22069

Методика і техніка організації експерименту

Лекция

Педагогика и дидактика

Методика і техніка організації експерименту План 1.Етапи проведення експерименту. Види експерименту і методика їх проведення.Типові помилки в проведенні експерименту.

Украинкский

2013-08-04

70.5 KB

13 чел.

ЛЕКЦІЯ 6. Методика і техніка організації експерименту

План

                                       

                          1. Сутність методики дослідження.

                  2.Етапи проведення експерименту.

                           3. Види експерименту і методика їх проведення.

                           4.Типові помилки в проведенні експерименту.

                                                     Література

1. Введение в научное исследование по педагогике / Под. ред. В.И. Журавлева. – М., 1988.

2. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. – К., 1995.

3. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований. – К., 2001.

4. Рудницька О.П., Бончарский А.Г., Свистельнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. – К., 1998.

5. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогических исследований. – М., 1986.

6. Стеменский В.И. Основы научно-исследовательской работы  студентов. – К., 1981.

7. Теория и практика педагогического эксперимента / Под. ред. А.И. Пастухова Г.В. Воробьева. -  М., 1979.

8.Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація і методика науково-дослідницької діяльності. – К., 2006.

                    1. Сутність методики дослідження

Методи значною мірою спрямовують осягнення педагогічної реальності, можливі розв’язання певних наукових завдань. Але їхній вибір не може бути безпідставним, бо методи завжди є похідними від предмета і мети дослідження, детерміновані його змістом та умовами проведення, залежними від того, що вивчається.

Тому недостатньо просто назвати номенклатуру методів, які використовуються у дослідженні. Важливою вимогою до вибору методів є передбачення можливості якісного і кількісного аналізу експериментальних даних, способів їх взаємозв’язків. Доцільно також кожний результат добувати не одним, а кількома методами, які доповнюють та корегують один одного. Таким чином підвищується надійність дослідження, стає можливим уникнення небажаних помилок, вплив випадкових неврахованих факторів.

Тому ефективність дослідження потребує обґрунтування  вибору методів дослідження, розкриття способів їх взаємозв’язку як певної системи, визначення послідовності застосування процедур, тобто методики, наукового пошуку.

Термін «методика» означає сукупність засобів, умов, пов’язаних у систему логікою процесу  досягнення потрібного результату. Методика включає стратегію отримання нового педагогічного знання, її окремих кроків і, в цілому, визначає програму дослідження, його конкретні завдання.

Розробка методики орієнтована на вивчення педагогічних явищ  через накопичення фактів, їх висвітлення і пояснення. Звернемо увагу на відмінності понять «факт» і «науковий факт». Перше  з них є елементом емпіричного знання, фіксацією тих явищ, котрі спостерігаються у педагогічній реальності. Науковий факт – це вже теоретичне поняття, одиниця вірогідного знання про педагогічні явища, які неодноразово перевірені та доведені за допомогою засобів наукового дослідження. Поява фактів, які не вкладаються у межі існуючих знань, викликає необхідність перегляду існуючих теорій або  знань, викликає необхідність перегляду існуючих теорій або створення нових. Ця суперечність знаходить своє розв’язання  шляхом побудови гіпотези та її підтвердження, що й становить суть розвитку теоретичного знання.

В методиці описується весь процес проведення експерименту: послідовність вимірів і спостережень,  докладність опису кожної операції.

Отже, методика повинна ґрунтуватися на таких наукових положеннях, які визначають напрям дослідження та шляхи його реалізації, відповідають об’єкту наукового пошуку, що дає можливість вирізнити ті його сторони й якості, вивчення яких є метою дослідження.

Тому важливою вимогою до вибору методів є передбачення можливості якісного і кількісного аналізу експериментальних даних, способів їх взаємозв’язків. Доцільно також кожний результат добувати не одним, а кількома методами, які доповнюють та корегують один одного. Таким чином підвищується надійність дослідження, стає можливим уникнення небажаних помилок, вплив випадкових неврахованих факторів.

