22035

Казкотерапія як напрям психолого-педагогічної терапії

Лекция

Педагогика и дидактика

Озброїти студентів знаннями про сутність казкотерапії та особливості психолого-педагогічої терапії за допомогою казки. Ознайомити з видами казок у казко терапії. Пояснити особливості використання різних форм роботи з казкою у процесі казко терапії. Сформувати поняття про використання різних арттерапевтичних технік та їх поєднання в казкотерапевтичній роботі.

Украинкский

2014-03-24

132.5 KB

81 чел.

Н.Е. 2.4 Лекція

Тема: Казкотерапія як напрям психолого-педагогічної терапії

Мета: Озброїти студентів знаннями про сутність казкотерапії та  особливості психолого-педагогічої терапії за допомогою казки. Ознайомити з видами казок у казко терапії. Пояснити особливості використання різних форм роботи з казкою у процесі казко терапії. Сформувати поняття про використання різних арттерапевтичних технік та їх поєднання в казкотерапевтичній роботі.

План

1 Сутність поняття «казкотерапія». Психолого-педагогічна терапія за допомогою казки

2. Види казок у казкотерапії

3.Форми роботи з казкою у казкотерапії

4. Використання різних терапевтичних технік у процесі казко терапії

5. Структура корекційного психотерапевтичного заняття

Література:

І СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «КАЗКОТЕРАПІЯ»

Визначення поняття «казкотерапія» у різних контекстах розглядається по-різному. Казкотерапія розглядають і в освіті, і у вихованні, і у розвитку, і у тренінгах, і як інструмент психотерапії.

Розглянемо різні підходи до визначення поняття «казкотерапія»:

  1.  Казкотерапія як інструмент передачі досвіду «з уст в уста». Це спосіб виховання у дитини особливого ставлення до світу, прийнятого у даному соціумі. Казкотерапія – це спосіб передачі індивідууму (найчастіше дитині) необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена у фольклорних казках і переказах, притчах, легендах. Найдавніший спосіб соціалізації і передачі досвіду.
  2.  Казкотерапія як інструмент розвитку. У процесі слухання, вигадування і обговорення казки у дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фантазія, творчість. Вони засвоюють основні механізми пошуку та прийняття рішень.
  3.  Казкотерапія в тренінгах. Вищезгадані механізми працюють і у дорослих, саме тому багато тренерів використовують у своїй роботі казку, щоб допомогти клієнтам знайти ефективний спосіб вирішення життєвих проблем.
  4.  Казкотерапія в побудові життєвого сценарію. Слухаючи казки, людина вбудовує їх у свій життєвий сценарій, формує його. У малюків цей процес особливо яскравий, більшість дітей просять читати їм одну і ту ж саму казку багато разів. У деяких психотерапевтичних підходах саме цим улюбленим казкам приділяється найбільше уваги.
  5.  Казкотерапія як психотерапія. Робота з казкою спрямована безпосередньо на лікування та допомогу клієнта. Казкотерапевт створює умови, у яких клієнт працюючи з казкою (читаючи, вигадуючи, розігруючи, продовжуючи), знаходить вирішення власних життєвих труднощів і проблем. Можливі як групові, так і індивідуальні форми роботи.

Психолого-педагогічна терапія за допомогою казки

Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодії з оточуючим світом.

Казки викликають інтенсивну емоційну реакцію. Казкові образ звертаються одночасно до свідомості та до підсвідомості. Казка дозволяє вийти за рамки звичайного життя, в доступній формі вивчати світ почуттів і переживань, ідентифікувати себе з певним персонажем і таким чином подивитись на свої проблеми зі сторони.

Привабливість казки як засобу педагогічного впливу для дитини обумовлена її властивостями:

відсутність прямих повчань, напучувань; події казкової історії логічні, природно витікають одна з одної, що дозволяє дитині засвоювати причинно-наслідкові зв'язки і спиратись на них;

через образи казки дитина знайомиться з досвідом багатьох поколінь. В казкових сюжетах зустрічаються ситуації і проблеми, які переживає кожна людина (відділення від батьків, життєвий вибір, взаємодопомога, кохання, боротьба добра і зла). Перемога добра забезпечує дитині відчуття психологічної захищеності. Дитина засвоює, що випробування сприяють внутрішньому росту людини;

відсутність фіксації імені головного героя та місця подій; головний герой - це збірний образ, з яким дитина може ідентифікувати себе;

- цікавий сюжет, наповнений загадками, чарами, неочікуваними перетвореннями героїв забезпечує активне сприйняття і засвоєння інформації.

