22580

Базальні ганглії

Доклад

Биология и генетика

Це свідчить про те що функції неостріатума не можна звести лише до регуляції рухів. Та все ж таки базальні ганглії перш за все пов'язані з регуляцією рухової функції організму особливо початку і припинення повільних рухів. Акінезія або дефіцит рухів. Цей симптом виявляється у скованості рухів нерухомій позі та маскоподібному обличчі з немигаючим виразом очей.

Украинкский

2013-08-04

30.5 KB

11 чел.

Базальні ганглії

Базальні ганглії являють собою сукупність підкіркових ядер, розташованих у білій речовині півкуль головного мозку. Ці компактні скупчення сірої речовини називають ще смугастим тілом ( corpus striatum ),в якому розрізняють такі утвори: бліду кулю, хвостате ядро, шкаралупу,огорожу . Шкаралупу і бліду кулю іноді об'єднують під назвою  сочевичного ядра , а хвостате ядро і шкаралупа, як еволюційно молодші структури смугастого тіла, утворюють так званий неостріатум . Ці утвори схожі за своїм походженням, нейронною будовою та нейрохімічним складом. Більша частина нервових волокон, що починаються у неостріатумі,проходять крізь внутрішню капсулу і закінчуються на нейронах блідої кулі (pис.11.30).

Неостріатум пов'язаний з регуляцією рухової функції. Таке уявлення склалося історично на підставі клінічних спостережень і патолого-анатомічних досліджень хворих з руховими розладами, які виникали внаслідок локальних уражень шкаралупи і хвостатого ядра. Ці рухові розлади найчастіше виявляються у вигляді гіперкінезів.

Проте пряма стимуляція неостріатума електричним струмом не викликає помітних змін рухової діяльності. Це свідчить про те, що функції неостріатума не можна звести лише до регуляції рухів. Таке твердження єрунтується і на клінічних даних. Так, у випадку ураження у людини обох хвостатих ядер астроцитомою, яка викликає їх тимчасове виключення, виникають досить незначні рухові розлади, але погіршується орієнтація в просторі.

Бліда куля - більш давнє (ніж неостріатум) утворення, що являє собою анатомічну ланку, за допомогою якої здійснюється фізіологічний зв'язок неостріатума з таламусом і корою, з одного боку, і з нижчерозташованими стуктурами мозку, з іншого.

Між шкаралупою і острівцевою корою розташована огорожа , яка філогенетично є наймолодшим утвором серед базальних гангліїв. Огорожа іннервує всі поля кори і багато підкіркових структур мозку. Тому вона бере участь у регуляції і організації рухових та вегетативних функцій, емоцій і сну. Огорожа також вважається важливим асоціативним центром, який має відношення до виникнення орієнтовного рефлексу на різні подразники, сексуальної поведінки і входить у загальну гальмівну систему мозку.

Та все ж таки базальні ганглії, перш за все, пов'язані з регуляцією рухової функції організму, особливо початку і припинення повільних рухів.

Ураження базальних гангліїв призводить до різноманітних порушень контролю рухових реакцій та патологічних змін.

Акінезія , або дефіцит рухів. Це захворювання виявляється по-різному залежно від локалізації уражень і ступеня дегенеративних змін у базальних гангліях. Суть акінезії полягає в тому, що хворим дуже важко почати або завершити рух. Цей симптом виявляється у скованості рухів, нерухомій позі та маскоподібному обличчі з немигаючим виразом очей. Втрачаються також дії, які звичайно пов'язані з певними видами рухової активності. Так, при ходінні бракує співдружних рухів рук, хворий сідає і підводиться, не виконуючи при цьому цілого ряду природних співдружних рухів тулуба і кінцівок (як робот).

Найвідомішим захворюванням, пов'язаним з порушенням функцій базальних гангліїв, є паркінсонізм , або дрижальний па раліч . Хворих з цією патологією легко впізнати по маскоподібному обличчю, різкому зменшенні або взагалі браку жестикуляції, обережній ході дрібними крочками і дрижанню рук. При нейрологічному дослідженні у таких хворих можуть виявлятися симптоми акінезії, ригідності, тремора спокою.

Треба тільки зазначити, що ригідність при паркінсонізмі має характер постійного тонусу, який не залежить від положення суглобів чи рухів, тобто вона має дещо пластичний характер і тому називається восковою  ригідністю . При пасивних рухах м'язи розслаблюються не поступово, а ступенево (" синдром зубчатого колеса "). Тремор спокою має частоту порядка 4-7 Гц , він більше виявлений у дистальних відділах кінцівок, зникає після цілеспрямованих рухів і поновлюється після їх завершення.

Вважається, що синдром паркінсонізму пов'язаний з руйнуванням шляху (мабуть, гальмівного), який йде від чорної субстанції середнього мозку до смугастого тіла. Нервові закінчення цього шляху виділяють медіатор дофамін. Тому прояви паркінсонізму, зокрема акінезія, успішно виліковуються введенням попередника дофаміну  L-дофа  (оскільки дофамін не проникає крізь гемато-енцефалічний бар'єр).

Мимовільні рухові реакції . Це перш за все різні види тремору, наприклад, статичний тремор, який пригнічується під час довільних дій і значно зростає при емоційному збудженні. Ще одним симптомом рухових розладів при ураженнях базальних гангліїв є гіперкінези . Розрізняють два основних види гіперкінезів - хорею і атетоз, які часто об'єднують під спільною назвою " танець  святого Віта ".

