22573

Довгастий мозок

Доклад

Биология и генетика

Крім ядер черепномозкових нервів характерною особливістю структури заднього мозку є наявність у ньому потужної маси нервових елементів які не одержують аферентних волокон безпосередньо з периферичних джерел і не посилають рухових волокон на периферію.До надсегментарних структур відносять також ядра провід них шляхів які проходять крізь довгастий мозок до інших частин мозку. Цей відділ головного мозку розташований над спинним мозком і виконує дві основні функції рефлекторну і провіднико ву.

Украинкский

2013-08-04

31.5 KB

3 чел.

Довгастий мозок

Задній мозок, який включає в себе довгастий мозок і варо ліїв  міст,  порівняно невелика за об"ємом частина головного мозку, яка у значній мірі зберегла риси первинної сегментарної структури мозкової трубки. Залишками цієї сегментарної структури є розташовані у довгастому мозкові ядра черепномозкових нервів. Проте форма сірої речовини у довгастому мозкові складніша, ніж у спинному. Нейрони, які зв"язані з різними черепномозковими нервами, відокремились у особливі групи, розділені провідними шляхами, що йдуть через довгастий мозок.Крім ядер черепномозкових нервів, характерною особливістю структури заднього мозку є наявність у ньому потужної маси нервових елементів, які не одержують аферентних волокон безпосередньо з периферичних джерел і не посилають рухових волокон на периферію. Це так звана ретикулярна формація , яка має нервові зв"язки тільки з іншими відділами ЦНС і є фактично однією з надсегментарних структур ЦНС.До надсегментарних структур відносять також ядра провід них  шляхів , які проходять крізь довгастий мозок до інших частин мозку. Основними з них є ядра Голля і Бурдаха,  а також оливарні ядра , розташовані у товщі мозкової тканини.У довгастому мозкові знаходяться найважливіші вегетативні і соматичні центри та 8 пар (V-XII) ядер черепномозкових нервів. Цей відділ головного мозку розташований над спинним мозком і виконує дві основні функції - рефлекторну і провіднико ву. Рефлекторна функція довгастого мозку полягає в тому, що він бере участь у регуляції основних вегетативних функцій.Основні вегетативні центри довгапстого мозку  поділяються на а втоматичні (дихальний і серцево-судинний) та  рефлекторні (слиновидільний, смоктання, ковтання, чхання, кашлю тощо),хоча чіткої межі між ними немає.Якщо у тварини зробити перерізку вище довгастого мозку, то вона може дихати, але дихання припиняється, якщо зруйнувати або охолодити довгастий мозок чи відокремити його від спинного мозку. Отже, ритмічна діяльність дихальних м"язів обумовлюється нейронними структурами довгастого мозку. Вважається, що ритм дихання формується в нейронних структурах латеральної частини довгастого мозку, а нейронні структури медіальної зони регулюють параметри дихання при зміні умов існування, забезпечуючи необхідний рівень легеневої вентиляції.Дослідження властивостей дихальних нейронів довгастого мозку свідчать про те , що ці нейрони здатні змінювати свою діяльність під впливом різних факторів: при подразненні рецепторів, нервів і центральних структур, при змінах концентрації О 2 і СО 2 , при зрушеннях рН. В регуляції дихання бере участь і вароліїв міст, де розташований пневмотаксичний центр, який модулює діяльність дихального центру, регулюючи частоту і глибину дихання. Цю регуляцію здійснюють тіроліберин - вміщуючі нейрони за рахунок синаптичних зв"язків з нейронами ядра солітарного тракту. Руйнування довгастого мозку викликає смерть, оскільки негайно припиняються дихальні рухи, а згодом і діяльність серця. Провідникова функція довгастого мозку полягає в тому, що крізь нього прходять всі висхідні і низхідні шляхи спинного мозку, тут формуються вестибулоспінальні і ретикулоспінальні тракти і закінчуються кортико-бульбарні волокна. Нейронні структури довгастого мозку і варолієва мосту зв"язані з мозочком, середнім мозком, таламусом і гіпоталамусом, а також з  корою великих півкуль головного мозку.Функції черепномозкових нервів.У мозкові налічують 12 пар ядер черепномозкових нервів, що мають різне функціональне значення..У довгастому мозкові розташовані ядра 5-12 пари черепномозкових нервів (рис.11.17). Трійчастий нерв (V пара) - змішаний, його еферентні волокна іннервують жувальні м"язи і м"язі,  що змінюють натяг барабанної перетинки. При ураженнях еферентних волокон цього нерва нижня щелепа при відкриванні рота зміщується в бік ураження. Чутливі аферентні волокна проводять збудження від рецепторів шкіри всього обличчя, слизової оболонки носа, кон"юктиви, окістя черепних кісток, зубів, твердої мозкової оболонки і смакових рецепторів язика.Відвідний нерв (VI пара) іннервує зовнішній прямий м"яз ока. При його ураженнях тонус цього м"яза знижується і очне яблуко зміщується до носу. Лицьовий нерв (VII пара) змішаний, його еферентні волокна іннервують всю мімічну мускулатуру обличчя, а також слізні, підщелепову і під"язикову слинні залози.

Вестибуло-кохлеарний нерв (VIII пара) - чутливий нерв. Він складається з двох гілок - слухової і вестибулярної. По слуховій гілці проводиться збудження від рецепторів кортієва органа завитки внутрішнього вуха, а по вестибулярній - від рецепторів вестибулярного апарата.

