22561

Часова організація памяті

Доклад

Биология и генетика

Часова організація памяті Безпосередній відбиток забезпечує утриманнялише протягом 50500 мс достатньо повного і детального образу картини зовнішнього світу що сприймаеться органами чуття. Цей вид памяті має різні параметри у кожної людини змінюється протягом життя індивіда і залежить від функціонального стану організму. Ця память відрізняеться від попердньої тим що дозволяє відтворювати будь яку частину представленого матеріалу і тим самим деякий час утримувати в памяті визначену кількість інформації. Не вся інформація з системи...

Украинкский

2013-08-04

26.5 KB

5 чел.

29.Часова організація памяті

Безпосередній відбиток забезпечує утриманнялише протягом 50-500 мс достатньо повного і детального образу картини зовнішнього світу, що сприймаеться органами чуття. Цей вид памяті має різні параметри у кожної  людини, змінюється протягом життя індивіда і залежить від функціонального стану організму. Час збереження образу зовнішнього світу неоднаковий для різних органів чуттів. На найбільш тривалий час зберігаються  зорові образи. Тривалість збереження безпосеренього відбитку не залежить від того скільки часу дієв подразник. Безпосередній відбиток сенсорної інфо є невідтворним. Він є початковим етапом переробки сигналів, що поступили.

Короткочасна память формується на базі попередньої і забезпечує утримання обмеженої частини сигналів, що поступають з навколишнього середовища. 7+ - 2 одиниці інформації. Ця память відрізняеться від попердньої тим, що дозволяє відтворювати будь яку частину представленого матеріалу і тим самим деякий час утримувати в памяті визначену кількість інформації. Не вся інформація з системи короткочасної памяті  переходить в довготривалу. Цьому передує процес відбору (селекції) матеріалу. Перехід від коротокочасної в довготривалу відбувається протягом перших годин після  вироблення навику.

