22079

КАТЕГОРИИ И ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

В связи с тем что соц. педагогика стала самостоятельной наукой относительно недавно отделившись от педагогики и объект изучения у них практически одинаков то разделение категорий относящихся к разным наукам поможет выявить специфику соц. Много категорий взято соц.

Русский

2013-08-04

32 KB

15 чел.

PAGE  1

КАТЕГОРИИ И ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ

Каждую науку отличает своя система знаний, ориентированных на объяснение предмета исследования данной науки. Тезаурус – от греч. «сокровище» - словарь, в котором слова, относящиеся к каким-либо областям знаний. расположены по тематическому принципу.

Система знаний науки отражается в ее понятиях и категориях. Понятия – одна из форм отражения реального мира в процессе его познания. (Мы даем названия вещам, «кодируем» их). В процессе развития любой науки понятия объединяются, укрупняются и преобразуются в категории науки, которые представляют собой наиболее общие, фундаментальные понятия, т.о. в каждой науке формируется своя понятийно-категориальная система.

В связи с тем, что соц. педагогика стала самостоятельной наукой  относительно недавно, отделившись от педагогики, и объект изучения у них практически одинаков, то разделение категорий, относящихся к разным наукам поможет выявить специфику соц. педагогики. Много категорий взято соц. педагогикой у педагогики, но есть и собственный, отражающие специфику ее исследования. Такие понятия, как: образование, воспитание  - взято у педагогики, личность. Общество – у философии, социализация – у психологии, но есть и собственные категории – социальное обучение, социальная среда, социальный статус и т.д. Основными понятиями социальной педагогики являются: социальное воспитание, соц. обучение и соц. – пед. деятельность.

Воспитание – это процесс целенаправленного влияния на личность.

Соц. воспитание – это целенаправленный процесс формирования социально значимых качеств личности ребенка, необходимых ему для успешной социализации.

Соц. обучение – это целенаправленный процесс передачи соц. знаний и формирование социальных умений и навыков, способствующих социализации ребенка.

Соц. – пед. деятельность – социальная работа, включающая и пед. деятельность, направленная на помощь ребенку в организации себя, своего психического состояния, на установление нормальных отношений в семье, школе, обществе, создание условий для его самореализации.

Социализация – усвоение опыта, ценностей, норм, установок, присущих обществу и соц. группам, в которые он входит, для успешного функционирования индивида в данном обществе.

Социальная адаптация – процесс приспособления субъекта к требованиям общества путем усвоения социальных норм и ценностей, сложившихся форм социальных отношений.

Соц. отклонения – такое проявление деятельности. образа жизни, поведения, которое противоречит социальной нормативности.

Норма социальная - сложившаяся и установленная в конкретном обществе мера допустимого поведения.

Отклоняющееся поведение -  система поступков личности, в которых устойчиво проявляются отклонения от официально установленных или сложившихся в данном обществе соц. норм.

Антисоциальное поведение – система поступков личности, активно направленных на нарушение норм и требований социальных институтов.

Асоциальное поведение – система поступков личности, не соответствующая или пренебрегающая общепринятыми социальными нормам и стереотипами поведения.

Девиантное поведение – отдельный поступок или система поступков личности, нарушающая сложившиеся в данном обществе социально-психологические, нравственные или культурные нормы.

Делинквентное поведение – отклоняющееся поведение, которое угрожает нормальному развитию детей и молодежи, в том числе и противоправные действия.

Аддиктивное поведение  - пагубная привычка, пристрастие к чему-либо.

ФУНКЦИИ СОЦ. ПЕДАГОГИКИ

Соц. педагогика как самостоятельная наука обладает рядом функций.

Словарь ин. слов определяет функцию, как «обязанность, круг деятельности, назначение, роль». Представляется необходимым обратить внимание на различие понятий «функции соц. педагогики» и «функции соц. педагога»,т.к. иногда наблюдается смешение или отождествление этих понятий.

  1.  Теоретико – познавательная функция выражается в том. что соц. педагогика накапливает знания, синтезирует их, стремится составить наиболее полную картину изучаемых ею процессов и явлений в современном обществе, описывает и объясняет их, вскрывает их глубинные основания.
  2.  Прикладная функция связана с поиском путей и способов совершенствования соц. – педагогического влияния на процесс социализации в организационно – педагогическом и психологическом аспектах.
  3.  Гуманистическая функция выражается в разработке целей совершенствования соц. – педагогических процессов, создающих благоприятные условия для развития личности и ее самореализации.

