22578

Середній мозок

Доклад

Биология и генетика

Об єм функцій середнього мозку різний у різних класів хребетних тварин. Цим середній мозок істотно відрізняється від заднього мозку функція якого приблизно однакова у всіх хребетних тварин і змінюється в процесі еволюції скоріш кількісно ніж якісно.Провідникова функція СМ визначаеться наявністтю в ньому висхідних і низхідних провідних шляхів багато з яких проходять через ніжки мозку.

Украинкский

2013-08-04

32 KB

3 чел.

Середній мозок

Середній мозок - порівняно невелика за об"ємом частина стовбуру головного мозку, яка має складний еволюційний розвиток. Об"єм функцій середнього мозку різний у різних класів хребетних тварин. Цим середній мозок істотно відрізняється від заднього мозку, функція якого приблизно однакова у всіх хребетних тварин і змінюється в процесі еволюції скоріш кількісно, ніж якісно.Основними структурами СМ є ядра блокового та  окорухового нервів, чотиригорбикове тіло, червоне ядро, чорна субстанція і ретикулярна формація.Провідникова функція СМ визначаеться наявністтю  в ньому висхідних і низхідних  провідних шляхів, багато з яких  проходять через ніжки мозку. По висхідним шляхам збудження розповсюджується  до таламусу, мозочку і кори ВП, а по низхідним – до довгастого мозку і спинного мозку.    

Задні горбики одержують аферентні волокна від слухових і частково вестибулярних ядер. Еферентні шляхи від нейронів цих горбиків прямують вглиб мозкової тканини до стовбурових ядер і ретикулярної формації. Передні горбики на цій стадії еволюційного розвитку все ще зберігають за собою функції вищого центра аналізу і координації зорової інформації.Проте у ссавців, для яких властива значна кортикалізація функцій, виникають суттєві зміни функцій чотиригорбикового тіла. Якщо у рептилій і птахів аферентні шляхи, що йдуть від зорового і слухового апаратів, закінчуються переважно у середньому мозкові і лише незначна їхня частина у вигляді колатералів заходить у проміжний мозок, де закінчується на ще не дуже розвинутих колінчастих  тілах , то у ссавців вся маса прямих шляхів, які йдуть від зорового тракту, переміщується вперед і закінчується на нейронах колінчастих тіл. І тільки невелика частина волокон зорового тракту відгалужується від них назад і заходить у передні горбики чотиригорбикового тіла. Отже, основний аналіз зорової інформації у ссавців переміщується у кінцевий мозок, а за чотиригорбиковим тілом залишається лише деяка додаткова функція, пов'язана із зором (рис. 11.23).

Передні горбики чотиригорбикового тіла у ссавців координують рухові реакції, пов'язані із зоровою функцією, тобто окорухові рефлекси, необхідні для нормального здійснення бінокулярного зору і для орієнтовних зорових реакцій, а також ряд вегетативних рефлексів, істотних для зору (скорочення очних м'язів, що забезпечують акомодацію ока і зіничний рефлекс).

Задні горбики чотиригорбикового тіла відповідають за рухові реакції, необхідні для нормального здійснення звукосприймаючої функції (підняття вух та їх повороти), а також пов'язані з появою звукових реакцій, які часто виникають при орієнтовній поведінці на раптово виникаючі подразники. Так, при подразненні задніх горбиків у тварин виникає мимовільний крик, який у природних умовах звичайно супроводжує раптову появу сильного звукового чи світлового подразників.

Всі ці орієнтовні реакції об'єднують під спільною назвою " чотиригорбиковий рефлекс ". Цей рефлекс включає в себе цілу низку рефлекторних реакцій, що виникають при раптовій подачі звукового чи світлового подразників.

Червоне ядро  має велике значення для супраспінальної регуляції м'язового тонусу. Від нейронів червоного ядра починаються дві системи проекційних шляхів: руброспінальний тракт , що перехрещується після виходу з ядра, і прямий рубро-ретикуло-оливарний тракт , який прямує до нейонів ретикулярного гігантоклітинного ядра, а також до орального і каудального ядер варолієвого мосту.

Перерізка стовбура мозку у кота по передньому краю задніх горбиків чотиригорбикового тіла ,тобто нижче червого ядра призводить до виникнення децеребраційної ригідності , яка виявляється у значному посиленні тонічного напруження антигравітаційних м'язів, переважно м'язів-розгиначів, внаслідок чого відбувається сильне витягування кінцівок, голова і хвіст тварини підводяться догори ( опістотонус ).

Основною причиною децеребраційної ригідності є ліквідація гальмівного впливу червоного ядра на ядро Дейтерса, розташоване у довгастому мозкові. В нормі ядро Дейтерса виявляє збуджуючий вплив на мотонейрони м'язів-розгиначів. Децеребраційна ригідність зникає після перерізки мозку нижче ядра Дейтерса, а також після перерізки задніх корінців спинного мозку (Ч.Шерінгтон).

