22688

Облік фінансових вкладень та консолідована звітність

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

ІНВЕСТИЦІЯ - це актив, яким володіє підприємство з метою збільшення капіталу через розподіл доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), для зростання вартості капіталу або для інших вигод.

Украинкский

2014-10-11

209 KB

5 чел.

ТЕМА № 7. Облік фінансових вкладень та консолідована звітність

План

  1.  Сутність та відображення у звітності довгострокових інвестицій.
  2.  Методи оцінки інвестицій в акції.

2.1. Оцінка за собівартістю (метод вартості)

2.2. Оцінка методом участі в капіталі (пайовий метод)

2.3. Метод консолідації

  1.  Методика і техніка складання консолідованої звітності.

ІНВЕСТИЦІЯ - це актив, яким володіє підприємство з метою збільшення капіталу через розподіл доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), для зростання вартості капіталу або для інших вигод.

Облік інвестицій розглядається у чотирьох важливих МСБО.

МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання" і МСБО 39 „Фінансові інструменти: визначення та оцінка” засвідчують відносини власності для таких ситуацій, коли інвестор не має значного впливу на об’єкт інвестування.

МСБО 28 „Облік інвестицій в асоційовані компанії” стосується інвестицій в асоційовані компанії. Застосовується тоді, коли можна показати, що інвестор має значний вплив на об’єкт інвестицій.

МСБО 31 „Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах” стосується обліку інвестором своєї долі у спільному підприємстві. Спільне підприємство, підприємство у якому два або більше підприємств мають спільний контроль над операціями іншого підприємства. Це є особливим типом інвестиційної ситуації, що концептуально є проміжним між суттєвим впливом і контролем.

МСБО 40 визначає обліковий підхід щодо інвестиційної нерухомості та відповідні вимоги до розкриття інформації. Цей стандарт замінює попередні вимоги стандарту 25 “Облік інвестицій”.

ОБЛІК ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У МСБО

Короткострокові

Довгострокові

Рівень впливу

Незначний вплив або ніякого впливу (пасивний інвестор.)

значний

проміжний

контроль

МСБО

МСБО 32, 39

МСБО 28

МСБО 31

МСБО 27

Метод визначення вартості

Ринкова Нижча між собівартістю і ринковою вартістю

Ринкова Нижча між собівартістю і ринковою вартістю

Метод участі в капіталі

Пропорційна консолідація

Консолідація

Оцінка довгострокових інвестицій в прості акції

Рівні власності

Метод

Оцінка на дату придбання

Оцінка після дати придбання

Інвестиція

Доход

1 .Інвестор володіє (0 -20) % випущених  простих акцій.

Не здійснює значного впливу.

Метод собівартості

Інвестор реєструє інвестицію за собівартістю придбання

Інвестор відображає інвестицію в балансі за собівартістю або ринковою вартістю

Інвестор визнає доход кожного періоду,  коли дивіденди оголошуються компанією, в яку вкладений капітал.

Реалізований доход або збиток визнаються, коли інвестиція продана.

2.Інвестор володіє (20 - 50)% випущених простих

акцій.

Інвестор може значно впливати, але не контролювати операційну та фінансову політику компанії.

Метод участі в капіталі.

Те ж саме, що і зазначене вище.

Інвестор визначає і відображає інвестицію за собівартістю плюс частка доходу інвестора (мінус збитки) і мінус дивіденди, отримані.

Інвестор визнає як доход кожного періоду пропорційну частку доходу ( або збитку) інвестора, що відображається компанією, в яку вкладений капітал.

Отримані дивіденди не є доходом, а відображаються як зменшення інвестиції.

3. Інвестор володіє більше, ніж 50 % простих акцій компанії, в яку вкладається капітал.

Здійснює контроль за операційною та фінансовою політиками компанії.

Метод консолідовано ї фінансової звітності

Те ж саме, що і зазначене вище.

Складається консолідована фінансова звітність.

1. МЕТОД СОБІВАРТОСТІ

Інвестор відображає свої інвестиції в об’єкт інвестування за собівартістю. Інвестор визнає прибуток тільки тією мірою, якою він отримує дивіденди від акумульованого чистого прибутку об’єкта інвестування, який виникає після дати придбання інвестором. Дивіденди, отримані понад такий прибуток, вважаються відшкодуванням інвестиції та відображаються як зменшення собівартості інвестиції.