Василькова:

  1.  Воспитательная функция – предполагает включение ребенка в окружающую его среду, процесс его социализации, его адаптацию в ходе обучения и воспитания.
  2.  Социально-правовая – означает заботу государства о детях, их правовую защиту.
  3.  Социально- реабилитационная – это воспитательная и образовательная работа с детьми – инвалидами, физическими и психически неполноценными.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81684. Функціональний аспект цінностей 24.82 KB
  Загалом цінності виконують такі функції. Зясовуючи що є добро прекрасне істина справедливість тощо цінності конституюють сенс людського життя утворюють його духовну основу. У житті людини і суспільства цінності визначають напрями зразки діяльності.
81685. Оцінка та істина 24.83 KB
  Оцінка як підведення під норму правило закон. За такої ситуації оцінка виявляє себе як акт пізнання щодо відповідності вчинку чи творіння людини нормі. Як і в першому випадку підведення під норму є конституюванням визнанням цінності; 3 оцінка як вибір з поміж двох і більше цінностей.
81686. Сутнісні принципи культури 26.79 KB
  Одним із головних завдань культури є формування освіченої цивілізовано розвиненої особистості. У структурі культури як певного цілісного організму розрізняють такі елементи: а субстанціональні ціннісно культурні інститути і системи норм мораль релігія побутова поведінка спілкування індивідів етикет; б функціональні традиції обряди звичаї заборони табу які є неписаними регуляторами процесу функціонування культури. Байта у структурі культури як системи правомірно розрізняти технологічну соціальну та ідеологічну підсистеми...
81687. Культурний Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії 27.75 KB
  Рух його джерело та причини завжди були у полі зору філософів і вченихприродознавців. Так уже Геракліт не лише визнавав усе загальний характер руху але й виявив його суперечливість: все існує і в той же час не існує; все тече й постійно змінюється; все перебуває у постійному процесі виникнення та зникнення. Отже рух матеріальних тіл викликають їх внутрішні і зовнішні взаємодії поза якими існування цих тіл неможливе.
81688. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи розвитку 27.2 KB
  Так цивілізований і культурний сприймаються як поняття тотожні але цивілізація ікультура не синоніми. Цивілізація висловлює щось спільне раціональне стабільне. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах що виникають на базі однотипних технологій.
81689. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях 19-20 століть 28.37 KB
  Причини такого ставлення до культури на думку Г. Тому як вважає Зіммель новою парадигмою здатною об´єднати світ духовної культури епохи є поняття життя як своєрідного центра світобудови: звідти йде шлях з одного боку до душі і Я а з іншого до ідеї Космосу Абсолюту. Першим аргументовано підійшов до проблеми кризи культури звернув увагу на вулканічне підґрунття історії розсіяв загрозливі ілюзії її лінійного прогресу німецький культурфілософ О.
81690. Поняття суспільства. Структура та функції соціальної системи 24.59 KB
  Суспільство раціонально організована спільнота людей обєднаних спільною спрямованістю інтересів взаємною угодою в розумінні принципів колективного існування. Цим суспільство відрізняється від спільності органічного обєднання людей повязаних єдиним походженням родинними звязками єдністю долі сімя рід племя народ та від держави раціонально організованого апарату управління суспільством. В цілому суспільство це соціальна система що охоплює сукупність соціальних обєктів та субєктів їхніх властивостей і відносин що...
81691. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму 26.65 KB
  Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація особливий механізм передачі інформації єдність матеріальних та духовних процесів. Основними сферами життєдіяльності суспільства є: матеріальновиробнича та економічна діяльність виробництво обмін та розподіл матеріальних благ продуктивні сили та виробничі відносини НТП сільське господарство фінанси економіка банківська діяльність побуту та сімейних стосунків сімя побут соціальногуманітарних відносин закони та правові норми...
81692. Джерела та спонукальні сили соціального розвитку 23.68 KB
  Виділяють принаймні три джерела розвитку суспільства: природні фактори Монтескє Гумільов Вернадський матеріальне виробництво Маркс Ростоу Бжезинский зміни культурного життя та системи духовних цінностей Конт Сорокін. Насправді усі три фактори в єдності виступають джерелами розвитку суспільства. Окрім цього існує інший погляд який джерелами саморозвитку суспільства визначає: протиріччя між природною та культурною організаціями суспільні відносини та духовний потенціал суспільства.