22581

Лімбічна система мозку

Доклад

Биология и генетика

Найважливішими структурами лімбічної системи є мигдалевидний комплекс МК гіпокамп і прозора перетинка септум . Для лімбічної системи дуже характерні численні нервові ланцюги наприклад коло Папеца які об'єднують у замкнену мережу різні її утвори що полегшує виконання ними складних інтегративних функцій рис. Інтегративні функції лімбічної системи . Вона забезпечується численними зв'язками різних утворів лімбічної системи з іншими відділами мозку.

Украинкский

2013-08-04

29 KB

11 чел.

Лімбічна система мозку

Лімбічна система  складається з філогенетично старих відділів переднього мозку. Називається вона так тому, що спочатку до цієї системи відносили ті зони кори, які розташовані у вигляді двостороннього кільця на межі з неокортексом ( лімбус  край) і відокремлюють його від стовбура мозку і гіпоталамуса. П.Мак-Лін назвав ці утвори "лімбічною системою", оскільки вважав, що всі вони являють собою цілісний комплекс, який відповідає за емоційну поведінку.

Найважливішими структурами лімбічної системи є мигдалевидний комплекс (МК), гіпокамп і прозора перетинка (септум) . Для лімбічної системи дуже характерні численні нервові ланцюги (наприклад, коло Папеца ), які об'єднують у замкнену мережу різні її утвори, що полегшує виконання ними складних інтегративних функцій (рис.11.29).

Інтегративні функції лімбічної системи . Лімбічна система бере активну участь у підтриманні внутрішнього гомеостазу організму. Проте основною її функцією вважається модуляція сенсорної, моторної і гомеостатичної систем (Л.Хамільтон, 1984). Ця модулююча активність виявляється у полегшенні чи гальмуванні діяльності нижчерозташованих структур. Вона забезпечується численними зв'язками різних утворів лімбічної системи з іншими відділами мозку.

Однією з основних особливостей лімбічної системи є функіональна гетерогенність її структур. Так, МК звичайно поділяють на базолатеральну та кортикомедіальну частини. Кортикомедіаль на частина МК обумовлює полегшення харчової і пригнічення захисної поведінки, а базолатеральна частина - навпаки: пригнічення харчової та полегшення захисної поведінки.

За характером реагування на зовнішню стимуляцію всі нейрони МК поділяють на "неспецифічні", які відповідають загальною реакцією збудження незалежно від модальності та значущості стимула; "специфічні", що реагують тільки на нейтральні стимули певної модальності, та "поведінкові", які змінюють свою активність в умовах вільної поведінки тварин і які відповідають на біологічно значущі сигнали (Е.Б.Королев, 1977).

Отже, одна частина нейронів МК виконує специфічні функції, а друга - забезпечує певний рівень неспецифічної активації, створює необхідний баланс між збудженням і гальмуванням при реалізації поведінкових реакцій.

Однією з найважливіших структур лімбічної системи є гіпо камп,  в якому знаходяться спеціалізовані нейрони, поліморфні клітини, а також біла речовина. Основними клітинами гіпокампу є пірамідні нейрони, здатні продукувати регулярний тета-ритм ЕЕГ, пов'язаний з певним рівнем емоційного напруження типу страху, агресії, сексуальної потреби.

Гіпокамп звичайно поділяють на  дорзальну  та  вентральну частини. Вибіркове руйнування цих структур мало впливає на швидкість утворення харчоздобувних умовних рефлексів, проте значно утруднює їх зміцнення завдяки підвищенню рівня загальної збудливості і послабленню гальмівних процесів. При дослідженні активних захисних реакцій показано, що руйнування дорзального гіпокампу полегшує, а вентрального - погіршує формування цих реакцій. В обох випадках значно послаблюються процеси внутрішнього гальмування (Г.М.Чайченко, 1985).

