22696

Вільні економічні зони в Україні

Доклад

Мировая экономика и международное право

На Україні існують вільні ВЕЗ чи спеціальні СЕЗ економічні зони та території пріоритетного розвитку ТПР і являють собою частину території України на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. 2001 року зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР 105 території України. Кількість областей України на які поширюються режим СЕЗ та ТПР 12.

Украинкский

2013-08-04

35.5 KB

3 чел.

Вільні економічні зони в Україні

Одним із важливих факторів розвитку економіки є створення та функціонування вільних економічних зон. На Україні існують вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони та території пріоритетного розвитку (ТПР) і являють собою частину території України, на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. Основною відмінністю ВЕЗ від ТПР є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в Закарпатській області).

 

На Україні, (станом на 1.11. 2001 року) зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 10,5 % території України. Кількість областей України, на які поширюються режим СЕЗ та ТПР - 12. Кількість міст України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 58.

За даними Державної податкової адміністрації України (ДПА), станом на 01.01.2001 р. на території України фактично діють сім СЕЗ i сім ТПР.

Законодавчо-правова база - Закон України "Про загальні засади створення i функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (від 13.10.92 р.).

Крім того, по кожні ВЕЗ чи ТПР Верховною Радою України приймається окремий закон, в якому визначається статус, територія, пільги тощо. З метою залучення інвестицій практично по кожній СЕЗ чи ТПП законодавчо передбачено цілий ряд податкових та інших пільг. Типовими для більшості СЕЗ i ТПР є податкові та митні пільги щодо: ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток, збору до фонду зайнятості плати за землю та акцизного збору.

Станом на 1 січня 2004 р., у дев’ятьох СЕЗ та на 57 ТПР фактично реалізуються 554 проекти, якими передбачено загальне надходження інвестицій в обсязі $2 671,4 млн. У СЕЗ має бути внесено $475,0 млн. (17,8% загального обсягу надходження), у ТПР – $2 196,4 млн. (82,2%).

З початку реалізації проектів залучено $1 394,4 млн. інвестицій, що становить 52,2% передбачених обсягів надходження, з них $171,0 млн. – у СЕЗ, $1 223,4 млн. – у ТПР.

Резидентами України вкладено $935,1 млн. інвестицій (67,1% загального обсягу), іноземними інвесторами – $459,3 млн. (32,9%).

Переважно інвестиції залучались у вигляді грошових внесків – $780,4 млн. (56,0% загального обсягу надходження) та у формі рухомого і нерухомого майна – $430,4 млн. (30,9%).

Іноземні інвестиції у СЕЗ та ТПР надішли із 43 країн світу.

СЕЗ потрібні для залучення іноземних інвестицій. Мовляв, інвестора, який обирає країну, аби привезти свої гроші, легше спокусити пільгами. У СЕЗах якраз їх і пропонують. Найсвіжіший приклад — 10 квітня Детлеф Вітіг, член правління німецького концерну Volkswagen AG, та Олег Боярин, гендиректор ЗАТ «Єврокар», що працює на території СЕЗ «Закарпаття», підписали меморандум про наміри щодо складання автомобілів VW в Україні.

За словами Пинзеника, інвестору передусім потрібні рівні умови та стабільність: «Коли хтось хоче побудувати завод у Києві, він задумується, чи не відкриють конкуренти аналогічне підприємство в СЕЗ, де податки набагато менші». Також Пинзеник зауважує, що за нинішніх умов іноземцям вигідніше імпортувати свої товари в Україну через СЕЗ, ніж створювати тут виробництво.

