22657
Роздільна здатність оптичних приладів
Доклад
Физика
Характеризує здатність давати зображення двох близько розташованих одна від одної точок обєкта рознесених в просторі. Найменша лінійна кутова відстань між двома точками починаючи з якої їх зображення зливаються і не розрізняються наз. Релей ввів критерій згідно до якого: зображення двох точок можна розрізнити якщо дифр. Предмет знаходиться на а зображення утворюється в фокальній площині об`єктива телескопа з фокусною відстанню f .
Украинкский
2013-08-04
70 KB
23 чел.
29. Роздільна здатність оптичних приладів.
Р. З. Характеризує здатність давати зображення двох близько розташованих одна від одної точок об’єкта рознесених в просторі. Найменша лінійна (кутова) відстань між двома точками, починаючи з якої їх зображення зливаються і не розрізняються, наз. лінійною (кутовою) межею розділення. Реальні оптичні сис-ми мають вх. та вихідні апертури кінцевих розмірів, які обмежують хвильову поверхню та через дифракцію світла, навіть при відсутності аберацій та похибок виготовлення опт. деталей, опт. сис-ма зображує точку в монохром. світлі у вигляді світлої плями, оточеної почергово темними та світлими кільцями.
Релей ввів критерій згідно до якого: зображення двох точок можна розрізнити, якщо дифр. max (див.мал.) однієї лінії збігається з дифр.min другої. Визначимо роздільну здатність об`єктива телескопа . Предмет знаходиться на , а зображення утворюється в фокальній площині об`єктива телескопа з фокусною відстанню f . Тоді радіус центр.світлої плями буде:, де R-радіус об`єктива телескопа. Дві близьки зірки, кутова відстань між якими , дають дві дифракційних світлих плями радіусом , відстань між центрами яких . Згідно до критерія Релея, вони вважаються розділеними, якщо центр одного попадає на край іншого, тобто, коли . Роздільної здатністю А об єктива є величина обернена ..
Для мікроскопа важлива лін.р.з. Для виключення сферичної аберації необхідно виконання умови Аббе, яка буде мати вигляд: , де- показники заломлення середовищ відповідно в просторі предмету і зображення.
Радіус центр.світлої плями буде:, де R-радіус вхідної зіниці, l-відстань від площини зображення до апертурної діафрагми. Дві точки будуть розділені за критерієм Релея, якщо відстань між їх геометричним зображенням більше, або дорівнює .Тоді отримаємо: . Це max роздільна здатність мікроскопа. Для збільшення роздільної здатності необхідно збільшити розмір об`єктива, зменшити довжину хвилі.
Термін роздільна здатність використовують і для спектральних приладів. Під спектральною роздільною відстанню розуміють найменшу різницю довжин двох хвиль спектральних ліній dl, яку спектральний прилад ще здатних розділити. А величина -роздільна здатність. Критерій Реллея справедливий і в цьому випадку: дві сусідні спектральні лінії можна ще розрізнити, якщо головний максимум дифракційної картини для однієї довжини хвилі співпадає по своєму положенню з першим дифракційним мінімумом для іншої довжини хвилі.
Дифр. гратка: А==D== , D- діючий отвір, d- період гратки, - кут під яким спостерігаємо дифр. картину, m-порядок дифракц. макс., N- к-ть пучків рівної інт-ті.