У визначені методики необхідно запобігати впливу на результати дослідження самого експериментатора. Його особистісні якості, неусвідомлені поривання побачити ті зміни в об’єкті, яких він очікує, можуть призвести до викривлення педагогічної ситуації та невірної трактовки дослідницьких даних.  Наприклад, відомі випадки, коли у процесі вивчення порівняльної ефективності методів навчання кращі результати були отримані при використанні тих з них, які прийшлися більше до вподоби окремим експериментаторам експериментального дослідження.

                              2. Етапи  експерименту

Педагогічний експеримент складається з ряду етапів.

1. Констатувальний етап. Метою його є «зняття копії», побудова схематичної моделі явища, яке підлягає вивченню. Так, виявивши крайню нестійкість і незначну мобільність знань учнів, численні помилки в роботах на пройдені правила (орфографічні або математичні), дослідник задається метою виявити причини цих явищ. Цінні факти можна одержати в результаті спостереження за повсякденною роботою вчителів.

Експериментальна контрольна робота із цілим класом, окремими групами учнів (сильної, слабкої), окремими школярами дозволяє з більшою вірогідністю визначити фактичний стан знань учнів, намітити контури експериментальної методики.

Констатувальний експеримент може проводитися не тільки на початку дослідження, але й у ході його для виявлення зрізів по закінченні певного часу, коли діяли експериментально введені умови або впливи.

2. Вирішальне значення для педагогічного експерименту має другий етап дослідження - формуючий, або що констатує.

Для дослідників, завдання яких вичерпуються констатацією фактів, установленням особливостей деяких педагогічних явищ, виявляється достатнім зафіксувати стан знань учнів, дати характеристику допущених  класом помилок або тим відносинам, які склалися між учнями. Але завданням педагогічного дослідження є розкриття залежностей, законів, причин, що викликають досліджуване явище. И. П. Павлов, вимагаючи «полювати за фактом», попереджав, що не можна залишатися на його поверхні, необхідно шукати закони, керуючі ім. Ці закони не розкриваються при констатації явищ. У найкращому випадку на цьому етапі може виникнути відоме припущення, гіпотеза. Її перевірка й підтвердження (або виключення) складають завдання формуючого, або констатуючого, експерименту, без якого психолого-педагогічний експеримент залишається незавершеним.

Однак не можна побудувати навіть самий примітивний формуючий експеримент без попереднього вивчення стану проблеми. Тому виправданим й обґрунтованим є розгляд констатуючого (попереднього) і формуючого (констатуючого) етапів як ланок єдиного ланцюга педагогічного дослідження. На основі аналізу результатів, отриманих шляхом попередніх спостережень і доповнених спеціальними контрольними іспитами, дослідник формулює й уточнює свою гіпотезу. Далі він перевіряє її, побудувавши навчання або виховання дітей по-новому, тобто вводячи ту умову, яка повинна забезпечити підвищення ефективності проведеної навчальної або виховної роботи. Знайдена особливість уточнюється на великій кількості учнівських груп. Однак при такій побудові навчання залишається недоведеним, що отримані результати стали наслідком саме тієї умови, що заново введена дослідником. Для того, щоб довести вирішальну роль нового психолого-педагогічного компонента, експеримент часто проводять відразу в декількох класах (експериментальних і контрольних). Для одержання «чистих» результатів дослідник прагне зрівняти ці класи (по складу, віку дітей, їхньої успішності).     

3. На третьому етапі знову проводиться констатуючий експеримент, у ході якого виявляються кількісні і якісні різниці досвідчених і контрольних класів. Переваги перших проявляються в більш високому рівні відповідей навіть тих учнів, які на початку експерименту давали середні або низькі показники.