Корекційні функції казки:

психологічна підготовка до напружених емоційних ситуацій;

символічне відреагування фізіологічних та емоційних стресів;

- усвідомлення і прийняття змісту власної активності.
Види роботи з казкою:

1. Використання казки як метафори.

Казкові образи і сюжети асоціюються з життєвим досвідом дитини. Ці асоціації можна обговорити.

2. Малювання за мотивами казки.

Вільні асоціації проявляються в малюнках, які аналізують та обговорюють.

3. Обговорення поведінки і мотивів вчинків персонажів.

Є приводом для розмови про моральні цінності, систему оцінювання себе та оточуючих.

Програвання епізодів казки.

Використання казки як притчі-повчання.

Підказка варіанту вирішення ситуації на прикладі казкового сюжету.

6.   Творча робота  за  мотивами  казки  (дописування,   переписування, робота з казкою).

КАЗКОТЕРАПЕВТ у своїй роботі торкається одразу кількох рівнів:

  •  по-перше, клієнт проявляє свої архетипи та соціальні установки, вони яскраво виражені і можуть чинити ключовий вплив на сюжет;
  •  по-друге, казка зачіпає ранні дитячі переживання і в сюжеті можна прослідкувати генезис особистості клієнта;
  •  по-третє, клієнт наповнює казку своїм актуальним змістом; у змісті казки можна розглянути та побачити те, чим зараз живе клієнт, які у нього основні переживання.

Знаючи це, казкотерапевт приймає рішення якому рівню приділяти увагу у роботі з клієнтом, залежно від того, що зараз буде йому найбільш потрібним і корисним.

На питання «З якого боку підійти до аналізу казок?» не так вже й легко відповісти.

Багато психологів розглядають казки з погляду прояву людських проблем. При цьому характер інтерпретації залежить від тої концепції особистості, на яку опирається той, хто аналізує казку. Так, психоаналітики будуть шукати в казках прояви лібідо, Ід, Его, Супер-Его; юнгіанці – прояви архетипів; біхевіористи – ефективні і неефективні моделі реагування і поведінки; гуманісти побачать шлях до само актуалізації.

Іноді психологічні трактування казок є суперечливими і виникає питання: «А яке ж із них правильне». Казка, як кристал, багатогранна і, розглядаючи лише з одного боку, з погляду лише однієї теорії особистості, ми уподібнюємося відомим сліпцям, що вивчали на дотик слона…

ІІ ВИДИ КАЗОК У КАЗКОТЕРАПІЇ

У казкотерапії використовується 5 видів казок:

Художні казки

Дидактичні                             Корекційні

Терапевтичні                            Медитаційні

1) Художні казки - це казки , створені багатовіковою мудрістю народу та авторські історії. Власне це і є те,що прийнято називати казками, міфами, притчами, історіями.. В художніх казках є і дидактичний, і психокорекцій ний, і психотерапевтичний, і навіть медитативний аспекти. Художні казки створювалися зовсім не для процесу психоконсультування, але незважаючи на це можуть  успішно в ньому використовуватися.( Наприклад «Колобок», «Івасик Телесик», «Кривенька качечка», «Пригоди Незнайка та Його друзів» , «Вінні-Пух та всі, всі, всі..» тощо)

2) Дидактичні казки  - створюються педагогами для цікавого подання навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи (цифри, букви, звуки, арифметичні дії та ін.) оживляються, складається казковий образ світу, у якому вони живуть. Дидактичні казки можуть розкривати зміст та важливість певних знань.  У формі дидактичних казок можуть подаватися навчальні завдання. (Алгоритм: Образ казкової країни, порушення благополуччя, налагодження благополуччя завдяки виконанню завдання). Так уроки перестають бути нудними і з’являється зміст виконання завдань.

