21948

ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ МОНТАЖІ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Лекция

География, геология и геодезия

ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ МОНТАЖІ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ Розглянувши елементи та методи інженерногеодезичних робіт розглянемо методику геодезичного забезпечення встановлення елементів будівельних конструкцій в проектне положення. Завдання та зміст геодезичних робіт При проведенні монтажних робіт встановлюють в проектне положення елементи та вузли будівельних конструкцій: фундаменти колони панелі цегляні стіни балки плити перекриття тощо. У промислових спорудах після монтажу будівельних конструкцій у проектне положення...

Украинкский

2013-08-04

1.06 MB

18 чел.

Лекція 15

РОЗДІЛ 15. ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ МОНТАЖІ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 

      Розглянувши елементи та методи інженерно-геодезичних робіт, розглянемо методику геодезичного забезпечення встановлення елементів будівельних конструкцій в проектне положення.

92. Завдання та зміст геодезичних робіт

При проведенні монтажних робіт встановлюють в проектне положення елементи та вузли будівельних конструкцій: фундаменти, колони, панелі, цегляні стіни, балки, плити перекриття тощо. У промислових спорудах після монтажу будівельних конструкцій у проектне положення проводять монтаж технологічного устаткування.

Монтаж будівельних конструкцій виконується за результатами  геодезичних розмічувальних робіт.

Методика виконання геодезичних розмічувальних робіт при монтажі елементів будівельних конструкцій і технологічного устаткування має спільні риси.

Основними видами геодезичних робіт при монтажі елементів будівельних конструкцій і технологічного устаткування є:

  •  встановлення і вивірка в плані;
  •  встановлення і вивірка по висоті;
  •  встановлення і вивірка по вертикалі.

Монтаж елементів будівельних конструкцій і технологічного обладнання виконується відносно осей споруд.

Монтажні осі проектують після старанного вивчення робочих креслень та технології монтажних робіт

При встановлення елементів конструкцій і технологічного обладнання в проектне положення керуються існуючими нормативно-технічними документами (ДБН, СНиП 3.01.03.84 – “Геодезические работы в строительстве, відомчими нормативними документами).

До початку монтажних робіт перевіряють геометричні параметри: довжину, ширину або товщину і висоту елементів будівельних конструкцій.

На елементах збірних конструкцій (блоки фундаментів, колони, підкранові балки, ригелі, рами, ферми, прогони, плити перекриття, панелі тощо) наносять риски, які визначають їх осі симетрії.

Рис.15.1. Нанесення рисок осей симетрії на елементах будівельних конструкцій:

а – фундаментний блок; б – фундаментний блок стаканного типу; в – залізобетонна колона; г – стінова панель; д – балка.

Для монтажу колон окрім осьових рисок, наносять риску нульового горизонту. Оскільки вона при проведенні монтажних робіт може бути закрита, то її рекомендується наносити на       10...20 см і більше вище від позначки підлоги нульового горизонту.

Геодезичні роботи технологічно супроводжують послідовність виконання монтажних робіт.

93. Встановлення і вивірка елементів конструкцій у плані

  При монтажі в плані встановлюють низ конструкцій. Монтаж виконується від монтажних осей по рисках симетрії, які є на елементах конструкцій, або за їх зовнішніми гранями. При встановленні в плані елементи конструкцій орієнтуються водночас по осях X  і  Y. Тому для кожного елемента повинні бути задані напрями монтажних осей так, щоб вони забезпечували його встановлення по осям із заданою  точністю.

  Геодезичні роботи, які виконуються, щоб задати монтажні осі елементам, що монтуються, називаються детальним розмічуванням. При будівництві будинків і споруд застосовують переважно два способи завдання напряму монтажних осей:              1) оптичний; 2) струнний. Нині широко використовують лазерні прилади.

  При монтажі будівельних конструкцій виконують геодезичні  контрольно – монтажні вимірювання або вивірку конструкцій. Вони полягають у контролі точності встановлення елементів конструкцій в проектне положення відносно винесених монтажних осей.

  При плановому встановленні обладнання застосовується як оптичний, так і струнний способи.  Однак, при встановленні високоточного обладнання застосовуються  високоточні методи встановлення і вивірки; струнно – оптичний, дифракційний, коліматорний та ін. Для цього застосовуються спеціальні прилади і пристрої .

  

1. Спосіб оптичного візування

  В цьому способі за опорну  (вихідну) лінію для детального розмічування монтажних осей править візирна вісь зорової труби теодоліта, тахеометра та ін. Теодоліт центрують і приводять у горизонтальне положення. Наводять візирну вісь на марку (віху) і закріпляють  зорову трубу теодоліта. Потім, повертаючи трубу, наводять зорову вісь  на поверхню де встановлюються конструкції і в необхідних місцях проводять олівцем риски (рис. 15.2). При використанні лазерних приладів (електронного теодоліта та електронного тахеометра  з лазерним візирним променем) риску помічають візуально по центру світової плями.

Рис. 15.2. Схема детального розмічування осей при монтажі стінових панелей

 

 При монтажі елементів квадратного перерізу для кожного елемента, як правило, наносять чотири риски по двох взаємно- перпендикулярних осях (рис.15.3). Аналогічно встановлюються закладні частини для монтажу металевих колон, обладнання та інших будівельних конструкцій. Встановлення низу конструкцій в плані виконується суміщенням рисок осей на елементі з рисками монтажних осей.

Рис. 15.3.  Схема розмічування осей при монтажі колон

Монтажні риски виносять при двох положеннях вертикального круга теодоліта.

За монтажу вісь при встановленні конструкцій і обладнання беруть візирну лінію зорової труби теодоліта.

  У процесі монтажу риску осей елементів конструкцій суміщають з віссю візування труби теодоліта. Наприклад, при монтажі збірних блоків стрічкового фундаменту (рис.15.4 ) теодоліт встановлюють на точці монтажної осі А і візують вздовж неї по лінії АВ.

  

Рис. 15.4. Монтаж фундаментних блоків

  При застосуванні лазерних приладів промінь спрямовується по лінії АВ.  У процесі встановлення монтажники самі суміщають риски елементів з видимою плямою лазерного променя. Це значно підвищує продуктивність й точність монтажних робіт.

  

. 

Рис. 15.5. Схема способу бокового нівелювання: 1– монтаж панелей; 2 – монтаж колони

   Відлік в  обчислюється за формулою: в = а - l/2, де l- ширина або товщина  елемента  конструкції. Водночас суміщають риску осі симетрії панелі.

  При використанні  ротаційного нівеліра отримуємо видиму лазерну вісь на поверхні конструкції, а тому монтажні роботи виконуються значно продуктивніше від точки А до точки В вздовж створа монтажної осі.

 Горизонтальність елементів збірних будівельних конструкцій попереднього контролюють за допомогою геометричного нівелювання або будівельних рівнів, з використанням лазерних ротаційних нівелірів.

   При великій довжині повздовжньої осі для зменшення похибок візування і фокусування застосовують спосіб послідовних створів. Для цього монтажу вісь АВ  розбивають на  n – приблизно однакових частин  (рис. 15.6 ).

 

Рис. 15.6. Схема способу послідовних створів

У способі послідовних створів похибку центрування необхідно зводити до мінімуму.

2. Струнний спосіб

  Струнний спосіб широко застосовують при монтажі будівельних конструкцій і обладнання. Суть способу полягає в тому, що на деякій висоті вздовж монтажної осі натягують струну  (сталевий дріт або синтетичну нитку) діаметром 0,3 ... 0,8 мм. Напрям струни утворює монтажну вісь. У необхідних місцях підвішують легкі ниткові виски.  За центрами висків ведуть монтаж елементів конструкцій або обладнання.

На рис. 15.7 показаний монтаж фундаментних блоків у трьох випадках: по осі, грані і на деякій віддалі від монтажної  осі.

Рис . 15.7. Схема монтажу блоків в струнному способі:

а – з орієнтацією за віссю блока; б – з орієнтацією за гранню блока;

в – зі зміщенням осі блока

   Іноді струну натягують тільки для невеликої ділянки монтажної осі для встановлення окремих елементів будівельних конструкцій. Так діють при монтажі фундаментів опор, які знаходяться на воді, або при встановленні збірних елементів  і опалубки монолітних фундаментів під колони промислових будинків. У цьому випадку способом оптичного  або лазерного візування виносить по дві точки на кожній осі поблизу елемента, що монтується (рис.15.8), наприклад точки А,В і С,D. Встановлюють кілки і натягують дві взаємно перпендикулярні струни.

Рис. 15.8. Монтаж фундаменту під колону

    В точках 1,2,3 і 4 підвішують ниткові виски. Монтажний блок фундаменту стаканного типу встановлюють так, щоб риски на фундаменті збігалися з вістрями  всіх висків водночас.  

  

94. Встановлення і вивірка елементів конструкцій за висотою

  При монтажі елементів за висотою низ або верх конструкції встановлюють на проектну позначку від робочих реперів, які є на монтажному горизонті. Верх конструкції повинен знаходитися в горизонтальній площині. Тому встановлення колон виконується за однією точкою, панелей – за двома точками, плит  перекриття – за трьома або чотирма точками.

  При зведені будинків і споруд встановлення за висотою виконується переважно способом геометричного нівелювання. При монтажі елементів конструкцій будинку в межах  монтажного горизонту перспективно застосування гідростатичного нівелювання.

  

1. Спосіб геометричного нівелювання

Залежно від методу монтажних робіт, типу конструкції і необхідної точності методика встановлення і вивірки конструкцій за висотою дещо різна.

1.1. Монтаж стінових панелей

Стінові панелі монтують тільки після вивірки монтажного горизонту.

При монтажі верх  стінових панелей повинен бути в одній горизонтальній площині.

Щоб установити верх панелі на проектну висоту, під її низ встановлюють підкладки – маяки (рис.15.9) або утворюють шар цементного розчину для вирівнювання.

Рис 15.9. Схема монтажу й вивірки панелі по висоті

1 – робочий репер на монтажному горизонті; 2 – нівелір; 3 – рейка; 4 – підвісна рейка; 5 – панель; 6 – підкладка – маяк.

   

Товщина підкладок – маяків обчислюється за формулою

                                                 Р = Нпр - h - Нмг.                            (15.2)                                         

На кожну панель установлюють два маякиДля цього нівелір установлюється на монтажному горизонті і від вихідного репера визначають позначку горизонту приладу:

                                              Нгп = НRр + a.                                    (15.3)       

На попередньо встановлену панель навішується підвісна рейка (рис. 15.9).

Відлік, який повинен бути по підвісній рейці в момент, коли верх панелі знаходиться на проектній висоті визначається за формулою

                                          в = Нпр – Нгп.                                         (15.4) 

Взявши відлік в спостерігач легко визначає товщину прокладки

                                          Р = в – в.                                               (15.5)                                                                                                                                                             

і повідомляє монтажникам. Панель піднімається трохи вище товщини прокладки Р.

Аналогічно встановлюються за висотою й інші елементи будівельних конструкцій. Якщо конструкція має велику висоту h,  то можна підвісити рулетку так, щоб її нуль збігся з верхньою гранню конструкції.

При встановленні панелей за висотою перспективне застосування лазерних нівелірів та лазерних ротаційних нівелірів типу „Геоплан”, які задають на монтажному горизонті видиму світлову горизонтальну площину Нгп.  При монтажі робочі самі контролюють величину відліку в за підвісною рейкою і видимою плямою лазерного променя або лазерної площини без вказівок спостерігача.

При встановленні стінових панелей за висотою можна застосовувати і гідростатичне нівелювання, яким визначають невеликі перевищення.

Гідростатичне нівелювання застосовують в основному при встановленні та вивірці опорних площин конструкцій, площин і напрямних колій технологічного обладнання. Цей метод досить зручний при укладанні вирівнюючого шару на монтажному горизонті.

Монтаж колон. При зведенні будинків і споруд застосовують металеві або збірні залізобетонні колони. В обох випадках встановлення колон за висотою виконується переважно способом геометричного нівелювання.

При монтажі колон геометричним нівелюванням від робочих реперів установлюють опорну поверхню на проектну позначку низу башмака колони (рис. 15.10). На вихідному робочому репері і опорній поверхні (шайбі) установлюють рейки. Беруть відлік а. За формулами (15.3) і (15.4) обчислюють горизонт нівеліра Нгп і шуканий відлік в. Якщо відлік за рейкою не дорівнює відліку, то гайку 3 на опорному болту 1 обертають так, щоб відлік дорівнював в. Так встановлюють усі опорні поверхні на проектну позначку низу колони. Потім заливають вирівнюючий шар цементного розчину. Встановлюють колону. Суміщають з монтажними осями в плані та установлюють по вертикалі і закріплюють.

Рис. 15.10. Вставлення шайби з гайкою анкерного гвинта на проектну позначку:

1 – анкерний гвинт; 2 – шайба; 3 – гайка; 4 – закладні деталі;

5 – рейка; 6 – шар цементного розчину

На колону наноситься риска, яка відповідає рівню підлоги монтажного горизонту (частіше всього риску (4) ставлять на відстані 1,5 м від площини основи). Від неї вимірюють розміри до консолей і верха колони (рис.15.11).

