22561

Часова організація памяті

Доклад

Биология и генетика

Часова організація памяті Безпосередній відбиток забезпечує утриманнялише протягом 50500 мс достатньо повного і детального образу картини зовнішнього світу що сприймаеться органами чуття. Цей вид памяті має різні параметри у кожної людини змінюється протягом життя індивіда і залежить від функціонального стану організму. Ця память відрізняеться від попердньої тим що дозволяє відтворювати будь яку частину представленого матеріалу і тим самим деякий час утримувати в памяті визначену кількість інформації. Не вся інформація з системи...

Украинкский

2013-08-04

26.5 KB

6 чел.

29.Часова організація памяті

Безпосередній відбиток забезпечує утриманнялише протягом 50-500 мс достатньо повного і детального образу картини зовнішнього світу, що сприймаеться органами чуття. Цей вид памяті має різні параметри у кожної  людини, змінюється протягом життя індивіда і залежить від функціонального стану організму. Час збереження образу зовнішнього світу неоднаковий для різних органів чуттів. На найбільш тривалий час зберігаються  зорові образи. Тривалість збереження безпосеренього відбитку не залежить від того скільки часу дієв подразник. Безпосередній відбиток сенсорної інфо є невідтворним. Він є початковим етапом переробки сигналів, що поступили.

Короткочасна память формується на базі попередньої і забезпечує утримання обмеженої частини сигналів, що поступають з навколишнього середовища. 7+ - 2 одиниці інформації. Ця память відрізняеться від попердньої тим, що дозволяє відтворювати будь яку частину представленого матеріалу і тим самим деякий час утримувати в памяті визначену кількість інформації. Не вся інформація з системи короткочасної памяті  переходить в довготривалу. Цьому передує процес відбору (селекції) матеріалу. Перехід від коротокочасної в довготривалу відбувається протягом перших годин після  вироблення навику.

