22140

Прошивка

Лекция

Производство и промышленные технологии

Схема открытой прошивки: а – сквозная прошивка высокой заготовки; б – сквозная прошивка высокой заготовки после поворота заготовки на 180;1 – нижняя плита; 2 – противень; 3 4 – первая и вторая проставки; 5 – боек; 6 – заготовка; в – сквозная прошивка низкой заготовки; 7 – подставка; 8 – подкладное кольцо; 9 – низкая подставка; 10 – выдра; 11 – исходная заготовка. При открытой прошивке боковая поверхность заготовки является свободной см. При открытой прошивке исходная форма заготовки искажается hD неравномерно. Искажение при открытой...

Русский

2013-08-04

333 KB

15 чел.

Тема №13 «Прошивка»

  1.  Определение и схема операции.
  2.  Механическая схема деформации.
  3.  Расчет силы деформирования и построение графиков технологических нагрузок для прошивки.

  Прошивкой называют операцию обработки давлением, в результате выполнения которой в объемной сплошной исходной заготовке получают сквозное или несквозное отверстие, т.е. получают полую заготовку.

                                       а)                                       б)

  

                                                                 в)

Рис.1. Схема открытой прошивки: а – сквозная прошивка высокой  заготовки; б – сквозная прошивка высокой  заготовки после поворота заготовки на 180°;1 – нижняя плита; 2 – противень; 3, 4 – первая и вторая проставки; 5 – боек; 6 – заготовка; в – сквозная прошивка низкой заготовки; 7 – подставка; 8 – подкладное кольцо; 9 – низкая подставка; 10 – выдра; 11 – исходная заготовка.

  

   Прошивку подразделяют на открытую и закрытую. При открытой прошивке боковая поверхность заготовки является свободной (см. рис.1), при закрытой прошивке, заготовка находится в матрице определяющей ее наружный диаметр после прошивки.    

Рис.2.

 При открытой прошивке исходная форма  заготовки искажается (h,D) неравномерно.

 При закрытой прошивке, происходит увеличение h .

Искажение при открытой прошивке тем больше, чем меньше отношение   исходного диаметра заготовки к диаметру прошивня.

 

При очень больших  отношениях  процесс прошивки переходит  в процессе вдавливания пуансона  в бесконечное тело.

Механическая схема деформации (рис.3.)  представлена на рис. 3.

При прошивке только часть заготовки,  примыкающая к прошивню к его боковой и торцевой поверхностям по всему поперечному (кольцевому) сечению заготовки, деформируется пластически.

Рис. 3.

Механическая схема (Рис.1.) аналогична  механической схеме при пробивке и вырубке.

Механическая схема на рис.2 аналогична  механической схеме при обратном   выдавливании.

Расчет силы деформирования методом совместного решения дифференциальных уравнений равновесия и условия пластичности.

Рис.4.

(уравнение соответствует осадке цилиндра)

где для τ= 0.5 σ

σ= σ;

С найдем из условия ρ = 0.5d σ = -σ-1.1σln,

        где  -1.1σlnдавление, действующее на боковую поверхность цилиндра 1со стороны  пластически деформируемого кольца (цилиндр 1 и кольцо 2 условные не ставные части заготовки при прошивке).

Окончательно:

σ= -σ(1+1.1 ln+);

0 ≤ ρ ≤ .

Таким образом, для силы деформирования при открытой прошивки получаем:

Рσρdρ=2Пσ[(1+1.1 ln)×];    (1)

Р= σ(1+1.1 ln+);

где h текущая высота под прошивкой.

hhH;

h=H-Lж

где L-глубина глухого отверстия.

S= H-h=L 

                   P

S

Координаты точек графика рассчитываются следующей последовательности:

весь процесс прошивки разбивается на этапы:

h = H×h;

h=h;

h=h.

Для каждого h по формуле (1)считает силу (D и d =const),                                    S= H- h

Закрытая прошивка.

Р= σ[3+(1+)×ln()]        при  ≤ 6;

Р= σ[2+(1+)×ln()++]       при  > 6;

P= p×;

F =;

f=.