Децеребраційна ригідність не розвивається, якщо розріз проходить вище червоного ядра і тим самим зберігається зв'язок середнього мозку з нижчерозташованими відділами ЦНС. Отже, при децеребрації тварини створюються умови, при яких значно підвищується збудливість мотонейронів, іннервуючих м'язи-розгиначі, і одночасно гальмується діяльність мотонейронів м'язів-згиначів.

У людини ригідність може виявлятися не лише при ураженні нейронних структур середнього мозку, але й при порушенні функції кори великих півкуль і пірамідного тракту. Це пов'язано з тим, що у людини значно зростає роль кіркових структур у підтриманні м'язового тонусу і управлінні рухами тіла. Треба також зауважити, що ригідність у людини розвивається дещо інакше,ніж у тварин, оскільки у людини ригідність верхніх кінцівок вияв ляється у підсиленні тонусу м'язів-згиначів, а не  розгиначів .

Центральна сіра речовина оточує водопровід середнього мозку, саме тут ядра ретикульрної формації чинять вплив на кінцевий мозок, а також на деякі структури середнього мозку.У центральній сірій речовині локалізується протибольовий центр.

 Чорна субстанція - це комплекс ядер вентральної частини середнього мозку. Вона складається з двох зон:  сітчастої і компактної . Чорна субстанція взаємодіє з блідою кулею, таламусом, червоним ядром, чотиригорбиковим тілом, ретикулярною формацією, хвостатим ядром і корою головного мозку. Руйнування чорної субстанції викликає значне зниження вмісту дофаміну у хвостатому ядрі і є причиною порушень рухової функції.Електрична стимуляція чорної субстанції викликає скорочення жувальної мускулатури і ковтальні рухи, що свідчить про її участь в координації процесів жування та проковтування.

Блоковий та окоруховий нерви забезпечують координацію  рухів очей. Блоковий нерв інервує верхній косий мяз  ока, а окоруховий – верхній, нижній, внутрішній прямий і нижній косий мязи ока, а також мяз, що піднмімає повіку. Крім цього, в складі окорухового нерву є парасимпатичні волокна, що інервують гладку мускулатуру циліарного мязу і сфінктер зіниці. Ці волокна беруть участь  в здійсненні зіничного рефлексу.   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10158. Этика науки и проблема социальной ответственности ученого и проектировщика. Формы реализации ответственности ученых за использование достижений науки 44 KB
  Этика науки и проблема социальной ответственности ученого и проектировщика. Формы реализации ответственности ученых за использование достижений науки. Проблема этической размерности научной деятельности и технического творчества обозначилась в ХХ в.: достаточ...
10159. Различие внутренней и внешней этики науки. Этические нормы в профессиональной работе ученого, проектировщика 43 KB
  Различие внутренней и внешней этики науки. Этические нормы в профессиональной работе ученого проектировщика С т.з. адресата этика науки и техники подразделяется на внешнюю по отношению к обществу в целом и внутреннюю но отношению к коллегам в рамках совместного тр
10160. Предмет философии техники. Специфика философского изучения техники 71.5 KB
  Предмет философии техники. Специфика философского изучения техники ФТ это конкретная философская дисциплина так же как ФН ФР этика эстетика логика. Т.е. достаточно самостоятельная область исследования. Философия техники во-первых исследует феномен техники в цел...
10161. Предпосылки и этапы формирования философии техники 33.5 KB
  Предпосылки и этапы формирования философии техники. История техники это объективная предпосылка человеческой деятельности. Есть несколько концепций исторического развития техники. В классическом марксистском видении ее история выражена цепочкой последовательн...
10162. Определение техники как философская проблема. Основные способы определения техники 47 KB
  Определение техники как философская проблема. Основные способы определения техники. Отсутствие должной степени разработки философских аспектов техники во многом вызвано тем обстоятельством что техника как объект исследования со стороны философии представляет с...
10163. Специфика технического отношения к миру и технического типа мышления 36 KB
  Специфика технического отношения к миру и технического типа мышления. В имеющихся определениях техники обнаруживается существенно общий смысловой срез: по отношению к человеку техника является вопервых воплощением его деятельности и вовторых таким вопло...
10164. Специфика технического знания и технических наук 53 KB
  Специфика технического знания и технических наук. Поскольку техническое знание ближе всего естественнонаучному то его специфику легче всего усмотреть на основе их сравнения. Техника большую часть своей истории была мало связана с наукой люди могли делать и делал...
10165. Отношение техники и прикладного знания. Типология технических наук 24.5 KB
  Отношение техники и прикладного знания. Типология технических наук. Это одна из причин почему традиционная характеристика техники как прикладного Е сейчас оценивается как устаревшая. Это утверждение может быть признано лишь отчасти справедливым по отношению к не
10166. Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники 50.5 KB
  Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники. Закономерности исторического развития техники. Проблема периодизации. Предметная сторона Т. Техника и наука. Т как деятельность. ФТ выделяе...