22586

Кримінальне покарання. Поняття та ознаки

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Поняття та ознаки Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. Подруге реальне виконання кримінального покарання впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного так і на його оточення.

Украинкский

2013-08-04

42.88 KB

2 чел.

Кримінальне покарання. Поняття та ознаки

Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави, суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. По-перше, воно є формою державного правомірного примусу, загроза застосування якого стримує правопорушників. По-друге, реальне виконання кримінального покарання, впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного, так і на його оточення.

Багато років спостерігалася тенденція ужорсточення покарання, але воно себе не виправдало. З прийняттям нового Кримінального кодексу України здійснена значна гуманізація покарання. Виключено смертну кару, практично виключено застосування позбавлення волі за злочини невеликої тяжкості (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, зараження венеричною хворобою, одноособове незлісне хуліганство тощо).

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1 ст. 50 КК). Покарання примушує особу до законослухняної поведінки. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, юридичним наслідком злочину. Покарання має публічний характер і може бути застосоване тільки за вироком суду від імені держави.

Як форма примусу, покарання полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Саме в цьому проявляється така властивість покарання, як кара, що робить його найгострішим заходом державного примусу. Кара —це властивість будь-якого кримінального покарання. Вона визначається видом і строком покарання, наявністю фізичних, майнових і моральних позбавлень і обмежень. В одних покараннях каральна їх властивість виражена більшою мірою, наприклад, при довічному позбавленні волі, позбавленні волі на певний строк, матеріальних або майнових позбавленнях. По-іншому вона виражена в :1 таких покараннях, як штраф і конфіскація майна. При застосуванні деяких ;; покарань превалюють обмеження інших прав, наприклад, право займатися професійною діяльністю, мати звання тощо. Кожне покарання спричиняє моральні страждання, сором перед суспільством і близькими. Усі ці властивості й визначають кару як ознаку покарання.

Таким чином, покарання відрізняється від інших примусових заходів.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК).

Мета кари досягається виконанням покарання та самим фактом його призначення, що спричиняє засудженому певні моральні випробування.

Система покарань містить такі їхні види: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; громадські роботи;виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Отже, в КК України (ст. 51) передбачено 12 видів покарань.

За порядком призначення покарання поділяються на три групи:

  1.  основні покарання;
  2.  додаткові покарання;
  3.  покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові(ст. 52).

До основних покарань відносять:

  1.  громадські роботи (ст. 56) —встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як чотири години на день;
  2.  виправні роботи (ст. 57) —призначаються на строк від шести місяців до двох років і обов'язково супроводжуються відрахуванням із суми заробітку засудженого в доход держави в межах від 10 до 20 відсотків заробітку засудженого;

  1.  службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58) — встановлюються на строк від шести місяців до двох років з відрахуванням у доход держави від 10 до 20 відсотків грошового забезпечення, одержаного засудженим;
  2.  арешт (ст. 60) на строк від одного до шести місяців;
  3.  обмеження волі (ст. 61) на строк від одного до п'яти років з утриманням в кримінапьно-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов'язковим залученням до праці;
  4.  тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62) від шести місяців до двох років;
  5.  позбавлення волі на певний строк (ст. 63) —на строк від одного до п'ятнадцяти років і відбувається в кримінально-виконавчих установах;

8) довічне позбавлення волі (ст. 64) —замінило смертну кару; актом помилування довічне позбавлення волі може бути замінено позбавленням волі на строк не менше 25 років.

До додаткових покарань відносять:

  1.  позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54) —безстрокове;
  2.  конфіскацію майна (ст. 59) —призначається лише у випадках, прямо передбачених у санкціях статті за тяжкі й особливо тяжкі корисливі злочини.

Покараннями, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові є:

  1.  штраф (ст. 53) —встановлюється у межах від ЗО до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в окремих випадках може бути встановлений більший розмір штрафу;
  2.  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55) —на строк від двох до п'яти років як основне, і від одного до трьох років як додаткове покарання.