Зацікавлені в СЕЗ структури переконують, що через «зони» ввозять тільки ту імпортну продукцію, якої катастрофічно бракує в Україні і на яку встановлено занадто високе мито. Віктор Письмак, секретар Ради з питань СЕЗ та інвестицій Донецької обладміністрації: «Візьмімо, наприклад, імпортну курятину. Статистика свідчить, що власної продукції не вистачає і немає коштів для створення сучасного виробництва. Так, ми її імпортуємо в Донецьк, користуючись пільгами, але за виручені кошти в нас збудовано найсучасніші в Європі заводи з перероблення птиці, почалася робота зі створення власних високотехнологічних птахофабрик. Противники ж переконані, що наведений приклад — виняток із правила, а головні офіси більшості зареєстрованих у «зонах» підприємств розташовані далеко за межами СЕЗ.

Україна саме зараз може отримати економічний зиск від «зон». Ален Панов, представник України в Карпатському Єврорегіоні: «Зони» донедавна діяли і в наших країн-сусідів, які з 1 травня 2004 року вступають в ЄС. Але ЄС не підтримує жодних форм заохочення інвестицій, пов’язаних з наданням пільг і переваг, тому з 2004 до 2007 року такі преференції в новоприйнятих країнах мають зійти нанівець. Отож є всі підстави очікувати інвестиційного пожвавлення в українських «зонах», і це вже відбувається — багато підприємців з потужних компаній роблять «пристрільні» візити в Закарпаття, вивчають матеріально-технічні, комунікаційні, транспортні можливості, правове поле, наявність трудових ресурсів».

«Зона» — рай для контрабандистів

Аргументи «проти»

1. СЕЗ і ТПР займають 10% території України. Проте обсяг виробництва продукції підприємств, розташованих у СЕЗ, 2002 року становив лише 4% від загального обсягу продукції, виробленої на підприємствах України. На територіях, де діють спеціальні режими інвестиційної діяльності, — 7,7%.

2. «Спеціальні економічні режими можуть руйнувати конкурентний

порядок у державі, спотворюючи цим самим роботу цінового механізму», — вважають в Інституті реформ. Цю думку підтверджують недавні події в м’ясопереробній промисловості. Нагадаємо, що уряд рекомендував м’ясокомбінатам, які працюють поза «зонами», ініціювати антидемпінгове розслідування стосовно їхніх конкурентів, які працюють через СЕЗ і ТПР. Останні отримують імпортну сировину, яка на 20% дешевша, ніж українська. Василь Волга, голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль»: «Прикладом внутрішнього демпінгу, який породили «зони», також може слугувати вироблення металевого профілю для покриття дахів. Підприємства, що виробляють таку продукцію, зазнають глибокої кризи, бо не можуть витримати конкуренції з розташованими в СЕЗ «Славутич»».

3. За даними Мінекономіки, сума наданих «зонам» пільг за підсумками 2002 року вперше перевищила надходження від них у бюджет: за 6 місяців 2002 року «мінус» 156,4 млн грн. Водночас хронічно збільшується частка імпортного мита в загальній сумі недоотриманих коштів. «Спеціальний інвестиційний режим перетворюється на своєрідний коридор безмитного ввезення імпортних товарів. Особливо гостро це питання стоїть щодо продовольчих товарів (м’ясо, молочна продукція, цукор)», — роблять висновок фахівці Інституту реформ. Пинзеник взагалі вважає, що всі СЕЗ і ТПР створювали виключно для того, щоб без мита імпортувати на територію України різноманітні товари.

4. Використання СЕЗ у світовій практиці можна порівняти з голковою терапією, коли за рахунок невеличкої території пожвавлюється економіка певного регіону. В Україні суттєвого пожвавлення інвестиційного клімату не спостерігається і в більшості«зон», і загалом в країні.

5. Ніде у світовій практиці, крім Росії, за словами Павла Вдовича, експерта з інвестиційної політики Інституту реформ, СЕЗ для розвитку депресивних територій не створювалися, оскільки інвестори не згорають від бажання вкладати кошти в інфраструктуру, а воліють приходити на все готове. За даними Інституту реформ, світова практика свідчить, що для створення привабливої «зони» держава має вкласти від $20 млн до 70 млн на квадратний кілометр СЕЗ.