Вірогідність впливу експериментально введеної умови підвищується, якщо в якості досвідчених класів обираються ті, які на констатуючому етапі дали найбільш низькі результати. Успіхи школярів переконливо підтверджують позитивний вплив досліджуваної умови. Так як практично неможливо повністю урівняти ні учнів, ні вчителів і тим самим виключити вплив на успішність і поведінку учнів особливостей стилю роботи вчителя, його майстерності, порівняльні підсумкові результати звичайно свідчать лише про виявлення позитивного впливу введеної умови на процес навчання. Ця тенденція перетворюється в залежність або закономірність лише тоді, коли вона підтверджується в роботі багатьох класів, у роботі різних учителів й учнів.

Одним із прийомів проведення педагогічного експерименту є так званий прийом перехресних груп. Практично він використовується дуже рідко, але при рішенні окремих питань може бути дуже корисний. Сутність його полягає в тому, що експериментальна умова вводиться спочатку в роботу одного паралельного класу, у той час як інший працює за звичайною методикою. Після проведення чергового зрізу, коли виявляються переваги досвідченого класу, експериментальна умова вводиться в роботу іншого класу, який був контрольним, а перший працює за звичайною методикою. Якщо під кінець року підсумковий зріз покаже значно кращі результати в  другому класі й незначне покращення (а часом і зниження) результатів у першому класі, можна з достатньою підставою говорити про вирішальну роль введеної експериментальної умови.

На підготовчому етапі  розробляється програма експерименту,  створюються умови, за яких можливе експериментування,  визначаються експериментальні залежні і незалежні змінні фактори, визначаються види експериментальних об’єктів, складається план експериментальної роботи, готуються засоби контролю, регулювання, реєстрації змінних факторів, засоби обробки та  аналізу інформації.. Важливим є неодмінна розробка  плану створення експериментальної ситуації.

Еспериментальна ситуація – це сукупність умов, за яких проводиться експеримент. Створення експериментальної ситуації – це оперування обєктом відповідно до попередньо визначеної гіпотези.   Передбачена умова, або система умов виступає експериментальним фактором, який уводиться як причина, управляється і контролюється експериментатором. Фактори, що безпосередньо, або опосередковано впливають на стан обєкта, що вивчається, виступають змінними факторами, які можутьт бути контрольовані і неконтрольовані. Незалежний фактор уводиться, змінюється, управляється і контролюється дослідником. Він має бути відносно самостійним, постійним, суттєвим і відчутно впливати на стан об’єкта. Залежний фактор змінюється під впливом незалежної змінної.

Основним параметром  встановлення рівня важливості того чи іншого фактора є його роль у досліджуваному процесі.

Під час експерименту здійснюється  основний обсяг роботи: інструктаж учасників експерименту, їх ознайомлення з метою, завданнями та умовами експерименту; заміри змінних у процесі експерименту, введення експериментального фактору  ( незалежна змінна), і наступне управління його дією відповідно до програми; спостереження за розвитком явища, що вивчається.

Одним із головних завдань експерименту є послідовна зміна тих чи інших сторін ситуації, фіксування зв’язку між цими змінами і змінами об’єкта. Експеримент використовується для перевірки гіпотези і виділення причинно-наслідкових залежностей між факторами, що впливають на об’єкт, який вивчається. На всіх етапах експеримету проведення експерименту здійснюється контроль., основна функція якого – забезпечення чистоти експерименту.

Завершується експеримент переходом від емпіричного вивчення до обробки отриманих даних, логічних узагальнень, аналізу і теоретичної інтерпретації отриманого фактичного матеріалу. Щоб достовірність отриманого фактичного матеріалу не викликала сумнівів, необхідно виділити ту їх частину, яка зумовлена лише факторами, які можна вивчити на досліді. Реальний результат експерименту виявляється в розумінні характера і ступеня впливу експериментальних факторів на вдосконалення діяльності об’єкта, що вивчається. Умовно результати поділяють на основні й побічні. До основних результатів можна віднести вирішення тих пізнавальних завдань, задля яких проводився експеримент. Усі інші результати можна назвати побічними. Підсумкові матеріали бажано записати в уніфікованій формі – скласти протоколи, таблиці, схеми, графіки, що дасть змогу наочно порівняти і проаналізувати отримане. Всі змінні слід оцінювати єдиною системою одиниц

                            2. Види експерименту та методика їх проведення.

