22091

ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ШКОЛЕ

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

это деятельность классных руководителей и завучей по воспитательной работе на которых возлагались и задачи социальной работы и социальной педагогики. Но изменились условия жизни в стране отношение к учителю и в новых условиях решать социальные проблемы стало необходимо на качественно новом уровне – профессионально. Для обеспечения действенности такой работы социальной службе школы необходимы специалисты способные решать задачи диагностики социолог и психолог и прикладной работы соц.

Русский

2013-08-04

34 KB

15 чел.

ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ШКОЛЕ

Отечественная школа имеет опыт решения социальных проблем учащихся. это деятельность классных руководителей и завучей по воспитательной работе, на которых возлагались и задачи социальной работы и социальной педагогики. Но изменились условия жизни в стране, отношение к учителю и в новых условиях решать социальные проблемы стало необходимо на качественно новом уровне – профессионально. Для обеспечения действенности такой работы социальной службе школы необходимы специалисты, способные решать задачи диагностики (социолог и психолог) и прикладной работы (соц. работник и соц. педагог). Возникла необходимость в специальной социальной службе школы. Что в идеале должна представлять собой такая служба? Общее руководство деятельностью соц. службы школы осуществляет директор через своих заместителей по соц. защите и охране детства и учебно-воспитательной работе. Он определяет общую стратегию деятельности всей соц. службы, контролирует и направляет ход ее реализации. Зам. Директора по соц. защите и охране детства руководит соц. – пед. деятельностью воспитателей групп продленного дня, кл. руководителей, кл. воспитателей и соц. педагогом, психологом, социологом, соц. работником. Должностей социолога и соц. работника в школе пока нет, поэтому функции социолога выполняет психолог, а обязанности соц. работника – соц. педагог (разница в словах – соц. работник и соц. педагог).

Соц. работник – это человек, призванный непосредственно выполнять функции соц. защиты прав ученика, решение его соц. проблем, а при необходимости и соц. защиты учителя.

Главная функция психолога школы  - изучение и диагностика различных школьных проблем.

Соц. педагога с учетом диагностики, проделанной психологом, должен определить возможности реализации знания объекта (ученика, группы, учителя),разработать методические рекомендации для реализации полученных знаний,пед. грамотно строить свою работу с отдельным учеником, родителями, учителями, семьями и.т.д. Например, все три работника имеют дело с семьей. Но соц. работник имеет дело с семьей школьника, нуждающегося в соц. защите, а психолог и соц. педагог работают с родителями, имеющими проблемы во взаимоотношениях со своим ребенком. Только психолог диагностирует отклонения в отношениях, а соц. педагог разрабатывает конкретную программу действий по преодолению данного недостатка. Объекты работы более схожи у психолога и соц. педагога, но основные направления работы различны. Например, объект работы – классный коллектив. У психолога направление работы будет – выявление психологических отклонений в личности школьника, а у соц. педагога – организация досуговой деятельности.

Итак, чем же занимается соц. педагог в школе? (Чаще всего ему отводят роль воспитателя, который занимается культурно-досуговой деятельностью со школьникам во внеурочное время, раньше такой работой занимался пионервожатый). Социальный педагог имеет три основные направления деятельности:

  •  с учителями
  •  с учениками
  •  с родителями.

Он может помочь учителю:

-разработать индивидуальную методику работы с учеником по его обучению и воспитанию;

  •  оказать помощь в разработке методики взаимоотношений с отдельными родителями;
  •  в разрешении конфликтов: учитель – ученик; учитель – класс; учитель- родитель и т.д.;
  •  в организации  и проведении школьных праздников, вечеров, КВН;
  •  в подготовке и проведении классных досуговых мероприятий;
  •  взаимодействие с различными досуговыми культурными центрами города;
  •  в организации кружков художественной самодеятельности;
  •  в организации досуга учителей;
  •  в организации профориентационной работы.
  •  в организации взаимодействия с местными органами, центрами соц. обслуживания, работниками отделов по работе с несовершеннолетними;
  •  в организации взаимодействия с различными молодежными организациями, культурными, физкультурно-оздоровительными, туристическими учреждениями по организации соц. пед. работы со школьниками.

Он может помочь ученику:

  •  в преодолении конфликтных ситуаций в классе, с родителями, с учителями;
  •  в работе по самовоспитанию, самосовершенствованию;
  •  облегчить  период адаптации в различные периоды его жизни в школе;
  •  в выборе различных форм досуговой активности;
  •  в выборе будущей специальности;
  •  в приобщении к здоровому образу жизни.

Работа с родителями заключается в основном в консультировании, совете, методической помощи:

  •  в налаживании взаимоотношений с ребенком;
  •  в урегулировании конфликтов с учителями
  •  оказание всех видов социальной помощи семье.

В целом, социальный педагог, объединяясь с другими специалистами социальной сферы, становится организатором внеучебного времени школьников,, координирует работу пед. коллектива с трудными детьми, семьями, с окружающей социальной микросредой и общественностью микрорайона.

Также, соц. педагог работает с детьми в микрорайоне. Он составляет единый план воспитательной работы в микрорайоне и школе, который объединяет школу и все соц. службы в решении общей проблемы воспитания и защиты детей. ( внешкольные детские учреждения – дворовые клубы, дома творчества, воспитатели групп продленного дня, кл. руководители).

Эксперимент по созданию соц – пед комплексов в России начат еще в 70 – е годы. Это были поиски новых форм воспитания, привлечения к заботе о детях всего общества.