Гіпокамп справедливо називають "серцем" лімбічної системи, оскільки його функції дуже різноманітні: від формування складних мотивацій і реалізації соціально-поведінкових актів до простих емоційно-вегетативних реакцій. Гіпокамп здійснює також організацію реакцій організму на сигнали з малою ймовірністю підкріплення, він пов'язаний з "інформаційним компонентом" емоцій (П.В.Симонов, 1982).

Основні специфічні функції гіпокампу полягають у регуляції навчання та пам'яті, особливо у консолідації та відтворенні пам'ятного сліду..

З гіпокампом пов'язане явище "несправжнього пізнавання" ( дежаву ), згортка і розгортка пам'ятного сліду. Специфічні нейрони гіпокампу також реагують на складні біологічно значущі подразники, що відіграє важливу роль при визначенні біологічної (а для людини - і соціальної) цінності інформації при формуванні доцільної поведінки.

Прозора перетинка  (септум) складається з двох функціонально різних частин - медіальної та латеральної.  Медіальна частина передає інформацію від МК до гіпокампа, а латеральна одержує інформацію від гіпокампа. Цим самим перетинка і гіпокамп забезпечують гнучкість пристосовної поведінки..Важливу роль відіграють різні частини перетинки у реалізації захисної та сексуальної поведінки.

Таким чином функціональне зн-ння частин лімбічних структур визначається їх загальним неспецифічним впливом на здійснення поведінкових реакцій. Кожна структура лімбічної системи вносить також свій специфічний внесок у реалізацію численних поведінкових реакцій та мнестичних процесів. Цілеспрямований поведінковий акт здійсню ється  при  складній взаємодії специфічних та неспецифічних ней ронних  популяцій лімбічної системи з їх функціональною гетеро генністю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61175. КОНСПЕКТУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ПРОЧИТАНОГО НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОГО ТЕКСТУ 305.58 KB
  Сформувати в учнів поняття про конспект як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з його видами, алгоритмом роботи над складанням конспекту науково-навчального тексту
61176. ВІДОКРЕМЛЕНІ Й НЕВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ, СПОСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ 59 KB
  Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми Творче спостереження з елементами аналізу Прочитати виразно текст додержуючись відповідної інтонації в ускладнених реченнях. Назвати речення ускладнені: а однорідними членами; б вставними словами; в відокремленими членами.
61177. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОЗНАЧЕННЯМИ 203 KB
  Удосконалити в учнів загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з відокремленими й невідокремленими означеннями, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням розділових знаків у реченнях з відокремленими означеннями
61178. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ 327 KB
  Виділити відокремлені прикладки. Алгоритм характеристики відокремленої прикладки Дослідження-трансформація Подані речення трансформувати так щоб виділені компоненти виступали в ролі відокремленої прикладки. Виділити відокремлені прикладки.
61179. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДОДАТКАМИ 217.05 KB
  Поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з відокремленими додатками, їх місцем у реченні; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені додатки, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими додатками
61180. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ, СПОСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ 131.02 KB
  Поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з основними способами морфологічного вираження відокремлених обставин, їх місцем у реченні відповідно до опорного слова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені обставини
61181. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ 163.98 KB
  Удосконалити в учнів загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з відокремленими обставинами, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням розділових знаків у реченнях з відокремленими обставинами
61182. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ З ОБРАМЛЕННЯМ НА ОСНОВІ ПОЧУТОГО 142 KB
  Довести що висловлювання належить до оповідання. Яку структуру має текст-оповідання Виділити в тексті обрамлення і зясувати яку функцію воно виконує у структурі оповідання. Формування вмінь моделювати твіроповідання з обрамленням Уведення у висловлювання обрамлення Прочитати мовчки текст.
61183. ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З УТОЧНЮВАЛЬНИМИ ЧЛЕНАМИ 403.78 KB
  Поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з уточнювальними членами речення, їх основними способами морфологічного вираження, видами та значенням; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені уточнювальні члени