В педагогічному дослідженні приміняють  різні види експерименту.

За умовами проведення експерименти класифікують на природні та лабораторні, а за ознаками мети - на констатуючі (діагностичні, контрольні), пошукові     та      формуючі (перетворювальні).

Природний, експеримент проводиться в звичайній, "природній" обстановці навчально-виховного процесу, яку дослідник не може принципово змінювати введенням нового фактора педагогічного впливу. Це обмежує можливості експериментального пошуку. Втім одержані результати є готовими для безпосереднього впровадження у педагогічний процес.

Лабораторний (штучний) експеримент здійснюється шляхом ізолювання явища, яке вивчається, до такого ступеня, котрий дає змогу найповніше дослідити дію активного фактора педагогічного впливу. Ця форма експериментальних занять проходить у строго визначених і контрольованих умовах з відхиленням від усталених вимог традиційного навчально-виховного процесу (змісту дидактичного матеріалу, робочого плану, часових обмежень та ін.). Завдяки зазначеним умовам дослідник може маніпулювати з незалежними змінними (активними факторами) та ізолювати педагогічні явища, що вивчаються (залежні змінні) так, аби вони виявилися найбільш чітко, і дали матеріал для надійних вимірів. Разом з тим штучність лабораторного експерименту, умови його проведення не дають змоги переносити отримані результати в навчально-виховний процес без додаткової їх перевірки в природних експериментах.

Констатувальний (діагностичний)    експеримент спрямований на вивчення педагогічного явища в умовах дії існуючого складу факторів, тобто тих, які були визначені до експерименту і не змінювались. Останнє зауваження свідчить, що цей емпіричний процес не є в повному значенні експериментом. Тому його нерідко називають констатуючим або діагностичним  зрізом  даних  про  стан  досліджуваного педагогічного явища. Констатвальних зрізів може бути кілька: початковий, проміжний, кінцевий. Враховуючи те, що проміжний і кінцевий зрізи використовуються з метою перевірки результативності експериментальних педагогічних дій, їх визначають як контрольні.

Пошуковий експеримент — це особливий вид експерименту, під час якого дослідник не знає факторів, що впливають на педагогічний процес, і проводить його розвідку для одержання первинної інформації. В педагогіці такий експеримент зустрічається досить рідко.

Формувальний експеримент є основним видом дослідження реальних педагогічних явищ, мета котрого полягає в тому, щоб довести, завдяки впливу яких активних факторів можна досягти потрібних результатів навчально-виховного процесу.

Оскільки на педагогічний процес, що досліджується, впливає багато факторів (наприклад, склад учнів, методи навчання й виховання, умови їх використання), важко уявити  як окремо діє кожний із них. Для цього треба змінити один з факторів (той, який вивчається), а інші залишити такими, як були, і зафіксувати ті зміни, котрі виникли у досліджуваному явищі. В умовах експерименту фактор, яким дослідник планомірно маніпулює, називається активним, а ті, що залишилися незмінними,   пасивними.

Існує дві структури експериментального дослідження: паралельна та послідовна. Оскільки об'єкти педагогічних досліджень (учні, класи тощо) постійно змінюються у навчально-виховному процесі, з ними не можна проводити експеримент двічі: спочатку без введення активного фактора впливу, а потім з ним. Адже ті самі учні у повторному експерименті будуть дещо іншими.

Тому в практиці педагогічних досліджень, як правило, використовується паралельний експеримент: обираються по можливості два однорідних об'єкти (наприклад, два класи чи групи) - експериментальний і контрольний.

Умовою одержання об'єктивних даних є вирівнювання експериментального та контрольного об'єктів за тими факторами, які можуть впливати на результати дослідження (наприклад, рівень успішності в класі, вік учнів, їх попередня підготовка, умови проведення навчально-виховного процесу тощо).

