22586

Кримінальне покарання. Поняття та ознаки

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Поняття та ознаки Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. Подруге реальне виконання кримінального покарання впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного так і на його оточення.

Украинкский

2013-08-04

42.88 KB

2 чел.

Кримінальне покарання. Поняття та ознаки

Кримінальне покарання є необхідним засобом охорони держави, суспільства і безпеки особи від злочинів. У боротьбі зі злочинністю кримінальне покарання має кілька функцій. По-перше, воно є формою державного правомірного примусу, загроза застосування якого стримує правопорушників. По-друге, реальне виконання кримінального покарання, впровадження конкретних правообмежувальних процедур до винних осіб чинить сильний вплив як на самого винного, так і на його оточення.

Багато років спостерігалася тенденція ужорсточення покарання, але воно себе не виправдало. З прийняттям нового Кримінального кодексу України здійснена значна гуманізація покарання. Виключено смертну кару, практично виключено застосування позбавлення волі за злочини невеликої тяжкості (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, зараження венеричною хворобою, одноособове незлісне хуліганство тощо).

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1 ст. 50 КК). Покарання примушує особу до законослухняної поведінки. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, юридичним наслідком злочину. Покарання має публічний характер і може бути застосоване тільки за вироком суду від імені держави.

Як форма примусу, покарання полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Саме в цьому проявляється така властивість покарання, як кара, що робить його найгострішим заходом державного примусу. Кара —це властивість будь-якого кримінального покарання. Вона визначається видом і строком покарання, наявністю фізичних, майнових і моральних позбавлень і обмежень. В одних покараннях каральна їх властивість виражена більшою мірою, наприклад, при довічному позбавленні волі, позбавленні волі на певний строк, матеріальних або майнових позбавленнях. По-іншому вона виражена в :1 таких покараннях, як штраф і конфіскація майна. При застосуванні деяких ;; покарань превалюють обмеження інших прав, наприклад, право займатися професійною діяльністю, мати звання тощо. Кожне покарання спричиняє моральні страждання, сором перед суспільством і близькими. Усі ці властивості й визначають кару як ознаку покарання.

Таким чином, покарання відрізняється від інших примусових заходів.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК).

Мета кари досягається виконанням покарання та самим фактом його призначення, що спричиняє засудженому певні моральні випробування.

Система покарань містить такі їхні види: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; громадські роботи;виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Отже, в КК України (ст. 51) передбачено 12 видів покарань.

За порядком призначення покарання поділяються на три групи:

  1.  основні покарання;
  2.  додаткові покарання;
  3.  покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові(ст. 52).

До основних покарань відносять:

  1.  громадські роботи (ст. 56) —встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як чотири години на день;
  2.  виправні роботи (ст. 57) —призначаються на строк від шести місяців до двох років і обов'язково супроводжуються відрахуванням із суми заробітку засудженого в доход держави в межах від 10 до 20 відсотків заробітку засудженого;

  1.  службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58) — встановлюються на строк від шести місяців до двох років з відрахуванням у доход держави від 10 до 20 відсотків грошового забезпечення, одержаного засудженим;
  2.  арешт (ст. 60) на строк від одного до шести місяців;
  3.  обмеження волі (ст. 61) на строк від одного до п'яти років з утриманням в кримінапьно-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов'язковим залученням до праці;
  4.  тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62) від шести місяців до двох років;
  5.  позбавлення волі на певний строк (ст. 63) —на строк від одного до п'ятнадцяти років і відбувається в кримінально-виконавчих установах;

8) довічне позбавлення волі (ст. 64) —замінило смертну кару; актом помилування довічне позбавлення волі може бути замінено позбавленням волі на строк не менше 25 років.

До додаткових покарань відносять:

  1.  позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54) —безстрокове;
  2.  конфіскацію майна (ст. 59) —призначається лише у випадках, прямо передбачених у санкціях статті за тяжкі й особливо тяжкі корисливі злочини.

Покараннями, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові є:

  1.  штраф (ст. 53) —встановлюється у межах від ЗО до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в окремих випадках може бути встановлений більший розмір штрафу;
  2.  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55) —на строк від двох до п'яти років як основне, і від одного до трьох років як додаткове покарання.

Призначення покарання здійснюється судом за певними критеріями. По-перше, покарання призначається в межах санкції статті, по-друге, суд повинен врахувати положення Загальної частини КК України (чи має місце замах на злочин, яким є ступінь і характер вини тощо), по-третє, суд повинен особливо враховувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.