3) Корекційні  казки (психокорекційні) – створюються для м’якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки більш продуктивним, а також пояснення дитині змісту того, що відбувається.  Застосування психокорекцій них казок обмежено за віком (приблизно до 11-13 років) та проблематикою ( неадекватна, неефективна поведінка). Створити психокорекцій ну казку не важко, багато письменників добре роблять це, можливо самі того й не усвідомлюючи. (Алгоритм: герой близький дитині за віком, статтю, характером, опис його життя в казковій країні,щоб дитина знайшла схожість з собою, проблемна ситуація схожа на реальну ситуацію життя дитини, герой шукає вихід і дитина з ним може бачити наслідки і шляхи вирішення , зустріч з мудрим наставником (в реальному житті  це психотерапевт) який показує шляхи виходу, показує ситуацію з іншого боку з різних боків, герой усвідомлює свої помилки і стає на шлях виправлення.)

4) Терапевтичні (психотерапевтичні) – казки, що зцілюють душу. Казки, що розкривають глибинний зміст подій, які відбуваються. Історії, що допомагають побачити те,що відбувається з іншої сторони, зі сторони життя духу. Вони не завжди однозначні, не завжди мають «традиційно» щасливий кінець, але завжди глибокі і проникливі. Психотерапевтичні казки часто залишають людину із запитанням. Це  у свою чергу, стимулює процес особистісного зростання. Психотерапевтичні казки створюються в процесі пошуку сенсу подій що відбуваються та проблемних ситуацій. Вони часто присвячені проблемам життя і смерті, ставленню до втрат і здобутків, подіям,що повторюються, любові і шляху. Ці казки допомагають там,де інші психологічні техніки безсилі; там, де нам потрібно перейти у область філософії подій та взаємин.

5) Медитативні казки - орієнтовані  на розвиток різних видів чутливості: зорової, слухової, нюхової, смакової, тактильної та кінестетичної. Характер цих казок – мандрівка. Казка схожа на «чукотську пісню»: «Що бачу про те співаю» Щоб створити таку казку потрібно згадати ситуацію, коли ми почувалися щасливими, спокійними, радісними. Такі казки слухають під спокійну музику.  Вони при систематичних заняттях вчать відчувати Теперішнє. (Алгоритм. Ми переносимося кудись. Ми сприймаємо зорові, слухові, нюхові, тактильні та кінестетичні образи. Нас сповнюють приємні почуття. Ми повільно повертаємося до реальності. Ділимося враженнями.).

Медитативні казки допомагають навчитися жити тут і тепер, що насправді не так просто. Художні медитативні казки розказані на початку уроку , покращують концентрацію уваги, пам’ять і працездатність учнів.

ІІІ  ФОРМИ РОБОТИ З КАЗКОЮ У КАЗКОТЕРАПІЇ

Форми роботи з казкою у казкотерапії досить різноманітні.

  1.  Аналіз та обговорення уже існуючих казок;
  2.  Розказування казок;
  3.  Самостійне написання казки клієнтом, так звана клієнтська казка;
  4.  Переписування або дописування казок;
  5.  Інсценування, драматизація вже написаної казки; акторське програвання, ляльковий театр.

Різноманітні форми роботи з казками – це організаційні та психологічні ресурси казкотерапевта. Поєднуючи, комбінуючи різні форми роботи, казкотерапевт має змогу постійно втримувати інтерес клієнта.

  1.  Аналіз казок

Прочитавши казку, її аналізують з дітьми та підлітками за планом. Наприклад:

  •  Про що йдеться у казці?
  •  Хто вам сподобався, а хто ні?
  •  На кого ви хотіли б бути схожі?
  •  У якому герої впізнаєте свої риси?
  •  Згадайте подібні ситуації у вашому житті. Як ви поводилися в них?
  •  Чого вчить нас казка?
  •  Від чого застерігає?
  •  Що спільного між нашим теперішнім життям і тим, про що вчить казка?
  •  Що б ви порадили героям казки?.. і т. д., і т. п. залежно від змісту казки.

Аналіз казок проводиться у вигляді бесід, які дають можливість побачити ставлення, переконання, погляди дітей, підлітків и дорослих та впливають на них.

У процесі аналізу та обговорення пригодницьких казок розглядають основні етапи, за якими розвивається сюжет:

1) народження героя, життя вдома;

2) розставання з рідним домом;

3) вибір шляху, перевірка на «добрість серце», зустріч з помічником;

4) боротьба і перемога;

5) повернення додому, труднощі на шляху;

6) прибуття додому;

7) весілля, коронування.

У процесі аналізу казок розглядаються приховані життєві уроки та розв’язуються спеціально створені казкові задачі, з метою тренування мислення і уяви, збирання ідей для вирішення проблем.

