22702

Структурна політика розвитку

Доклад

Мировая экономика и международное право

сукупних економічних проблем які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними регіонами і між групами підприємств структурна політика розвитку.Структурна політика розвитку використовується там і тоді де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Заходи держави орієнтовані на галузі народного господарства визначаються як галузева...

Украинкский

2013-08-04

35.5 KB

0 чел.

Цілі:      1.сукупних економічних проблем, які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними, регіонами і між групами підприємств - структурна політика розвитку. 2.коригування відносин певних агрегатних частин сукупної економіки, які визначають її структуру, мета - якомога "безболісніше" пристосування економіки до регіональних і галузевих змін і завданню довгострокових гарантій конкурентоспроможності галузей і регіонів

1.Структурна політика розвитку використовується там і тоді, де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Її заходи передбачають ліквідацію галузевих і регіональних перепон, які гальмують прискорення структурних перетворень. Вони націлені на активізацію галузевого та регіонального потенціалів розвитку і сприяння оптимальному використанню факторів виробництва. Особливою метою цієї структурної політики є стимулювання технічного прогресу, спрямованого на зростання сукупної економічної продуктивності. Одночасно заходи структурної політики мають бути спроможними уповільнити ті структурні перетворення, які призводять до негативних соціальних наслідків.
Заходи держави, орієнтовані на галузі народного господарства, визначаються як
галузева структурна політика, а спрямовані на регіони - як регіональна структурна політика.
Галузева структурна політика грунтується на значній фінансовій допомозі держави галузям. Вона може охоплювати, залежно від прийнятої в країні концепції економічного і соціального розвитку, множинність галузей або окремі галузі, доводячи ефективність їх до народногосподарського рівня. Для цього держава використовує всі
інструменти, які має у своєму розпорядженні. Найважливішими серед них вважаються субвенції, дотації, митний захист, регулювання цін, політика досліджень і технологічна політика.
б.Регіональна структурна політика розвитку має своїм змістом узгодження програм економічного розвитку, що розробляються і впроваджуються суб'єктами економічної політики територіального підпорядкування з метою стимулювання економічного розвитку свого регіону. Узгоджуючи програми територіального розвитку, держава складає на цій підставі єдину національну програму. Використовуються практично всі засоби впливу, починаючи із стимулювання приватних і державних інвестицій і закінчуючи спеціальними законодавчими актами та нормативами.
2.Структурна політика провадиться у випадках, коли існує потреба у постійному коригуванні розвитку певних галузей економіки. Це є
галузева структурна політика, об'єктом якої виступають галузі, де конкурентне регулювання не може привести до суспільне бажаних результатів. Держава бере на себе функцію по проведенню сталої політики структурного регулювання, яке вирівнює ринкові хиби. До кола інструментів структурного регулювання належать адміністративні і фінансові.
Основними формами адміністративних інструментів є регулювання державою вступу нових підприємств на ринок цих галузей, регулювання ціноутворення та обсягу виробництва. Другий інструмент прямого державного контролю - ціни. Третій інструмент прямого галузевого державного втручання - регулювання кількості виробництва певних товарів та розміру окремих видів виробництва.

Отже, структурна політика може суттєво впливати на поліпшення народногосподарської структури: вона сприяє її модернізації відповідно до вимог НТП і створює умови для оптимального розвитку всіх галузей економіки; зокрема тих, на які покладаються суспільні функції і які в силу об'єктивних причин не можуть бути в сучасних умовах конкурентоспроможними. Проводячи структурну політику, держава розв'язує також: проблеми ефективного розподілу факторів виробництва.

Аналіз системи внутрішніх мікро- та макроекономічних факторів показує, що вирішального значення для економічного розвитку України з гарантуванням надійних і усталених умов національної безпеки набуває структурна політика держави в економічній сфері та її інституціональне забезпечення.

Сучасна криза безпосередньо виходить із структурної кризи, в якій перебувала економіка СРСР у період, що передував його руйнації. Фактично структура народного господарства опинилася у кризовому стані вже з самого початку незалежного розвитку України, позаяк ми успадкували галузеву структуру, що впродовж десятиліть формувалася як невід’ємна частка гіперструктури і була зорієнтована на саме на інтереси останньої, а не на національні інтереси України як самостійної держави.

Деіндустріалізація народного господарства супроводжувалася деградацією основних фондів, оновлення яких за кризових умов катастрофічно уповільнилося.

Посилилися диспропорції у вартісній структурі виробництва внаслідок інфляції, сплесків цін та цінових диспаритетів, зниження частки оплати праці в структурі доданої вартості та зростання в ній частки податків. У споживанні в цілому по галузях економіки частка витрат енергоносіїв перевищила 30%, а в найбільш витратоємних галузях народного господарства становить 70-80%. Багаторазово знизилась рентабельність виробництва, а близько половини підприємств і організацій взагалі є хронічно збитковими.

На нинішньому етапі першочерговість завдань структурної перебудови знайшла відображення у Програмі «Україна – 2010», а також проекті Програми структурної перебудови України на середньостроковий період 2000-2005 рр. Цими урядовими документами довгострокова структурна політика спрямовується на становлення високоефективної, здатної до саморозвитку соціально орієнтованої економічної системи ринкового типу, що покликана забезпечити активну мотивацію трудової та підприємницької діяльності, високу якість життя, умови рівноправного партнерства у світовому економічному співтоваристві.

Роль головних важелів реалізації найважливіших стратегічних завдань зазначених програм відведено саме інституційним перетворенням ринкового типу. Це насамперед оптимізація структури форм власності, формування прошарку ефективних власників і стратегічних інвесторів, проведення податкової реформи. Все це безпосередньо чи опосередковано сприятиме переходу до ефективної галузевої структури суспільного виробництва, покращанню ринкового середовища і, зокрема, інвестиційного клімату, розширенню участі національного капіталу у світогосподарських процесах.

Але в умовах негативної динаміки суспільного виробництва можливості позитивного впливу на його структурні параметри надто обмежені. Тому на середньостроковий період (до 2005 р.) головною метою структурної перебудови є якнайшвидше подолання економічної кризи і створення умов для поступового нарощування темпів економічного розвитку.В сучасній українській економіці найбільшого спаду та втрати конкурентоспроможності зазнали нафтохімічна промисловість, галузі оборонно-промислового комплексу, машинобудування та металообробки, вугільна промисловість. Їхній підйом без прямого втручання держави навряд чи можливий. Однак можливості здійснення вертикальної промислової політики в Україні надто обмежені, оскільки державі істотно бракує централізованих ресурсів. До того ж пряме державне регулювання певною мірою суперечить законам ринкової економіки і системі спонукальних мотивів, властивих ринковому середовищу. Відтак, важелі вертикального управління мають застосовуватися селективно. Державну підтримку варто спрямовувати передусім у ті сфери та підприємства, які можуть дати найбільший кумулятивний ефект по всьому технологічному ланцюгу суміжних виробництв. Щодо реалій України, то такою сферою, очевидно, має бути визначено енергетику та енергозберігаючі технології.