Нівелюють дно стакана і обчислюють товщину підливки цементного розчину дна стакана за формулою (15.2), беручи за позначку монтажного горизонту Нмг фактичну позначку дна котлована. На дно стакана заливають шар цементного розчину площиною Р. Після його затвердіння встановлюють колону, суміщаючи монтажні риски осі симетрії колони і блока фундаменту.

Рис. 15.11  Монтаж збірної  залізобетонної колони за висотою:

1 – фундаментний блок; 2 – консоль; 3 – шар цементного розчину;  4 – горизонтальна монтажна риска

При монтажі балки або ригеля геометричним нівелюванням  визначають позначки Нмг опорних площин консолей колон. Порівнюють їх з проектними. Знаючи проектну позначку верху балки  Нпр   і її товщину (висоту) l , обчислюють товщину підкладок Р за формулою (15.2) (рис. 15.12).

Рис. 15.12. Монтаж та вивірка за висотою підкранових балок: 1 – колона; 2- - консоль; 3 – підкранова балка; 4 – підмостки; 5 – підкладки

Аналогічна схема геодезичних вимірювань зберігається при монтажі пролітних балок мостів, ригелів в будівництві, каркасних і каркасно-панельних будинків тощо.

95. Встановлення і вивірка конструкцій за вертикаллю

При встановленні конструкцій за вертикаллю досягають вертикальності їх осей або площин симетрії, зовнішніх поверхонь і граней. Встановлення по вертикалі виконується після остаточного монтажу конструкції в плані та за висотою. Цим досягається встановлення в планове положення верху конструкції. Невертикальність конструкцій приводить до зменшення площин обпирання верхніх конструкцій, виникнення ексцентриситетів, додаткових напруг і згинального моменту.

Залежно від точності, що вимагається, будівельні конструкції і осі технологічного обладнання встановлюють у вертикальне положення різними способами: 1 – за будівельними рівнями та за виском; 2 – за допомогою колімаційної площини теодоліта; 3 – за оптичною вертикаллю приладів вертикального проектування – візирному променю зеніт-лотів; 4 – способом бокового нівелювання; 5 – за допомогою лазерних приладів.

1.Застосування будівельних рівнів та висків

За конструкцією вони представляють собою точно виготовлену планку з встановленими повздовжнім та поперечним рівнями (рис. 15.13, а, 12.17) довжиною до 0,5 – 2 м.

   а                           б                                       в

Рис. 15.13. Будівельні  рівні

а  - конструкція будівельного рівня; б -  встановлення елементів конструкцій по вертикалі;  в -  вивірка горизонтальності елемента

При прикладанні будівельного рівня до вертикального елемента будівельних конструкцій і приведені бульбашки поперечного рівня до нульпункта нахилом елемента приводять елемент конструкції в вертикальне положення.  

При встановленні у вертикальне положення панелей, колон та інших елементів конструкцій невеликої висоти застосовують висок-рейки. Найбільш простою конструкцією є висок-рейка з нитковим виском (рис. 15.14,а

По центру планки кріпиться нитковий висок. У нижній частині наноситься шкала поділок.

При монтажі висок-рейка навішується на конструкцію. ЇЇ нахиляють доти, доки нитка не буде збігатися з центром шкали поділок

                                     

                                 а                        б                   в

Рис. 15.14. Висок-рейка

а – з нитковим виском; б – з рівнем;  в – з механічним маятниковим виском; 1 – конструкція; 2 – планка висок-рейки; 3 – нитка виска; 4 – тягар; 5 – шкала; 6 – циліндричний рівень; 7 – штанга механічного виска; 8 – стрілка

Сьогодні зарубіжними фірмами випускається широкий спектр будівельних рівнів довжиною 0,5 – 2 м. Їх  застосовують для встановлення і вивірки горизонтального положення конструкцій та по вертикалі (рис.12.17).  

При вивірці за вертикаллю споруд баштового типу (телевежі, димові труби, силосні башти тощо) застосовують довгі ниткові виски (рис. 15.15).

Нитковий висок можна використовувати при монтажі конструкцій прямовисних шахтних стволів, метро тощо.

Точність вертикального встановлення за допомогою ниткових висків у середньому становить 1/100 висоти при сприятливих умовах вимірювань.

