22076

МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯИ

Лекция

Педагогика и дидактика

ТЕМА: МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯИ План 1. Методи наукового дослідження. Особливості теоретичного дослідження 3. Характеристика методів теоретичного дослідження.

Украинкский

2013-08-04

51.5 KB

0 чел.

ЛЕКЦІЯ 4.

ТЕМА:  МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯИ

План

1.  Методи наукового дослідження.   

2.  Особливості теоретичного дослідження

3.  Характеристика методів теоретичного дослідження.

                                        Література

Основна

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. – М., 1982.

2. Введение в научное исследование по педагогике. /Под. ред. В.И.Журавлева. – М., 1988.

3. Ительсон Я.Б. Математические и кибернетические методы в педагогике. – М., 1981.

4. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистельніков Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. – К., 1998.

5.  Методы системного педагогического исследования. / Под. ред.

Н.В. Кузьминой. – Я., 1980.

Додаткова

1. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. – Таллин, 1980.

2. Чкалова О.Н. Основы научных исследований. – К., 1978.

3. Румншниский Я.З. Математическая обработка результатов эксперемента. – М., 1971.

                       1. Методи наукового дослідження   

Завдання подальшого вдосконалення  системи народної освіти, розвитку педагогічної науки вимагають від педагогічного експерименту багатоплановості і разом з тим, цілісного розгляду об’єкта дослідження, системно-структурного аналізу взаємодіючих факторів.

Тому сучасний педагогічний експеримент не може не опиратися на весь арсенал методів, які реалізують експериментальний науковий пошук.

Кожний із методів у відповідності до дослідницьких завдань дає специфічний комплекс фактичного матеріалу, який дозволяє перейти від спостереження до глибокого пізнання сутності явищ, до розробки практичних рекомендацій.

Звернення до методів педагогічних досліджень обовязкове при організації складної, багатокласової експериментальної роботи.

   Поняття «науковий метод» можна охарактеризувати як цілеспрямований підхід, за допомогою якого досягається певна мета, щось пізнається або вивчається. Ця категорія охоплює комплекс внутрішніх і зовнішніх дій дослідника. Тому, з одного боку, метод розглядають у процесуальному плані, як загальну модель дослідницьких процедур, а з другого, - як спосіб їх реалізації в інтелектуальних та практичних операціях дослідника. В такий спосіб під методом слід розуміти систему прийомів, що застосовуються для досягнення мети і завдань дослідження.

Методи дослідження займають особливе місце в педагогічній науці, поскільки  характеризують її потенціальні реальні можливості, показують, що із реальної педагогічної дійсності вже доступно пізнанню і послідуючому перетворенню і що ще є предметом гіпотетичних припущень.

 Системне використання методів потребує їх певної класифікації. У науковій літературі, як правило, вирізняють методи теоретичного і експериментально-емпіричного рівнів та методи кількісної обробки дослідницьких результатів.

             2. Характерні особливості теоретичного дослідження

       На теоретичному рівні дослідження зявляються особливі відображення обєкта дослідження –  відображення, які не мають  безпосереднього аналога в чуттєвому епіричному знанні. При цьому виділяються і формуються нові – ідеальні об’єкти дослідження, які заміщають емпіричні дані. На  теоретичному рівні предмет дослідження   реконструюється ідеально ( тобто в мисленні)  Наукова теорія  абстрагується від багатьох властивостей об’єкта і виділяє тільки суттєві з них, створюючи теоретичну модель.. Таким чином на теоретичному рівні дослідження об’єктом його стає весь попередній емпіричний досвід, а предметом дослідження – побудова самих теоретичних об’єктів. Теоретичне дослідження дозволяє на основі зконструйованих ідеальних об’єктів глибше проникнути в сутність явищ, зрозуміти глибинні закономірності змін і зв’язків явищ і поставити іх на службу практиці.

  На теоретичному рівні висуваються і формулюються основні загальні педагогічні закономірності, які дозволяють пояснити раніш відкриті факти, а також передбачити майбутні події і факти. Результатом теоретичного дослідження стає установлення структурних звязків між ідеальними обєктами, тобто створюється цілісна теорія.

                  Поняття «науковий метод» можна охарактеризувати як цілеспрямований підхід, за допомогою якого досягається певна мета, щось пізнається або вивчається. Ця категорія охоплює комплекс внутрішніх і зовнішніх дій дослідника. Тому, з одного боку, метод розглядають у процесуальному плані, як загальну модель дослідницьких процедур, а з другого, - як спосіб їх реалізації в інтелектуальних та практичних операціях дослідника. В такий спосіб під методом слід розуміти систему прийомів, що застосовуються для досягнення мети і завдань дослідження.

 Системне використання методів потребує їх певної класифікації. У науковій літературі, як правило, вирізняють методи теоретичного і експериментально-емпіричного рівнів, та методи кількісної обробки дослідницьких результатів.

    3. Характеристика методів теоретичного дослідження

 До першої групи належать методи теоретичного дослідження: аналіз і синтез, абстрагування та конкретизація, моделювання, індукції і дедукції, порівняння та ін.  

Індукція та дедукція. Індукція є формою наукового пізнання, що спрямоване на з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі логічних висувань від конкретного до загального, від відомого до невідомого.

Індуктивні знання мають імовірний  характер, бо вони завжди  виражають припущення  про  існування   певної закономірності. Вірогідність такого припущення перевіряється експериментальним дослідженням. Тому індукція є обов'язковою складовою педагогічного експерименту, що допомагає визначити причинність досліджуваних явищ, з'ясувати, чому одні з них спричинюють зміни інших.

Отже, індукція відкриває шлях розвитку знання від емпіричного до теоретичного рівня, виступає способом створення педагогічних концепцій, які є результатом узагальнення одиничних спостережень.

Дедукція виводиться шляхом висувань від загального до конкретного і тому дає вірогідні знання, а не імовірні (як індукція). Основою дедуктивного методу виступають наукові положення і постулати, що не вимагають дослідно-експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми.

У реальному педагогічному процесі індукція і дедукція завжди взаємодіють між собою як, діалектична єдність пізнання загального та конкретного. Індукція виявляє окреме як загальне, а дедукція виводить окреме із загального.

Аналіз і синтез. Ці два методи наукового пізнання, так само, як індукція і дедукція, не існують ізольовано один від одного. Аналіз - це уявне або фактичне розкладання цілого на частини, синтез, відновлення цілісності розглядуваного предмета в усьому розмаїтті його виявлень.

За допомогою аналізу виділяються і досліджуються окремі ознаки предмета чи явища. Це дає можливість вивчити його структуру, відокремити суттєві риси від несуттєвих, розкрити різнобічні зв'язки розглядуваного предмета з іншими предметами педагогічної реальності, з'ясувати властиві йому протиріччя.

Але виділені в такий спосіб ознаки є достатніми, оскільки вони досліджуються окремо і не зіставляються між собою. Для того, щоб розглянути їх як елементи цілого, використовується синтез, що встановлює єдність складових предмета.

Таким чином, аналіз виходить з певного цілого, яке він розкладає, а ціле спрямовує аналіз. Це означає, що синтез міститься вже у самому аналізі, а не існує поза ним. Після аналітичного процесу кожний науковець звертається до синтезу, тобто до раціонального поєднання частин, вирізнених засобами аналізу. Внаслідок цього формуються нові уявлення про предмет, в якому виділені суттєві, типові риси, уточнюються і збагачуються знання про нього.

Методи аналізу і синтезу застосовуються в теоретичних дослідженнях під час визначення проблеми пошуку, наукової концепції, розробки гіпотези тощо. Вони відіграють суттєву роль і в процесі експерименту висновки про результати якого формуються на основі аналізу і доводяться теоретичним шляхом за допомогою синтезу, що є не просто складанням частин предмету, а досить непростою логіко-конструктивною операцією наукового пізнання

Порівняння. Метод, за яким відбувається зіставлення досліджуваних предметів та встановлення їх подібності або відмінності, називається порівнянням На рівні чуттєвого пізнання педагогічної реальності порівняння фіксує зовнішню подібність або відмінність, на рівні раціонального — подібність або відмінність внутрішніх зв'язків, що дозволяє виявити певні закономірності, розкрити сутність матеріалу, вивчається, тощо. Для досягнення правильних результатів у процесі порівняння необхідно дотримуватися таких вимог:

-  зіставляти тільки однорідні об'єкти чи поняття;

- порівнювати предмети за такими ознаками, які мають суттєве значення.

Класифікація.   Цей   метод   використовується   на  початкових стадіях дослідження і дає можливість упорядкувати  та класифікувати педагогічні явища на основі визначення їх однорідності.  Тим самим класифікація відкриває шляхи подальшого наукового пізнання.

Продуктивність класифікації залежить від вибору єдиних ознак, за якими вона відбувається. Нечіткість такого вибору є типовою помилкою молодих дослідників, що заважає їм усвідомити та чітко охарактеризувати зміст явищ і процесів, що вивчаються.

Абстрагування та конкретизація. Під абстрагуванням розуміють процес уявного відокремлення певної властивості або ознаки предмета з метою більш глибокого його вивчення.

Існує два види абстракцій: узагальнююча та ізолююча. Один вид абстракцій здійснюється шляхом виділення у багатьох предметах загальних однакових рис. Інший вид абстракцій не потребує вивчення багатьох предметів, бо дослідник аналітично вирізняє потрібну властивість одного з предметів і фіксує на ній увагу.

