22599

Контроль клавіатурного вводу

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Скенкод це однобайтне число молодші 7 бітів якого представляють ідентифікаційний номер призначений кожній клавіші. На всіх машинах крім AT старший біт коду говорить про те чи була клавіша натиснута біт = 1 код натискання або відпущена біт = 0 код звільнення. Наприклад 7бітный скенкод клавіші В 48 або 110000 в двійковій системі.

Украинкский

2013-08-03

32 KB

1 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

"Контроль клавіатурного вводу"

Клавіатура містить мікропроцесор, який сприймає кожне натискання на клавішу і видає скен-код в порт А мікросхеми інтерфейсу з периферією, розташованої на системній платі. Скен-код це однобайтне число, молодші 7 бітів якого представляють ідентифікаційний номер, призначений кожній клавіші. На всіх машинах, крім AT, старший біт коду говорить про те, чи була клавіша натиснута (біт = 1, код натискання) або відпущена (біт = 0, код звільнення). Наприклад, 7-бітный скен-код клавіші В - 48, або 110000 в двійковій системі. Коли ця клавіша натискається, то в порт А посилається код 10110000, а коли її відпустили - код 00110000. Таким чином, кожне натискання на клавішу двічі реєструється в мікросхемі 8255. І кожний раз мікросхема 8255 видає підтвердження мікропроцесору клавіатури. AT працює трохи інакше, посилаючи в обох випадках один і той же скен-код, але передуючи його кодом F0H, коли клавіша відпускається. Коли скен-код видається в порт А, то викликається переривання клавіатури (INT 9). Процесор вмить припиняє свою роботу і виконує процедуру, що аналізує скен-код. Коли поступає код від клавіші зсуву або перемикача, то зміна статусу записується в пам'ять. У всіх інших випадках скен-код трансформується в код символу, за умови, що він подається при натисканні клавіші (в іншому випадку, скен-код відкидається). Звичайно, процедура спочатку визначає установку клавіш зсуву і перемикачів, щоб правильно отримати код (що вводиться це "a" або "A"?). Після цього введений код вміщується в буфер клавіатури, який є областю пам'яті, здатною запам'ятати до 15 введених символів, поки програма дуже зайнята, щоб обробити їх. Є два типи кодів символів, коди ASCII і розширені коди. Коди ASCII - це байтні числа, які відповідають розширеному набору кодів ASCII для IBM PC, який наведений в [ ]. Для IBM PC цей набір включає звичайні символи друкарської машинки, а також ряд спеціальних букв і символів псевдографіки. ASCII коди включають також 32 управляючих кодів, які звичайно використовуються для передачі команд периферійним пристроям, а не виводяться як символи на екрані; однак кожний з них має відповідний символ, який може бути виведений на дисплей, з використанням прямої адресації дисплейної пам'яті. (Строго кажучи, тільки перші 128 символів є справжніми символами ASCII, оскільки ASCII - це абревіатура від "Американський стандартний код для обміну інформацією". Але програмісти звичайно кажуть про коди ASCII, щоб відрізнити їх від інших чисел. Наприклад, "ASCII 8" відноситься до клавіші "Backspace", в той час як "8" - це цифра, якою відповідає ASCII 56). Другий набір кодів, розширені коди - призначені клавішам або комбінаціям клавіш, які не мають представляючого їх символа ASCII, таким як функціональні клавіші або комбінації з клавішею Alt. Розширені коди мають довжину 2 байта, причому перший байт завжди ASCII 0. Другий байт - номер розширеного коду. Наприклад, код 0:30 представляє Alt-A. Початковий нуль дозволяє програмі перевірити, чи належить даний код набору ASCII або розширеному набору. Є декілька комбінацій клавіш, які виконують спеціальні функції і не генерують скен-коди.

Програма повинна очистити буфер клавіатури, перед тим, як видати запит на введення, виключаючи тим самим сторонні натиснення клавіш, які можуть до того часу нагромадитися в буфері. Буфер може нагромаджувати до 15 натискань на клавішу, незалежно від того, чи є вони однобайтними кодами ASCII або двобайтними розширеними кодами. Таким чином, буфер повинен відвести два байти пам'яті для кожного натискання на клавішу. Для однобайтних кодів перший байт містить код ASCII, а другий - скен-код клавіші. Для розширених кодів перший байт містить ASCII 0, а другий номер розширеного коду. Цей код звичайно співпадає зі скен-кодом клавіші, але не завжди, оскільки деякі клавіші можуть комбінуватися з клавішами зсуву для генерації різних кодів. Буфер влаштований як циклічна черга, яку називають також буфером FIFO (перший увійшов - перший пішов). Як і будь-який буфер, він займає неперервну область адрес пам'яті. Однак не має певного елемента пам'яті, який зберігає "початок рядка" в буфері. Замість цього два покажчики зберігають позиції голови і хвоста рядка символів, що знаходиться в буфері в поточний момент. Нові натискання клавіш запасаються в позиціях, наступних за хвостом (в більш старших адресах пам'яті) і відповідно оновлюється покажчик хвоста буфера. Після того, як витрачене весь буферний простір, нові символи продовжують вставлятися, починаючи з самого початку буферної області; тому можливі ситуації, коли голова рядка в буфері має більшу адресу, ніж хвіст. Після того як буфер заповнений, нові символи, що вводяться ігноруються, при цьому переривання клавіатури видає гудок через динамік. У той час, як покажчик на голову встановлений на перший введений символ, покажчик на хвіст встановлений на позицію за останнім введеним символом. Коли обидва покажчики рівні, то буфер порожній. Щоб дозволити ввод 15 символів, потрібна 16-я порожня позиція, 2 байти якої завжди містять код повернення каретки (ASCII 13) і скен-код клавіші , рівний 28. Ця пуста позиція безпосередньо передує голові рядка символів. 32 байта буфера починаються з адреси 0040:001E. Покажчики на голову і хвіст розташовані за адресами 0040:001A і 0040:001C, відповідно. Хоч під покажчики відведене 2 байти, використовується тільки молодший байт. Значення покажчиків міняються від 30 до 60, що відповідає позиціям в області даних BIOS. Для очищення буфера треба просто встановити значення комірки 0040:001A рівним значенню комірки 0040:001C. Зазначимо, що програма має можливість вставляти символи в буфер, завершуючи рядок символом повернення каретки і відповідно міняючи значення покажчиків. Якщо це проробити коректно, перед завершенням програми, то при поверненні управління в MS DOS ці символи будуть прочитані і може бути автоматично завантажена інша програма.

Постановка задачі

Написати програму, яка

1) читає і виводить на екран в 16-ковому, 10-ковому та символьному вигляді значення, записані в даний момент в буфері клавіатури,

2) визначає коди натиснутих клавіш або їх комбінацій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28930. Внешняя политика Петра I. Становление Российской империи 29.5 KB
  Внешняя политика Петра I. Во внешней политике Петра I можно выделить 4 основных события: Азовские походы Великое посольство Северная война Каспийский поход. Однако уже в 1696 предварительно создав эскадру из 2 крупных кораблей 23 галер и более чем 1000 барок вдвое увеличив и оснастив армию Петр взял Азов и тля удержания захваченных земель приказал возвести крепость Таганрог. Весной 1697 посольство из 250 человек среди которых под именем Петра Михайлова был и царь отправилось в Европу.
28931. Дворцовые перевороты (1725—1762) 45 KB
  со смерти Петра I в России начинается эпоха дворцовых переворотов смена царствующих особ которая сопровождалась ожесточенной борьбой между различными группировками придворной знати. Старая знать Голицыны Долгоруковы выступала за царевича Петра сына Алексея. возвела на престол жену Петра Великого Екатерину I. Незадолго до смерти она выбрала своим преемником 12летнего царевича Петра сына убитого царевича Алексея.
28932. Россия в эпоху дворцовых переворотов 27 KB
  Среди претендентов на престол были: Екатерина жена Петра I муж дочери Петра Анны герцог Гольштейн Готторпский вторая дочь Петра I Елизавета внук Петра I Петр Алексеевич сын убитого царевича Алексея и наконец племянница Петра I Анна Иоанновна дочь Ивана Алексеевича брата царя. Спасло ее лишь воцарение Петра III в России. Сделав ставку на его жену Екатерину Орловы при помощи гвардии свергли Петра III позже он был случайно убит в Ропше.
28933. Реформы Екатерины II. Государственное управление. Уложенная комиссия 35.5 KB
  Екатерина хотела претворить в жизнь идеал философа на троне который был весьма распространен во второй половине XVIII в. Екатерина отвергла проект создания Совета увидев в нем попытку ограничить самодержавную власть но при этом понимала что реформа государственного управления необходима. Тем самым Екатерина ослабила Сенат превратив его из законодательного в простой административный орган. Екатерина провела вторую секуляризацию монастырских земель забрав их в казну.
28934. Эпоха просвещенного абсолютизма Екатерины II 25 KB
  Население России увеличилось к концу XVIII до 36 000 000 человек. В условиях веянья идей этих философов в России строилась законная самодержавная монархия. Кроме того в условиях отмирания крепостного права в Европе в России оно лишь усилилось. Целью было реформирование законодательства России но когда был затронут крестьянский вопрос комиссию распустили.
28935. Внешняя политика России в середине и второй половине XVIII в. 39.5 KB
  Внешняя политика России в середине и второй половине XVIII в. Спасло ее лишь воцарение Петра III в России. Петр III заключил мир и союз с Пруссией но его своевременное свержение позволило России не участвовать в войне на стороне ей же битых пруссаков. При поддержке России королем Польши стал Станислав Понятовский в прошлом фаворит Екатерины хотя этому активно противодействовали Франция и Австрия.
28936. Попытки общественно-политической модернизации в России в годы царствования Александра I. М.М. Сперанский и его судьба 38 KB
  Попытки общественнополитической модернизации в России в годы царствования Александра I. России нужны были реформы. Такое положение в России историк Н. Сперанский предложил 4 модели реформирования России: А.
28937. Отечественная война 1812 г. 43 KB
  Русская армия насчитывала около 240 тысяч человек и была разделена на три группы: первая армия командующий Барклай де Толли река Неман 120 тысяч человек; вторая армия командующий Багратион юг Литвы 49 тысяч человек; третья армия командующий А. Тормасов Волынь 44 тысячи человек. Великая армия Наполеона насчитывала 600 тысяч человек имела 1420 орудий. На главном направлении наступала группировка в 220 тысяч человек против 160 тысяч русских.
28938. Движение декабристов 36 KB
  Первые тайные общества появились после окончания заграничного похода русской армии. Членами общества были молодые гвардейские офицеры С. Главной целью общества было уничтожение крепостного права и установление конституционной монархии путем военного переворота. Слабость организации и разногласия между членами общества привели к его самороспуску.