22079

КАТЕГОРИИ И ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

В связи с тем что соц. педагогика стала самостоятельной наукой относительно недавно отделившись от педагогики и объект изучения у них практически одинаков то разделение категорий относящихся к разным наукам поможет выявить специфику соц. Много категорий взято соц.

Русский

2013-08-04

32 KB

15 чел.

PAGE  1

КАТЕГОРИИ И ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ

Каждую науку отличает своя система знаний, ориентированных на объяснение предмета исследования данной науки. Тезаурус – от греч. «сокровище» - словарь, в котором слова, относящиеся к каким-либо областям знаний. расположены по тематическому принципу.

Система знаний науки отражается в ее понятиях и категориях. Понятия – одна из форм отражения реального мира в процессе его познания. (Мы даем названия вещам, «кодируем» их). В процессе развития любой науки понятия объединяются, укрупняются и преобразуются в категории науки, которые представляют собой наиболее общие, фундаментальные понятия, т.о. в каждой науке формируется своя понятийно-категориальная система.

В связи с тем, что соц. педагогика стала самостоятельной наукой  относительно недавно, отделившись от педагогики, и объект изучения у них практически одинаков, то разделение категорий, относящихся к разным наукам поможет выявить специфику соц. педагогики. Много категорий взято соц. педагогикой у педагогики, но есть и собственный, отражающие специфику ее исследования. Такие понятия, как: образование, воспитание  - взято у педагогики, личность. Общество – у философии, социализация – у психологии, но есть и собственные категории – социальное обучение, социальная среда, социальный статус и т.д. Основными понятиями социальной педагогики являются: социальное воспитание, соц. обучение и соц. – пед. деятельность.

Воспитание – это процесс целенаправленного влияния на личность.

Соц. воспитание – это целенаправленный процесс формирования социально значимых качеств личности ребенка, необходимых ему для успешной социализации.

Соц. обучение – это целенаправленный процесс передачи соц. знаний и формирование социальных умений и навыков, способствующих социализации ребенка.

Соц. – пед. деятельность – социальная работа, включающая и пед. деятельность, направленная на помощь ребенку в организации себя, своего психического состояния, на установление нормальных отношений в семье, школе, обществе, создание условий для его самореализации.

Социализация – усвоение опыта, ценностей, норм, установок, присущих обществу и соц. группам, в которые он входит, для успешного функционирования индивида в данном обществе.

Социальная адаптация – процесс приспособления субъекта к требованиям общества путем усвоения социальных норм и ценностей, сложившихся форм социальных отношений.

Соц. отклонения – такое проявление деятельности. образа жизни, поведения, которое противоречит социальной нормативности.

Норма социальная - сложившаяся и установленная в конкретном обществе мера допустимого поведения.

Отклоняющееся поведение -  система поступков личности, в которых устойчиво проявляются отклонения от официально установленных или сложившихся в данном обществе соц. норм.

Антисоциальное поведение – система поступков личности, активно направленных на нарушение норм и требований социальных институтов.

Асоциальное поведение – система поступков личности, не соответствующая или пренебрегающая общепринятыми социальными нормам и стереотипами поведения.

Девиантное поведение – отдельный поступок или система поступков личности, нарушающая сложившиеся в данном обществе социально-психологические, нравственные или культурные нормы.

Делинквентное поведение – отклоняющееся поведение, которое угрожает нормальному развитию детей и молодежи, в том числе и противоправные действия.

Аддиктивное поведение  - пагубная привычка, пристрастие к чему-либо.

ФУНКЦИИ СОЦ. ПЕДАГОГИКИ

Соц. педагогика как самостоятельная наука обладает рядом функций.

Словарь ин. слов определяет функцию, как «обязанность, круг деятельности, назначение, роль». Представляется необходимым обратить внимание на различие понятий «функции соц. педагогики» и «функции соц. педагога»,т.к. иногда наблюдается смешение или отождествление этих понятий.

  1.  Теоретико – познавательная функция выражается в том. что соц. педагогика накапливает знания, синтезирует их, стремится составить наиболее полную картину изучаемых ею процессов и явлений в современном обществе, описывает и объясняет их, вскрывает их глубинные основания.
  2.  Прикладная функция связана с поиском путей и способов совершенствования соц. – педагогического влияния на процесс социализации в организационно – педагогическом и психологическом аспектах.
  3.  Гуманистическая функция выражается в разработке целей совершенствования соц. – педагогических процессов, создающих благоприятные условия для развития личности и ее самореализации.

Василькова:

  1.  Воспитательная функция – предполагает включение ребенка в окружающую его среду, процесс его социализации, его адаптацию в ходе обучения и воспитания.
  2.  Социально-правовая – означает заботу государства о детях, их правовую защиту.
  3.  Социально- реабилитационная – это воспитательная и образовательная работа с детьми – инвалидами, физическими и психически неполноценными.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38198. Воєнна політологія як наука 134.5 KB
  Воєнна політика – частина загальної політики певних соціальних сил і спеціально створених ними інститутів влади, що спрямована на підготовку і використання (навмисне або змушене, військове або невійськове) засобів збройного насильства для досягнення тих або інших класових, національних або загальнолюдських інтересів, мети; для ведення війни або протидії.
38199. Аерократія та ефірократія 36.03 KB
  Мондіалістські центри мали своїх кореспондентів і в Москві. Ключовою постаттю був академік Гвішіані, директор Інституту Системних Досліджень, який був чимось подібним до філіалу “Трілатераля”
38200. Міграційні процеси і екологічний імператив як фактор світової політики 27.04 KB
  З врахуванням триваючої тенденції до росту чисельності населення можна припустити можливість своєрідного демографічного «перевантаження» нашої планети...
38201. Конфлікти та війни сучасності 55.19 KB
  Терміном «Близькосхідний конфлікт» (конфлікт на Близькому Сході) позначається серія міжнародних конфліктів, що протікають із 1940-х років в цьому регіоні. В цих конфліктах брали та досі беруть участь численні арабські держави, Ізраїль, Іран, Туреччина, зовнішні актори – США, СРСР, Росія, ЄС, міжнародні організації. Важливість Близькосхідного конфлікту завжди обумовлюється стратегічним значенням регіону – на Близький Схід
38202. Структура воєнної політики сучасної України 30.84 KB
  Сьогодні українсько-російські відносини перебувають у досить складному, якщо не сказати критичному стані, про що свідчать оцінки експертів (і з російського, і з українського боку). Останнім часом спостерігалося зростання конфліктності в багатьох сферах співробітництва
38204. Актуальні проблеми воєнної політології 108.5 KB
  За такого підходу до предмета âВійськової політологіїâ відносять військові аспекти окремих галузей знань: філософії політики політичної історії політичної соціології та економіки та ін. Звідси âвійськову політологіюâ пропонують вважати не самостійною наукою а комплексною науковою дисципліною на зразок теорії безпеки окремі галузі якої відповідали б різновидам військової політики; 3 третя група політологів зазначає що âВійськова політологіяâ має свій специфічний предмет. Їхня думка зводиться до того що...
38205. Обороноздатність держави: сутність, зміст 105.5 KB
  Політичні і економічні засади забезпечення обороноздатності України. ОСНОВНА ЧАСТИНА: Проблеми повязані із забезпеченням воєнної безпеки нашої держави були актуальними з перших днів незалежності України. Однією з вихідних категорій що застосовується для розкриття сутності та змісту процесів забезпечення оборони нашої країни і які часто зустрічаються у...
38206. Політичні і економічні засади забезпечення обороноздатності України 103.5 KB
  Оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту