22693

Конкурентоспроможність економіки та конкурентна політика України

Доклад

Мировая экономика и международное право

– випущено Світовий звіт що стосується проблем конкурентоспроможності €œПро конкурентоспроможність окремих національних економік€. Результат дослідження: було визначено індекс конкурентоспроможності який визначався за основними групами факторів які є найбільш впливовими. Фактори конкурентоспроможності: відкритість – вимірює відкритість до зовнішньої торгівлі і інвестицій політики обмінних курсів і легкості експорту. Україна зайняла 53 місце по індексу конкурентоспроможності.

Украинкский

2013-08-04

133 KB

0 чел.

Конкурентоспроможність економіки та конкурентна політика України

Конкуренція – це економічна боротьба або суперництво між виробниками або продавцями за задоволення своїх інтересів, пов’язаних з розширенням ринків збуту товарів, робіт та послуг.

Конкуренція на ринку України має відповідати вимогам ЄС.

Конкурентоспроможність – володіння властивостями, які створюють переваги для субєкту економічного змагання.

Конкурентоспроможність (за визначенням ОЕСР) – це здатність або здібність компаній, галузей, регіонів і націй забезпечувати порівняно високий рівень доходу і заробітної платні, залишаючись відкритими для міжнародної конкуренції.

1998 р. – випущено Світовий звіт, що стосується проблем конкурентоспроможності “Про конкурентоспроможність окремих національних економік”.

Результат дослідження: було визначено індекс конкурентоспроможності, який визначався за основними групами факторів, які є найбільш впливовими.

Фактори конкурентоспроможності:

  •  відкритість – вимірює відкритість до зовнішньої торгівлі і інвестицій, політики обмінних курсів і легкості експорту.

  •  уряд (державна влада) – цей фактор характеризує роль держави в економіці, що включає повний тягар урядових видатків, фіскальні дефіцити, норми державних заощаджень, граничні ставки оподаткування і загальну компетентність державної служби.

  •  фінанси – вимірюють, наскільки ефективно фінансові посередники спрямовують заощадження у виробничі інвестиції, рівень конкуренції на фінансових ринках, стабільність і платоспроможність основних фінансових інститутів, рівень національних заощаджень та інвестицій, кредитні рейтинги закордонних фахівців.

  •  інфраструктура – якість доріг, залізниць, портів, вартість авіа перевезень, загальні інвестиції в інфраструктуру

  •  технологія – використання компютерів, поширення нових технологій, спроможність економіки сприймати нові технології, рівень та якість наукових досліджень та розробок

  •  управління – загальна якість управління, маркетинг, підготовка кадрів, методи мотивації, ефективність системи внутрішнього фінансового контролю

  •  праця (людські ресурси) – вимірює ефективність і конкурентоспроможність внутрішнього ринку праці, рівень вартості праці в країні у порівнянні з міжнародними нормами, рівень базової освіти і навичок

  •  інститути – характеризує ступінь конкуренції в бізнесі, якість юридичних інститутів і юридичної практики, ступінь корупції і уразливості з боку злочинності.

Для розрахунку індексу використовували 2 види даних:

  1.  кількісні показники
    1.  дані спостережень або експертні дані

Було проаналізовано близько 300 показників. Індекс був інтегрований на основі індексів кожного з восьми факторів.

В звіті для порівняння було вибрано 53 країни (з СРСР лише Росія і Україна). Україна зайняла 53 місце по індексу конкурентоспроможності.

2 основні блоки показників, які характеризують конкурентоспроможність України на макрорівні:

1.  

  •  ВВП
  •  обсяги промислового виробництва
  •  валові обсяги внутрішніх капітальних вкладень (у % до ВВП)
  •  середньорічний рівень інфляції (у % до ВВП)
  •  сальдо поточного ПБ (у % до ВВП)

2.  Характер економічного середовища:

  •  лібералізація ЗЕЗ і розвиток відкритої багатосторонньої системи міжнародної торгівлі (індекс лібералізації)
  •  умови і обсяги зовнішньої торгівлі
  •  сальдо торгівельного і ПБ країни
  •  ступінь відкритості економіки (експортна орієнтованість та імпортна залежність).

В Україні не існує системного аналізу щодо конкурентоспроможності. Є звіт розрахункового центру “Україна на міжнародних ринках”.

Рівень конкурентоспроможності економіки України

За оцінками світових і вітчизняних експертів на початок реформ Україна мала непогані переваги, найкращі за показниками серед країн СНД.

