22578

Середній мозок

Доклад

Биология и генетика

Об єм функцій середнього мозку різний у різних класів хребетних тварин. Цим середній мозок істотно відрізняється від заднього мозку функція якого приблизно однакова у всіх хребетних тварин і змінюється в процесі еволюції скоріш кількісно ніж якісно.Провідникова функція СМ визначаеться наявністтю в ньому висхідних і низхідних провідних шляхів багато з яких проходять через ніжки мозку.

Украинкский

2013-08-04

32 KB

3 чел.

Середній мозок

Середній мозок - порівняно невелика за об"ємом частина стовбуру головного мозку, яка має складний еволюційний розвиток. Об"єм функцій середнього мозку різний у різних класів хребетних тварин. Цим середній мозок істотно відрізняється від заднього мозку, функція якого приблизно однакова у всіх хребетних тварин і змінюється в процесі еволюції скоріш кількісно, ніж якісно.Основними структурами СМ є ядра блокового та  окорухового нервів, чотиригорбикове тіло, червоне ядро, чорна субстанція і ретикулярна формація.Провідникова функція СМ визначаеться наявністтю  в ньому висхідних і низхідних  провідних шляхів, багато з яких  проходять через ніжки мозку. По висхідним шляхам збудження розповсюджується  до таламусу, мозочку і кори ВП, а по низхідним – до довгастого мозку і спинного мозку.    

Задні горбики одержують аферентні волокна від слухових і частково вестибулярних ядер. Еферентні шляхи від нейронів цих горбиків прямують вглиб мозкової тканини до стовбурових ядер і ретикулярної формації. Передні горбики на цій стадії еволюційного розвитку все ще зберігають за собою функції вищого центра аналізу і координації зорової інформації.Проте у ссавців, для яких властива значна кортикалізація функцій, виникають суттєві зміни функцій чотиригорбикового тіла. Якщо у рептилій і птахів аферентні шляхи, що йдуть від зорового і слухового апаратів, закінчуються переважно у середньому мозкові і лише незначна їхня частина у вигляді колатералів заходить у проміжний мозок, де закінчується на ще не дуже розвинутих колінчастих  тілах , то у ссавців вся маса прямих шляхів, які йдуть від зорового тракту, переміщується вперед і закінчується на нейронах колінчастих тіл. І тільки невелика частина волокон зорового тракту відгалужується від них назад і заходить у передні горбики чотиригорбикового тіла. Отже, основний аналіз зорової інформації у ссавців переміщується у кінцевий мозок, а за чотиригорбиковим тілом залишається лише деяка додаткова функція, пов'язана із зором (рис. 11.23).

Передні горбики чотиригорбикового тіла у ссавців координують рухові реакції, пов'язані із зоровою функцією, тобто окорухові рефлекси, необхідні для нормального здійснення бінокулярного зору і для орієнтовних зорових реакцій, а також ряд вегетативних рефлексів, істотних для зору (скорочення очних м'язів, що забезпечують акомодацію ока і зіничний рефлекс).

Задні горбики чотиригорбикового тіла відповідають за рухові реакції, необхідні для нормального здійснення звукосприймаючої функції (підняття вух та їх повороти), а також пов'язані з появою звукових реакцій, які часто виникають при орієнтовній поведінці на раптово виникаючі подразники. Так, при подразненні задніх горбиків у тварин виникає мимовільний крик, який у природних умовах звичайно супроводжує раптову появу сильного звукового чи світлового подразників.

Всі ці орієнтовні реакції об'єднують під спільною назвою " чотиригорбиковий рефлекс ". Цей рефлекс включає в себе цілу низку рефлекторних реакцій, що виникають при раптовій подачі звукового чи світлового подразників.

Червоне ядро  має велике значення для супраспінальної регуляції м'язового тонусу. Від нейронів червоного ядра починаються дві системи проекційних шляхів: руброспінальний тракт , що перехрещується після виходу з ядра, і прямий рубро-ретикуло-оливарний тракт , який прямує до нейонів ретикулярного гігантоклітинного ядра, а також до орального і каудального ядер варолієвого мосту.

Перерізка стовбура мозку у кота по передньому краю задніх горбиків чотиригорбикового тіла ,тобто нижче червого ядра призводить до виникнення децеребраційної ригідності , яка виявляється у значному посиленні тонічного напруження антигравітаційних м'язів, переважно м'язів-розгиначів, внаслідок чого відбувається сильне витягування кінцівок, голова і хвіст тварини підводяться догори ( опістотонус ).

Основною причиною децеребраційної ригідності є ліквідація гальмівного впливу червоного ядра на ядро Дейтерса, розташоване у довгастому мозкові. В нормі ядро Дейтерса виявляє збуджуючий вплив на мотонейрони м'язів-розгиначів. Децеребраційна ригідність зникає після перерізки мозку нижче ядра Дейтерса, а також після перерізки задніх корінців спинного мозку (Ч.Шерінгтон).

Децеребраційна ригідність не розвивається, якщо розріз проходить вище червоного ядра і тим самим зберігається зв'язок середнього мозку з нижчерозташованими відділами ЦНС. Отже, при децеребрації тварини створюються умови, при яких значно підвищується збудливість мотонейронів, іннервуючих м'язи-розгиначі, і одночасно гальмується діяльність мотонейронів м'язів-згиначів.

У людини ригідність може виявлятися не лише при ураженні нейронних структур середнього мозку, але й при порушенні функції кори великих півкуль і пірамідного тракту. Це пов'язано з тим, що у людини значно зростає роль кіркових структур у підтриманні м'язового тонусу і управлінні рухами тіла. Треба також зауважити, що ригідність у людини розвивається дещо інакше,ніж у тварин, оскільки у людини ригідність верхніх кінцівок вияв ляється у підсиленні тонусу м'язів-згиначів, а не  розгиначів .