За наявних підстав винна особа може бути повністю або частково звільнена судом від покарання за вчинений злочин. До засуджених або притягнутих до кримінальної відповідальності можуть застосовуватися такі гуманні акти, як амністія (ст. 86) або помилування (ст. 87).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31060. Эпидемический паротит (свинка) 14.68 KB
  Входными воротами являются слизистые оболочки полости рта носа глотки с развитием последующей вирусемии и фиксацией вируса в слюнных и других железах. В слюнных железах вирус размножается и отсюда выделяется со слюной.
31061. Поздние осложнения диабета 17.57 KB
  Наличием диабета обусловлена высокая частота инфарктов миокарда инсультов и случаев гангрены пальцев ног или стопы. Установлено что рядом с геном кодирующим синтез инсулина расположен участок ДНК Uаллель постоянный генетический маркер предрасположенности к атеросклерозу не только у больных диабетом I и II типов но также и у лиц без диабета. Однако у больных диабетом наследственная предрасположенность к атеросклерозу реализуется чаще чем у лиц без диабета.
31062. Цитомегаловирусный сиалоаденит 14.33 KB
  При локализованной форме чаще поражаются околоушные железы где вирус фиксируется в ацинарных и протоковых клетках и может существовать в виде латентной инфекции. Макроскопически слюнные железы увеличены. В исходе локализованной формы цитомегаловирусного сиалоаденита как правило в той или иной степени развивается склероз слюнной железы.
31063. Атоиммунные поражения при ревматических болезнях, активном хроническом вирусном гепатите и струме Хашимото, синдроме Шегрена и синдроме Микулича (сухой синдром) 15.9 KB
  Особую группу заболеваний слюнных желез составляют аутоиммунные поражения при ревматических болезнях активном хроническом вирусном гепатите и струме Хашимото синдроме Шегрена и синдроме Микулича сухой синдром. Для сухого синдрома Шегрена характерно поражение всех слюнных желез что сопровождается ксеростомией сухость слизистой оболочки рта слезных желез с развитием ксерофтальмии и суставов с формированием полиартрита. Для синдрома Микулича характерно поражение больших и малых слюнных желез и слезных желез которые увеличиваются и...
31064. Кисты слюнных желез 14.87 KB
  Кисты слюнных желез. Кисты чаще развиваются в малых слюнных железах. Различают ретенционные и слизистые кисты. Микроскопически стенка кисты представлена соединительной тканью выстлана уплощенным эпителием.
31065. Реактивные опухолеподобные поражения слюнных желез 14.91 KB
  К реактивным опухолеподобным поражениям слюнных желез относят: доброкачественное лимфоэпителиальное поражение сиалоз онкоцитоз некротизирующую сиалометаплазию. Эти поражения проявляются увеличением в размерах слюнных желез чаще околоушных и имеют сходную клиническую картину с опухолями. Функциональная роль онкоцитов в слюнных железах а также в некоторых других органах щитовидная и околощитовидная железы окончательно не определена.
31066. АДЕНОМЫ 21.28 KB
  Значительное присутствие разбросанных миоэпителиальных клеток анастомозирующих между собой можно отметить только среди миксоидноro компонента опухоли не имеющего никакого отношения к строме. В этих двух разновидностях плеоморфной аденомы можно выделить три типа эпителиальных клеток. Первая группа клеток мелкими клетками с гиперхромными ядрами. Второй тип клеток светлыми клетками овальной или округлой формы они образуют мелкие и крупные комплексы или альвеолярные структуры.
31067. КАРЦИНОМЫ (раки) 28.86 KB
  Эпителиально-миоэпителиальная карцинома ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЕ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ КАРЦИНОМЫ ИЛИ РАКИ Мукоэпидермоидный рак. Чаще всего в ткани опухоли хорошо заметны множественные кисты. И при этом малоподвижные опухоли плотной консистенции обычно оказываются низкодифференцированными при микроскопическом исследовании. Встречаются также многоузелковые опухоли узлы обычно спаяны между собой и имеют плотную консистенцию.
31068. Кисты кожи головы, лица и шеи 29.5 KB
  Кисты лица и шеи: 1 кератиновые кисты к которым относят волосяную кисту и эпидермальную; 2 дермоидная киста; 3 врожденные кисты и свищи лица и шеи. Кератиновые кисты: а полость волосяной кисты содержит аморфную массу белосероватого цвета внутренняя выстилка представлена рядами чешуйчатоподобных клеток б полость эпидермальной кисты заполнена слоями кератина внутренняя выстилка представлена многослойным плоским эпителием. Наиболее частая локализация кератиновых кист кожа лица шеи волосистой части головы; кисты появляются в период...