22702

Структурна політика розвитку

Доклад

Мировая экономика и международное право

сукупних економічних проблем які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними регіонами і між групами підприємств структурна політика розвитку.Структурна політика розвитку використовується там і тоді де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Заходи держави орієнтовані на галузі народного господарства визначаються як галузева...

Украинкский

2013-08-04

35.5 KB

0 чел.

Цілі:      1.сукупних економічних проблем, які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними, регіонами і між групами підприємств - структурна політика розвитку. 2.коригування відносин певних агрегатних частин сукупної економіки, які визначають її структуру, мета - якомога "безболісніше" пристосування економіки до регіональних і галузевих змін і завданню довгострокових гарантій конкурентоспроможності галузей і регіонів

1.Структурна політика розвитку використовується там і тоді, де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Її заходи передбачають ліквідацію галузевих і регіональних перепон, які гальмують прискорення структурних перетворень. Вони націлені на активізацію галузевого та регіонального потенціалів розвитку і сприяння оптимальному використанню факторів виробництва. Особливою метою цієї структурної політики є стимулювання технічного прогресу, спрямованого на зростання сукупної економічної продуктивності. Одночасно заходи структурної політики мають бути спроможними уповільнити ті структурні перетворення, які призводять до негативних соціальних наслідків.
Заходи держави, орієнтовані на галузі народного господарства, визначаються як
галузева структурна політика, а спрямовані на регіони - як регіональна структурна політика.
Галузева структурна політика грунтується на значній фінансовій допомозі держави галузям. Вона може охоплювати, залежно від прийнятої в країні концепції економічного і соціального розвитку, множинність галузей або окремі галузі, доводячи ефективність їх до народногосподарського рівня. Для цього держава використовує всі
інструменти, які має у своєму розпорядженні. Найважливішими серед них вважаються субвенції, дотації, митний захист, регулювання цін, політика досліджень і технологічна політика.
б.Регіональна структурна політика розвитку має своїм змістом узгодження програм економічного розвитку, що розробляються і впроваджуються суб'єктами економічної політики територіального підпорядкування з метою стимулювання економічного розвитку свого регіону. Узгоджуючи програми територіального розвитку, держава складає на цій підставі єдину національну програму. Використовуються практично всі засоби впливу, починаючи із стимулювання приватних і державних інвестицій і закінчуючи спеціальними законодавчими актами та нормативами.
2.Структурна політика провадиться у випадках, коли існує потреба у постійному коригуванні розвитку певних галузей економіки. Це є
галузева структурна політика, об'єктом якої виступають галузі, де конкурентне регулювання не може привести до суспільне бажаних результатів. Держава бере на себе функцію по проведенню сталої політики структурного регулювання, яке вирівнює ринкові хиби. До кола інструментів структурного регулювання належать адміністративні і фінансові.
Основними формами адміністративних інструментів є регулювання державою вступу нових підприємств на ринок цих галузей, регулювання ціноутворення та обсягу виробництва. Другий інструмент прямого державного контролю - ціни. Третій інструмент прямого галузевого державного втручання - регулювання кількості виробництва певних товарів та розміру окремих видів виробництва.

Отже, структурна політика може суттєво впливати на поліпшення народногосподарської структури: вона сприяє її модернізації відповідно до вимог НТП і створює умови для оптимального розвитку всіх галузей економіки; зокрема тих, на які покладаються суспільні функції і які в силу об'єктивних причин не можуть бути в сучасних умовах конкурентоспроможними. Проводячи структурну політику, держава розв'язує також: проблеми ефективного розподілу факторів виробництва.

Аналіз системи внутрішніх мікро- та макроекономічних факторів показує, що вирішального значення для економічного розвитку України з гарантуванням надійних і усталених умов національної безпеки набуває структурна політика держави в економічній сфері та її інституціональне забезпечення.

Сучасна криза безпосередньо виходить із структурної кризи, в якій перебувала економіка СРСР у період, що передував його руйнації. Фактично структура народного господарства опинилася у кризовому стані вже з самого початку незалежного розвитку України, позаяк ми успадкували галузеву структуру, що впродовж десятиліть формувалася як невід’ємна частка гіперструктури і була зорієнтована на саме на інтереси останньої, а не на національні інтереси України як самостійної держави.

Деіндустріалізація народного господарства супроводжувалася деградацією основних фондів, оновлення яких за кризових умов катастрофічно уповільнилося.