Центральна сіра речовина оточує водопровід середнього мозку, саме тут ядра ретикульрної формації чинять вплив на кінцевий мозок, а також на деякі структури середнього мозку.У центральній сірій речовині локалізується протибольовий центр.

 Чорна субстанція - це комплекс ядер вентральної частини середнього мозку. Вона складається з двох зон:  сітчастої і компактної . Чорна субстанція взаємодіє з блідою кулею, таламусом, червоним ядром, чотиригорбиковим тілом, ретикулярною формацією, хвостатим ядром і корою головного мозку. Руйнування чорної субстанції викликає значне зниження вмісту дофаміну у хвостатому ядрі і є причиною порушень рухової функції.Електрична стимуляція чорної субстанції викликає скорочення жувальної мускулатури і ковтальні рухи, що свідчить про її участь в координації процесів жування та проковтування.

Блоковий та окоруховий нерви забезпечують координацію  рухів очей. Блоковий нерв інервує верхній косий мяз  ока, а окоруховий – верхній, нижній, внутрішній прямий і нижній косий мязи ока, а також мяз, що піднмімає повіку. Крім цього, в складі окорухового нерву є парасимпатичні волокна, що інервують гладку мускулатуру циліарного мязу і сфінктер зіниці. Ці волокна беруть участь  в здійсненні зіничного рефлексу.   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34306. Модели и методы оценки технологических процессов 23.5 KB
  Модели и методы оценки технологических процессов В настоящее время можно выделить три основных подхода к изучению научнотехнического развития прва описанию технологий и их развития: экономический подход технократический или пифагорский подход системный подход. В рамках экономического подхода развивалось направление связанное с решение задач планирования научнотехнического развития прва для обеспечения заданного необходимого прироста объема выпуска продукции использование так называемых балансовых методов планирования. С целью...
34307. Понятие о системах технологических процессов 24 KB
  Понятие о системах технологических процессов. Система это целое составленное из отдельных частей ке находятся в тесном отношении между собой . Технологическая система это совокупность взаимосвязанных предметов производства исполнителей и направлено на выполнение отдельных операций и процессов в целом. Между операцией в технологическом процессе и системах можно считать условленным так как они имеют опред.
34308. Исторические этапы развития систем технологий 27.5 KB
  В своем развитии системы технологических процессов прошли ряд исторических этапов. Однако сознательная организация системы технологических процессов произошла в средневековье. Впервые организованная система технологических процессов проявила себя в цехах ремесленников. По структуре цехи ремесленников представляли собой систему параллельных технологических процессов.
34309. Классификационные признаки систем технологий 23 KB
  Важнейшим признаком характеризующим технологические системы является их структура. Механизированная отличается использованием различных механизмов для осуществления как рабочих так и вспомогательных процессов в элементах системы участок станков машиностроительного предприятия. Жесткая связь подсистем характеризуются немедленным прекращением функционирования технологической системы в целом при отказе хотя бы одной подсистемы. При нежесткой связи между элементами системы возможно непродолжительное функционирование системы в случае...
34310. Структура технологической системы производства 25.5 KB
  Структура технологической системы производства. Свойства элементарных технологических процессов распространяются и на технологические системы более высокого иерархического уровня которые образованы совокупностями технологических процессов. Таким образом технологическую систему производства образуют параллельные последовательные и комбинированные системы технологических процессов. Еще одним важным фактором в формировании технологических систем являются технологические связи между элементами системы а также их характер.
34311. Взаимосвязь технологических и организационных структур производства 26 KB
  Взаимосвязь технологических и организационных структур производства. Характер формирования систем технологических процессов а также связей между ними имеет определяющее значение для формирования управляющих воздействий. Поэтому можно четко проследить взаимосвязь технологических и организационных структур производства. Например ремесленный цех с его ярко выраженной параллельной системой технологических процессов на определенном этапе исторического развития видоизменился в мануфактуру с последовательными технологическими процессами.
34312. Специфика развития параллельных и последовательных технологических систем 26 KB
  Перевод слабых составляющих системы на более высокую ступень позволит улучшить характеристики системы так как в ней ликвидируются звенья которые обуславливали в наибольшей степени неудовлетворительное функционирование системы. Таким образом ориентация на два различных типа развития позволит ставить задачу определения предпочтительности одного из них применительно к составляющим элементам параллельной системы. Такое целенаправленное развитие дает больший эффект чем при одновременном развитии всех составляющих изза различной готовности...
34313. Основные закономерности и направления развития систем технологических процессов 23.5 KB
  При этом важной особенностью развития технологических систем является их тип параллельной или последовательной связи элементов системы. Технологические системы в общем случае развиваются как и технологические процессы эволюционным и революционным путем. Однако системы технологических процессов неоднородны по восприятию рационалистического и эвристического развития. Как и в случае развития технологических процессов необходимым и достаточным условием революционного развития является совершенствование рабочих процессов хотя бы в...
34314. Реальный и потенциальный уровень технологии системы 25.5 KB
  Реальный и потенциальный уровень технологии системы. Реальная технологическая система характеризуется не только величиной уровня технологии который соответствует конкретным пропорциям между производительностью и затратами прошлого труда то есть реальным уровнем технологии но и максимальным потенциальным уровнем технологии который может быть достигнут в данной технологической системе при неизменных уровнях технологии ее составляющих. Потенциальный уровень технологии является верхней границей достижение которой будет означать что...