Вирішення задач  «відкритого» типу служать благородній меті: збору психодіагностичного матеріалу, розвитку творчого мислення і уяви.

Казкова задача формулюється таким чином, щоб людина могла спроектувати, перенести свій життєвий досвід на неї. Важливо, що вона не має єдиного правильного рішення, слугує «генерацією ідей» для вирішення складних життєвих ситуацій.

Наприклад: «Чому ніколи не сміялася  царівна Несміяна?» (Приховане питання що вас засмучує: «Чи є у вашому житті стресогенна ситуація?»).

У відповідях будуть проекції травмуючих нас ситуацій, а отже унікальна діагностична інформація для психолога і психотерапевта. За допомогою казки можна будувати не лише діагностику, а й корекцію: «А що можна зробити, щоб царівна почала сміятися?».

Вимоги до казкових задач:

  1.  Задачу задає казкова істота (ведучий чи лялька);
    1.  Казкова задача слугує випробуванням;
    2.  Ситуація не повинна мати «правильної» відповіді, відомої лише ведучому;
    3.  Образи, герої, події повинні заінтригувати дитину, бути близькими їй;
    4.  Ситуація може містити «зашифровану в образі казки» актуальну для дитини проблему: подолання перешкод (нерішучість, страх), взаємодопомога (егоїстичність), самоорганізація, (неорганізованість)…
    5.  Ситуацію і питання краще побудувати і сформулювати так, щоб спонукати дитину самостійно побачити і прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки (звідки і чому це взялося, чому відбувається, для чого це потрібно, що буде, якщо станеться те і те…).

  1.  Розказування казок

Розказувати може одна людина чи група (вчитель розповідає, діти зручно влаштувавшись, слухають).

Розповідаючи казку, кожна людина підсвідомо розставляє акценти на тому, що найбільше відповідає її систуальній проблематиці. Це має психодіагностичне значення, показує ставлення людини, її цінності.

Психокорекційний сенс розказування у тому, що знаючи зміст казкових ситуацій і маючи можливість сприяти розвитку слухача чи вирішенню його проблем, психолог чи педагог-розповідач робить акцент на потрібних моментах.

При груповому розказуванні можливі такі моменти:

а) Розказування казки, відомої усій групі (по частинці кожен); наприклад: «Попелюшка».

б) Розказування відомої казки і придумування до неї продовження (кожен по кусочку казки, потім кожен продовження, останній – кінцівку).

в) Групове придумування казки (один учень каже одну фразу, наступний іншу і так по черзі); бажано, щоб казку склали не більше, ніж за три кола і щоб в неї був щасливий кінець.

Як варіант – спільне малювання «Казкової країни» під спокійну музику з подальшим аналізом ходу малювання; коли все намальовано е 2 варіанти:

1) по черзі придумувати що було, є і що буде відбуватися у казковій країні;

2) попросити наперед принести іграшки і придумати казку про їх життя у казковій країні.

г) Розказування казки від першої особи і від імені всіх персонажів казки (як у групі, так і індивідуально).

Різні форми розказування казок дозволяють вирішувати такі психодіагностичне і психокорекцій ні задачі:

  1.  Виявлення актуальної проблематики дитини, підлітка, дорослого, шляхом аналізу емоційного стану при розказуванні казок, інтонаційних акцентів, стилю і змісту викладу;
  2.  Розвиток фантазії та уяви;
  3.  Розвиток уміння виражати свої думки;
  4.  Розвиток пам’яті  та уваги;
  5.  Розвиток здатності слухати іншого, слідкувати за ходом його думок і уміння поєднувати свої власні думки і фантазії в контекст розповіді;
  6.  Здружування групи;
  7.  Розвиток здатності до децентрації, вміння стати на  місце іншого, подивитися на світ з різних боків (навіть очима неживих предметів).

3) Вигадування казки

Вигадування казки клієнтом має важливе значення в роботі терапевта. Всі люди вміють складати казки ця навичка є частиною людської природи. Людина в казці виражає себе. Саме написання казки є сильним терапевтичним впливом.

Т. Зінкевич-Євстігнєєва радить проводити роботу з написання казки клієнтом у 3 етапи:

1. Уповільнення. Творча дія пов’язана з заспокоєнням та настроюванням на подальший процес написання казки (клієнту пропонують намалювати малюнок – скульптуру, аплікацію, колаж), можна прочитати йому підібрану казку.