Граничним випадком абстрагування є ідеалізація. Вона ґрунтується на послідовному максимальному ізолюванні досліджуваної властивості від супутніх факторів, внаслідок чого створюються уявні ідеальні об'єкти, які не існують у педагогічній реальності.

Конкретизація є процесом сходження від абстрактного до    конкретного,    що    дає    можливість    більш    точно охарактеризувати об'єкт, що вивчається, урахувати структурні та функціональні зв'язки його компонентів.

Моделювання. Модель — це штучна система, яка відображає з певною точністю властивості об'єкта, що досліджується. Побудова моделі, як правило, спрощує оригінал, узагальнює його. Це сприяє упорядкуванню і систематизації інформації про нього.

Кожна модель має фіксувати найголовніші риси об'єкта вивчення. Дрібні фактори, зайва деталізація, другорядні явища ускладнюють саму модель та заважають її теоретичному дослідженню.

У залежності від засобів побудови моделі розподіляються на матеріальні та уявні.

До матеріальних належать моделі, що втілені у металі, склі тощо. За їхньою допомогою вивчається структури, характер, сутність об'єкта.

До ідеальних віднесено наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, прогрими формули, графіки) моделі.

Всі моделі, як матеріальні, так й ідеальні, можуть бути створені внаслідок глибокого розуміння функцій і властивостей, які вони моделюють. Модель завжди виступає як  аналогія і є проміжною ланкою між висунутими теоретичними положеннями та їх перевіркою у реальному педагогічному процесі.

Уявний експеримент. У такому експерименті на основі теоретичних і емпіричних знань створюється ідеальний  об'єкт, який далі співвідноситься з педагогічною дійсністю та імітує ті ситуації, що могли б мати місце в реальному експерименті. Уявний експеримент є ефективним методом планування та осмислення дослідної роботи, що дозволяє виявити найважливіші для наукового пізнання зв'язки об'єкта вивчення.

.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79896. Основні підходи і методи рішення транспортної задачі лінійного програмування 206.84 KB
  Дані задачі відносяться до задач лінійного програмування і можуть бути вирішені симплексним методом. Проте матриця системи обмежень транспортної задачі настільки своєрідна, що для її вирішення розроблені спеціальні методи, які ми розглядатимемо далі.
79898. Модернізація парогенератора ПГВ-1000 для підвищення КПД та надійності в реакторі ВВЕР-1000 910.08 KB
  Водоводяні енергетичні реактори без кипіння води в активній зоні одержали найбільше поширення в усьому світі. До однієї з циркуляційних петель першого контура приєднаний компенсатор тиску за допомогою якого в контурі підтримується заданий тиск води що являється у реакторі і теплоносієм і сповільнювачем нейтронів.
79899. Транзитная подстанция переменного тока 1.24 MB
  Система постоянного тока получила широкое применение для электрической тяги в городском и промышленном электротранспорте, а также для железнодорожного транспорта на первом этапе его электрификации из-за значительных преимуществ двигателей постоянного тока с последовательным возбуждением по тяговым и скоростным характеристикам.
79901. Робота з природним матеріалом аплікація з крупів «Зерняткове сонечко» 108.5 KB
  МЕТА: ознайомити учнів з використанням нетрадиційних матеріалів при виготовленні предметної аплікації; сформувати вміння виготовляти предметну аплікацію за допомогою шаблонів та нетрадиційних природних матеріалів; розвивати просторову уяву, окомір,дрібні м’язи кісті рук; виховувати культуру праці.
79902. Подарунок мамі. Виготовлення листівки-видавки 118.5 KB
  Мета: навчити дітей виготовляти листівку видавку володіти технікою і прийомами видавлювання роботи з ножицями; правильно розміщувати свої задуми на малюнку; розвивати фантазію відчуття колірної гармонії; формувати творчу уяву; виховувати любов до батьків до рідних людей сестрички бабусі подруги.
79903. День художньої творчості за темою «Дизайнер і техніка». Колективне художньо – ігрове конструювання технічних моделей. Захист власних винахідницьких проектів 56 KB
  Мета. Закріпити уміння дітей з технічного моделювання, розвивати конструкторську винахідливість, прояв фантазії, виховувати почуття любові до праці. Обладнання: технічні конструктори, конструктори «Lego», фотографії космічної техніки з деталей металоконструктора, мультимедійне обладнання...
79904. ТУРНІР МОВОЗНАЙОК 47 KB
  Мова – це неоцінений божественний дар, який дано людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті. У щоденній практиці спілкування не обійтися без мови. навіть коли ми думаємо, в пам’яті відтворюємо відомі нам слова і фрази. Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови...