22657

Роздільна здатність оптичних приладів

Доклад

Физика

Характеризує здатність давати зображення двох близько розташованих одна від одної точок обєкта рознесених в просторі. Найменша лінійна кутова відстань між двома точками починаючи з якої їх зображення зливаються і не розрізняються наз. Релей ввів критерій згідно до якого: зображення двох точок можна розрізнити якщо дифр. Предмет знаходиться на а зображення утворюється в фокальній площині об`єктива телескопа з фокусною відстанню f .

Украинкский

2013-08-04

70 KB

23 чел.

                                      29. Роздільна здатність оптичних приладів.

Р. З. Характеризує здатність давати зображення двох близько розташованих одна від одної точок обєкта рознесених в просторі. Найменша лінійна (кутова) відстань між двома точками, починаючи з якої їх зображення зливаються і не розрізняються, наз. лінійною (кутовою) межею розділення. Реальні оптичні сис-ми мають вх. та вихідні апертури кінцевих розмірів, які обмежують хвильову поверхню та через дифракцію світла, навіть при відсутності аберацій та похибок виготовлення опт. деталей, опт. сис-ма зображує точку в монохром. світлі у вигляді світлої плями, оточеної почергово темними та світлими кільцями.

Релей ввів критерій згідно до якого: зображення двох точок можна розрізнити, якщо дифр. max (див.мал.) однієї лінії збігається з дифр.min другої. Визначимо роздільну здатність об`єктива телескопа . Предмет знаходиться на , а зображення утворюється в фокальній площині об`єктива телескопа з фокусною відстанню f . Тоді радіус центр.світлої плями буде:, де R-радіус об`єктива телескопа. Дві близьки зірки, кутова відстань між якими , дають дві дифракційних світлих плями радіусом , відстань між центрами яких . Згідно до критерія Релея, вони вважаються розділеними, якщо центр одного попадає на край іншого, тобто, коли  . Роздільної здатністю А об єктива є величина обернена ..

Для мікроскопа важлива лін.р.з. Для виключення сферичної аберації необхідно виконання умови Аббе, яка буде мати вигляд: , де- показники заломлення середовищ відповідно в просторі предмету і зображення.

Радіус центр.світлої плями буде:, де R-радіус вхідної зіниці, l-відстань від площини зображення до апертурної діафрагми. Дві точки будуть розділені за критерієм Релея, якщо відстань між їх геометричним зображенням більше, або дорівнює .Тоді отримаємо: . Це max роздільна здатність мікроскопа. Для збільшення роздільної здатності необхідно збільшити розмір об`єктива, зменшити довжину хвилі.

Термін роздільна здатність використовують і для спектральних приладів. Під спектральною роздільною відстанню розуміють найменшу різницю довжин двох хвиль спектральних ліній dl, яку спектральний прилад ще здатних розділити. А величина -роздільна здатність. Критерій Реллея справедливий і в цьому випадку: дві сусідні спектральні лінії можна ще розрізнити, якщо головний максимум дифракційної картини для однієї довжини хвилі співпадає по своєму положенню з першим дифракційним мінімумом для іншої довжини хвилі.

Дифр. гратка: А==D== , D-  діючий отвір, d- період гратки, - кут під яким спостерігаємо дифр. картину, m-порядок дифракц. макс., N- к-ть пучків рівної інт-ті.


dN

j

D

3

2

4

α

ά

ń

n


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10131. Образ науки в философии Ф. Бэкона 35.5 KB
  Образ науки в философии Ф. Бэкона В классической методологии Нового времени Ф. Бэкон обращается к образу науки как настоящей или новой науки в противоположность средневековой схоластике. Наука в подлинном смысле еще не появилась настоящую науку предстоит созд...
10132. Образ науки в философии И.Канта 33.5 KB
  Образ науки в философии И.Канта. И. Кант поставил проблему общей природы научного знания. Наука рассматривается изнутри с точки зрения логики развертывания мысли и сформулирована фундаментальная проблема: научное знание обладает всеобщностью и необходимостью эт
10133. Образ науки в философии позитивизма 50 KB
  Образ науки в философии позитивизма. В ХIХ в. О.Конт Дж. Милль Г.Спенсер разрабатывают позитивистскую концепцию науки. Позитивистский образ науки характеризуют: а представление о науке как эталоне познания радикальный сциентизм, б идея строгости и точности нау...
10134. Образ науки в философии неопозитивизма 38 KB
  Образ науки в философии неопозитивизма Следующая важная веха в формировании науковедения связана с неопозитивизмом в п.о. с деятельностью Венского Главой кружка был Морис Шлик входили в него Отто Нейрат Курт Гёдель Карл Гемпель Филипп Франк Альфред Айер Рудоль
10135. Русская философия о науке 43.5 KB
  Русская философия о науке. Особенность российского науковедения образуют три возобновляющиеся идеи. 1 Наука в России воспринималась как извне пришедшее в культуру иностранное нововведение. Она была завезена в Россию Петром 1. Сомнение в органичности науки в росси...
10136. Сущность и соотношение интернализма и экстернализма как теоретических моделей развития науки 36 KB
  Сущность и соотношение интернализма и экстернализма как теоретических моделей развития науки ЭКСТЕРНАЛИЗМ его сторонники считают что основными факторами определяющими рост знания являются социальные экономические технические и культурные причины и пот
10137. Направления и уровни экстерналистского анализа науки 29.5 KB
  Направления и уровни экстерналистского анализа науки. Экстернализм рассматривает науку как часть культуры своего времени и признает что на ее содержание существенно влияют негносеологические факторы: экономика политика религия мораль искусство психология ли
10138. Сущность и соотношение кумулятивизма и антикумулятивизма как теоретически моделей развития науки 38 KB
  Сущность и соотношение кумулятивизма и антикумулятивизма как теоретически моделей развития науки. Проще всего представить развитие науки как рост знаний: наука на каждом историческом этапе приобретает некоторое количество сведений откладывает их в свою копилку на...
10139. Формирование некумулятивной теоретической модели развития науки: К.Поппер, Т.Кун, И.Лакатос 42.5 KB
  Формирование некумулятивной теоретической модели развития науки: К.Поппер Т.Кун И.Лакатос. Некумулятивная модель развития науки сформировалась в середине ХХ в. Койре один из авторов стоящих у ее истоков, другие Г.Башляр К. Поппер Т. Кун И. Лакатос Дж. Холтон.