2. Клієнту пропонують написати казку. Якщо виникають труднощі – використовують елементи першого етапу.

3. Читання казки, завершення. Клієнт хвилюється приставляється творчість, терапевт знайомиться з внутрішнім станом клієнта. Терапевту важливо запитати про що ця казка для клієнта, чи сподобалася вона йому.

Ця казка може використовуватися з різними психотерапевтичними цілями: психодіагностичними, психокорекцій ними та прогностичними.

Н. М. Погосова пропонує приблизну схему, на яку можна опиратися при складанні казок:

1 вибір головного героя (бажано ім’я);

2 створення місця, де йому приємно знаходитися;

3 вибір і опис батьків і друзів головного героя (якщо вони є);

4 опис улюблених і нелюбимих занять героя;

5 розповідь про головну мрію (бажання )героя;

6 розповідь про перешкоди і труднощі на шляху до мрії (Хто заважав? Як? Хто і як допомагав, чи він сам справлявся з усіма перешкодами?);

7 завершення казки (Чи здійснилася мрія героя?).

Прийоми складання казок:

  1.  10 слів не пов'язаний за змістом. Скласти казку, де використати і пов’язати за змістом ці слова.
  2.  В житті немає «не казкових тем». Теми казкових історій описують спектр внутрішніх питань, що встають перед нами протягом життя. Всі ці питання, тривоги, радості і печалі можуть стати темою нашої казки.
  3.  З 10 придуманих слів виберіть одне, яке вам найбільше подобається, щоб воно стало або темою, або героєм вашої казки.
  4.  Жили были «каракули»… Музика, поводити ручкою, зупинитися, асоціації: яскрава – головний герой казки. Тепер, коли страх «чистого листа» подолали, писати, а потім дати назву…

Інтерпретація казок. Безоцінкова (що добре, що погано).

Читаючи чиюсь казку входимо у таємні двері казкового внутрішнього світу, тому на I етапі важливий емоційний резонанс.

В інтерпретації виділяють такі важливі моменти:

1. Основна тема (Про що казка? Чого вчить?)

2. Лінія головного героя:

- ставлення головного героя до себе;

- мотиви вчинків героя;

- способи подолання труднощів головним героєм;

- сприймання оточуючого світу і ставлення до нього;

- способи досягнення мети як ідеальний шлях до успіху.

Це вказує на ставлення автора до себе і до світу.

3. Актуальні почуття (радість, тривога, самотність, сум…)

4. Образи та символи. Інтерпретація казок пов’язана з інтерпретацією снів. Кожен образ має певне значення. Треба запитати в автора, що для нього означає образ.

5. Оригінальність сюжета. Вказує на те, яким шляхом хоче йти людина у житті: відомим чи своїм власним.

4)  Переписування чи дописування

Використовується тоді, коли людині чимось не подобається сюжет, ситуація чи кінець, поворот подій. Це діагностично, бо як правило не подобається те, що вказує на невирішену проблему.

5)Постановка казок: інсценування, драматизація, пантоміма; акторське програвання та програвання через ляльки

Необхідно згадати улюблену казку, потім епізоди до неї (позитивні: радість тощо; та негативні: страх, тривога), намалювати ілюстрацію; далі слід розказати про казку та ілюстрації до неї, а також розіграти епізоди. Вибрати режисера-постановника.

Алгоритм постановки вистави:

  1.  сценарій п’єси (з чого починається і чим закінчується);
  2.  складання списку дійових осіб;
  3.  призначення виконавців;
  4.  організація сцени та глядацького залу;
  5.  назва і оголошення вистави;
  6.  вистава;
  7.  обговорення;
  8.  нова вистава;
  9.  заключне обговорення і вихід з казки.

VI  ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНІК У ПРОЦЕСІ КАЗКОТЕРАПІЇ

  1.  Казкова лялько терапія;
  2.  Казкова імідж-терапія;
  3.  Арттерапевтична робота за мотивами казок;
  4.  Створення казково-ігрового середовища;
  5.  Тілесно-орієнтовані техніки у казкотерапії;
  6.  Казкова кольорова терапія.
  7.  Техніки абсурдизації в практиці казкотерапії

1) Казкова лялько терапія

Реально втілюються уявні образи.

3 варіанти ляльок:

- ляльки-маріонетки;

- пальчикові ляльки;

- тіньові ляльки.