В експериментальній групі вводиться в дію активний фактор впливу, а в контрольній групі навчальний процес залишається незмінним. Спостерігаються і зіставляються два об'єкти, причому, як  до початку експерименту, так і після нього. Це дає можливість порівняти вихідні та кінцеві характеристики досліджуваного педагогічного явища і таким чином довести ефективність проведеного експерименту.

Для підвищення об'єктивності результатів дослідження, а також виключення впливу особливостей того чи іншого класу проводиться перехресне вивчення, під час якого послідовно змінюються експериментальні і контрольні групи.

В окремих випадках як виняток проводиться послідовний експеримент, що ґрунтується на вивчення одного й того ж об'єкта двічі: без введення активного фактора впливу і з його введенням. У такому випадку необхідно довести, що в першому варіанті експериментальних дій характеристики об'єкта не змінились, тобто дії виявились нерезультативними. А в другому - введення певного експериментального фактора змінило ситуацію, що засвідчила ефективність педагогічного впливу.

                    4.Типові помилки в проведенні експерименту.

1. Сформульовані гіпотези не відбивають проблемну ситуацію, суттєві залежності у даного об’єкта.

2. Як незалежну змінну виділено фактор, який не може  бути причиною, сталою детермінантою процесів, що проходять у даному об’єкті.

3. Звязки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер.

4. Допущено помилки в попередньому описі об’єкта, що призвело до неправильної емпіричної інтерпретації змінних і вибору неадекватних показників.

5. Допущено помилки при формулюванні дослідних і контрольних вихідних результатів експерименту, виявляється значна їх різниця, що викликає сумніви в можливості порівняти ці групи за складом змінних.

6. Важко підібрати контрольний об’єкт за однорідними або схожими з експериментальними параметрами.

7. При аналізі результатів експерименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.

            

     

                  

4.Типові помилки в проведенні експерименту.

1. Сформульовані гіпотези не відбивають проблемну ситуацію, суттєві залежності у даного об’єкта.

2. Як незалежну змінну виділено фактор, який не може  бути причиною, сталою детермінантою процесів, що проходять у даному об’єкті.

3. Звязки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер.

4. Допущено помилки в попередньому описі об’єкта, що призвело до неправильної емпіричної інтерпретації змінних і вибору неадекватних показників.

5. Допущено помилки при формулюванні дослідних і контрольних вихідних результатів експерименту, виявляється значна їх різниця, що викликає сумніви в можливості порівняти ці групи за складом змінних.

6. Важко підібрати контрольний об’єкт за однорідними або схожими з експериментальними параметрами.

7. При аналізі результатів експерименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.

