22573

Довгастий мозок

Доклад

Биология и генетика

Крім ядер черепномозкових нервів характерною особливістю структури заднього мозку є наявність у ньому потужної маси нервових елементів які не одержують аферентних волокон безпосередньо з периферичних джерел і не посилають рухових волокон на периферію.До надсегментарних структур відносять також ядра провід них шляхів які проходять крізь довгастий мозок до інших частин мозку. Цей відділ головного мозку розташований над спинним мозком і виконує дві основні функції рефлекторну і провіднико ву.

Украинкский

2013-08-04

31.5 KB

3 чел.

Довгастий мозок

Задній мозок, який включає в себе довгастий мозок і варо ліїв  міст,  порівняно невелика за об"ємом частина головного мозку, яка у значній мірі зберегла риси первинної сегментарної структури мозкової трубки. Залишками цієї сегментарної структури є розташовані у довгастому мозкові ядра черепномозкових нервів. Проте форма сірої речовини у довгастому мозкові складніша, ніж у спинному. Нейрони, які зв"язані з різними черепномозковими нервами, відокремились у особливі групи, розділені провідними шляхами, що йдуть через довгастий мозок.Крім ядер черепномозкових нервів, характерною особливістю структури заднього мозку є наявність у ньому потужної маси нервових елементів, які не одержують аферентних волокон безпосередньо з периферичних джерел і не посилають рухових волокон на периферію. Це так звана ретикулярна формація , яка має нервові зв"язки тільки з іншими відділами ЦНС і є фактично однією з надсегментарних структур ЦНС.До надсегментарних структур відносять також ядра провід них  шляхів , які проходять крізь довгастий мозок до інших частин мозку. Основними з них є ядра Голля і Бурдаха,  а також оливарні ядра , розташовані у товщі мозкової тканини.У довгастому мозкові знаходяться найважливіші вегетативні і соматичні центри та 8 пар (V-XII) ядер черепномозкових нервів. Цей відділ головного мозку розташований над спинним мозком і виконує дві основні функції - рефлекторну і провіднико ву. Рефлекторна функція довгастого мозку полягає в тому, що він бере участь у регуляції основних вегетативних функцій.Основні вегетативні центри довгапстого мозку  поділяються на а втоматичні (дихальний і серцево-судинний) та  рефлекторні (слиновидільний, смоктання, ковтання, чхання, кашлю тощо),хоча чіткої межі між ними немає.Якщо у тварини зробити перерізку вище довгастого мозку, то вона може дихати, але дихання припиняється, якщо зруйнувати або охолодити довгастий мозок чи відокремити його від спинного мозку. Отже, ритмічна діяльність дихальних м"язів обумовлюється нейронними структурами довгастого мозку. Вважається, що ритм дихання формується в нейронних структурах латеральної частини довгастого мозку, а нейронні структури медіальної зони регулюють параметри дихання при зміні умов існування, забезпечуючи необхідний рівень легеневої вентиляції.Дослідження властивостей дихальних нейронів довгастого мозку свідчать про те , що ці нейрони здатні змінювати свою діяльність під впливом різних факторів: при подразненні рецепторів, нервів і центральних структур, при змінах концентрації О 2 і СО 2 , при зрушеннях рН. В регуляції дихання бере участь і вароліїв міст, де розташований пневмотаксичний центр, який модулює діяльність дихального центру, регулюючи частоту і глибину дихання. Цю регуляцію здійснюють тіроліберин - вміщуючі нейрони за рахунок синаптичних зв"язків з нейронами ядра солітарного тракту. Руйнування довгастого мозку викликає смерть, оскільки негайно припиняються дихальні рухи, а згодом і діяльність серця. Провідникова функція довгастого мозку полягає в тому, що крізь нього прходять всі висхідні і низхідні шляхи спинного мозку, тут формуються вестибулоспінальні і ретикулоспінальні тракти і закінчуються кортико-бульбарні волокна. Нейронні структури довгастого мозку і варолієва мосту зв"язані з мозочком, середнім мозком, таламусом і гіпоталамусом, а також з  корою великих півкуль головного мозку.Функції черепномозкових нервів.У мозкові налічують 12 пар ядер черепномозкових нервів, що мають різне функціональне значення..У довгастому мозкові розташовані ядра 5-12 пари черепномозкових нервів (рис.11.17). Трійчастий нерв (V пара) - змішаний, його еферентні волокна іннервують жувальні м"язи і м"язі,  що змінюють натяг барабанної перетинки. При ураженнях еферентних волокон цього нерва нижня щелепа при відкриванні рота зміщується в бік ураження. Чутливі аферентні волокна проводять збудження від рецепторів шкіри всього обличчя, слизової оболонки носа, кон"юктиви, окістя черепних кісток, зубів, твердої мозкової оболонки і смакових рецепторів язика.Відвідний нерв (VI пара) іннервує зовнішній прямий м"яз ока. При його ураженнях тонус цього м"яза знижується і очне яблуко зміщується до носу. Лицьовий нерв (VII пара) змішаний, його еферентні волокна іннервують всю мімічну мускулатуру обличчя, а також слізні, підщелепову і під"язикову слинні залози.

Вестибуло-кохлеарний нерв (VIII пара) - чутливий нерв. Він складається з двох гілок - слухової і вестибулярної. По слуховій гілці проводиться збудження від рецепторів кортієва органа завитки внутрішнього вуха, а по вестибулярній - від рецепторів вестибулярного апарата.

Язикоглотковий нерв (IX пара) і блукаючий нерв (X пара) змішані нерви, які складаються з рухових, секреторних і чутливих волокон. Еферентні волокна цих нервів утворюються нейронами, що розташовані у спільному ядрі довгастого мозку.