Например, в Свердловске территорию района города, который участвовал в эксперименте, разделили на микрорайоны, в которые входили 2-3 школы. Комплексом руководил Совет, который координировал работу всех предприятий, учебных заведений, организаций, вовлеченных в воспитание детей. Производственные коллективы вели трудовое и экономическое воспитание школьников, профориентационную работу. Члены депутаткой комиссии райсовета помогали в решении организационных вопросов. Идейно-политическим, нравственным, трудовым воспитанием занимались комсомольские организации предприятий. Учреждения культуры (Дворцы культуры, кинотеатры, клубы, библиотеки) вели воспитательную работу совместно со школой. Преподаватели и студенты вузов занимались созданием и подготовкой пед. отрядов. Сотрудники больниц и поликлиник оказывали мед помощь, занимались мед просвещением, пропагандой здорового образа жизни. Военкомат привлек к работе в комплексе офицеров запаса, демобилизованных солдат, которые готовили подростков к службе в армии, проводили военно-спортивные игры – «Зарницу», «Орленок». Жилищно-коммунальные управления участвовали в создании материальной базы воспитательной работы с детьми по месту жительства, в клубах, детских и спортивных площадка. Были привлечены работники ГАИ, пожарной части, отдел по работе с несовершеннолетним правонарушителями. Работа комплекса давала хорошие результаты.

По-другому направлению пошли педагоги 59 школы г. Ярославля. В школе 50 –60 классов – 1600-188 детей. В школе работает 8 заместителей директора, 25 соц. педагогов, 17 педагогов доп. Образования, 3 психолога, 3 педагога- организатора. Цель – превратить школу в воспитательный центр. Соц. служба комплекса состоит из нескольких подразделений:

  •  территориальная соц. служба, которую осуществляют «уличные социальные педагоги»;
  •  внутришкольная служба социальной заботы о детях ( кл. руководители, воспитатели групп продленного дня, организаторы внеклассной работы);
  •  психологическая служба (психологи, логопеды);
  •  мед. служба (врач, медсестры).

 

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31671. Психічне відображення як процес 26.5 KB
  Образ формується розвивається існує тільки в процесі відображення.Ломова [5;134173] дозволили виділити 5 основних стадій фаз процесу зорового сприймання: 1 визначення положення предмета в просторі й груба оцінка його загальних пропорцій; 2 “мерехтіння†форми; 3 розрізнення різких перепадів кривизни; 4 глобальноадекватне сприймання у якому форма подана без розрізнення її деталей зокрема величини кутів; 5 адекватне відображення форми у всій повноті її деталей. Сутність психічного як процесу: а загальна тенденція полягає в...
31672. Основні методи психології. Спостереження, експеримент 33.5 KB
  Спостереження експеримент Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко за стосовується у психології педагогічній практиці соціологічних до слідженнях. Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно манітніших її зовнішніх виявах коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани переживання прагнення. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні духовні особливості. Спостереження може бути звичайним...
31673. Виникнення та розвиток психіки 23 KB
  На певному етапі розвитку природи завдяки взаємодії механічних термічних хімічних акустичних та світлових властивостей матерії з неорганічної матерії виникла органічна матерія білкова речовина. Якщо в неорганічній матерії згаданий процес має пасивний характер то у живій активний відмінною рисою якого є здатність предмета що відображує реагувати на відображуване. Першими проявами такого біологічного відображення є процеси обміну речовин асиміляція та дисиміляція що відбуваються у живій матерії та є необхідною умовою життя....
31674. Свідомість 30.5 KB
  Складна діяльність вищих тварин що підпорядкована природним предметним зв’язкам і відношенням у людини перетворюється на діяльність підпорядковану суспільним зв’язкам і відносинам. Вона є тією безпосередньою причиною завдяки якій виникає специфічна людська форма відображення дійсності – свідомість людини. У людини завдяки її участі в спільній діяльності з іншими людьми в умовах розподілу функцій між ними те на що спрямована дія саме по собі може і не мати прямого біологічного смислу. У людини ж користування штучним знаряддям...
31675. Поняття про особистість та її структуру 26.5 KB
  Належність особистості до певного суспільства до певної системи суспільних відносин визначає її психологічну Та соціальну сутність. Характерними ознаками особистості є наявність у неї свідомості виконувані нею суспільні ролі суспільно корисна спрямованість її діяльності. Однією з найяскравіших характеристик особистості є її індивідуальність під якою розуміють своєрідне неповторне поєднання таких психологічних особливостей людини як характер темперамент особливості перебігу психічних процесів сприймання пам’яті мислення мовлення...
31676. Поняття про діяльність 23 KB
  Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками. Людська діяльність за сутністю є соціальною. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю.
31677. Поняття про мову та її функції 30 KB
  Біологічними передумовами виникнення мови були звуки та рухи які спостерігались у пращурів людини і слугували засобом спілкування задоволення потреби в обміні думками у пізнанні властивостей предметів та явищ що оточували людину і позначалися словами. Слово як одиниця мови має два боки зовнішній звуковий фонетичний та внутрішній смисловий семантичний. Унаслідок цього виникла багатозначність слів що також є продуктом історичного розвитку кожної мови. Основні елементи мови її словниковий склад і граматична будова.
31678. Різновиди мовлення 35.5 KB
  Усне мовлення. Це основний різновид мовлення який є звуковим і який інші сприймають за допомогою слуху. Усне мовлення поділяється на діалогічне та монологічне.
31679. Поняття про спілкування 25.5 KB
  Спілкування явище глибоко соціальне. Соціальна природа спілкування виражається в тому що воно завжди відбувається в середовищі людей де суб’єкти спілкування завжди постають як носії соціального досвіду. Соціальний досвід спілкування виявляється у змісті інформації що є його предметом знання відомості способи діяльності у засобах мовна та немовна комунікація при спілкуванні у суспільно вироблених у процесі історичного розвитку різновидах спілкування.