Посилилися диспропорції у вартісній структурі виробництва внаслідок інфляції, сплесків цін та цінових диспаритетів, зниження частки оплати праці в структурі доданої вартості та зростання в ній частки податків. У споживанні в цілому по галузях економіки частка витрат енергоносіїв перевищила 30%, а в найбільш витратоємних галузях народного господарства становить 70-80%. Багаторазово знизилась рентабельність виробництва, а близько половини підприємств і організацій взагалі є хронічно збитковими.

На нинішньому етапі першочерговість завдань структурної перебудови знайшла відображення у Програмі «Україна – 2010», а також проекті Програми структурної перебудови України на середньостроковий період 2000-2005 рр. Цими урядовими документами довгострокова структурна політика спрямовується на становлення високоефективної, здатної до саморозвитку соціально орієнтованої економічної системи ринкового типу, що покликана забезпечити активну мотивацію трудової та підприємницької діяльності, високу якість життя, умови рівноправного партнерства у світовому економічному співтоваристві.

Роль головних важелів реалізації найважливіших стратегічних завдань зазначених програм відведено саме інституційним перетворенням ринкового типу. Це насамперед оптимізація структури форм власності, формування прошарку ефективних власників і стратегічних інвесторів, проведення податкової реформи. Все це безпосередньо чи опосередковано сприятиме переходу до ефективної галузевої структури суспільного виробництва, покращанню ринкового середовища і, зокрема, інвестиційного клімату, розширенню участі національного капіталу у світогосподарських процесах.

Але в умовах негативної динаміки суспільного виробництва можливості позитивного впливу на його структурні параметри надто обмежені. Тому на середньостроковий період (до 2005 р.) головною метою структурної перебудови є якнайшвидше подолання економічної кризи і створення умов для поступового нарощування темпів економічного розвитку.В сучасній українській економіці найбільшого спаду та втрати конкурентоспроможності зазнали нафтохімічна промисловість, галузі оборонно-промислового комплексу, машинобудування та металообробки, вугільна промисловість. Їхній підйом без прямого втручання держави навряд чи можливий. Однак можливості здійснення вертикальної промислової політики в Україні надто обмежені, оскільки державі істотно бракує централізованих ресурсів. До того ж пряме державне регулювання певною мірою суперечить законам ринкової економіки і системі спонукальних мотивів, властивих ринковому середовищу. Відтак, важелі вертикального управління мають застосовуватися селективно. Державну підтримку варто спрямовувати передусім у ті сфери та підприємства, які можуть дати найбільший кумулятивний ефект по всьому технологічному ланцюгу суміжних виробництв. Щодо реалій України, то такою сферою, очевидно, має бути визначено енергетику та енергозберігаючі технології.