                                    

S


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25142. Поняття практичного розуму у І.Канта 30 KB
  Свобода – альфа і омега всієї практичної філософії Канта саме в свободі Кант вбачав високе призначння людини.€ Найглибший вимір людини який відрізняє її від усього створного світу – моральність. Основний закон моральности – категоричний імператив дотримання якого – моральний обов’язок людини.Формула персоналізації – вчиняй так щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі і в особі будьякої іншої людини також як до засобу і ніколи тільки як до мети.
25143. Проблема буття у філософії 39.5 KB
  Проблема буття у філософії Онтологія вчення про буття. Вперше проблема сформульована Парменідом з якого і починається аналіз проблеми буття у європейській традиції.Що розуміється під буттям І є має нічого що не належало б до буття Парменід.Категорія буття Онтологічне значення методу Сократ Буття як ейдос ПлатонДіалектика буття і небуття як умова розрі нення істини і заблудження.
25144. Філософія Просвітництва: основні засади 23 KB
  Філософія Просвітництва: основні засади Взагалі у широкому сенсі Просвітництво є епохою в історії людства що збігається утвердженням капіталізму і відповідно руйнуванням феодалізму. Цікавими є погляди різних мислителів на епоху просвітництва. Вихідні ідеї епохи Просвітництва: культ науки відповідно Розуму прогрес людства. Усі праці діячів Просвітництва мають у собі ідею апології Розуму його світлої сили.
25145. Mожливості та межі наукового пізнання 32 KB
  Різні види пізнання порізному виконують цю роль. Тому основна задача наукового пізнання – вияснити закони у відповідності з якими змінюються та розвиваються об’єкти. Орієнтація науки на вивчення об’єктів котрі можуть бути включені в діяльність чи актуально чи потенційно як можливі об’єкти її майбутнього перетворення і їх дослідження як таких що підкоряються загальним законам розвитку та функціонування складає головну особливість наукового пізнання.
25146. Р. Дж. Колінгвуд Ідея історії 29 KB
  Колінгвуд Ідея історії Ідея Історії€ – безперечно найвідоміша книга Колінгвуда. Колінгвуд вважає що 4 тисячі років тому попередники нашої цивілізації не володіли тим що ми називаємо ідеєю історії. Можна виокремити 4 основні характеристики історії критерії історичної свідомості історичності як такої за Колінгвудом: 1. науковий характер історії.
25147. Поняття та ідеї як форми мислення 27.5 KB
  Копніна при визначенні логіки наукового дослідження проведено визначення поняття та ідей як форм наукового дослідження. Поняття характеризується як структурно складене утворення основу якого складають предмет думки та ознаки що його приписуються. Складеність поняття виявляє можливість відокремлення ознак від одного предмету та встановлення їх відношення до іншого предмету. Оперування поняттями дозволяє через визначення ознак формувати уявлення про ідеальний предмет як носій даних ознак.
25148. Лінійні і циклічні моделі історії 27.5 KB
  Лінійні і циклічні моделі історії Будьяке дослідження історії передбачає вирішення проблем природи історичного процесу його структури рушійних сил напрямку розвитку. Спроби осмислення послідовності наступності конкретних історичних періодів дозволили створити деякі узагальнені структуровані цілісні образи історії. Лінійні моделі – це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Найчастіше зустрічається прогресивна лінійна модель історії згідно з якою поступ прогрес...
25149. Аналітична філософія 23 KB
  У широкому – сукупність напрямків що характеризуються підвищеною увагою до мови а саме застосуванням методів логічного та лінгвістичного аналізу мови для вирішення філософських проблем. Головні завдання: дослідження мови з метою виявлення структури думки досягнення прозорого співвідношення мови та реальності чітке розмежування значимих та пустих висловлювань осмислених та беззмістовних фраз тощо. Рассел зосередився на аналітичних можливостіх символічної логіки і дослідженню основ математикию Мур же займався аналізом філософських понять...
25150. Поняття проблеми в сучасній методології науки 29.5 KB
  Поняття проблеми в сучасній методології науки Чуйко В. Саме ситуація проблеми є умовою та джерелом самого пізнання оскільки саме пізнання провокується незнанням. Гносеологічне значення поняття проблеми в науці полягає в тому що через неї розгортається висхідне фундаментальне протиріччя процесу пізнання: протиставлення наявного вже досягнутого рівня пізнання і нового.