dN
j
D
3
2
4
α
ά
ń
n
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
| 78920. | История как одна из форм проявления жизни | 28.5 KB | |
| История как одна из форм проявления жизни. Фазы развития этой болезни жизни которая зовется человеком в структурном отношении те же самые какие проходят все стареющие и умирающие существа: прогрессирующее преодоление жизненной силы посредством автономизации механизмов которые сам организм высвобождает из себя по мере старения. История общества по Зиммелю есть история нарастающей интеллектуализации рационализации социальной жизни и углубления влияния принципов денежных отношений. Анализу этих форм Зиммель посветил книгу Философия... | |||
| 78921. | Пространство и время в социогуманитарном познании | 30.5 KB | |
| Пространство и время в социогуманитарном познании. Время и пространство важнейшие онтологические характеристики которые являются конституирующими элементами любой картины мира. В классической теории познания сложившейся под влиянием естественнонаучного знания время рассматривалось как форма протекания всех механических органических и психических процессов условие движения изменения и развития будь то пространственное перемещение качественное изменение возникновение или гибель. Такое время объективный параметр процессуальности ... | |||
| 78922. | Понятие хронотипа и его роль в СГН | 29 KB | |
| Культурнохудожественный хронотоп как единство художественного пространствавремени впервые концептуально и методологически раскрыл М. Ядром этих моделей и становится континуум пространствавремени. Время здесь сгущается уплотняется становится художественно зримым; пространство же интенсифицируется втягивается в движение времени сюжета истории. Приметы времени раскрываются в пространстве и пространство осмысливается и измеряется временем. | |||
| 78923. | Коммуникативность как условие создания СГЗ | 28.5 KB | |
| Отдельный ученый индивидуальный субъект познания как правило включен в состав научного коллектива лаборатории кафедры института научного кружка или школы. Общение в формах сотрудничества соавторства и конкуренции научного руководства и ученичества преследует цели достижения взаимопонимания между учеными и в итоге обеспечивает достижение конечного результата получение нового знания. В процессе коммуникации ученых обществоведов и гуманитариев обеспечивается: а социализация молодых ученых усвоение и передача накопленного... | |||
| 78924. | Моральная ответственность за введение научных конвенций | 31.5 KB | |
| Моральная ответственность за введение научных конвенций. Социальный характер конвенций в общественных и гуманитарных науках пытаются обосновать различными способами: посредством их связи с идеалами нормами и оценками имеющими социальное происхождение К. Социальный характер таких конвенций проявляется также в ответственности ученого за их введение изменение или отказ от них. Подробнее специфика конвенций социальногуманитарных наук раскрыта в работах К. | |||
| 78925. | Рациональное, объективное, истинное в СГН | 32 KB | |
| При рассмотрении проблемы истины важно уяснить специфику ее классической неклассической и постнеклассической трактовки а также особенности современного понимания ряда частных вопросов: ситуативность и объективный характер истин социальногуманитарных наук; их взаимосвязь с социальной реальностью; экзистенциальноантропологический подход к истине в гуманитарном знании. Вследствие этого а также вследствие традиций и особенностей каждой из наук они могут пользоваться преимущественно классической неклассической или постнеклассической... | |||
| 78926. | Природа и типы объяснений в СГН | 27 KB | |
| Объяснение логикометодологическая процедура экспликации сущности одного явления через другое имеющее статус достоверного очевидного. Научное объяснение должно отвечать двум требованиям: 1 адекватности его аргументы и характеристики должны иметь непосредственное отношение к предметам явлениям событиям которые они объясняют; 2 принципиальной проверяемости непосредственно или через следствия. По своей логической структуре объяснение представляет рассуждение или умозаключение посылки которого содержат информацию необходимую для... | |||
| 78927. | Объяснение и понимание в СГН | 32.5 KB | |
| Объяснение и понимание в СГН. Объяснение логикометодологическая процедура экспликации сущности одного явления через другое имеющее статус достоверного очевидного. Научное объяснение должно отвечать двум требованиям: 1 адекватности его аргументы и характеристики должны иметь непосредственное отношение к предметам явлениям событиям которые они объясняют; 2 принципиальной проверяемости непосредственно или через следствия. По своей логической структуре объяснение представляет рассуждение или умозаключение посылки которого содержат... | |||
| 78928. | Понимание в гуманитарных науках | 27.5 KB | |
| Понимание в гуманитарных науках. В гуманитарном знании в качестве оснований для объяснения часто выступают типологии а процедуры объяснения с необходимостью дополняются пониманием и интерпретацией. По эвристическим возможностям понимание не уступает рациональному способу познания но значительно расширяет палитру познавательных средств включая в них интуицию чувства переживание. Понимание предполагает проникновение на мотивационный интенциональный уровень человеческой деятельности либо а путем психологического вживания в цели... | |||