Додатковий нерв  (ХІ пара)- руховий, він іннервує грудино-ключично-сосковидний м'яз. При порушенні функції цього нерва або його ядра знижується тонус цього м'яза і плече на боці ураження опускається, що утруднює чи навіть унеможливлює повертання голови у протилежний бік.

Під'язиковий нерв (ХІІ пара) - руховий, він іннервує всі м'язи язика свого боку. Однобічне ураження цього нерва чи його ядра супрводжується порушенням функції м'язів язика.Решта черепномозкових нервів не зв'язана з довгастим мозком.Рефлекси ДМ діляться на вегетативні, соматичні, рефлекси реалізації сенсорних функцій (смакова, слухова, вестибулярна). Окремо виділяють функції ДМ повязані з наявністтю ретикулярної формацції і повязаною з нею регуляцією дихання, сепрцево-судинної діяльності, тонічні впливи на спинний мозок і кору ВП.Вегетитивні рефлекси здійснюються ядрами які мають відношення до вегетативної НС.Соматині рефлекси спрямовані на сприйняття, переробку та проковтування їжі. Статичні та соматогенетичні здійснюються з залученням вестибулярного апарату, виникають при збудження присенка. Статичні рефлекси- при закиданні голови назад зростає тонус розгиначів передніх кінцівок.  Всі ці рефлеки спрямовані на підтримання положення тіла у просторі. Запускаються від макул що знаходяться в присенку.Шийні тонічні рефлеки мають таке ж значення як і тонічні, але запускаються від рецепторів мязів шиї.В ДМ знаходиться серецево-судинний центр, який відповідає за регуляцію діяльності серця, і судинного тонусу .Дихальні центри знаходяться в межах ретикулярної формації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20323. Театрально-декорационное искусство на современном этапе 97 KB
  Сценография как синоним декорационного искусства. Поэтому как считают некоторые исследователи он не отвечая сути современного искусства лишь характеризует определенный период развития сценического оформления базирующийся на чисто живописных приемах станковой живописи. Вот почему в настоящее время синонимом декорационного искусства стал термин сценография. К тому же если история декорационного искусства создается в основном на изучении эскизного материала художников то история сценической графики должна ориентироваться на всю...
20324. Культура эпохи Просвещения в Западной Европе и России 469.5 KB
  Западноевропейская культура эпохи Просвещения 3 2. Главные ценности эпохи Просвещения 4 3. Особенности Просвещения в странах Европы 8 3.
20325. Русский театр конца XX века 203 KB
  Началом того театра который нам привычен и знаком следует считать времена оттепели. Знаменитый двадцатый съезд КПСС перевернувший всю страну своим осуждением культа личности перевернул и театр. Появление театра ориентированного на современную драматургию и пытающего осмыслить происходящее сегодня было только делом времени.
20326. Костюм сценический и бытовой 307.5 KB
  В понятие одежды входят платье то что покрывает непосредственно тело человека обувь головные уборы. Основная функция одежды защитная физическая и моральная защита и утилитарнопрактическая так как одежда всегда связана с какойлибо практической деятельностью человека имеет определенное назначение помогая человеку приспосабливаться к окружающему миру. Любой предмет одежды это вещь которой пользуются и которая выполняет одну или несколько функций. Ношение одежды это процесс потребления данного продукта.
20327. Романтизм в европейской и русской культуре. Философско-эстетические принципы и художественная практика 7.05 MB
  Для Аристотеля эстетика это проблемы поэтики и общефилософские вопросы природы красоты и искусства; для Платона вопросы государственного контроля над искусством и роли последнего в воспитании человека. Для Тертуллиана и Фомы Аквинского эстетика аспект богословия решение задачи: с помощью искусства нацелить человека на служение Богу. У Гегеля эстетика сужает свой предмет до обширного царства прекрасного строже говоря до искусства и притом не всякого а именно изящного искусства. А свое назначение эстетика видит в определении...
20328. Основные тенденции развития русского театра 60-70-х годов XX века 62.5 KB
  Соцреалистический диктат сказался и на театре. От постановщиков требовали сдачу спектакля по частям это вело к мелочной опеке над авторами вносило нервозность в театральные коллективы и затягивало постановку новых спектаклей. Театры ставили в сезон не более 23 новых пьес.
20329. Освещение современного спектакля 59 KB
  Различные виды декорационного оформления требуют соответствующих приемов освещения. Плоскостные живописные декорации требуют общего равномерного освещения которое создается осветительными приборами общего света софиты рампа переносные приборы. Спектакли оформленные объемными декорациями требуют местного прожекторного освещения создающего световые контрасты подчеркивающего объемность оформления. При использовании смешанного вида декорационного оформления соответственно применяется смешанная система освещения.
20330. Реализм в европейской и русской культуре Х!Х века (литература, музыка, театр, живопись) 5.61 MB
  Культура России во второй половине 19 века План 1. Развитие просвещения и науки Отмена крепостного права и рост небывалыми темпами производительных сил самым непосредственном образом сказались на развитие культуры во второй половине 19 века. К концу века успехи в деле народного обучения были очевидны.
20331. Английский и испанский театр эпохи Возрождения 223.5 KB
  Вершиной испанской драматургии стало творчество Лопе де Вега художника глубоко народного великолепного мастера сценической интриги населившего сотни своих пьес бесчисленным множеством типов легко узнаваемых в тогдашней Испании и ставших достоянием всего человечества. Новаторской драматургией можно назвать творчество Лопе де Вега 15621635 написавшего сотни пьес в годы когда в Испании свирепствовала инквизиция. Пьесы Лопе де Вега стали достоянием человечества но вершиной театрального искусства эпохи Возрождения является...