Найперспективнішим напрямом структурно-промислової політики є її горизонтальний варіант, не обтяжений необхідністю прямого державного втручання. Це – інституціалізована промислова політика, коли регулятивні функції держави спрямовані на створення сприятливого макроекономічного, інституціонального середовища та відповідного законодавчого поля. Зрозуміло, що в ринкових умовах підприємства не повинні покладатися на державні джерела для розширення і модернізації виробництва. Вони мусять самостійно знаходити свої ринкові сегменти, гнучко адаптуючись до необхідних структурних змін, а необхідні кошти формувати за рахунок самофінансування та кредитів. Але головне полягає в тому, що саме горизонтальний вектор державної промислової політики утворює реальні можливості щодо реструктуризації підприємств.Виділення у промисловій структурі основного виробничого осередка та перетворення обслуговуючих виробництв і соціальних об’єктів у самостійно конкурентні організації матиме великий сенс, оскільки при цьому постійно зменшуватимуться виробничі витрати, зростатиме ефективність підприємств, розширюватиметься конкурентне середовище. В середньостроковому аспекті нові підприємницькі структури зможуть нагромаджувати прибуток для самофінансування розширеного відтворення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26597. МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ СОСТАВ МЯСА РАЗЛИЧНЫХ ЖИВОТНЫХ (ВИДОВ УБОЙНЫХ) 18.31 KB
  МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ СОСТАВ МЯСА РАЗЛИЧНЫХ ЖИВОТНЫХ ВИДОВ УБОЙНЫХ. Цвет мышечной ткани красный но у различных видов убойных животных он отличается значительным разнообразием оттенков. Бледная окраска мускулатуры у откормленных и мало работающих животных связана с незначительным содержанием в ней миоглобина и свидетельствует о слабой интенсивности окислительных реакций. Так белесоватый цвет имеет мясо животных при беломышечной болезни а белое мясо возможно у свиней и даже у крупного рогатого скота при откорме их в промышленных комплексах в...
26598. СПОСОБЫ ДЕЗАКТИВАЦИИ ПРОДУКТОВ УБОЯ ЖИВОТНЫХ, СОДЕРЖАЩИХ РАДИОАКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА 19.52 KB
  Основной задачей дезактивации мяса и мясопродуктов является снижение их радиоактивности до допустимых величин.56096: для мяса убойных животных без костей полуфабрикатов субпродуктов по цезию137 60 Бк кг стронцию90 50 Бк кг; для оленины без костей по цезию137 250 Бк кг стронцию90 80 Бк кг; для мяса диких животных без костей по цезию137 320 Бк кг стронцию90 100 Бк кг; для костей всех видов по цезию137 160 Бк кг стронцию90 200 Бк кг; для мяса домашней и промысловой птицы субпродуктов и полуфабрикатов из мяса птицы...
26599. СПОСОБЫ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ МОЛОКА БОЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ. КОНТРОЛЬ ЗА ЭФФЕКТИВНОСТЬЮ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ 2.24 KB
  СПОСОБЫ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ МОЛОКА БОЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ. Высокотемпературная обработка молока проводится с целью его обеззараживания от патогенных микроорганизмов продления срока хранения и обеспечения технологических свойств при переработке в молочные продукты. Чаще применяют пастеризацию нагревание молока до температуры не выше 100 С с выдержкой или без нее при этом инактивируют вегетативные формы бактерий. Пастеризация может быть длительной молоко нагревают до температуры 63 65С и выдерживают 30 мин кратковременной нагревание до...
26600. СПОСОБЫ ОГЛУШЕНИЯ УБОЙНЫХ ЖИВОТНЫХ, ИХ СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА 12.88 KB
  СПОСОБЫ ОГЛУШЕНИЯ УБОЙНЫХ ЖИВОТНЫХ ИХ СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА. 2 способа: с оглушением и без оглушения. Животных других видов убивают без оглушения. К кольцу привязывают животное за рога чтобы в момент оглушения оно не отскочило назад.
26601. СТАНДАРТНАЯ СОРТИРОВКА ТУШ ПО УПИТАННОСТИ 15.96 KB
  Говядину взрослого скота молодняка а также баранину и козлятину подразделяют на 1ю и 2ю категории. Говядина 1й категории должна иметь как минимум удовлетворительное развитие мускулатуры; остистые отростки позвонков седалищные бугры и маклоки не должны резко выступать жировые отложения должны быть заметны в виде небольших участков на шее лопатках бедрах в тазовой полости и в области паха; слои подкожного жира от 8го ребра к седалищным буграм могут иметь значительные просветы. Говядина 2й категории характеризуется менее...
26602. СУЩНОСТЬ «ЗАГАРА» МЯСА. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ «ЗАГАРЕ». ЗАГАР 2.3 KB
  СУЩНОСТЬ ЗАГАРА МЯСА. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ЗАГАРЕ. Это особый вид порчи мяса в первые сутки после убоя животного. Наблюдают его при недостаточно интенсивном охлаждении парного мяса а также при слабой аэрации если туши в парном состоянии плотно укладывают или тесно подвешивают одна к другой в душных помещениях при температуре выше 1520 С.
26603. СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЙ «УСЛОВНО ГОДНОЕ МЯСО», «МЯСО ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ» 878 Bytes
  СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЙ УСЛОВНО ГОДНОЕ МЯСО МЯСО ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ. Мясо вынужденно убитых животных мясо от больных животных лишенных жизни ввиду нецелесообразности или неэффективности дальнейшего лечения с целью недопущения падежа. Условногодное мясо мясо использование которого для пищевых целей допускается после обеззараживания.
26604. СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ПОСОЛКИ И ГИГИЕНА ПОСОЛКИ МЯСА. ЗНАЧЕНИЕ И СУЩНОСТЬ ПОСОЛА 6.28 KB
  СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ПОСОЛКИ И ГИГИЕНА ПОСОЛКИ МЯСА. Посол мяса один из самых древних ранее широко распространенных и доступных методов консервирования. В связи с развитием холодильной техники использованием высоких температур для консервирования мяса и мясопродуктов развитием колбасного производства посол уступил первое место этим методам консервирования. Однако и сейчас в сельской местности в личном хозяйстве он находит и будет находить применение как самостоятельный метод консервирования мяса н мясопродуктов.
26605. СХЕМА ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА ОБСЕМЕНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЯМИ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ 1.54 KB
  СХЕМА ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА ОБСЕМЕНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЯМИ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ. Схема бактериологического исследования мяса и мясопродуктов по ГОСТ 2123775.