ID: 22663

Название работы: Явище радіоактивності. Види радіактивного розпаду

Категория: Доклад

Предметная область: Физика

Описание: Види радіактивного розпаду. Ядра що підлягають такому розпаду наз. В процессі розпаду у ядра може змінюватись як атомний номер Z так і масове число A. Фізичною характеристикою розпаду є середній час життя ядер.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-08-04

Размер файла: 27.5 KB

Работу скачали: 8 чел.

51. Явище радіоактивності. Види радіактивного розпаду.

Явище радіоактивності- спонтанний розпад ядер з виходом однієї або декілька частинок. Ядра що підлягають такому розпаду наз. радіоакт. В процессі розпаду у ядра може змінюватись як атомний номер Z так і масове число A. Радіоактивний розпад характеризується часом його протікання, сортом і енергіями вилетівших частинок. Фізичною характеристикою розпаду є середній час життя ядер. Природньою  статистичною величиною, що описує радіо акт. розпад, є ймовірність розпаду ядра за одиницю часу λ. Зміст величини λ (стала розпаду) в тому, що якщо взяти велике число N однакових нестабільних ядер, то за одиницю часу в середньому буде розпадатися λN ядер. Величина λN називається активністю, вона характеризує інтенсивність випромінювання препарату в цілому, а не окремого ядра. Одиниця радіоакт. 1Ки=3,7*1010 розп./сек.(1 Ки –активність 1 г радія). 1 розп./сек.= 1 Бк(беккерель).

Якщо в момент t маємо велике число N радіоактивних ядер і якщо за проміжок dt розпадається в середньому dN ядер то dN=-λNdt. Знак мінус означає що загальне число радіоактивних ядер зменшується в процесі розпаду. В результаті інтегр. отримаємо основний закон радіоактивного розпаду: N=N0e-λt. N0-число радіоактивних ядер в початковий момент. Через сталу розпаду виражаються дві величини що характеризують інтенсивність процесу радіоактивності – період напіврозпаду  T1/2  (Т1/2 =ln2/λ  ) і середній час життя ядра τ (τ=1/λ ).

Види радіоактивності: α-розпад, β-розпад, γ-випромінювання, К-захоплення і поділ.

Явище α-розпаду полягає в тому, що важкі ядра самі випромінюють α-частинки. При цьому масове число ядра зменшується на 4 а атомний номер – на 2:

ZXA  Z-2XA-4 + 2He4 .

Вихідне ядро ZXA  називається материнським, а те що виходить після розпаду Z-2XA-4 – дочірнім. Основні особливості α-розпаду:

1 α-розпад іде тільки для важких ядер

2 періоди напіврозпаду α-активних ядер варіюються в широких межах. Енергія вилетівших α-частинок мають доволі жорстки межі (4-9 Мев ).

3 тип взаємодії що характеризує α-розпад – ядерна + електрична.

Явищє β-розпаду полягає в тому що ядро спонтанно випромінює електрон е- та електро нейтральну частинку антинейтрино . Масове число A залишається сталим, атомний номер Z збільшується на 1.

ZXA   Z+1XA +е- + . Такий розпад називається електронним або β—розпад.

Другий тип β-розпаду-позитронний або β+-розпад: ZXA   Z+1XA +е+ + . До β-розпадних явищ входить електронне захоплення (к- захоплення), при якому ядро поглинає один з електронів з атомної оболонки і випромінює нейтрино, при цьому як  і в позитронному розпаді, один з протонів перетворюється в нейтрон.  е- +ZXA   Z-1XA  + . Головною особливістю є те що він обумовлений слабкою взаємодією.

Явище γ-випромінювання полягає в тому що ядро випромінює γ-квант без зміни A і Z.

γ-випромінювання виникає за рахунок енергії збудження ядра. Спектр γ-випромінювання завжди дискретний через дискретність ядерних рівнів. ZXA   ZYA + γ. γ-випромінювання також обумовлено слабкою взаємодією.