Важливим є сам процес створення ляльок (Що розвиває? Як виготовляти? Знайомство з лялькою. Особливості використання з «особливими» дітьми).

2)Казкова імідж-терапія

В житті кожен з нас грає безліч ролей. Але трапляється так, що ми настільки звикаємо до певної ролі, одного образу, що через деякий час стає його рабом.

Тут на допомогу приходить казка, де можна реально змінитися, спробувати себе у несподіваних амплуа.

Миттєве перетворення – ось зміст казкової імідж-терапії (Іванушка в кип’ятку, молоці, холодній воді).

Не достатньо здорова психологічно і соматична людина звикає до ролі хворої. І лише реальна, а не уявна зміна образу, реальне подолання може допомогти їй знайти для себе альтернативні ролі.

Для багатьох людей, глибокі позитивні особисті зміни починаються зі змін зовнішніх. Зміна образу, переодягання допомагає не лише пацієнту, але і спеціалісту; не лише дитині, але і дорослому.

3) Арттерапевтичні техніки в казкотерапії

У контексті казкотерапії арттерапевтичні прийоми використовуються у чотирьох аспектах:

1 психодіагностичному;

2 психокорекційному;

3 психотерапевтичному;

4 психопрофілактичному.

Намалюй казкову країну, ілюстрацію, казкового героя:

  •  спонтанне малювання, «рука сама малює» музика;
  •  техніка «анонімного» дарування малюнку на теми «Мої почуття», «Мої думки», подарунки на роботі, що сподобалися;
  •  техніка «овочеві печатки» - допомога самоствердитися;
  •  малювання «чарівними фарбами» – фарби з тіста, яке самі створили, об’ємні картини – для створення казок;
  •  техніка «мертвої» і «живої»води (малюнки на тему «що заважає жити» спалюємо на попіл – мертва вода; зернинки це сподівання, саджаємо в землю – це жива вода; попіл – це досвід, він підходить для добрива).

4) Тілесно-орієнтовані техніки в казкотерапії

Аспекти застосування:

  1.  Релаксаційний практикум (медитативні казки, заземлюючі вправи – ходіння по різних ґрунтах...);
  2.  Моделювання ситуацій, пов’язаних з раннім дитячим досвідом (згадування стану ембріона, «Бутон і квітка», «Пеленання» - «Гусеничка»);
  3.  Моделювання ситуацій подолання труднощів (створення ситуацій тиску «Зернятко під землею», «Черв’ячок у землі»);
  4.  Формування навичок позитивної невербальної комунікації. Ключові ідеї – здатність розуміти мову дотиків, уміння підтримати за допомогою дотиків людину у важкому стані («Рельсы – рельсы, шпалы шпалы», «Рассказчик и слушатель»).

Психодинамічні медитації.

Рухи, перетворення з розвитком чуттєвості, отриманням позитивного рухового досвіду, моделюванням ситуацій раннього дитячого досвіду (від ембріонального стану до теперішнього часу). А також цей вид медитації спрямований на енергізацію тіла на основі використання тілесно-орієнтованих прийомів:

  •  група прийомів, пов’язана з перевтіленням:
  •  зобразити вовка, змію, жабку… 8-12 хвилин часу, рухлива музика;
  •  перетворення в камінь по сигналу ведучого;
  •  перетворення в будинок.
  •  група прийомів, пов’язана із зануренням у різні стихії:
  •  земля (уявно пройти по різних видах ґрунту);
  •  вода (занурення в стихію води);
  •  повітря (ми перетворюємося у вітер);
  •  вогонь (перетворення у вогонь).
  •  група прийомів, пов’язана з зображенням рослин: «Чарівна квітка» - стабілізація психічних процесів, зняття напруги, заряд енергією, активація потенційних можливостей, підвищення доброти і сприйнятливості;
  •  група прийомів «Вправи з тканиною»: «Чарівний килим», «Брикання» (відігрівання негативних емоцій та агресії), «Плутання», «Кільце з еластичної тканини»;
  •  вправи з дзеркалом;
  •  танці під музику;

5)  Створення казково-ігрового середовища

У казкотерапії активно використовуються елементи гри.

Граючись та потрапляючи в казку, дитина легко сприймає «казкові закони» – норми і правила поведінки, які іноді важко прищепити батькам та педагогам.

Для створення ігрового середовища необхідне перенесення у «Казкову країну».

