2270

Вимоги у сфері роботи з клієнтами

Контрольная

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Бізнес вимоги – вони містять високо рівневі цілі організації, її як правило фінансує хто замовив проект. Бізнес вимоги як правило записуються в документі який називається границями проекту.

Украинкский

2013-01-06

45 KB

3 чел.

02,02,2012

Вимоги.

Це умови чи можливості, які необхідні користувачу для вирішення проблем чи досягнення цілей. Вимоги – це умови чи можливості, якими повинна володіти система чи системні компоненти для того щоб задовольняти специфікаціям чи іншим формальним документам. Загальні класифікації вимог поділяються на 3 рівні:

  1.   Бізнес вимоги – вони містять високо рівневі цілі організації, її як правило фінансує хто замовив проект. Бізнес вимоги як правило записуються в документі який називається границями проекту, або ще називають статутом проекту (project charter);
  2.  Вимоги користувачів – описують цілі та задачі, які система дозволить вирішити користувачам, як правило записують в вигляді діаграм;
  3.  Функціональні вимоги – визначають функціональність якою повинна володіти програма, щоб користувачі змогли виконати свої задачі.

Розробка та керування вимогами.

  1.  

В розробку вимог включають Збір, оцінку та документування вимог до ПЗ:

  •  Виявлення класів користувачів;
  •  Виявлення потреб тих хто представляє кожен клас користувачів.
  •  Аналіз інформації отримані від різних груп користувачів;
  •  Встановлення пріоритетів реалізації;
  •  Документація зібраної інформації;

Керування вимогами. Цей етап визначається як розробка та підтримка взаємної згоди між розробником та замовником. До дій по керуванню вимогами відносяться:

  •  Визначення основної версії вимог;
  •  Перегляд запропонованих змін та оцінка їх впливу до затвердження цієї зміни;
  •  Включення затверджених змін в проект, встановленим способом;
  •  Відслідковування окремих змін, до їх дизайну, вихідного коду, та варіантів тестування;

Загальні ризики при створенні вимог:

  •  Недостатнє залучення користувачів;
  •  «Розростання» вимог користувачів;
  •  Двозначність вимог;
  •  «позолочені» продукти;
  •  Мінімальна специфікація
  •  Пропуск класів користувачів;
  •  Погане планування;

Характеристики хороших вимог:

  •  Повнота;
  •  Проектність;
  •  Здійсненність;
  •  Необхідність;
  •  Призначення пріоритетів;
  •  Можливість перевірки;


09,02,2012

Вимоги з точки зору клієнта.

Клієнт це людина або організація, яка отримує від клієнта пряму чи не пряму вигоду.

Права клієнта:

  1.  Мати справу з аналітиком який розмовляє на його мові;
  2.  Мати справу з аналітиком який вивчив його бізнес та цілі;
  3.  Вимагати, щоб аналітик перетворив сформульовані усно вимоги, в письмову специфікацію вимог до програмного забезпечення. SRS (software requirements Specification);
  4.  Отримувати детальний звіт про всі робочі продукти створені в процесі формулювання вимог;
  5.  Право на повагу та професійне зі сторони розробників;
  6.  Знати про варіанти та альтернативи вимог та їх реалізації;
  7.  Описати характеристики що спрощують роботу з продуктом;
  8.  Змінювати вимоги або дозволяти використання існуючих програмних компонентів;
  9.  Отримувати вичерпні відомості про суму витрат очікуваний ефект та необхідні компроміси які виникають у зв’язку з змінами у програмному забезпеченню;
  10.  Вимагати щоб система функціональність та якістю задовільняла вимогам замовника.

Обовязки клієнт:

  •  Ознайомити аналітиків із бізнесом;
  •  Потратити скільки часу скільки необхідно для пояснення вимог;
  •  Точно та конкретно описувати вимоги до системи;
  •  Приймати своєчасні рішення;
  •  Поважати визначену розробником оцінку вартості та можливості реалізації вимог;
  •  Визначати пріоритети вимог;
  •  Переглядати документи з вимогами та оцінювати прототипи;
  •  Своєчасно повідомляти про зміни в вимогах;
  •  Підтримувати прийнятий у розробників порядок внесення змін;
  •  З повагою відноситись до методів з допомогою яких аналітики створюють вимоги;

Аналітики вимог

Аналітик вимог це основна особа яка відповідає за збір, аналіз, документування та перевірку вимог до проекту.

Задача аналітика:

  •  Визначити бізнес вимоги;
  •  Визначити зацікавлених осіб та класи користувачів;
  •  Виявити вимоги;
  •  Проаналізувати вимоги;
  •  Створювати специфікації вимог;
  •  Моделювати вимоги;
  •  Керувати перевіркою вимог;
  •  Забезпечити визначення пріоритетів;
  •  Керувати вимогами;

Навики Аналітика:

  •  Вміння слухати;
  •  Вміння задавати питання;
  •  Навички аналізу;
  •  Навички створення комфортних умов спілкування;
  •  Вміння спостерігати;
  •  Навички написання документації;
  •  Організаційні навички;
  •  Навички моделювання;
  •  Навички спілкування;
  •  Творчий підхід;


16,02,2012

Джерела вимог.

  1.  Інтерв’ю:
  •  Підготовка
  •  Визначення співбесідника
  •  Обговорення програми розмови
  •  Проведення опитування
  •  Завершення інтерв’ю

Рекомендації дл успішного інтерв’ю:

  1.  Робіть паузи, поки експерт думає, не перебивайте, не підказуйте відповіді та не задавайте інше питання.
    1.  Не потрібно задавати наводящих питань. Питань які містять відповідь, питань підказок.
    2.  Введіть документацію, щоб зосередитись в темі розмови або підготуватися до наступного питання.
  2.  Анкетування. Типи питань які можеть бути в анкеті:
  •  Багато альтернативні питання
  •  Рейтингові питання
  •  Питання з ранжуванням
  1.  Спостереження
  2.  Самостійний опис вимог
  3.  Спільні семінари

Семінари вважаються найкращим методом збору інформації. Учасники семінару:

  •  Ведучий
  •  Секретар
  •  Замовники
  •  Розробники

Правила проведення семінарів:

  1.  Визначення основних правил;
  2.  Притримуйтесь границь проекту
  3.  Фіксуйте теми для подальшлго обговорення
  4.  Обмежені дискусії по часу
  5.  Не збільшуйте розмір команди і вибирайте учасників
  6.  Залучайте до обшоворення кожного

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25211. Основи метафізики звичаїв (моральності) 26.5 KB
  Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.
25212. Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме 28 KB
  Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме Формування ідеї неоднорідності психіки і наявності такого важливого її виміру як позасвідоме має тривалу історію. Свідоме Я і позасвідоме Воно Фройд повязує з фотографічним відбитком і негативом. Позасвідоме віддає свідомості частину свого внутрішнього змісту тієї різноманітої інформації якою воно володіє. Проте далеко не все чим володіє позасвідоме може усвідомлюватися оскільки свідомості властиві агресивність консервативність які перешкоджають сприйняттю змісту...
25213. Гелен Систематика антропології 23.5 KB
  Людина є біологічно недосконалою істотою оскільки їй не вистачає інстинктів. Людина це істота визначена своїми недоліками. Людина приречена до діяльної активності що реалізується в різних формах культури. Щоб вижити людина має пристосувати свою безпорадність собі ж на користь.
25214. Комунікативна філософія: методологічні засновки, основні поняття та дослідницькі перспективи 25.5 KB
  Комунікативна філософія: методологічні засновки основні поняття та дослідницькі перспективи Робота Теорії комунікативної дії Ю. Філософ виводить поняття комунікативної дії. Ціллю даного типу соціальної дії є вільна згода діячів для досягнення спільних цілей в певній ситуації. Вона відрізняється тим що може включати в себе координацію зусиль учасників дії спрямовану лише на те щоб примусити інших сприяти досягненню своєї цілі комунікативна дія передбачає досягнення взаєморозуміння між учасниками дії відносно всіх критеріїв...
25215. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії 25.5 KB
  Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.
25216. Теорія і факт в науковому пізнанні 31.5 KB
  В сучасній епістемології можна виділити дві точки зору на співвідношення теорії та факту. Фактуалізм. В фактуалістському тлумаченні факти поглинають теорію. Це є лінгвістичний компонент факту.
25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.
25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.