            Довготривала память забезпечує збереження інформації необмежений час. Процес стабілізації довготривалих слідів наз.консолідація. В системі довготривалої памяті, яка є майже необмеженою, зберігаеться велика кількість інформації, що протягом тривалого часу не піддається «искажению». Цей вид памяті не може базуватись лише на циркуляції імпульсів чи змінах електрофізичних характеристик окремих нейронів. Різні впливи на організм- гіпоксія, наркоз, охолодження і навіть такий природній стан як, сонливе гальмування, - можуть руйнувати кільцьові ревербаційні звязки і знижувати збудливість  нейронів. Разом з тим, велика кількість інформації при цьому зберігається в довготривалій памяті – незмінню.Механізм памяті такоє пояснюють на основі складних морфологічних чи біохімічних змін синапсів. Згідно анатомічної теорії запамятовування та збереження інформації здійснюється за рахунок формування нових термінальних волокон. Гліальна теорія заснована на змінах гліальних клітин, які обмежують нейрони. Ці гліальні клітини можуть синтезувати  особливі речовини, що полегшують синаптичну передачу чи підвищувати збудливість відповідних нейронів. Молекулярна теорія  памяті  в основі якої лежить уявлення про те, що виникаючий під дією  зовнішнього подразника нервовий імпульс активує синтез РНК в нейроні. Біохімічна теорія розвиває уявлення про активацію ферментативних процесів при формуванні медіаторів чи мембрани нейрона. Для збереження і відтворення слідів  інформації потрібні спеціальні білки Крім того, показано, що гальмування синтезу білка призводить до порушення чи припинення консолідації слідів в довготривалій пам*яті .Безсумніву, що в основі механізму  довготривалої памяті реребудова молекул РНК і ДНК в нейронах ГМ відіграють першочергову роль. Консолідація слідів довготривалої памяті – багатоетапний процес, в якому беруть участь різні структури ЦНС. За допомогою аналізаторних систем здійснюються початкові етапи, повязані з прийомом інформації. При цьому необхідний високий рівень активації, який забезпечують ретикулярна формація стовбура мозку та неспецифічні таламічні структури. Також велика роль лімбічної системи при провідній ролі гіпокампу. Але найголовніша роль належить кортикальним структурам, як найбільш пластичному регулятору вищих  психічних функцій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76537. Методы и приемы обучения русскому языку 40 KB
  Метод - способы взаимодействия учителя и ученика, направленные на достижение положительных результатов обучения. Положительные результаты - достижение цели. Действия: учение и обучение. Классификация Дубникова (основа: характеристика способов мышления - индукция(от частного к общему) и дедукция)
76538. Диктант как метод обучения и форма контроля 32 KB
  Диктант как метод обучения и форма контроля. Среди упражнений с помощью которых происходит формирование умений и навыков используется списывание простое и осложненное обучающие диктанты а также упражнения творческого характера: конструирование словосочетаний и предложений изложения и сочинения малых форм; разные виды грамматического разбора. В методике разработаны различные виды обучающих диктантов. Диктант с карточками удобен на первых этапах закрепления: дети записывают слова поднимая карточку с изучаемой орфограммой что позволяет...
76539. Теоретические методы усвоения русского языка 26.5 KB
  Теоретические методы усвоения русского языка. Федоренко выделяет методы практического изучения языка объяснение непонятных слов подготовка устных сообщений письменных сочинений составление планов конспектов тезисов исправление ошибок грамматических и стилистических обучение работе со справочной литературой методы теоретического изучения языка беседа сообщение чтение правил в учебнике методы теоретикопрактического изучения языка различные упражнения: при изучении грамматики грамматический разбор анализ готового материала...
76540. Языковой разбор и его роль в формировании знаний, навыков и умений обучающихся 30 KB
  Языковой разбор и его роль в формировании знаний навыков и умений обучающихся. Языковый разбор представляет собою лингвистический анализ и толкование предложенного учителем дидактического материала: это могут быть отдельные слова предложения небольшие тексты. Языковый разбор основывается на рецептивной деятельности учащихся так как проводится на готовом языковом материале восприятие которого сквозь призму изученных понятий и правил и составляет суть метода. В зависимости от того какое умение отрабатывается различаются следующие виды...
76542. Методы практического изучения языка и обучения речи. Анализ текста на уроке русского языка 26.5 KB
  Анализ текста на уроке русского языка. Сочинение вид письменной школьной работы изложение своих мыслей знаний на заданную тему Анализ текста. анализ текста создаёт условия для формирования у школьников представления о языковой системе реализации внутрипредметных межуровневых а также метапредметных связей включает уроки русского языка в единую систему филологического образования. Определить тему и проблему текста 3.
76543. Урок как основная форма обучения. Основные свойства и структура урока 32.5 KB
  Урок как основная форма обучения. Основные свойства и структура урока. Классификация: урок объяснение новых знаний введение новых теоретических понятий уроки закрепления формирования умений и навыков урок повторения и обобщения урок контролирования или контрольный урок. комбинированный урок классический Классификация в соответствии с ведущим методом обучения: урок лекция урок семинар урок практикум урок зачетТак же выделяются уроки развития речи2 направления: развитие речи на уроке с любой темой то есть изучение грамматики и...
76545. Методика изучения раздела «фонетика, графика, орфоэпия». Цели, содержание, методы обучения 31 KB
  Необходимо при изучении словообразования: буквы имеющие два один звук. Цель изучения: осознаное усвоение звуковой системы языка; знакомство с орфоэпическими нормами СРЛЯ; формирование орфографических навыков.Задачи:Формирование основных фонетических понятий: звук слог ударение интонация; ать представление о русской графике как науке устанавливающей общие принципы передачи звучащей речи на письме; Развивать фонематический слух учащегося и на этой основе формировать орфографическую грамотность школьника; Закрепить умение обозначить звуки...