Для занять потрібен зал, не менше 20 квадратних метрів, оформляючи який слід пам’ятати:

  •  неяскраве освітлення;
  •  звільнити від звичних меблів та іграшок;
  •  казкові елементи, що використовуються у казковому процесі;
  •  незвичайний костюм ведучого;
  •  місце для перетворень:
  •  познайомити з персонажами, у який перетворилися;
  •  розказати про те, що будуть сьогодні робити у казковій країні.

  1.  Поєднання казкотерапії з кольоротерапією

 Створення так званих кольорових казок.

При цьому кольори мають своє значення.

7)     Техніки абсурдизації в практиці казко терапії

Поняття абсурда, нонсенса.

Техніки абсурда в практиці казкотерапевтичного консультування : Римування, Словотворчість, Каламбуризація.

V. СТРУКТУРА КОРЕКЦІЙНОГО ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Структура коррекционно-развивающего сказкотерапевтического занятия

Этап

Назначение

Содержание этапа

1. Ритуал <ехода»в сказку

Создать настрой на совместную работу. Войти в сказку

Коггективное упражнение. Например, взявшись за руки в кругу, все смотрят на свечу; или передают друг другу мячик; или совершается иное оплачивающее» действие

2. Повторение

Вспомнить то, что делэш в прошлый раз и какие выводы для себя сделали, какой опыт приобрели, чему научились

Ведущий задает детям вопросы о том, что было в прошлый раз; что они помнят; использовала ш они новый опыт в течение тех дней, пока не было занятий; как им помогло в жизни то, чему они научились в прошлый раз, и пр.

Этап

Назначение

Содержание этапа

3. Расширение

Расширить представления ребенка о чем-либо

Ведущий рассказывает или показывает детям новую сказку. Спрашивает, хотят ли они этому научиться, попробовать, помочь какому-либо существу из сказки и пр.

4. Закрепление

Приобретение нового опыта, проявление новых качеств личности ребенка

Ведущий проводит игры, позволяющие детям приобрести новый опыт; совершаются символические путешествия, превращения и пр.

5. Интеграция

Связать новый опыт с реальной жизнью

Ведущий обсуждает и анализирует вместе с детьми, в каких ситуациях их жизни они могут использовать тот опыт, что приобрели сегодня

6. Резюмирование

Обобщить приобретенный опыт, связать его с уже имеющимся

Ведущий подводит итоги занятия. Четко проговаривает последовательность происходившего на занятии, отмечает отдельных детей за их заслуги, подчеркивает значимость приобретенного опыта, проговаривает конкретные ситуации реальной жизни, в которых дети могут использовать новый опыт

7. Ритуал "выхода" из сказки

Закрепить новый опыт, подготовить ребенка к взаимодействию в привычной социальной среде

Повторение ритуала "входа" в занятие с дополнением. Ведущий говорит: "Мы берем с собой все важное, что было сегодня с нами, все, чему мы научились". Ребята протягивают руки в круг, совершают действие, как будто что-то берут из круга, и прикладывают руки к груди


КОМПЛЕКСНЕ ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ІГРОТЕРАПІЇ «ШЛЯХ У КАЗКУ»

(матеріали АОСРЦ для дітей і підлітків (з притулку))

Задачі:

Зняти втому, тривожність, мовні і м'язові затиски;

Відробити позитивна взаємодія дітей один з одним;

Розвити уява, координації рухів і кінетичні відчуття.

Мета: корекція емоційно-психологічної напруги (тривожності, страхів, неврозів), мотивації подолання внутрішнього конфлікту, реальних і бажаних можливостей.

Хід заняття:

Підготовчий етап. Введення в Ігрову ситуацію. Ведуча зустрічає дітей. Обговорюються правила поведінки в Казковій країні.

Ритуал входження в Казку. Символічний перехід зі світу реального у світ казки. Гра «Чарівна паличка». Ведуча за допомогою «чарівної палички» «перетворюється» у Добру чарівницю, а діти виявляються в Казковій країні. (Паж.)

Ігротерапія:

а) Гра «Як будемо подорожувати?» запрошення хлопчика-пажа. Діти стають
один за одним. Паж стає першим і задає груповий алгоритм (потяг, літак, машина і т.д.)

б) Гра «Зачароване поле» (гарячий пісок - сніг - зелена трава - опалі листи -
болото - чиста калюжа, струмок - голки - теплі камені)

в) Гра «Тунель» (Діти по одному переборюють «тунель»).