1990 р. – Україна мала:

  •  4% загальної світової суші
  •  0,8% чисельності світового населення
  •  15% світового видобутку руди
  •  10% обсягів світової виплавки чугуну і сталі
  •  9% виплавки чугуну і вугілля
  •  15% виробництва цукру
  •  2,5% виробництва електроенергії

Перелік цих факторів на сьогодні скоротився майже в 2 рази, ніж на початку незалежності.

Україна мала основні, а не розвинуті факторні умови.

ВВП на душу населення

Протягом останніх 10 років ВВП в Україні падав.

2000 р. – це рік економічного зростання в Україні. Офіційно вважається, що криза завершилася. ВВП зріс на 6%.

ВВП на душу населення:

1998 р. – 635 $

2001 р. – 652 $

Для порівняння: 

  •  середній показник по ЄС 24940$
  •  найменш економічно розвинені країни ЄС (Португалія, Греція, Іспанія) 12000$ на рік
  •  країни першої хвилі приєднання до ЄС: приблизно 5280$
  •  найменш економічно розвинені претенденти (Болгарія, Румунія) 1380$
  •  Франція: цей показник перевищує український в 30 разів
  •  США – в 38 разів.

Соціальні показники

  •  заробітна плата

Середня зарплата в Україні в 2000 р. = 230 грн на людину. Зараз цей показник     зріс (але все ж він вдвічі менший, ніж в Росії).

Приблизно 60% всіх витрат населення в Україні витрачає на продукти харчування (США – 9%; ЄС – 14,9%; Польща – 29,9%). Тобто структура витрат в Україні є нераціональною.

  •  фактор робочої сили

Україна має конкурентні переваги (робоча сила дешева і досить кваліфікована).

  •  рівень життя населення

Цей показник оцінюють за індексом людського розвитку, до якого включаються наступні показники:

  •  очікувана тривалість життя
    •  рівень грамотності населення
      •  сукупний валовий показник кількості людей, що вступили до навчальних закладів
      •  реальний ВВП на душу населення
      •  скоригований ВВП на душу населення
      •  індекс очікуваної тривалості життя
      •  індекс рівня освіченості
      •  індекс ВВП

За цим показником Україна займала у 1991 р. 31 місце в світі; 1999 р. – 102 місце.

Кожен рік в м. Давос проходить Світовий економічний форум, на якому визначається індекс конкурентоспроможності. Україна серед 59 країн займала 58 місце.

В рамках Глобального звіту про конкурентоспроможність (2001 р.) Україна посіла 60 місце серед 75 країн за індексом поточної конкурентоспроможності. За рейтингом конкурентоспроможності зростання 69 місце (Росія на 63 місці). Україну за цим показником випереджають Індонезія, Колумбія, Болівія, Еквадор.

Проблеми українських підприємств щодо конкурентоспроможності на міжнародних ринках:

  1.  зношення основних фондів на 60%
  2.  моральна застарілість інфраструктури
  3.  велика енергоємність виробництва
  4.  нерозвиненість інфраструктури і комерційної діяльності на закордонних ринках.

Операційні витрати українських експортерів у 2000 р. становили приблизно 40% їх прибутку (в розвинених країнах ці витрати = 3-5%).

Коефіцієнт експортної орієнтації промисловості – це співвідношення обсягів експорту до виробництва. Він характеризує структуру експортних операцій і тенденції в економіці України:

1990 р. – 20,9%

2000 р. – 51,8%

Основні  зусилля підвищення конкурентоспроможності мають бути спрямовані в наступних напрямках:

  1.  узгодження промислової, ЗЕ, регуляторної політики та політики в сфері приватизації з конкурентною політикою
  2.  удосконалення регулювання діяльності субєктів природних монополій
  3.  створення сприятливого економічного середовища
  4.  удосконалення нормативно-правового поля економічного відносин і конкурентних відносин
  5.  розробка державної промислової стратегії підвищення конкурентоспроможності виробництва на базі ефективного використання національних умов і конкурентних переваг, що має Україна.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85133. Ділення з остачею. Письмове ділення на одноцифрове число. Задачі на застосування письмового ділення на одноцифрове число 85.19 KB
  Формувати навички ділення з остачею; закріплювати знання табличного ділення; вправляти у письмовому діленні на одноцифрове число, розвязуванні задач на застосування письмового ділення на одноцифрове число.
85134. Вправи на знаходження частини числа. Письмове ділення на одноцифрове число. Задачі, які включають знаходження частини числа 241.33 KB
  Формувати вміння розвязувати задачі, які включають знаходження частини числа; закріплювати навички ділення трицифрового числа на одноцифрове.