22696

Вільні економічні зони в Україні

Доклад

Мировая экономика и международное право

На Україні існують вільні ВЕЗ чи спеціальні СЕЗ економічні зони та території пріоритетного розвитку ТПР і являють собою частину території України на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. 2001 року зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР 105 території України. Кількість областей України на які поширюються режим СЕЗ та ТПР 12.

Украинкский

2013-08-04

35.5 KB

3 чел.

Вільні економічні зони в Україні

Одним із важливих факторів розвитку економіки є створення та функціонування вільних економічних зон. На Україні існують вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони та території пріоритетного розвитку (ТПР) і являють собою частину території України, на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. Основною відмінністю ВЕЗ від ТПР є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в Закарпатській області).

 

На Україні, (станом на 1.11. 2001 року) зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 10,5 % території України. Кількість областей України, на які поширюються режим СЕЗ та ТПР - 12. Кількість міст України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 58.

За даними Державної податкової адміністрації України (ДПА), станом на 01.01.2001 р. на території України фактично діють сім СЕЗ i сім ТПР.

Законодавчо-правова база - Закон України "Про загальні засади створення i функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (від 13.10.92 р.).

Крім того, по кожні ВЕЗ чи ТПР Верховною Радою України приймається окремий закон, в якому визначається статус, територія, пільги тощо. З метою залучення інвестицій практично по кожній СЕЗ чи ТПП законодавчо передбачено цілий ряд податкових та інших пільг. Типовими для більшості СЕЗ i ТПР є податкові та митні пільги щодо: ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток, збору до фонду зайнятості плати за землю та акцизного збору.

Станом на 1 січня 2004 р., у дев’ятьох СЕЗ та на 57 ТПР фактично реалізуються 554 проекти, якими передбачено загальне надходження інвестицій в обсязі $2 671,4 млн. У СЕЗ має бути внесено $475,0 млн. (17,8% загального обсягу надходження), у ТПР – $2 196,4 млн. (82,2%).

З початку реалізації проектів залучено $1 394,4 млн. інвестицій, що становить 52,2% передбачених обсягів надходження, з них $171,0 млн. – у СЕЗ, $1 223,4 млн. – у ТПР.

Резидентами України вкладено $935,1 млн. інвестицій (67,1% загального обсягу), іноземними інвесторами – $459,3 млн. (32,9%).

Переважно інвестиції залучались у вигляді грошових внесків – $780,4 млн. (56,0% загального обсягу надходження) та у формі рухомого і нерухомого майна – $430,4 млн. (30,9%).

Іноземні інвестиції у СЕЗ та ТПР надішли із 43 країн світу.

СЕЗ потрібні для залучення іноземних інвестицій. Мовляв, інвестора, який обирає країну, аби привезти свої гроші, легше спокусити пільгами. У СЕЗах якраз їх і пропонують. Найсвіжіший приклад — 10 квітня Детлеф Вітіг, член правління німецького концерну Volkswagen AG, та Олег Боярин, гендиректор ЗАТ «Єврокар», що працює на території СЕЗ «Закарпаття», підписали меморандум про наміри щодо складання автомобілів VW в Україні.

За словами Пинзеника, інвестору передусім потрібні рівні умови та стабільність: «Коли хтось хоче побудувати завод у Києві, він задумується, чи не відкриють конкуренти аналогічне підприємство в СЕЗ, де податки набагато менші». Також Пинзеник зауважує, що за нинішніх умов іноземцям вигідніше імпортувати свої товари в Україну через СЕЗ, ніж створювати тут виробництво.

Зацікавлені в СЕЗ структури переконують, що через «зони» ввозять тільки ту імпортну продукцію, якої катастрофічно бракує в Україні і на яку встановлено занадто високе мито. Віктор Письмак, секретар Ради з питань СЕЗ та інвестицій Донецької обладміністрації: «Візьмімо, наприклад, імпортну курятину. Статистика свідчить, що власної продукції не вистачає і немає коштів для створення сучасного виробництва. Так, ми її імпортуємо в Донецьк, користуючись пільгами, але за виручені кошти в нас збудовано найсучасніші в Європі заводи з перероблення птиці, почалася робота зі створення власних високотехнологічних птахофабрик. Противники ж переконані, що наведений приклад — виняток із правила, а головні офіси більшості зареєстрованих у «зонах» підприємств розташовані далеко за межами СЕЗ.

Україна саме зараз може отримати економічний зиск від «зон». Ален Панов, представник України в Карпатському Єврорегіоні: «Зони» донедавна діяли і в наших країн-сусідів, які з 1 травня 2004 року вступають в ЄС. Але ЄС не підтримує жодних форм заохочення інвестицій, пов’язаних з наданням пільг і переваг, тому з 2004 до 2007 року такі преференції в новоприйнятих країнах мають зійти нанівець. Отож є всі підстави очікувати інвестиційного пожвавлення в українських «зонах», і це вже відбувається — багато підприємців з потужних компаній роблять «пристрільні» візити в Закарпаття, вивчають матеріально-технічні, комунікаційні, транспортні можливості, правове поле, наявність трудових ресурсів».

«Зона» — рай для контрабандистів

Аргументи «проти»

1. СЕЗ і ТПР займають 10% території України. Проте обсяг виробництва продукції підприємств, розташованих у СЕЗ, 2002 року становив лише 4% від загального обсягу продукції, виробленої на підприємствах України. На територіях, де діють спеціальні режими інвестиційної діяльності, — 7,7%.