2. МЕТОД УЧАСТІ В КАПІТАЛІ

(МСБО 28 (переглянутий у 1998 р.) Інвестиція первісно відображається за собівартістю і балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора у прибутках або збитках об’єкта інвестування після дати придбання. Отримані від об’єкта інвестування дивіденди зменшують балансову вартість інвестиції. Коригування балансової вартості може бути необхідним і при зміні пропорційної участі інвестора в об’єкті інвестування, яке виникає від змін у капіталі об’єкта інвестування, які не було включено до звіту про прибутки та збитки. Такі зміни включають також зміни, що виникають від переоцінки основних засобів та інвестицій, від різниці у валютних курсах і коригування різниці, яка виникає при об’єднанні компаній.

3. МЕТОД КОНСОЛІДАЦІЇ

Консолідація фінансової звітності

Якщо компанія володіє понад 50% акцій іншої компанії, то вважається, що інвестор володіє контрольним пакетом акцій і має змогу контролювати діяльність об’єкта інвестування, тобто приймати рішення щодо питань його фінансово-господарської діяльності.

Компанія-інвестор розглядається як батьківська (материнська, холдінгова) компанія, а компанія, що є об’єктом інвестування, — як дочірня. Таким чином, дочірня компанія — це компанія, яка контролюється іншою (батьківського) компанією. У свою чергу, материнська компанія — це компанія, яка має одну чи декілька дочірніх компаній. З юридичного погляду батьківська компанія та її дочірні підприємства є окремими юридичними особами і складають окремі фінансові звіти. Однак, оскільки рада директорів (чи інший керівний орган) батьківської компанії одночасно володіє вирішальним голосом у радах директорів дочірніх компаній, то об’єднання компанії (батьківської та дочірнім) може розглядатися як окрема економічна одиниця (рис.7.1).

У міжнародній практиці батьківська компанія з усіма її дочірніми компаніями називається групою. Зрозуміло, що акціонерів та кредиторів батьківської компанії цікавлять результати всіх операцій, що здійснюються під контролем батьківської компанії, зокрема й дочірніми компаніями.

У зв’язку з цим поряд з фінансовими звітами окремих компаній у багатьох країнах світу складаються звіти, які відображають фінансовий стан і результати діяльності групи компаній.

Рис.7.1. Обліковий та юридичний аспекти взаємозв’язків батьківської та дочірньої компаній

Такі звіти називають консолідованими фінансовими звітами. Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність групи, яку розглядають, як єдине підприємство. Характерною рисою цієї звітності є те, що активи, обов’язки, доходи та витрати двох чи більше юридично самостійних одиниць об’єднуються в окрему систему фінансової звітності.

3. Методика і техніка складання консолідованої фінансової звітності

Міжнародний стандарт обліку №22 “Об’єднання компаній” передбачає два основні методи обліку в об’єднаннях підприємств:

  1.  Метод придбання.
  2.  Метод об’єднання інтересів (метод злиття).

Ці методи базуються на тому, що об’єднання підприємств – це або результат набуття одним підприємством контролю над іншим підприємством (чи підприємствами), або результат об’єднання інтересів двох чи більше підприємств.

Якщо батьківська компанія виплачує готівкові гроші чи видає боргові  зобов’язання, набуваючи акції іншої компанії, то об’єднання підприємств обліковується за методом придбання.

Метод об’єднання інтересів застосовується в тому разі, коли акції дочірньої компанії набуті прямим обміном на акції батьківської компанії. Визначальний момент цієї операції полягає в тому, що акціонери дочірньої компанії стають акціонерами батьківської.

Метод придбання

Більшість об’єднань підприємств відбувається як результат набуття одним підприємством контролю над іншим чи кількома підприємствами. За методом придбання при складанні консолідованої звітності активи та пасиви придбаного підприємства повинні відображатися за їхньою ринковою вартістю на дату придбання.

Різниця між ціною набуття та ринковою вартістю придбаних активів повинна відображатися у фінансовій звітності як “ціна бізнесу” (гудвіл) і амортизуватися впродовж корисного строку використання чи (якщо є думка, що вона не перенесе доходу) списуватися за рахунок прибутку або резервів підприємства.

Якщо ціна придбання нижча, ніж сукупна ринкова вартість набутих чистих активів, то рівниця повинна:

а) розглядатися як доход майбутніх періодів і систематично відображатися у звіті про прибутки та збитки;

б) розподілятися між негрошовими активами, на які нараховується знос, пропорційно до їхньої ринкової вартості.

Процес консолідації фінансової звітності описано Міжнародним стандартом обліку №27 “Консолідована фінансова звітність та облік інвестицій у дочірні компанії”. Вона складається послідовним об’єднанням сум (статей), вказаних у фінансових звітах батьківської та дочірніх компаній. Щоб консолідована звітність містила інформацію про групу як про єдине ціле, у процесі її складання необхідно зробити низку врегулювань для усунення внутрігрупових операцій.

Внутрішньогрупові операції можуть означати, наприклад, реалізацію товарів, оренду майна, надання позик.

Коли компанії групи розглядаються окремо, то ці операції можуть охоплювати активи і обов’язки окремих компаній. Однак, коли об’єднання компаній розглядається, як окрема господарська одиниця, то ці активи і пасиви є результатом операцій всередині групи і не повинні входити у консолідовані звіти.

Консолідований баланс

Для розгляду методики складання консолідованого балансу наведемо умовний приклад.

Припустимо, що баланси батьківської та дочірньої компаній на дату придбання мають вигляд, наведений у табл.7.1. і 7.2.

Таблиця 7.1

Баланс батьківської компанії на 1 січня 2005 р., тис. дол.

Актив

Пасив

1. Інвестиції у дочірню компанію

1150

1. Статутний капітал (прості акції)

2000

2. Дебітори

40

2. Нерозподілений прибуток

700

3. Грошові кошти

810

3. Кредитори

300

4. Інші активи

1000

Баланс

 3000

Баланс

3000

Таблиця 7.2

Баланс дочірньої компанії на 1 січня 2005 р., тис. дол.

Актив

Пасив

1. Грошові кошти

300

1. Статутний капітал (прості акції)

1000

2. Інші активи

900

2. Нерозподілений прибуток

150

3. Кредитори

50

Баланс

1200

Баланс

1200

Для складання консолідованого балансу звичайно використовується спеціальна робоча таблиця (табл.7.3). Вона об’єднує баланси батьківської та дочірньої компаній за станом на 1 січня 2004 р., тобто на дату, коли батьківська компанія придбала весь пакет (100000) акцій, випущених дочірньою компанією (номінальною вартістю 5 дол. за акцію) за 1150000 дол., тобто за їхньою балансовою вартістю. На дату придбання акцій дочірньої компанії батьківська компанія оплатила також обладнання для дочірньої компанії на суму 10000 дол. Таким чином, у робочій таблиці наведено два регулюючих записи. Запис (а) зроблено у зв’язку з тим, що коли батьківська компанія придбала акції дочірньої компанії, то вони були відображені в активі балансу батьківської компанії по статті “Інвестиції в дочірню компанію”. Отже, якщо одночасно показати в консолідованому балансі чисті активи дочірньої компанії і інвестиції батьківської компанії в дочірню, то це призведе до подвійного рахунку цих ресурсів. Щоб цього уникнути, то це призведе до подвійного рахунку цих ресурсів, у робочій таблиці 7.3 зроблено запис (а), який вилучає інвестиції батьківської компанії (1150000 дол.), акціонерний капітал (1000000 дол.)  та прибуток (150000 дол.) дочірньої компанії. Запис (б) дозволяє вилучити взаємну заборгованість у сумі 40000 дол., пов’язану з оплатою батьківською компанією обладнання, що його придбала дочірня компанія. У зв’язку з цим у табл.7.3  одночасно зменшено статті “Дебітори” в балансі батьківської компанії та “Кредитори” в балансі дочірньої компанії.

Після того, як у таблиці 7.3 вилучено всі внутрігрупові статті, суми активів і пасивів батьківської та дочірньої компаній, що залишилися, об’єднують і заносять у останню графу. Консолідовані таким чином суми далі використовують для складання консолідованого балансу.

Таблиця 7.3

Робоча таблиця консолідації балансів батьківської та дочірньої компаній, тис. дол.

Стаття

Компанія

Корективи

Консолідований баланс

Батьківська

Дочірня

Дебет

Кредит

Актив

Інвестиції

1150

-

а) 1150

Грошові кошти

810

300

1110

Дебітори

40

-

б) 20

20

Інші активи

1000

900

1900

Всього

3000

1200

3030

Пасив

Статутний капітал

2000

1000

а) 1000

2000

Нерозподілений прибуток

700

150

а) 150

700

Кредитори

300

50

б) 20

330

Всього

3000

1200

1170

1170

3030

В ситуації, що розглядалася, батьківська компанія перебрала собі всі акції дочірньої компанії за їх балансовою вартістю. Однак на практиці батьківська компанія часто володіє не всім пакетом акцій і купує їх за ціною, яка не збігається з балансовою вартістю.

Щоб проілюструвати таку ситуацію припустимо, що в попередньому прикладі батьківська компанія придбала тільки 80% акцій дочірньої компанії і сплатила 6 дол. за акцію, тобто на 0,25 дол. більше її балансової вартості. Ці нові припущення ускладнять записи в робочій таблиці 7.4, що пов’язано з необхідністю відображення частки  меншості в дочірній компанії і гудвілу, тобто перевищення суми, сплаченої батьківською компанією за акції дочірньої компанії, над їхньої балансової вартістю.

Коли батьківська компанія набуває менш, ніж 100% акцій дочірньої компанії, остання має і інших акціонерів, котрі володіють часткою меншості в її активах та у прибутку.

Таким чином, частка меншості – це частина акціонерного капіталу дочірньої компанії, яка не належить батьківській компанії. У зв’язку з цим у процесі консолідації частка меншості має бути виділена в окрему статтю, як це зроблено в останньому рядку табл.7.4 і вилучена з акціонерного капіталу дочірньої компанії.

Таблиця 7.4

Робоча таблиця консолідації балансів батьківської та дочірньої компаній, тис. дол.

Стаття

Компанія

Корективи

Консолідована сума

Батьківська

Дочірня

Дебет

Кредит

Актив

Інвестиції у дочірню компанію

960

-

а) 960

Грошові кошти

1000

300

1300

Дебітори

40

-

б) 20

20

Інші активи

1000

9000

1900

Гудвіл

а) 40

40

Всього

3000

1200

3260

Пасив

Статутний капітал

2000

1000

а) 800

в) 200

2000

Нерозподілений прибуток

700

150

а) 120

в) 30

700

Кредитори

300

50

б) 20

330

Частка меншості

в) 230

230

Всього

3000

1200

1210

1210

 3260

У нашому прикладі частка меншості в дочірньої компанії складає 20%. Отже, 20% вартості акцій та нерозподіленого прибутку (1150000 × 0,2 = 230000 дол.) мають бути відображені в робочій таблиці як частка меншості, запис (в).

Батьківська компанія сплатила 6 дол. за кожну з 80000 акцій (80% від загального пакету) дочірньої компанії. Отже, собівартість цих акцій перевищує їхню балансову вартість на 40000 дол.

Собівартість придбаних акцій 6 × 160000 = 960000 дол.

Балансова вартість: 11,5 × 160000 = 1840000 дол.

Перевищення собівартості акцій над їхньою балансовою вартістю дорівнює 20000 дол.

Дане перевищення – це так званий гудвіл при консолідації, який вилучається зі статті “Інвестиції у дочірню компанію” (запис (а) в таблиці 7.4) і  відображається в активі консолідованого балансу у складі нематеріальних активів.

У деяких країнах, зокрема у Великобританії, значного поширення набирає практика списання гудвілу за рахунок резервів чи нерозподіленого прибутку.

Можна виділити такі основні принципи консолідації балансів групи підприємств:

  1.  Для розрахунку гудвілу використовується частка батьківської (холдінгової) компанії у чистих активах дочірньої компанії на дату її придбання.
  2.  Резерви (нерозподілений прибуток), якими володіла дочірня компанія на момент придбання її батьківською компанією, враховуються при розрахунку гудвілу і не відображаються в консолідованому балансі.
  3.  При розрахунку частки меншості використовується величина чистих активів дочірньої компанії на дату консолідації. Частка меншості показується в консолідованому балансі окремою статтею.
  4.  Внутрішня заборгованість батьківської та дочірньої компанії вилучається при консолідації балансу

Консолідований звіт про фінансові результати

Консолідований звіт про фінансові результати складається шляхом об’єднання доходів та витрат батьківської та дочірньої компаній. Доходи та витрати, що є наслідком внутрігрупових операцій, вилучаються, оскільки вони є просто переміщенням активів з однієї компанії даної групи в іншу і не змінюють розміру чистих активів з погляду консолідації.

Ось найтиповіші приклади внутрігрупових операцій, які мають бути вилучені при складанні консолідованого звіту про фінансові результати:

  1.  Виручка від реалізації продукції дочірнім підприємствам.
  2.  Собівартість продукції, реалізованої дочірнім підприємствам.
  3.  Сплачені чи одержані відсотки по позиках, відповідно одержані від дочірніх підприємств чи надані їм.
  4.  Орендна плата чи інші доходи, одержані в результаті надання послуг дочірнім компаніям.
  5.  Орендна плата чи інші витрати на послуги, надані дочірніми підприємствами.

У своїй системі обліку батьківська компанія використовує метод участі для відображення її фінансових інвестицій у дочірні підприємства. При цьому методі батьківська компанія відображає у пропорції від інвестицій свою частку в прибутку дочірніх підприємств. Оскільки доходи і витрати дочірніх підприємств включено у консолідований звіт про фінансові результати, то прибуток батьківської компанії від інвестицій у дочірні підприємства мас бути виключено, щоб уникнути подвійного урахування цієї частки. З тієї самої причини в процесі консолідації у звіт групи додаються тільки ті дивіденди, що їх нарахувала чи сплатила батьківська компанія, а дивіденди, що їх виплачує дочірня компанія, виключаються.

Наприклад, холдингова компанія А придбала 2/3 акціонерного капіталу дочірньої компанії Б, у якої нерозподілений прибуток складає 60000 дол. На момент консолідації фінансова звітність зазначених компаній містила такі статті (табл.7.5):

Таблиця 7.5

Баланс, тис. дол.

Стаття

Компанія

А

Б

Актив

Основні засоби

2000

280

Інвестиції у компанію Б

400

Х

Оборотні кошти

1760

348

Всього

4160

628

Пасив

Статутний капітал

2000

240

Нерозподілений прибуток

1160

228

Кредиторська заборгованість

1000

160

Всього

4160

628

Таблиця 7.6

Звіт про фінансові результати, тис. дол.

Стаття

Компанія

А

Б

Доход від реалізації

8800

2200

Собівартість реалізованої продукції

8104

1936

Прибуток від реалізації

696

264

Прибуток від інвестицій у компанію Б

40

X

Всього прибуток до оподаткування

736

264

Податок на прибуток

296

96

Чистий прибуток

440

168

Нараховані дивіденди

80

60

Нерозподілений прибуток

360

108

Примітка. Дочірня компанія придбала товари вартістю 160000 дол. і продала їх холдинговій компанії за 280000 дол. На дату консолідації 1/4 частка цих товарів залишилась нереалізованою і зберігається на складі компанії А.

Для складання консолідованої звітності використовуємо робочі таблиці 7.7. та 7.8.

Таблиця 7.7

Робоча таблиця для складання консолідованого балансу, тис. дол.

Стаття

Компанія

Корективи

Консолідована сума

А

Б

Дебет

Кредит

Актив

Основні засоби

2000

280

2280

Інвестиції у компанію Б

400

X

а) 400

-

Гудвіл

-

-

а) 160

160

Оборотні кошти

1760

348

б) 30

2078

Всього

4160

628

4518

Пасив

Статутний капітал

2000

240

а) 160;

в) 80

2000

Прибуток

1160

228

а) 80;

б) 30;

в) 76

1202

Кредитори

1000

160

1160

Частка меншості

-

-

-

в) 156

156

Всього

4160

628

586

586

4518

Примітка:

а) гудвіл = 400 – (240 + 120) × 2/3) = 160; б) прибуток у нереалізованих запасах = 1/4 х (280 – 160) = 30; в) частка меншості = (240 + 228) х 1/3 = 156.

Таблиця 7.8

Робоча таблиця для складання консолідованого звіту про фінансові результати, тне. дол.

Стаття

Компанія

Корективи

Консолідована сума

А

Б

Доход від реалізації (без ПДВ)

8800

2200

-280

10720

Собівартість реалізованої продукції

(8104)

(1936)

-280; +30

(9790)

Прибуток під реалізації

696

264

810

Прибуток від інвестицій у компанію Б

40

Х

-40

-

Прибуток до сплати податків

736

264

810

Податок на прибуток

(296)

(96)

(392)

Чистий прибуток

440

168

418

Частка меншості

(56)

Нараховані дивіденди

(80)

(60)

-60

(80)

Нерозподілений прибуток

360

108

402

Примітка. Частка меншості = 168 × 1/3 = 56.

Консолідована звітність поряд з цим новіша містити ще іі додаткову інформацію:

  •  назву батьківської компанії, якщо вона не входить у назву груші;
  •  назву основних дочірніх підприємств із зазначенням частки участі п них та їхнього географічного розташування;
  •  причини невключення дочірньої компанії у консолідовану звітність;
  •  метод обліку, який застосовується батьківською компанією для відображення інвестицій у дочірні компанії.

Облік злиття підприємств (об’єднання інтересів)

За Міжнародним стандартом обліку №22 об’єднання інтересів відбувається тоді, коли акціонери двох чи більше підприємств засновують одну організаційно чи функціонально цілу одиницю, об’єднуючи чисті активи та діяльність підприємств так, щоб тривалий час поділяти ризик та переваги об’єднання.

Об’єднання інтересів відбувається в результаті або взаємного обміну акціями, або формування третьої компанії.

Таким чином, об’єднанням можна вважати злиттям підприємств тільки в тому разі, якщо акціонери підприємств, що об’єднуються, поділяють ризик і разом користуються перевагами, пов’язаними з об’єднанням.

Основою об’єднання є обмін звичайними акціями, що дають право голосу, і повне, або практично повне, об’єднання чистих активів та діяльності підприємств.

За методом злиття облік на підприємствах, що об’єдналися, будується так, ніби вони продовжують залишатися двома різними підприємствами, незважаючи на те, що володіння ними здійснюється споріднено.

Метод, злиття не визнає гудвілу, що виникає у разі придбання.

Залежно від методу злиття активи, пасиви і резерви, що об’єднуються, обліковуються за їх поточною вартістю.

Різниця між сумою випущених (плюс додаткові відшкодування у будь-якій формі) та набутих акцій має бути відображена як премія по акціях.

При використанні цього методу консолідації звітність містить результати господарської діяльності, активи и пасиви підприємств, що об’єдналися, так, ніби вони складали єдину і руну впродовж усього поточного та попереднього періодів.

Якщо на момент об’єднання підприємства використовували облікові політики, що суперечать одна одній, то після об’єднання має використовуватись якийсь один їх набір.

Фінансова звітність того періоду, в якому відбулося об’єднання, повинна містити таку додаткову інформацію:

а) опис та кількість виданих акцій, відсоткове співвідношення акцій з правом голосу, які належать кожному підприємству після обміну цими акціями;

б) сума внесених кожним підприємством активів та пасивів;

в) докладна інформація про включені у прибуток результати господарської діяльності до об’єднання, що її показано в об’єднаній звітності.

Наприклад, компанії “Гурон” та “Манро” об’єднали свої інтереси, створивши холдингову компанію “Гурман”. На момент злиття реальна вартість чистих активів кожної компанії склала 1600000 дол. Нова компанія набула всі акції старих компаній в обмін на свої акції (табл.7.9).

Таблиця 7.9

Консолідація балансів при різних методах обліку об’єднання компаній, тис. дол.

Стаття

Старі компанії

Нова компанія “Гурман”

Консолідований баланс

“Гурон”

“Манро”

Придбання

Злиття

Придбання

Злиття

Актив

Чисті активи

2000

2000

-

4000

4000

4000

Інвестиції в інші компанії:

“Гурон”

-

-

3200

-

-

“Манро”

-

-

3200

-

-

Гудвіл

-

-

-

2400

Всього

2000

2000

6400

4000

6400

4000

Пасив

Статутний капітал

400

400

800

800

800

800

Резерви

1600

1600

-

3200

-

3200

Емісійний доход

-

-

5600

-

5600

-

Всього

2000

2000

6400

4000

6400

4000

З табл. 7.9 видно, що основна відмінність методу злиття від методу придбання полягає от у чому:

1. При злитті немає гудвілу, оскільки метою об’єднання, а не придбання.

2. Обмін акціями при злитті відбувається взаємокорисно для обох сторін, тому акції обліковуються за їхньою номінальною вартістю, внаслідок чого немає емісійного доходу (премії по акціях).

3. У разі придбання нерозподілений придбаної набутої компанії є “замороженим”, тобто не належним до розподілу на дату придбання.

Отже, головними перевагами обліку злиття є відсутність гудвілу, який, можливо, треба було б списувати за рахунок прибутку, а також те, що прибуток, який розподіляється, вищий, ніж в умовах придбання.

Гармонізація принципів та методів консолідації фінансових звітів

Вперше консолідовані звіти почали складати корпорації США ще наприкінці XIX ст. У Великобританії вони набули суттєвого поширення у 20-ті роки, а в Данії та Нідерландах — у 30-тих роках XX ст. Для інших європейських країн це доволі новий вид звітності.

Теорія та практика консолідації в різних країнах має повні відмінності, а тому консолідація звітності стала одним з найважливіших об’єктів гармонізації на міжнародному та на регіональних рівнях. Гармонізація принципів та методів консолідації звітності використовується за вже згаданим Міжнародним стандартом звітності №27 та Сьомою директивою ЄЕС.

Сьома директива ЄЕС (83.349 ЄЕС) від 13 червня 1983 p. визначає порядок підготовки, публікації та аудиту консолідованої звітності. Згідно з нею законодавство держави — члена СЕЄ (сьогодні ЄС) має вимагати від будь-якого підприємства складати консолідовану звітність, якщо це підприємство здійснює фінансовий контроль над пішими підприємствами.


КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Асоційована компанія — компанія, па яку інвестор може мати значний вплив.

Батьківська компанія — компанія, що має одну або кілька дочірніх компаній.

Група — батьківська компанія з усіма її дочірніми компаніями.

Гудвіл при консолідації — різниця між сумою, сплаченою батьківською компанією за акції дочірньої компанії, та їхньою балансовою вартістю.

Довгострокові інвестиції — кошти на продовжений строк (більше 1 року), які вкладено в юридично самостійні підприємства задля набуття над ними впливу чи для одержання додаткового прибутку.

Дочірня компанія — компанія, яка контролюється іншою (батьківською) компанією.

Інвестиційна власність - це інвестиція в землю або будівлі, які в основному не зайняті або не використовуються в операціях підприємством інвестором чи іншим підприємством тієї самої групи, що й підприємство-інвестор.

Інвестиції, які класифікуються як довгострокові активи, слід відображати в балансі:

A) за собівартістю;

Б) за сумою переоцінки.

Консолідована фінансова звітність — фінансова звітність групи компаній,  які представлені як єдине; ціле.

Короткострокові інвестиції — інвестиції строком до одного |юку заради корисного вкладення тимчасово вільних грошових коштів.

Метод об’єднання інтересів — метод обліку її об’єднанні підприємств. який застосовується в тому разі, коли акції дочірньої компанії набуті прямим обміном на акції батьківської компанії.

Метод придбання — метод обліку в об’єднанні підприємств, який застосовується в разі, якщо батьківська компанія виплачує готівкові гроші або боргові зобов’язання при набутті акцій дочірньої компанії.

Метод участі — метод обліку, при якому собівартість інвестицій у акції на початок періоду, збільшується на відповідну частку інвестора в прибутках асоційованої компанії та зменшується на суму одержаних дивідендів.

Об’єднання підприємств — результат набуття одним підприємством контролю над іншим підприємством або результат об’єднання інтересів двох чи більш компаній.

Портфель інвестицій (Portfolio) — сукупність різних цінних паперів, якими володіє інвестор.

Ринкова вартість – це сума, яку можна отримати від продажу інвестиції на активному ринку.

Ринковий – означає наявність активного ринку, який дає можливість установити ринкову вартість ( або будь-який показник, що дозволяє обчислити ринкову вартість).

Справедлива вартість – це сума, за якою актив можна обміняти в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Фінансові вкладення — інвестиції однієї компанії в цінні папери чи капітал інших компаній.

Частка меншості — частина акціонерного капіталу дочірньої компанії. яка не належить батьківській компанії.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  Що таке фінансові вкладення (інвестиції)? Як вони класифікуються у бухгалтерському обліку?

2. Яка інформація про фінансові вкладення має бути розкрита у фінансовій звітності?

3. Як ведеться облік інвестицій у боргові зобов’язання?

4. Як обліковуються короткострокові інвестиції в акції?

5. Опишіть методи обліку довгострокових інвестицій.

6. Що таке консолідована звітність? Навіщо її складають?

7. Які методи можуть бути застосовані для складання консолідованої звітності?

8. Що таке гудвіл при консолідації? Як його визначають?

9. Опишіть процес складання консолідованого балансу.

10. Що таке частка меншості? Як вона відображається в консолідованому балансі?

11. Опишіть процес складання консолідованого звіту про фінансові результати.

12. В чому полягають особливості консолідації звітності в умовах злиття компаній?

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1.  Скласти консолідовану фінансову звітність на дату придбання за умови, що компанія М придбала 75% капітал компанії „Д” за 7000 дол.

Дані підприємств перед придбанням:

М

Д

Актив

Грошові кошти

20890

4700

Розрахунки з дебіторами

10500

5200

Запаси

11850

4378

Основні засоби

25970

5300

Інвестиції в компанії „Д”

Баланс

69210

19578

Пасив

Розрахунки з кредиторами

31400

10450

Акціонерний капітал компанії „М”

20320

Акціонерний капітал компанії „Д”

2470

Емісійний доход компанії „М”

5490

Емісійний доход компанії „Д”

780

Нерозподілений прибуток компанії „М”

12000

Нерозподілений прибуток компанії „Д”

5878

Разом власний капітал

37810

9128

Баланс

69210

19578

PAGE  93


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67895. НАЛОГОВЫЕ ДОГОВОРЫ ОБ ИЗМЕНЕНИИ СРОКОВ УПЛАТЫ НАЛОГОВ И СБОРОВ 86.5 KB
  Предоставление налогового кредита оформляется договором между уполномоченным на то органом и соискателем такого кредита. Жуков в экономическом аспекте данная отсрочка платежа в виде налогового кредита означает предоставление кредита.
67896. ДЕТЕРМИНИЗМ, ИНДЕТЕРМИНИЗМ ИЛИ СВОБОДА ВОЛИ? 104.5 KB
  Детерминизм (от лат. determino — определяю) — учение классической философии о закономерной универсальной взаимосвязи и взаимообусловленности явлений объективной действительности1. Понятие «детерминизм» возникло в средневековье как вид логического определения понятия, противостоящий генерализации...
67897. ПРАВО ДОЛЖНОСТНЫХ ЛИЦ ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫХ ОРГАНОВ НА ОЦЕНКУ СОБСТВЕННЫХ ДЕЙСТВИЙ 66 KB
  В Обращении к сотрудникам органов внутренних дел и военнослужащим внутренних войск МВД России министр внутренних дел Российской Федерации генерал-полковник милиции Р. Однако зачастую милиция может проявить свою самостоятельность и автономию применяя право милиции на оценку собственных действий...
67898. К ВОПРОСУ О ПОНЯТИИ КОРРУПЦИИ И ПУТЯХ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ЕЙ 92.5 KB
  Особенности характерные для экономической преступности высокое общественное положение субъектов ее совершения изощренно интеллектуальные способы их действий огромный материальный физический и моральный ущерб ими причиняемый исключительная латентность экономических посягательств и снисходительное...
67899. ПРОБЛЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЗАКОННОСТИ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ МЕР АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРЕСЕЧЕНИЯ 93 KB
  Исследование применения мер административного пресечения предполагает обращение к проблемам законности при осуществлении данного вида правоприменительной деятельности. К этому подвигает не только важность теоретического анализа механизма обеспечения законных прав и интересов при реализации...
67900. ПРИЧИНУ РОСТА ПРЕСТУПНОСТИ НАЗЫВАЕТ ХРИСТИАНСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ 130 KB
  Последние открытия генетиков и расшифровка генома человека позволили сделать вывод что почти все социальные проявления разумеется и преступное поведение человека запрограммированы. составила 296 против 345 в 1997 году безработных с другой а совсем в другом не во внешних обстоятельствах...
67901. СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ СТАТУСА АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ЕДИНИЦ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 81 KB
  В настоящее время административная карта Российской Федерации насчитывает 1863 района 650 городов республиканского областного краевого окружного подчинения 318 городских районов и округов более 400 городов районного подчинения около двух тысяч поселков городского типа и свыше 24 тысяч...
67902. ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОГО ЛИЦЕНЗИОННОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА 260.5 KB
  О лицензировании отдельных видов деятельности который с одной стороны ограничил круг органов которые могут осуществлять лицензирование ст. Уменьшение числа лицензируемых видов деятельности следует связывать с появлением понимания ограничительной роли лицензионной системы и выявлением в ходе...
67903. СИСТЕМА ЛИЦЕНЗИРОВАНИЯ В МЕХАНИЗМЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ПОВЕДЕНИЕ СУБЪЕКТОВ ПРАВОВЫХ ОТНОШЕНИЙ 104.5 KB
  Общая часть объединяет нормы лицензионного права определяющие критерии выделения объектов лицензирования правовой статус субъектов лицензионных правоотношений в том числе полномочия лицензионных органов принципы лицензионного права сферу действия лицензионного законодательства...