При вивірці монтажу конструкцій від нитки виска визначають відрізки  Δ (рис. 15.15) до площини конструкцій. Порівнюючи їх з проектними величинами, визначають шукані відхилення від вертикалі.

 

Рис. 15.15. Визначення відхилень від вертикалі нитяним виском

2. Проектування колімаційною площиною

Для встановлення колони за вертикаллю (рис. 15.16) теодоліт встановлюється на деякій відстані від неї. Звичайно відстань d знаходиться в межах 0,7 – 1,5 висоти конструкції.

Колону за командою спостерігача нахиляють так, щоб верхня риска збіглася з перехрестям сітки ниток зорової труби теодоліта. При цьому колона буде встановлена за вертикаллю в одній площині. Для встановлення колони за вертикаллю в другій взаємно перпендикулярній площині використовують водночас два теодоліти (рис. 15,16). При наявності одного теодоліта його переносять у точку J2  і аналогічно встановлюють колону за вертикаллю в другій площині.

Рис.15.16. Монтаж колони по вертикалі за допомогою теодоліта або лазерного приладу

Монтаж і вивірку за вертикаллю елементів будівельних конструкцій зручно виконувати за допомогою електронних теодолітів та електронних тахеометрів з лазерним візирним променем. Спочатку промінь лазера суміщають з рискою низу конструкції..

При контролі монтажу елементів конструкцій навпаки спочатку суміщають промінь лазера з верхньою рискою елемента. Опускають його до нижньої риски і вимірюють відхилення риски від центра плями лазера.

Можна використати лазерний ротаційний нівелір. Задати вертикальну лазерну площину і сумістити її з нижньою рискою. При монтажі верхню риску конструкції суміщають з світловою лінією вертикальної площини лазера на поверхні елемента. Контроль монтажу виконують так само і при використанні теодоліта.

 

3. Спосіб оптичної вертикалі

Він базується на використанні приладів вертикального проектування (рис.12.15). Застосовується при будівництві висотних будинків, споруд баштового типу й зведенні монолітних будинків та споруд у ковзній опалубці.

При будівництві багатоповерхових будинків у напрямі візирних променів у перекриттях роблять наскрізні технологічні отвори.

У спорудах баштового типу (телевежі, димові труби) з невеликими геометричними розмірами в плані вихідна точка може бути закріплена в центрі (рис.15.17). Над точкою встановлюють прилади вертикального проектування PZL, ОЦП та лазерні. Приводять візирну вісь або лазерний промінь у вертикальне положення. Від напряму візирної осі або лазерного променя вимірюють відрізки Δ. За ними і обчислюють величину відхилення конструкції від проектного положення за вертикаллю.

Рис. 15.17. Визначення відхилень способом оптичної вертикалі

 а – споруд баштового типу; б – розміщення пунктів на вихідному монтажному горизонті споруд круглої форми; в – споруд прямокутної форми

При зведенні монолітних будинків та споруд у ковзаній опалубці застосовують лазерні системи. На центральному вихідному пункті J встановлюють ротаційний лазерний нівелір. На пунктах 1, 2, ... та інших на штативах встановлюють призми, які заломлюють падаючий на них лазерний промінь під кутом 90˚ і спрямовують його вертикально вгору. На риштуванні ковзної опалубки роблять спеціальні прозорі палетки, з координатною сіткою, за якими контролюють положення опалубки відносно вертикального променя. В теперішній час на риштуванні обладнують спеціальні фотодатчики. Вони автоматично визначають відхилення опалубки від проектного положення і подають команду на гідродомкрати. В результаті цього опалубка автоматично встановлюється в проектне положення.

 

4. Спосіб бокового нівелювання

Спосіб бокового нівелювання або бокового візування ґрунтується на використанні колімаційної площини теодоліта, електронних теодолітів та тахеометрів з лазерним променем. Їх застосовують для встановлення конструкцій за вертикаллю. Однак найбільш ефективно використання способу бокового нівелювання при одночасній вивірці вертикальності ряду встановлених будівельних конструкцій (рис. 15.18).

 

Рис. 15.18. Монтаж та вивірка конструкцій за вертикаллю способом бокового нівелювання

Спосіб бокового нівелювання застосовують при одночасному монтажі декількох елементів, при встановленні конструкцій за вертикаллю замість способу проектування колімаційною площиною в тих випадках, коли  за умови будівельного майданчика немає можливості встановлення теодоліта за віссю осі симетрії конструкції.