г) Гра «Перебори гору». (Діти за підтримкою ведучих долають перешкоди).

д) Впр. «Дрімучий ліс» Діти долають «уявлювані джунглі».

є) Гра «Зустріч з Марьей-Искусницей» (Марья-Искусница загадує загадки і пальчикові ігри з речитативом).

ж) Етюд «Озеро». (Діти переправляються через озеро, показуючи, як вони
вміють плавати)

з) По стрічечках-доріжках у «Країну Дзеркал»

Робота з піктограмами;

Вірш про язичок.

и) Гра «Чарівна галявина». Діти заходять на ковдру. Після дотику «чарівної палички» вона перетворюється в «чарівну галявину». Діти натягають ковдру на відстані 10-15см. від статі. Чарівниця пропонує дітям по одному побувати на такій «галявинці». Один чи два учасники одержують можливість «стати бутоном і покачатися на хвилях».

к) Етюд «Рожева хмара». Діти сідають на галявинку, закривають ока, слухають музику. У цей час зверху їх накривають рожевою тюлью. Діти відкривають очі, торкаються до «хмари». Хмара перетворюється в рожеве багаття радості, щастя, успіху.

л) Гра «Чарівні камінці». Добра чарівниця говорить про те, що подорожі по Казковій країні закінчуються, і кожен учасник у цій країні може взяти на пам'ять З чарівні камінці: один - для себе, другий - для близької людини, третій - для нашого Центру. Потрібно загадати бажання для кожного камінця. Діти по стрічковим доріжка йдуть за чарівними камінцями». Психологи відзначають за місцями вибір один по одному дітей. (1,2,3).

м) Етюд «Танець радості». Повернення з Чарівної країни. Добра чарівниця доторкається паличкою до дітей.

н) Вихід з казки. Висновок. Діти під музику виходять із залу.


Дидактичні

сихо-терапевтичні

Психо-

корекційні

Медитативні

Художні

ВИДИ КАЗОК У КАЗКОТЕРАПІЇ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69924. ПРЕДЫСТОРИЯ СЕСТРИНСКОГО ДЕЛА 165 KB
  Медицина существует столько же, сколько существует культура. Медицина является не только наукой, но и социальным институтом, т.е. исторически обусловленной системой социальных учреждений. О сестринском деле говорят, что это самая юная наука и самое древнее искусство.
69925. Господарське право в системі права України 111.5 KB
  Своєрідність господарських відносин, що становлять предмет правового регулювання, та методів їх регулювання створюють господарське право як самостійну та особливу галузь права. Господарське право як галузь права та законодавства виникла пізніше багатьох інших правових галузей...
69926. Киевская Русь: образование и основные тенденции развития государственности 102 KB
  Вопросы: Происхождение восточных славян их социальная и общественная организация. Индоевропейская семья представлена в нашей стране в основном славянской иранской армянской и греческой группами. Самая большая славянская группа подразделяется на три подгруппы: восточную западную и южную.
69927. КРАТКАЯ ИСТОРИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА, РЕГЛАМЕНТИРУЮЩЕГО ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ 41 KB
  Элементы правового регулирования медицинской деятельности появились одновременно с зарождением медицины. Но уже появляются отдельные указы посвященные вопросам медицинской деятельности. Большую роль в истории правовой регламентации медицинской деятельности сыграл...
69928. Общие понятия истории культуры 99.5 KB
  Когда в средние века появился новый способ возделывания зерновых, более прогрессивный и усовершенствованный, названный латинским словом culture, никто еще не мог догадаться, насколько изменится и расширится понятие этого выражения. Если термин agriculture и в наше время означает...
69929. Искусственный интеллект: основные понятия и история возникновения 73 KB
  Появление ЭВМ работа которых происходит под управлением созданных человеком программ т. При этом важным является то что а вычислительный процесс должен представляться в виде последовательности сколь угодно большой но конечной длины элементарных или рутинных операций...
69930. Теоретико-методологические проблемы истории социальной работы в России 69 KB
  Социальная работа это вид деятельности людей и организаций по оказанию помощи различным слоям населения. Спектр оказания помощи: человек человеку; община человеку; взрослый ребенку сироте; здоровый больному; служба социальной помощи безработному пенсионеру многодетной семье и т.