Призначення покарання здійснюється судом за певними критеріями. По-перше, покарання призначається в межах санкції статті, по-друге, суд повинен врахувати положення Загальної частини КК України (чи має місце замах на злочин, яким є ступінь і характер вини тощо), по-третє, суд повинен особливо враховувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.

За наявних підстав винна особа може бути повністю або частково звільнена судом від покарання за вчинений злочин. До засуджених або притягнутих до кримінальної відповідальності можуть застосовуватися такі гуманні акти, як амністія (ст. 86) або помилування (ст. 87).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65611. ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ВИСОКОВОЛЬТНИХ ТА НАДВИСОКОВОЛЬТНИХ КАБЕЛІВ З ПОЛІМЕРНОЮ ІЗОЛЯЦІЄЮ 3.5 MB
  Можливість прокладання нових кабелів без додаткового підігрівання при низьких температурах і відсутність в них екологічно шкідливих рідких компонентів спрощують технологію будівництва та ремонту кабельних ліній електропередачі...
65612. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНАХ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ 3.56 MB
  У сучасних умовах необхідно активно мобілізувати внутрішні резерви стабільного соціальноекономічного розвитку регіонів країни у тому числі ті що пов’язані з формуванням сукупних доходів населення як одного з можливих інвестиційних...
65613. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЕКСТРАГУВАННЯ ХМЕЛЮ ЗА ДОПОМОГОЮ НИЗЬКОЧАСТОТНИХ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ У ПИВОВАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ 366.5 KB
  Низька ефективність більшості існуючих способів вилучення цільових компонентів із рослинної сировини з високою ступінню її подрібнення викликана недосконалістю екстракційної апаратури оскільки дрібнофракційна сировина або виготовлена...
65614. Функціонування та розвиток ринку освітніх послуг у системі регіональних ринків 350.5 KB
  Європейський вектор розвитку українського суспільства формування елементів економіки знань визначають специфіку суспільних трансформацій в усіх сферах людської діяльності траєкторію зміни процесів відтворення трудового потенціалу країни в механізмах...
65615. РОМАНИ М. ШОЛОХОВА І М. СТЕЛЬМАХА: ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПЕЦИФІКИ 202.5 KB
  Актуальність дослідження визначається необхідністю аналізу взаємозв’язків та взаємодії національних літератур на рівні вивчення художньої специфіки романів письменників та їх внеску у духовну скарбницю людства.
65616. Історико-демографічні процеси в італійському суспільстві XII – XVII ст.: теоретико-методологічний аспект 236.5 KB
  Для аналізу взаємодії демографічних та соціально-економічних процесів була обрана історія Італії XІІ XVII ст. Протягом цього тривалого періоду розвиток Італії радикально змінювався і був непрямолінійним. Демографічна та соціально-економічна динаміка розвитку Італії XІІ –XVII ст.
65617. МІЖЕТНІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ НАРОДІВ КРИМУ (ПОЛІТИЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ) 175 KB
  Перша група обумовлена складністю багатогранністю і суперечністю міжетнічної взаємодії народів Криму. У контексті Криму з його специфічною інтеграційною моделлю міжетнічної взаємодії ця проблема є досить актуальною. Малодослідженим залишається питання про форму взаємодії етносів Криму.
65618. ПОВНІ МЕТОДИ ПОШУКУ ВИВЕДЕННЯ В СИСТЕМАХ ЛОГІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ 190.5 KB
  Досліджено резолюційні і парамодуляційні стратег ії лінійного типу для упорядкованих диз’юнктів що використовують ослаблений варіант правила факторизації; доведено їхню коректність і повноту. Далі вивчається так зване числення літеральних секвенцій lS модифікований випадок sS коли в антецеденті секвенцій...
65619. КОМБІНОВАНЕ ЛІКУВАННЯ УРОТЕЛІАЛЬНИХ ПУХЛИН НИРКИ 259.5 KB
  Актуальність пошуку нових методик у комплексному і комбінованому лікуванні уротеліальних пухлин нирки й особливо при метастатичних формах захворювання обумовлена невтішними результатами лікування даної категорії хворих навіть у рамках найбільших...