Найперспективнішим напрямом структурно-промислової політики є її горизонтальний варіант, не обтяжений необхідністю прямого державного втручання. Це – інституціалізована промислова політика, коли регулятивні функції держави спрямовані на створення сприятливого макроекономічного, інституціонального середовища та відповідного законодавчого поля. Зрозуміло, що в ринкових умовах підприємства не повинні покладатися на державні джерела для розширення і модернізації виробництва. Вони мусять самостійно знаходити свої ринкові сегменти, гнучко адаптуючись до необхідних структурних змін, а необхідні кошти формувати за рахунок самофінансування та кредитів. Але головне полягає в тому, що саме горизонтальний вектор державної промислової політики утворює реальні можливості щодо реструктуризації підприємств.Виділення у промисловій структурі основного виробничого осередка та перетворення обслуговуючих виробництв і соціальних об’єктів у самостійно конкурентні організації матиме великий сенс, оскільки при цьому постійно зменшуватимуться виробничі витрати, зростатиме ефективність підприємств, розширюватиметься конкурентне середовище. В середньостроковому аспекті нові підприємницькі структури зможуть нагромаджувати прибуток для самофінансування розширеного відтворення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21380. Аппаратура передающего тракта: устройство и работа фидерного тракта ГА-230 49.71 KB
  В состав АФС Р – 330Б входят : передающая логопериодическая антенна ГА – 480; передающая ненаправленная антенна ГА – 482; приемо – пеленгаторная антенна Эдкока – Комолова Т – 251; направленная антенна РРС Р – 415В Z образная ДБ 11; ненаправленная антенна РРС ДБ12; штыревая антенна АШ – 4 р станции Р – 173; штыревая антенна АШ – 4 УПП Т – 210. Передающая логопериодическая антенна ГА – 480 предназначена для излучения р сигнала помехи в пространство с вертикальной поляризацией и используется при работе АСП на стоянке....
21381. Система электропитания станции. Средства связи 619.06 KB
  Наименование Назначение Приёмопередатчик: В него входят: Блок 3 Блок 4М Блок 7 Блок 9 Блок 10 Блок 11 Блок 12М Блок 13 Монтажный комплект антенного устройства Комплект запасных частей Кабель ВЧ Кабель НЧ Эксплуатационная документация Блок приёма Синтезатор частот Запоминающее устройство Перестраиваемый фильтр Усилитель мощности Антенносогласующее устройство Возбудитель Блок питания Устройство и работа радиостанции и её составных частей Структурная схема радиостанции Структурная схема радиостанции приведена на...
21382. Назначение, состав, тактико-технические характеристики АСП Р-934У 19.15 KB
  Диапазон рабочих частот 100000 – 399999 МГц. Станция в режиме ПОИСК позволяет производить: ручное обнаружение сигналов с любым видом модуляции во диапазоне частот; автоматическое обнаружение и сортировку сигналов по заранее заданному виду модуляции НС во всем диапазоне; визуальнослуховой анализ обнаруженных сигналов; ручное включение и выключение помехи на любой сигнал; автоматическое включение и выключение помехи на частоте обнаруженного сигнала для которого совпадает заданный вид модуляции с...
21383. Пост управления АШ-100 АСП Р-934У 62.58 KB
  Состав: АШ304 приемное АФУ предназначенное для приема электромагнитных волн и подачи их на приемные устройства поста управления; АШ401 приемное устройство плавного диапазона на базе Р313М2 предназначено для автоматического и ручного поиска сигналов; АШ400А панорамный анализатор обзора предназначен для визуального контроля за разведуемым участком диапазона частот; АШ403 датчик кода частоты предназначен для автоматического считывания частоты настройки АШ401 и формирования кода этой частоты для микропроцессора; Микропроцессор...
21384. Приемное устройство обнаружения 116.44 KB
  1 кГц; режим АВТОМАТ. 10 кГц. Технические характеристики Разрешающая способность прибора: в режиме ПОНОРАМА: 1МГц – в поддиапазоне 300 кГц – в секторе; в полосе анализа 250 кГц – 8 кГц; в полосе анализа 1 МГц – 30 кГц; в полосе анализа 50 кГц – 3 кГц. Время анализа: в пределах поддиапазона – 1 сек; в пределах сектора – 03 сек; в полосах обзора 1 МГц 250 кГц 50 кГц – 30 мс.
21385. Приемное устройство обнаружения. Приемник дискретный АШ404 57 KB
  Приемное устройство обнаружения предназначено для автоматической настройки на заданную частоту определения вида модуляции и спектрального анализа сигнала. Прибор АШ – 404 предназначен для автоматической настройки на разведанную частоту ее усиления и уточнения определения вида модуляции принимаемого сигнала и формирования усиленной 1ПЧ необходимой для работы анализатора спектра. Прибор позволяет автоматически определять вид модуляции принимаемого сигнала. Блок приемного устройства производит селекцию усиление принимаемого сигнала и его...
21386. Передающее устройство ВГ-020 37.25 KB
  Диапазон частот передатчика 100 – 400 МГц. Мощность на выходе передатчика не менее 1000 Вт. Время перестройки передатчика на любую частоту 2 мс. Потребляемая мощность передатчика не более 16 кВт без системы охлаждения.
21387. Система электропитания станции. Меры безопасности при работе на станции помех 58.25 KB
  Устройство и принцип работы АСП Р 934У Занятие №6Система электропитания станции. Меры безопасности при работе на станции помех Вопрос№1 Назначение технические характеристики состав устройство и принцип работы системы электропитания. Система электропитания станции предназначена для обеспечения питанием аппаратуры изделия защиты цепей питания от коротких замыканий и перегрузок коммутации цепей а также защиты обслуживающего персонала от поражения электрическим током. Технические характеристики Система электропитания обеспечивает...
21388. ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ И ДРУГИЕ ВЕЩНЫЕ ПРАВА 23.75 KB
  наиболее крупные структурные подразделения отдельной отрасли права Это совокупность ГП норм регулирующих отношения собственности Содержание этих норм направленных на регулирование отношений собственности все цело определяются специфическими особенностями Частные имущественные отношения собственности отличаются от других ЧИО ПОНЯТИЕ ОТНОШЕНИЙ СОБСТВЕННОСТИ Собственность как экономическая категория Большинство экономистов и юристов давно поняли что собственность это не вещь и не отношение к вещи а это отношения которые складываются между...