22588

Співучасть у злочині

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Підставою відповідальності тут є той самий склад злочину але вчинюваний у співучасті. Об'єктивні ознаки співучасті виражені у такому формулюванні: злочин вчинений кількома двома або більше суб'єктами злочину спільно. Виконавцем співвиконавцем вважається особа яка безпосередньо або шляхом використання інших осіб що не є суб'єктами злочину вчинила конкретний злочин ч.

Украинкский

2013-08-03

32.16 KB

0 чел.

Співучасть у злочині

Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину . При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно.Підставою відповідальності тут є той самий склад злочину, але вчинюваний у співучасті. Об'єктивні ознаки співучасті виражені у такому формулюванні: «злочин, вчинений кількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно».

Злочин при цьому вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників. Роль і конкретні дії кожного зі співучасників можуть розрізнятися, але при цьому злочин —це результат їх спільної діяльності.

Розглянемо такий приклад. А. до вчинення крадіжки обіцяє Б. сховати викрадене Б. майно. Тут дії А. —заздалегідь дана обіцянка сховати викрадене —перебуває у причинному зв'язку з крадіжкою, що вчинив Б. Тому А. —співучасник, а саме пособник крадіжки. Але якщо Б. вчинив крадіжку і, бажаючи сховати викрадене, попросив А. сховати викрадене, то в даному разі співучасті немає. Дії відносно приховування викраденого заздалегідь не обіцяні Б., і тому не перебувають у причинному зв'язку зі злочином, який вчинив Б. Тому А. у цьому разі не є співучасником.

Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин (ч. 2 ст. 27).

Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) вчиненням чи підготовкою (ч. З ст. 27). Крім того, організатором визнається особа, що створила організовану групу чи злочинну організацію, або керувала ними. Вона може очолювати злочинну групу, керувати об'єднанням із двох або більше груп. Якщо особа фінансує злочинну діяльність організованої групи чи злочинної організації (наприклад, здійснює фінансування охоронців, а також фінансує виробництво або транспортування заборонених предметів —наркотиків, фальсифікованих спиртних напоїв тощо), вона також визнається організатором.

Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Способи підбурювання можуть бути різні (умовляння, підкуп, погрози, примус або інші подібні дії, наприклад, вказівки, наказ тощо), але їх об'єднує те, що в результаті в інших співучасників виникає бажання, рішучість вчинити злочин. До того ж, волю підбурюваного примус, умовляння не пригнічують.

Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч. 5 ст. 27).

У кримінальному праві розрізняють форми співучасті, під якими розуміють об'єднання співучасників за виконуваними ролями і за стійкістю зв'язків між ними (проста і складна співучасть).

Проста співучасть (співвиконавство, співвинність) має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і, отже, всі вони виконують однорідну роль. Наприклад, А. погрожує жертві ножем, Б. викручує жертві руки, а С. —вивертає кишені. Усі вони є грабіжниками —співвиконавцями при складній співучасті (співучасті з розподілом ролей) співучасники виконують різнорідні ролі. В іншому випадку, наприклад, А. і В. виконують грабіжницькі дії. а С. чекає на них в автомобілі і втікає разом з ними, в даному разі А. і В. —співвиконавці грабежу, а С. —пособник.

За суб'єктивними ознаками (стійкість суб'єктивних зв'язків, стійкість умислу) розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами:

     1)групою осіб;

       2)групою осіб за попередньою змовою;

      3)вчинення організованою групою;

)злочинною організацією.
Розглянемо ці форми співучасті.

Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо його спільно вчинили кілька (два або більше) виконавців без попередньої змови. Злочинна діяльність одного виконавця приєднується до діяльності іншого в процесі вчинення злочину. Змова має місце не до початку, а в ході злочину.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб має місце тоді, коли його спільно вчинили кілька осіб (дві або більше), які заздалегідь домовилися про спільне його вчинення. Головною тут є попередня змова співучасників на спільне вчинення злочину. Ця змова може відбутися як до вчинення злочину, так і безпосередньо перед його вчиненням. Вчинення злочину організованою групою можливе тоді, коли в його готуванні або вчиненні брали участь три і більше осіб, які раніше зорганізувалися у стійке об'єднання саме для вчинення злочину або злочинів. Ця група об'єднана одним планом, в якому присутні розподіл функцій, зрозумілість цього плану всіма учасниками групи.