            Довготривала память забезпечує збереження інформації необмежений час. Процес стабілізації довготривалих слідів наз.консолідація. В системі довготривалої памяті, яка є майже необмеженою, зберігаеться велика кількість інформації, що протягом тривалого часу не піддається «искажению». Цей вид памяті не може базуватись лише на циркуляції імпульсів чи змінах електрофізичних характеристик окремих нейронів. Різні впливи на організм- гіпоксія, наркоз, охолодження і навіть такий природній стан як, сонливе гальмування, - можуть руйнувати кільцьові ревербаційні звязки і знижувати збудливість  нейронів. Разом з тим, велика кількість інформації при цьому зберігається в довготривалій памяті – незмінню.Механізм памяті такоє пояснюють на основі складних морфологічних чи біохімічних змін синапсів. Згідно анатомічної теорії запамятовування та збереження інформації здійснюється за рахунок формування нових термінальних волокон. Гліальна теорія заснована на змінах гліальних клітин, які обмежують нейрони. Ці гліальні клітини можуть синтезувати  особливі речовини, що полегшують синаптичну передачу чи підвищувати збудливість відповідних нейронів. Молекулярна теорія  памяті  в основі якої лежить уявлення про те, що виникаючий під дією  зовнішнього подразника нервовий імпульс активує синтез РНК в нейроні. Біохімічна теорія розвиває уявлення про активацію ферментативних процесів при формуванні медіаторів чи мембрани нейрона. Для збереження і відтворення слідів  інформації потрібні спеціальні білки Крім того, показано, що гальмування синтезу білка призводить до порушення чи припинення консолідації слідів в довготривалій пам*яті .Безсумніву, що в основі механізму  довготривалої памяті реребудова молекул РНК і ДНК в нейронах ГМ відіграють першочергову роль. Консолідація слідів довготривалої памяті – багатоетапний процес, в якому беруть участь різні структури ЦНС. За допомогою аналізаторних систем здійснюються початкові етапи, повязані з прийомом інформації. При цьому необхідний високий рівень активації, який забезпечують ретикулярна формація стовбура мозку та неспецифічні таламічні структури. Також велика роль лімбічної системи при провідній ролі гіпокампу. Але найголовніша роль належить кортикальним структурам, як найбільш пластичному регулятору вищих  психічних функцій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82268. Натуралистическая исследовательская программа 38.77 KB
  Сегодня вопрос об исследовательской программе или близком к ней понятии парадигмы в социальных науках сталкивается с двумя трудностями: 1 избрания масштаба исследования; 2 многообразия исследовательских программ господствующего сегодня в социальногуманитарных науках. Какие исследовательские программы парадигмы можно выделять 1 Классическая философия были ориентирована на природу и изучающие ее науки на следующую отсюда натуралистическую парадигму. Последователи натуралистической исследовательской программы полагают: либо предмет наук...
82269. Антинатуралистическая исследовательская программа и ее общенаучное значение 36.58 KB
  Природа остается в качестве предпосылки деятельности человека но культур центризмом не схватывается оставляя место натурализму Другой причиной жизненности натуралистической исследовательской программы является вызванное объективными социальными изменениями крушение классических рационалистических установок. Она по существу указала на границы натуралистической программы. Натуралистическая и антинатуралистическая программы направлены на изучение одного и того же объекта но в соответствии со своей методологией исследовательской программой...
82270. Применение натуралистической и антинатуралистической исследовательских программ ва социально –гуманитарных науках 33.52 KB
  В них присутствуют: натуралистическая парадигма общества основные варианты: механицизм физикализм биологизм географический детерминизм демографический детерминизм общество понимается как жестко-детерминированная система обусловленная влиянием определенных природных факторов климата полезных ископаемых территории и т. оно рассматривается с редукционистских позиций; антинатуралистическая парадигма общества основные варианты: социологизм экономизм психологизм антипсихологизм общество понимается как...
82271. Проблема разделения социальных и гуманитарных наук пол предмету, по методу, по предмету и методу одновременно, по исследовательским программам 34.01 KB
  В настоящее время считается что естественные науки и социально-гуманитарные науки имеют как общие так и различные характеристики. Естественные и социально-гуманитарные науки обладают всеми признаками науки как особого феномена познание нового наличие эмпирического и теоретического уровней оформленность в понятиях и т. Вместе с тем социально-гуманитарные науки отличаются от естественно-математических и технических наук по следующим основаниям: по объекту исследования естественные науки изучают природную реальность т. то что существует...
82272. Методы социальных и гуманитарных наук 42.51 KB
  Абстрагирование важнейший метод научного постижения реальности. Результатом применения этого метода является абстракция. Наряду с абстрагированием важнейшим методом научного познания на эмпирическом уровне познания является индукция. Индукция это метод движения мысли от менее общего знания к более общему.
82273. Вненаучное социальное знание. Взаимодействие социальных, гуманитарных наук и вненаучного знания в экспертизах социальных проектов и программ 39.26 KB
  Взаимодействие социальных гуманитарных наук и вненаучного знания в экспертизах социальных проектов и программ. Эйнштейн ищут основания знания в философии и художественной литературе. Антифундаменталистская тенденция просматривается в истолковании всех важнейших областей научного познания: математического естественнонаучного гуманитарного. В то время как сциентизм базируется на абсолютизации рациональнотеоретических компонентов знания антисциентизм опирается на ключевую роль этических правовых культурных ценностей по отношению к идеалу...
82274. Дисциплинарная структура социально –гуманитарного знания и междисциплинарные исследования. Дифференциация и интеграция знаний 37 KB
  В дальнейшем проблематика связанная с первым типам междисциплинарности практически полностью стала изучаться в рамках исследований по классификации науки и ее развития. При этом главная Наука как социальный институт задача состоит в том чтобы преодолеть в процессе исследований отмеченное в свое время И. Эта задача пусть и не всегда в явной форме стоит перед участниками междисциплинарных исследований любого масштаба . Успешное осуществление междисциплинарных исследований предполагает одновременное решение трех видов проблем:...
82275. Переопределение парадигм и предметно- тематических направлений, появление новых областей исследования 38.77 KB
  В ходе развития науки в последней трети XX в. Ее фундамент составляют ставшие общенаучными принципы развития и системности. Такое понимание процессов развития исходит из синергетики. Вопервых принцип развития эволюции в современной науке получил статус фундаментальной мировоззренческой и методологической константы.
82276. Роль СГН и вненаучного знания в экспертизах социальных проектов и программ 32.11 KB
  Социальногуманитарные науки являются социальнокультурным феноменом изменяются вместе с обществом. Социальногуманитарные науки необходимы для разработки стратегии развития общества для понимания человеком своего места в социальной среде. Социальная политика всегда нуждается в социальной науке так как первая лишь излагает определенные идеалы а вторая мысленно упорядочивает факты и предлагает варианты действий М. Социальногуманитарные науки развиваются в настоящее время по следующим основным направлениям: сближение с...