Застосування приладів з лазерними візирними променями значно полегшують і прискорюють монтаж конструкцій за вертикаллю.

Найчастіше спосіб бокового нівелювання застосовується при вивірці (контролі) за вертикаллю будівельних конструкцій.

PAGE  144


Риска нульового горизонту

А

В

у

х

а

б

а

в

1

2

3

4

5

6

ІІ

ІІІ

І

В

А

А

В

в

в

в

а

l

2

l

2

вісь

симетрії

елементів

1

2

А

1

2

В

п

...

А

1

4

2

3

5

6

b

b+l / 2

1

3

4

5

б

а

в

Р

В

В

А

6

2

EMBED MSPhotoEd.3

EMBED MSPhotoEd.3

h

a

в

в

0

Нмг

Нпр

hв

hн

Нгп

Вертикаль

90о

90о

90о

Вісь

рівня

Горизонтальна

вивірка

а

в

б


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1846. Особенности химического состава бариевых звезд 1.27 MB
  Сравнительный анализ наблюдательного материала, методика определения химического состава атмосфер исследуемых звезд, ошибки, обусловленные неточностью принятых значений параметров модели звездной атмосферы. Исследование умеренных бариевых звезд и нормальных красных гигантов.
1847. Мотивационный менеджмент 1.26 MB
  Сущность и содержание мотивационного менеджмента, понятие мотивации и ее необходимость в управлении. Сложность управления мотивацией, стимулы и стимулирование. Теория существования, связи и роста К. Альдерфера. Содержание работы и мотивация.
1848. CCNP SWITCH 642-813 Quick Reference 1.56 MB
  Campus Network Design. VLAN Implementation. Implementing High Availability. Campus Network Security. Wireless LANs in a Campus Network. Voice and Video in a Campus Network.
1849. СЕМАНТИЧЕСКАЯ ИЗОТОПИЯ ЕДА В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ (НА МАТЕРИАЛЕ МАЛОЙ ПРОЗЫ 60-80-Х ГОДОВ ХХ ВЕКА) 1.26 MB
  Гносеологическая и онтологическая сущность семантической изотопии еда. Фрагмент языковой картины мира, репрезентируемый семантической изотопией еда. Реализация семантической изотопии еда в событийном пространстве текста. Ритуализованные формы речи. Застолье, чаепитие, распивание спиртных напитков.
1850. ОБРАЗ ЖИЗНИ БРИТАНСКОЙ ЭЛИТЫ В ТРЕТЬЕЙ ЧЕТВЕРТИ XIX ВЕКА 1.26 MB
  Изменение положения британской элиты в третьей четверти XIX в. Распределение социального, экономического и политического влияния в элитных группах британского общества. Трансформация ценностных ориентиров элитных групп. Досуговая культура средневикторианского высшего общества.
1851. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРЕОДОЛЕНИЯ НЕГАТИВНЫХ ПОСЛЕДСТВИЙ УЧЕБНЫХ ФАКТОРОВ РИСКА, ОТРАЖАЮЩИХСЯ НА ЗДОРОВЬЕ УЧАЩИХСЯ КОЛЛЕДЖА 1.26 MB
  Современные научные подходы к выделению факторов риска в образовательном процессе. Педагогические подходы в выявлении негативных последствий учебных факторов риска, отражающихся на здоровье учащихся колледжа. Изучение взаимосвязи учебных факторов риска и состояния здоровья учащихся. Анализ результатов изучения педагогических подходов к преодолению учебных факторов риска в образовательном процессе колледжа.
1852. СЕМАНТИЧЕСКИЕ, ГРАММАТИЧЕСКИЕ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СЛОВА 1.26 MB
  Аспекты изучения проблемы переходности в области неполнозначных слов. Трудные случаи морфологической квалификации слова так. Пословицы, поговорки, крылатые выражения с элементом так. Возможности транспозиции слова "так".
1853. Промисловий аналіз продуктів какао 337.08 KB
  Какао продукти, какао напої та екстракти. Какао як продукт харчування. Виробництво шоколаду. Кондитерська промисловість. Замінники какао-масла.
1854. Теории и современные воспитательные концепции 163 KB
  Современные воспитательные концепции. Системное построение процесса воспитания. Воспитательная система образовательного учреждения. Характеристика компонентов воспитательной системы. Педагогическая поддержка ребенка и процесса его развития.