6. Противники «зон» стверджують, що працювати в них можуть тільки обрані. Конкретних фактів про те, що комусь не дали вкласти капітал у СЕЗ, не наводять, але слова Президента про «обраність» тих, хто працює в зонах, не можна заперечити. Крім того, експерти як приклад наводять той факт, що в деяких «зонах» віднедавна не зареєстровано жодного нового підприємства.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85186. Новая экономическая политика, ее сущность и значение для развития хозяйства БССР 26.41 KB
  Ответом на эти вопросы стала новая экономическая политика НЭП. НЭП это система экономических социальных политических и культурных мер направленных на внедрение рыночных отношений в народном хозяйстве. В первые годы НЭПа практиковалось натуральная и денежная оплата труда. В сфере с х нэп проявилась в следующем: 1 Вместо продразвёрстки был введен продналог который был в два раза меньше.
85187. БССР в годы первых пятилеток. Форсированная индустриализация и принудительная коллективизация 26.78 KB
  Дальнейшее развитие металло-обрабатывающей химической торфяной и др. отраслей развитие энергетики и увеличение мощностей электростанций. Предусматривалось развитие лёгкой и продовольственной промышл.
85188. Духовная и культурная жизнь БССР в 1920-1930гг.: достижения и противоречия 25.66 KB
  Культуры вылученне белорусов на партыйую советскую профсоюзную и общественную работу перевод делопроизводства государственного партийного профессионального и кооперативного аппаратов на белорусский язык. Центральная место в мероприятиях в белорусизации отводилось проблеме языка так как в республике язык выполняла очень мизерны объем соц. Преобладала русский язык. При этом официально было заявлено что на территории БССР признаются равноправными языки белорусский русский еврейский и польский.
85189. Западная Беларусь в составе Польши 27.1 KB
  Было введено принятое в Польше административно-тер деление, созданы 4 воеводства: Виленское, Полесское, Новогрудское, Белостокское. Эти воеводства делились на 29 поветов аповеты на гимны.
85190. Начало второй мировой войны. Вхождение Западной Беларуси с состав БССР 26.28 KB
  Вхождение Западной Беларуси с состав БССР. Беларуси принял декларацию об установлении советской власти на всей освобожденной территории i высказался за вхождение в состав БССР. Приняты законы о включении Западной Беларуси в состав СССР i воссоединение с БССР. Единогласно делегаты высказались и за вхождение в БССР.
85191. Начало Великой Отечественной войны. Ход военных действий на советско-германском фронте в 1941-1942 годах 27.92 KB
  Для войны против СССР Гитлер сосредоточил подавляющую часть своих сухопутных сил. Однако основной причиной такого огромного успеха немцев в первые недели войны является то что Красная армия сама готовилась к наступлению. Сталин прекрасно понимал что войны с Германией не избежать но он не думал что Гитлер нарушит пакт МолотоваРибентропа о ненападении.
85192. Фашистский оккупационный режим на территории БССР 26.93 KB
  К концу августа 1941 г гитлеровцы оккупировали всю территорию Бел. На захваченной территории гитлеровцы установили оккупационный режим- систему политических, идеологических, экономических, и военных мер направленных на ликвидацию существующего общественного и гос. строя, грабёж нац. богатства, уничтожение населения
85193. Коренной перелом в ходе Великой Отечественной войны 29.96 KB
  Коренной перелом начатый под Сталинградом был завершен в ходе Курской битвы и сражениях за р. в ходе Киевской наступательной операции 6 ноября столица Украины была освобождена. В ходе оборонительных боев к концу декабря 1943 г.
85194. Партизанское и подпольное движение в БССР 28.28 KB
  Один из первых партизанских отрядов был организован уже на пятый день войны в Пинске под командованием Коржа насчитывал 60 чел. Полесской области действовал отряд под командованием Бумажкова и Павловского. В июле 41 начал боевые действия отряд пол командованием Шмырёва в Вит.