22586

Кримінальне покарання. Поняття та ознаки

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Поняття та ознаки Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. Подруге реальне виконання кримінального покарання впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного так і на його оточення.

Украинкский

2013-08-04

42.88 KB

2 чел.

Кримінальне покарання. Поняття та ознаки

Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави, суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. По-перше, воно є формою державного правомірного примусу, загроза застосування якого стримує правопорушників. По-друге, реальне виконання кримінального покарання, впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного, так і на його оточення.

Багато років спостерігалася тенденція ужорсточення покарання, але воно себе не виправдало. З прийняттям нового Кримінального кодексу України здійснена значна гуманізація покарання. Виключено смертну кару, практично виключено застосування позбавлення волі за злочини невеликої тяжкості (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, зараження венеричною хворобою, одноособове незлісне хуліганство тощо).

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1 ст. 50 КК). Покарання примушує особу до законослухняної поведінки. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, юридичним наслідком злочину. Покарання має публічний характер і може бути застосоване тільки за вироком суду від імені держави.

Як форма примусу, покарання полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Саме в цьому проявляється така властивість покарання, як кара, що робить його найгострішим заходом державного примусу. Кара —це властивість будь-якого кримінального покарання. Вона визначається видом і строком покарання, наявністю фізичних, майнових і моральних позбавлень і обмежень. В одних покараннях каральна їх властивість виражена більшою мірою, наприклад, при довічному позбавленні волі, позбавленні волі на певний строк, матеріальних або майнових позбавленнях. По-іншому вона виражена в :1 таких покараннях, як штраф і конфіскація майна. При застосуванні деяких ;; покарань превалюють обмеження інших прав, наприклад, право займатися професійною діяльністю, мати звання тощо. Кожне покарання спричиняє моральні страждання, сором перед суспільством і близькими. Усі ці властивості й визначають кару як ознаку покарання.

Таким чином, покарання відрізняється від інших примусових заходів.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК).

Мета кари досягається виконанням покарання та самим фактом його призначення, що спричиняє засудженому певні моральні випробування.

Система покарань містить такі їхні види: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; громадські роботи;виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Отже, в КК України (ст. 51) передбачено 12 видів покарань.

За порядком призначення покарання поділяються на три групи:

  1.  основні покарання;
  2.  додаткові покарання;
  3.  покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові(ст. 52).

До основних покарань відносять:

  1.  громадські роботи (ст. 56) —встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як чотири години на день;
  2.  виправні роботи (ст. 57) —призначаються на строк від шести місяців до двох років і обов'язково супроводжуються відрахуванням із суми заробітку засудженого в доход держави в межах від 10 до 20 відсотків заробітку засудженого;

  1.  службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58) — встановлюються на строк від шести місяців до двох років з відрахуванням у доход держави від 10 до 20 відсотків грошового забезпечення, одержаного засудженим;
  2.  арешт (ст. 60) на строк від одного до шести місяців;
  3.  обмеження волі (ст. 61) на строк від одного до п'яти років з утриманням в кримінапьно-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов'язковим залученням до праці;
  4.  тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62) від шести місяців до двох років;
  5.  позбавлення волі на певний строк (ст. 63) —на строк від одного до п'ятнадцяти років і відбувається в кримінально-виконавчих установах;

8) довічне позбавлення волі (ст. 64) —замінило смертну кару; актом помилування довічне позбавлення волі може бути замінено позбавленням волі на строк не менше 25 років.

До додаткових покарань відносять:

  1.  позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54) —безстрокове;
  2.  конфіскацію майна (ст. 59) —призначається лише у випадках, прямо передбачених у санкціях статті за тяжкі й особливо тяжкі корисливі злочини.

Покараннями, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові є:

  1.  штраф (ст. 53) —встановлюється у межах від ЗО до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в окремих випадках може бути встановлений більший розмір штрафу;
  2.  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55) —на строк від двох до п'яти років як основне, і від одного до трьох років як додаткове покарання.

Призначення покарання здійснюється судом за певними критеріями. По-перше, покарання призначається в межах санкції статті, по-друге, суд повинен врахувати положення Загальної частини КК України (чи має місце замах на злочин, яким є ступінь і характер вини тощо), по-третє, суд повинен особливо враховувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.

За наявних підстав винна особа може бути повністю або частково звільнена судом від покарання за вчинений злочин. До засуджених або притягнутих до кримінальної відповідальності можуть застосовуватися такі гуманні акти, як амністія (ст. 86) або помилування (ст. 87).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19516. Идеальное дифференцирующее звено 2.23 MB
  Идеальное дифференцирующее звено. 1. Идеальное дифференцирующие звено То есть координата пропорциональна скорости изменения входной. Параметр который называется постоянной дифференцирования измеряется в секундах Отсюда найдем передаточную функцию и поле со...
19517. Правило преобразования структурных схем 8.16 MB
  Правило преобразования структурных схем. Предположим есть объект В исходном схеме имеется 1 входной сигнал х и 2вых сигнала и . Необходимо перенести узел через звено. Простой перенос приведет к схеме показанный рис б. очевидно что эта схема не соответствует исходно
19518. Понятие устойчивости 2.43 MB
  Понятие устойчивости. Устойчивость – это свойство системы возвращается в исходный установившийся режим после выхода из него в результате какоголибо внешнего воздействия. Различают три типа систем. 1 устойчивый эта система в которой будущей выведен из состояни...
19519. Критерий устойчивости Раусса–Гурвица 91.5 KB
  Критерий устойчивости Раусса–Гурвица. Пусть система описывается дифференциальным уравнением Nго порядка нумерация коэффициентов здесь проводится в обратном порядке по сравнению со стандартным дифференциальным уравнением Составим из коэффициентов этого уравнени...
19520. Критерий Михайлова 2.27 MB
  Критерий Михайлова Как и в случае алгоритм критерия критерий Михайлова применяется тогда когда известно дифференциальное уравнение . Для анализа устойчивости системы предлагается использовать характеристический комплекс б который определяется из характеристическо...
19521. Амплитудно фазовый критерий Найквиста 3.26 MB
  Амплитудно фазовый критерий Найквиста. АФ критерий Найквиста позволяет оценить устойчивость системы с отрицательной обратной связью то есть замкнутый по найденной экспериментальной или из передаточной функции АФХ разомкнутой системы. Рассмотрим замкнутый контур....
19522. Показатели качества переходных процессов 1.78 MB
  Показатели качества переходных процессов. Процессам управления представляют следующие основные требования по точности установившихся режимов по устойчивости и по качеству переходных процессов. Устойчивость САУ то есть затухание протекающих в ней процессов явля
19523. Интегральные критерии качества 1.75 MB
  Интегральные критерии качества. Интегральный критерий дает обобщенную оценку качество переходного процесса одну из достоинств интегральных критериев в том что для их определения не обязательно строить график переходного процесса что иногда является затруднительны...
19524. Расширенные частотные характеристики 1.3 MB
  Расширенные частотные характеристики. При разработки САУ критерия качества применяют не только для оценки готовых систем но их используют на стадии разработки вводя в расчеты и тогда параметры системы получают с учетом определенных требований. Наиболее удобным пока...