Хорея являє собою швидкі , іноді чудернацькі м'язеві корчі, до яких залучаються різні групи м'язів. Це може бути, наприклад, згинання пальця, відведення рук, підйом плеча, скорочення мімічних м'язів обличчя тощо. Іноді ці рухи видаються доцільними, проте частіше виникає враження безсенсовних дій. Вони можуть не тільки з'являтися в стані спокою, але й супроводжують довільні рухові акти. Вважається, що хорея виникає внаслідок масованого ураження смугастого тіла.

У функціонуванні базальних гангліїв велике значення мають біогенні аміни, особливо ацетилхолін і дофамін. Останній виконує функцію гальмівного медіатора. При паркінсонізмі пересадка дофамінергічних нейронів ембріона чи клітин мозкової частини наднирників самих хворих в уражені структури мозку виявляє позитивний терапевтичний ефект, хоча конкретні механізми такого впливу не з'ясовані.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40316. Терапия шизофрении 30 KB
  При непрерывном течении: назначают высокие дозы нейролептиков с выраженным общим антипсихотическим топрал триседил галоперидол и избирательным антибредовым или антигаллюцинаторным стелазин этаперазин действием. Нейролептики с выраженным общим седативным влиянием хлорпромазин галоперидол. Назначают умеренные а подчас и малые суточные дозы указанных препаратов хлорпромазин по 50 200 мг в день галоперидол 5 10 мг сут. В случаях когда галлюцинаторнобредовые расстройства определяются механизмами аутохтонного развития...
40317. Транквилизаторы 27 KB
  Основные группы транквилизаторов по химической структуре: 1) производные глицерола (мепробамат); 2) производные бензодиазепина (элениум, диазепам, лоразепам, феназепам, клоназепам, альпразолам и многие другие); 3) производные триметоксибензойной кислоты (триоксазин); 4) производные азапирона (буспирон)
40318. Трудовая экспертиза 31.5 KB
  Так I группа инвалидности устанавливается при наличии социальной недостаточности требующей социальной защиты и помощи вследствие нарушения здоровья со стойким значительно выраженным расстройством функций организма обусловленным заболеванием последствием травм и дефектами приводящими к резко выраженному ограничению одной из следующих категорий жизнедеятельности или их сочетанию: способности к самообслуживанию III степени; способности к передвижению III степени; способности к ориентации III степени; способности к общению III...
40319. Основные группы олигофрении 50.5 KB
  Большинство исследователей дают цифры распространенности олигофрении в популяции от 02 до 3. Основные группы олигофрении 1. Недифференцированные формы с невыясненной этиологией составляют 65 всех случаев олигофрении. Большая часть олигофрении обусловлена поражением мозга во внутриутробном периоде.
40320. Цикотимия, дистимия 28.5 KB
  Возможны особенно на начальных этапах заболевания ипохондрические и соматизированные циклотимические фазы по типу маскированных депрессий. Дебют заболевания обычно приходится на зрелый возраст но аффективные расстройства могут впервые появляться как в юности так и в позднем возрасте. Аффективные фазы как правило разделены ремиссиями сопровождающимися на первых этапах заболевания полной редукцией психопатологических расстройств интермиссии. В некоторых случаях прослеживается сезонность чаще весенние и осенние обострения заболевания.
40321. Чмт в остром периоде 36 KB
  Сразу вслед за получением травмы у детей развивается угнетение сознания вплоть до комы которая может длиться 30 сут и более а последующий вегетативный статус до 180 дней. Не всегда соблюдается описанная для взрослых последовательность стадий восстановления сознания: понимание речи может проявиться до открывания глаз и фиксации взора. Синдромы помрачения сознания более элементарны и в их структуре часто отмечаются различные виды возбуждения: двигательное у детей до 3 лет громкий плач повторение отдельных слов в 4 7летнем возрасте...
40322. ШИЗОФРЕНИЯ 35.5 KB
  Больные становятся неряшливыми нечистоплотными. Прежде всего страдает логическая связь между мыслями больные склонны к символизму неологизмам резонерству бесплодным рассуждениям. Начинается с того что больные забрасывают все свои дела ни за что не могут приняться никак не могут собраться чтонибудь делать. в тяжелых случаях больные не моются испражняются где попало мочатся под себя целые дни валяются или сидят в одной позе.
40323. Экзогенные психиатрические заболевания 33.5 KB
  Сифилитическая этиология прогрессивного паралича доказана обнаружением бледных трепонем в мозге больных. Патогенез прогрессивного паралича как и других форм нейросифилиса во многом еще не выяснен. но решающее значение указанных факторов для развития прогрессивного паралича не подтвердилось. Разнообразные клинические в частности психопатологические проявления прогрессивного паралича группируются обычно по стадиям заболевания в которых они наблюдаются и отдельным клиническим формам.
40324. ЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ РАССТРОЙСТВА 28 KB
  астенический аффект быстро истощающееся угнетенное настроение снижение психической активности и тонуса 3. Настроение более или менее продолжительное эмоциональное состояние. Гипертимия повышенное веселое радостное настроение сопровождающееся приливом бодрости хорошим физическим самочувствием переоценкой собсвенных возможностей. Эйфория пассивное благодушное беспечное беззаботное настроение переживание полного удовлетворения своим состоянием.