Язикоглотковий нерв (IX пара) і блукаючий нерв (X пара) змішані нерви, які складаються з рухових, секреторних і чутливих волокон. Еферентні волокна цих нервів утворюються нейронами, що розташовані у спільному ядрі довгастого мозку.

Додатковий нерв  (ХІ пара)- руховий, він іннервує грудино-ключично-сосковидний м'яз. При порушенні функції цього нерва або його ядра знижується тонус цього м'яза і плече на боці ураження опускається, що утруднює чи навіть унеможливлює повертання голови у протилежний бік.

Під'язиковий нерв (ХІІ пара) - руховий, він іннервує всі м'язи язика свого боку. Однобічне ураження цього нерва чи його ядра супрводжується порушенням функції м'язів язика.Решта черепномозкових нервів не зв'язана з довгастим мозком.Рефлекси ДМ діляться на вегетативні, соматичні, рефлекси реалізації сенсорних функцій (смакова, слухова, вестибулярна). Окремо виділяють функції ДМ повязані з наявністтю ретикулярної формацції і повязаною з нею регуляцією дихання, сепрцево-судинної діяльності, тонічні впливи на спинний мозок і кору ВП.Вегетитивні рефлекси здійснюються ядрами які мають відношення до вегетативної НС.Соматині рефлекси спрямовані на сприйняття, переробку та проковтування їжі. Статичні та соматогенетичні здійснюються з залученням вестибулярного апарату, виникають при збудження присенка. Статичні рефлекси- при закиданні голови назад зростає тонус розгиначів передніх кінцівок.  Всі ці рефлеки спрямовані на підтримання положення тіла у просторі. Запускаються від макул що знаходяться в присенку.Шийні тонічні рефлеки мають таке ж значення як і тонічні, але запускаються від рецепторів мязів шиї.В ДМ знаходиться серецево-судинний центр, який відповідає за регуляцію діяльності серця, і судинного тонусу .Дихальні центри знаходяться в межах ретикулярної формації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15990. Международное инвестиционное право теория и практика применения 2.08 MB
  Международное инвестиционное право: теория и практика применения Посвящается 50летию Российской ассоциации международного права Предисловие Вот уже более полувека понятие иностранные инвестиции манит воображение людей мало сведущих в этой проблеме да и...
15991. Пути совершенствования транспортной логистики в Республике Беларусь 234 KB
  Изучить теоретические основы транспортной логистики; рассмотреть основные показатели использования транспортных средств и методику их расчета; проанализировать развитие транспортной логистики Республики Беларусь; предложить мероприятия по совершенствованию транспортной логистики Республики Беларусь...
15992. Местное самоуправление 401.5 KB
  ФАБРИЧНЫЙ Сергей Юрьевич Родился 10 января 1962 годаКандидат юридических наук окончил Высшую комсомольскую школу при ЦК ВЛКСМ и Московскую государственную юридическую академию.Работал первым секретарем Боровичского горкома ВЛКСМ Новгородской области управляющим Дел
15993. Правовое регулирование использования силы в международных отношениях 505.5 KB
  ИНСТИТУТ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА РОССИЙСКОЙ АКАДЕМИИ НАУК Н. А. Ушаков ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИЛЫ В МЕЖДУНАРОДНЫХ ОТНОШЕНИЯХ МОСКВА 1997 Ушаков Н.Л. Правовое регулирование использования силы в международных отношениях. – М.: Институт государства и пра
15994. Международное право 1.5 MB
  В соответствии с программой курса международного публицестического права рассматриваются основные отрасли и институты международного права. Дается представление о международном праве как самостоятельной нормативной системе. Подробно анализируются принципы международного права, вопросы иммунитета, правопреемства, ответственности государств, современная система международной экономики.
15995. Права человека в современной России 2.79 MB
  Утяшев М.М. Утяшева Л.М. ПРАВА ЧЕЛОВЕКА в современной России Учебник для ВУЗов и средних учебных заведений Уфа 2003 год Утяшев М.М. Утяшева Л.М. Права человека в современной России: Учебник для ВУЗов и средних учебных заведений. Уфа: полиграфкомбинат 2003. 616 с...
15996. Государственное и региональное управление 1.54 MB
  В данном учебном пособии в соответствии с утвержденной учебной программой рассматриваются проблемы развития государственного и регионального управления, освещаются зарубежный опыт региональной политики и пути его использования в России с учетом её специфики, правовые основы функционирования субъектов РФ, анализируются регион в качестве социальной экономической системы, финансы и бюджет, рассматриваются вопросы стимулирования
15997. Государственное и муниципальное управление 1.44 MB
  В предлагаемом пособии рассматривается в соответствии с утвержденной учебной программой широкий круг вопросов становления и развития местного самоуправления в России и за рубежом, дается характеристика органов местного самоуправления и муниципальных образований, рассматриваются вопросы формирования и использования местных финансов,
15998. Коррупция и организованная преступность в посткоммунистических государствах 369.5 KB
  Неформальные системы должны стать предметом специального изучения специалистов в области коррупции и организованной преступности в любом географическом контексте. Организованная преступность неизбежно окаймлена рамками неформальных систем и обычно зависит от коррупции