На відміну від усіх випадків вчинення злочину, злочинною організацією визнається, якщо він вчинений стійким ієрархічним об'єднанням кількох осіб (три і більше). Члени або структурні об'єднання злочинної організації організовуються для вчинення особливо тяжких або тяжких злочинів. Злочинними організаціями визнаються банди, терористичні організації, воєнізовані або збройні формування. У КК України передбачені заохочувальні норми, що увільняють від відповідальності учасників злочинної організації в разі виходу з неї, добровільного повідомлення органам влади про її діяльність, сприяння у викритті злочинців.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19848. ПОНЯТИЕ. Логические отношения между понятиями по содержанию и объему 653.5 KB
  Лекция 2. 2. ПОНЯТИЕ 2.1. Понятийное мышление. 2.2. Что такое понятие. 2.3. Основные методы образования понятий. 2.4. Соотношение между содержанием и объемом понятия. 2.5. Виды понятий. 2.6. Логические отношения между понятиями по содержанию и объему. 2.7. Логические опера
19849. СУЖДЕНИЕ. Деление суждений по модальности 1.79 MB
  Мысль, выраженная в форме понятия, сама по себе ещё не есть процесс мышления. Для инициализации мыслительного процесса необходима элементарная логическая форма, каковой является суждение
19850. УМОЗАКЛЮЧЕНИЕ. Условные, разделительные и условно-разделительные силлогизмы 261 KB
  В процессе познания очевидные утверждения составляют лишь часть всех истин. Обычно для установления истины приходится в каждом случае производить особое исследование, т.е. четко поставить вопрос
19851. ДОКАЗАТЕЛЬСТВО. Паралогизмы, софизмы и парадоксы 118 KB
  Тема о доказательстве занимает в курсе логики особо важное место. В ней объединяются все рассмотренные ранее логические формулы и законы логики, правильное соблюдение которых обеспечивает логически стройную и последовательную мысль
19852. Принцип действия просвечивающего электронного микроскопа (ПЭМ). Схема ПЭМ 1007 KB
  Лекция 17 Принцип действия просвечивающего электронного микроскопа ПЭМ. Схема ПЭМ. Все современные просвечивающие электронные микроскопы ПЭМ могут работать в двух режимах в режиме изображения и в режиме дифракции. Ход лучей в этих режимах указан на рис. 17: а режим ...
19853. Требования к приготовлению образцов для ПЭМ. Препарирование порошковых материалов. Ультромикротомирование 934 KB
  Лекция 18 Требования к приготовлению образцов для ПЭМ. Препарирование порошковых материалов. Ультромикротомирование. Химическая и электрохимическая полировка. Метод ионнолучевого утонения. Весь процесс электронномикроскопических исследований условно можно разбит...
19854. Принцип работы сканирующих зондовых микроскопов. Пьезокерамические сканеры. Процесс сканирования поверхности в СЗМ 659.5 KB
  Лекция 19 Принцип работы сканирующих зондовых микроскопов. Пьезокерамические сканеры. Процесс сканирования поверхности в СЗМ. Визуализация информации получаемой с помощью СЗМ. Для исследования микрорельефа поверхности и ее локальных физических свойств в последнее д...
19855. Принцип работы сканирующего туннельного микроскопа (СТМ). Получение изображения поверхности в режиме постоянного туннельного тока и в режиме метода постоянной высоты 417.5 KB
  Лекция 20 Принцип работы сканирующего туннельного микроскопа СТМ. Получение изображения поверхности в режиме постоянного туннельного тока и в режиме метода постоянной высоты. Модуляционная методика определения локальной работы выхода. Измерение вольтамперных харак
19856. Принцип действия атомно-силового микроскопа (АСМ). Схема реализации обратной связи в АСМ 878.5 KB
  Лекция 21 Принцип действия атомносилового микроскопа АСМ. Схема реализации обратной связи в АСМ. Параметры кантилеверов в АСМ. Контактные и бесконтактные методики измерения. Атомносиловой микроскоп АСМ был изобретён в 1986 году Гердом Биннигом Кэлвином Куэйтом и Кри...