030

 х

 у

іу = 0,050

1

2

-1,39

+0,19

8,70

8,10

9,49

8,54

7,50

7,31

8,75

+0,35

9,70

0,0

8,50

9,70

9,10

-0,04

0

+0,37

10,33

10,70

-0,18

10,10

-0,23

10,28

9,50

9,73

11,70

9,84

+1,86

9,71

+1,39

11,10

 A

-1,96

10,66

 -301,2

 0

1

2

-1,39

+0,19

8,70

8,10

9,49

8,54

7,50

7,31

8,75

+0,35

9,70

0,0

8,50

9,70

9,10

-0,04

+0,37

10,33

10,70

-0,18

10,10

-0,23

10,28

9,50

9,73

11,70

9,84

+1,86

9,71

+1,39

11,10

3

5

4

 +23,4

 0

-25,5

+54,2

+284,0

 -0,4

-0,1

-1,4

 B

 Vн = 381,0 м3

 Vв = 393,8 м3

 М

-65,4

 +13,7

 d

+0,19

 +0,35

2

 d = 17,6

0

-0,04

 M

 D

 C

 B

 A

 d2 = 2,4

+23,4

 -0,1

 2,0

+18,0

-65,4

4,0  

16,0  

16,5  

3,3  

-1,39

а

і

А

b

D

b = і

J

J

b

B

C

і

А

b

D

 і

J

J

HB

B

C

HA

d

в

а

А

б

D

а

J

J

B

C

N

а

в

1

2

3

А

А

D

С

B

B0

C

B

D

А0

D0

C0

HD

HB

HА

i

i

i

A

B

D

C

J2

J1

1

1

4

3

2

2

3

4

- 0,40

hP

hP

Проектна

поверхня

і

і

і


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28649. Борьба с Речью Посполитой и воссоединение Украины с Россией. Правовой статус Украины в составе России 12.44 KB
  Борьба с Речью Посполитой и воссоединение Украины с Россией. Правовой статус Украины в составе России. Воссоединение Украины с Россией событие во время котго Запорожское казачье Войско перешло в подданство русского Царя в 1654 г. Взаимоотношения Украины с центральным правительством во многом зависели от гетмана.
28650. Суд и судебный процесс в 15-17 вв. Зарождение и развитие розыскной системы следственного процесса 14.4 KB
  Суд и судебный процесс в 1517 вв. госво сосредоточило в своих руках судебные фции по всем важным делам что было закреплено Судебником 1497 г. Вотчинные и поместные суды постепенно теряют свое значение. Судебник Ивана III провозглет гл.
28651. Соборное Уложение 1649 г. Привилегии феодалов, право дворян на землю. Понятие преступления. Группы и виды преступлений и наказаний по Соборному уложению 14.52 KB
  Группы и виды преступлений: апротив веры богохульство нарушение порядка в церкви бгосударственные против основ государственной власти лично против царя впротив порядка управления подделка печатей фальшивомонетничество в воинские дезертирство побег с поля боя гпротив личности: убийство наиболее тяжкое слугагосподина женамужа нанесение телесных повреждений оскорбление словом делом. димущественные кража грабеж разбой епротив нравственности сводничество нарушение семейных уставов.
28652. Становление и развитие абсолютной монархии в конце XVII-XVIII вв. 13.74 KB
  правля госва при котй власть монарха не ограничена никакими учреждениями и законами. признаки: вся полнота гос. Монарх как глава госва являлся также верховным главнокомандующим вооруженных сил страны главой церкви ему принадлежала высшая законодатя испная и судебная власть. В период AM харно усиление роли госва отразившееся во внеш.
28653. Общественный строй России в начале XVIII в. Сословные реформы Петра I. Правовое положение дворянства. Расширение привилегий дворянства при преемниках Петра I. Жалованная грамота городам 1785 г. Введение подушной подати. Уничтожение холопства 14.93 KB
  Правовое положение дворянства. Расширение привилегий дворянства при преемниках Петра I. был принят Указ о подушной переписи котй закреплял привилегированное положе дворянства. Рассммый период харся консолидацией дворянства в единое сословие.
28654. Государственный строй России в начале XVIII в. Образование Российской империи. Реформы центральных органов государственного управления. Сенат. Синод. Коллегии 13.76 KB
  Реформы центральных органов государственного управления. Социальноэкое развитие рост сопротивления крестьянства тяжёлые войны диктовали необхть серьёзных реформ госго аппарат проведение котх привело к созданию централизованной системы органов управления. Претерпела изменения также система местного управления. В губерниях и провинциях было учреждено большое число различных должностных лиц ведавших отдельными вопросами управления.
28655. Реформы Петра I: военная, судебная, губернская и др 15.32 KB
  Император обозначил задачи коте возлагались на полицию: борьба с угой преступтью охрана общго порядка обеспече санитарной и пожарной безопти борьба с нищенством проституцией пьянством азартными играми контроль за соблюдением паспортного выдавались на 3 г режима и ловля беглых и беспаспортных. стало вводиться новое территориальное деление госва: Россия была разделена на 8 губерний по котм расписали все уезды и города. Во главе судебной системы стоял монарх котй решал самые важные госые дела. По его инициативе возникли...
28656. Разложение феодально-крепостнического строя и развитие буржуазных отношений в первой половине XIX в. Изменение в общественном строе 14.26 KB
  Они обладали монопольным правом на владение крепостными людьми. В разви правового положя духва необхо отметить 2 след. было предоставлено право покупать земли. о вольных хлебопашцах помещики получили право отпускать своих крестьян на волю за установленный самими помещиками выкуп.
28657. Кризис феодально-крепостнического строя в России и падение крепостнического права в 60-е гг. XIX в. Развитие капитализма в России 13.14 KB
  Посессионная промсть окончательно показала свою экую несостоятельность в силу чего по инициативе самих заводчиков была перестроена на новый лад. Вотчинная промсть основанная на труде крепостных крестьян также приходила в упадок. В то же время активно развивалась капиталистичя промть купеческая и крестьянская. Рост капиталистой промти в стране требовал все больше и больше свободных рабочих рук.