                   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29938. Гидротехнические сооружения, возможные аварии на них и их последствия 38.5 KB
  Защита населения от последствий гидродинамических аварий Ответ: Гидродинамически опасные объекты это сооружения и естественные образования создающие разницу уровней воды до и после них верхний бьеф и нижний бьеф. Этому способствует также скопление населения на ограниченных площадях при значительном ухудшении материальнобытовых условий жизни людей. Защита и безопасность населения при гидродинамических авариях обеспечивается организационными инженернотехническими и другими мероприятиями. Меры по защите населения при...
29939. Криминогенные ситуации, которые могут возникнуть в повседневной жизни. Общие правила личной безопасности в криминогенных ситуациях 36 KB
  Инфекции передаваемые половым путем меры по их профилактике Ответ: Вступление в половые отношения в подростковом возрасте чаще всего происходит по следующим обстоятельствам: алкогольное опьянение насилие скука материальная выгода желание привлечь к себе внимание партнера для самоутверждения как средство доказать свою взрослость. Как правило эти связи приводят к таким последствиям: ранняя беременность которая обычно заканчивается абортом со всеми вытекающими отсюда последствиями; воспалительные заболевания половых путей и...
29940. Действия населения по сигналу «Внимание всем!» 31.5 KB
  2 вопрос: Понятие о ВИЧинфекции и СПИДе. Способы передачи ВИЧинфекции и меры ее профилактики Ответ: В 1981 г. Вирус вызывающий болезнь получил название ВИЧ вирус иммунодефицита человека. Применяемые препараты только продлевают состояние ВИЧинфицированности не давая человеку заболеть СПИДом и погибнуть.
29941. Защита населения от чрезвычайных ситуаций. Комплекс мер, проводимых по защите населения. Организация оповещения и инженерной защиты населения 39.5 KB
  Комплекс мер проводимых по защите населения. Организация оповещения и инженерной защиты населения Ответ: Защита населения от чрезвычайных ситуаций комплекс мероприятий РСЧС взаимосвязанных по месту времени проведения целям ресурсам и направленных на устранение или снижение до приемлемого уровня на пострадавших территориях угрозы жизни и здоровью людей в случае реальной опасности возникновения или в условиях действия опасных и вредных факторов стихийных бедствий техногенных аварий и катастроф. Защита населения от чрезвычайных...
29942. Эвакуация населения из зон чрезвычайных ситуаций. Виды эвакуации 38 KB
  Получив распоряжение на эвакуацию граждане должны подготовить средства индивидуальной защиты личные вещи документы паспорт военный билет диплом об образовании трудовую книжку пенсионное удостоверение свидетельства о браке и рождении детей постельные принадлежности необходимые медикаменты запас продуктов питания на 23 суток. 2 вопрос: Средства индивидуальной защиты: противогаз респиратор ватномарлевая повязка. Их предназначение и использование Ответ: К средствам индивидуальной защиты органов дыхания относятся...
29943. Единая государственная система предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Основные цели и задачи РСЧС по защите населения от чрезвычайных ситуаций 30.5 KB
  Основные цели и задачи РСЧС по защите населения от чрезвычайных ситуаций Ответ: РСЧС создана для прогнозирования предотвращения и ликвидации различных ситуаций обеспечения постоянной готовности к ним органов государственного управления сил и средств предназначенных для этого. Основные задачи РСЧС: разработка и выполнение законов и других правовых документов по защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций; подготовка и выполнение целевых научнотехнических программ направленных на предупреждение аварий и катастроф...
29944. Понятие «дорога», ее составные части. Меры безопасного поведения пешехода на улицах и дорогах 38.5 KB
  Все кровотечения подразделяются на: венозные когда кровь темного цвета непрерывно и медленно вытекает из раны; артериальные когда кровь алого цвета из глубокой раны выбрасывается пульсирующей струей; капиллярные когда кровь сочится по всей поверхности раны; смешанные когда есть признаки артериального и венозного кровотечения. Способы остановки кровотечения: пальцевое прижатие несколько выше раны артериального сосуда находящегося близко к коже. Это дает возможность быстро остановить кровотечение примерно на 35 мин;...
29945. Современный общественный транспорт и его характеристика. Правила безопасного поведения пассажира в общественном транспорте 40 KB
  Правила безопасного поведения пассажира в общественном транспорте Ответ: Общественный транспорт это автобусы троллейбусы трамваи и метро. Правила безопасного поведения пассажиров при пользовании этими видами транспорта: ожидать маршрутные транспортные средства следует только на остановках; садиться в транспорт можно только после его полной остановки; запрещается стоять на выступающих частях и подножках транспортных средств прислоняться к дверям отвлекать водителя разговорами во время...
29946. Регулирование и обеспечение безопасности дорожного движения. Понятие «водитель». Правила безопасного вождения велосипеда (мопеда) 40.5 KB
  Правила безопасного вождения велосипеда мопеда Ответ: Организация и регулирование дорожного движения возложены на Государственную инспекцию безопасности дорожного движения ГИБДД. Обеспечение безопасности дорожного движения это деятельность направленная на предупреждение причин возникновения дорожнотранспортных происшествий и снижение тяжести их последствий. Оно достигается: содержанием дорог в соответствии с установленными требованиями и обустройством их объектами сервиса исправным техническим...