2. «Спеціальні економічні режими можуть руйнувати конкурентний

порядок у державі, спотворюючи цим самим роботу цінового механізму», — вважають в Інституті реформ. Цю думку підтверджують недавні події в м’ясопереробній промисловості. Нагадаємо, що уряд рекомендував м’ясокомбінатам, які працюють поза «зонами», ініціювати антидемпінгове розслідування стосовно їхніх конкурентів, які працюють через СЕЗ і ТПР. Останні отримують імпортну сировину, яка на 20% дешевша, ніж українська. Василь Волга, голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль»: «Прикладом внутрішнього демпінгу, який породили «зони», також може слугувати вироблення металевого профілю для покриття дахів. Підприємства, що виробляють таку продукцію, зазнають глибокої кризи, бо не можуть витримати конкуренції з розташованими в СЕЗ «Славутич»».

3. За даними Мінекономіки, сума наданих «зонам» пільг за підсумками 2002 року вперше перевищила надходження від них у бюджет: за 6 місяців 2002 року «мінус» 156,4 млн грн. Водночас хронічно збільшується частка імпортного мита в загальній сумі недоотриманих коштів. «Спеціальний інвестиційний режим перетворюється на своєрідний коридор безмитного ввезення імпортних товарів. Особливо гостро це питання стоїть щодо продовольчих товарів (м’ясо, молочна продукція, цукор)», — роблять висновок фахівці Інституту реформ. Пинзеник взагалі вважає, що всі СЕЗ і ТПР створювали виключно для того, щоб без мита імпортувати на територію України різноманітні товари.

4. Використання СЕЗ у світовій практиці можна порівняти з голковою терапією, коли за рахунок невеличкої території пожвавлюється економіка певного регіону. В Україні суттєвого пожвавлення інвестиційного клімату не спостерігається і в більшості«зон», і загалом в країні.

5. Ніде у світовій практиці, крім Росії, за словами Павла Вдовича, експерта з інвестиційної політики Інституту реформ, СЕЗ для розвитку депресивних територій не створювалися, оскільки інвестори не згорають від бажання вкладати кошти в інфраструктуру, а воліють приходити на все готове. За даними Інституту реформ, світова практика свідчить, що для створення привабливої «зони» держава має вкласти від $20 млн до 70 млн на квадратний кілометр СЕЗ.

6. Противники «зон» стверджують, що працювати в них можуть тільки обрані. Конкретних фактів про те, що комусь не дали вкласти капітал у СЕЗ, не наводять, але слова Президента про «обраність» тих, хто працює в зонах, не можна заперечити. Крім того, експерти як приклад наводять той факт, що в деяких «зонах» віднедавна не зареєстровано жодного нового підприємства.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65203. Маркетингові стратегії розвитку підприємств аграрного сектору України: теорія, методологія, практика 367.5 KB
  Водночас тенденції насичення вітчизняних ринків загострення конкурентних процесів неминучість входження українських підприємств до світової глобалізованої системи зумовлюють невідворотність максимально можливого використання елементів стратегічного маркетингу...
65204. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ 186 KB
  За роки незалежності створено правову базу для функціонування підрозділів звязків із громадськістю ОВС України. До того ж значний масив нормативноправових актів у регулюванні зазначеного інституту становлять локальні...
65205. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДОВГОТРИВАЛОГО РАДІАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ТА ХАРЧОВИХ РАЦІОНІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 245.5 KB
  До заходів такого захисту відносять не тільки запобігання проникнення РН в організм але і зниження накопичення РН в організмі шляхом призначення елімінаційної дієти уведенням у раціон різноманітних радіозахисних продуктів харчування...
65206. СИСТЕМИ БАГАТОМІРНОГО КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСАМИ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНИХ СЦИНТИЛЯТОРІВ 546 KB
  Сцинтиляційний метод детектування іонізуючих випромінювань знайшов широке вживання в промисловості і наукових дослідженнях. Значне зростання потреби в органічних сцинтиляторах (ОСЦ), до яких відносяться органічні монокристали...
65207. Удосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонних передавальних станцій 381.5 KB
  Метою дисертаційної роботи є вирішення науковоприкладної задачі з удосконалення функціонування інформаційної підсистеми прикордонних передавальних станцій при...
65208. Удосконалення технічного обслуговування пристроїв електричної сигналізації та централізації шляхом комплексного контролю технічного стану 2.55 MB
  У сучасних умовах ринкової економіки технічне обслуговування ТО пристроїв електричної сигналізації та централізації ЕЦ залізниць може надати змогу більш ефективно використовувати ресурси дистанцій сигналізації та звязку.
65209. РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АСФАЛЬТОПОЛІМЕРБЕТОНІВ ПРИ ДИНАМІЧНОМУ ДЕФОРМУВАННІ 236.5 KB
  Ефективне використання асфальтополімербетонів в значній мірі може бути забезпечене на стадії проектування за рахунок визначених реологічних властивостей і обліку його розрахункових характеристик.
65210. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ЛЛЯНОЇ ТРЕСТИ ШЛЯХОМ ШТУЧНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ 1.38 MB
  Метою дослідження є одержання високоякісного волокна льону за рахунок удосконалення традиційного технологічного процесу приготування трести шляхом обробки лляної соломи розчином меляси. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання...
65211. МОДЕЛІ ТА ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АДАПТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-УПРАВЛЯЮЧИХ СИСТЕМ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЦТВ 336 KB
  Метою дисертаційної роботи є вирішення важливої науковотехнічної задачі підвищення ефективності функціонування та розвитку процесів оптимізації та адаптивного управління промислових виробництв сутність якої полягає в розробці теоретичних та методологічних основ...