22702

Структурна політика розвитку

Доклад

Мировая экономика и международное право

сукупних економічних проблем які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними регіонами і між групами підприємств структурна політика розвитку.Структурна політика розвитку використовується там і тоді де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Заходи держави орієнтовані на галузі народного господарства визначаються як галузева...

Украинкский

2013-08-04

35.5 KB

0 чел.

Цілі:      1.сукупних економічних проблем, які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними, регіонами і між групами підприємств - структурна політика розвитку. 2.коригування відносин певних агрегатних частин сукупної економіки, які визначають її структуру, мета - якомога "безболісніше" пристосування економіки до регіональних і галузевих змін і завданню довгострокових гарантій конкурентоспроможності галузей і регіонів

1.Структурна політика розвитку використовується там і тоді, де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Її заходи передбачають ліквідацію галузевих і регіональних перепон, які гальмують прискорення структурних перетворень. Вони націлені на активізацію галузевого та регіонального потенціалів розвитку і сприяння оптимальному використанню факторів виробництва. Особливою метою цієї структурної політики є стимулювання технічного прогресу, спрямованого на зростання сукупної економічної продуктивності. Одночасно заходи структурної політики мають бути спроможними уповільнити ті структурні перетворення, які призводять до негативних соціальних наслідків.
Заходи держави, орієнтовані на галузі народного господарства, визначаються як
галузева структурна політика, а спрямовані на регіони - як регіональна структурна політика.
Галузева структурна політика грунтується на значній фінансовій допомозі держави галузям. Вона може охоплювати, залежно від прийнятої в країні концепції економічного і соціального розвитку, множинність галузей або окремі галузі, доводячи ефективність їх до народногосподарського рівня. Для цього держава використовує всі
інструменти, які має у своєму розпорядженні. Найважливішими серед них вважаються субвенції, дотації, митний захист, регулювання цін, політика досліджень і технологічна політика.
б.Регіональна структурна політика розвитку має своїм змістом узгодження програм економічного розвитку, що розробляються і впроваджуються суб'єктами економічної політики територіального підпорядкування з метою стимулювання економічного розвитку свого регіону. Узгоджуючи програми територіального розвитку, держава складає на цій підставі єдину національну програму. Використовуються практично всі засоби впливу, починаючи із стимулювання приватних і державних інвестицій і закінчуючи спеціальними законодавчими актами та нормативами.
2.Структурна політика провадиться у випадках, коли існує потреба у постійному коригуванні розвитку певних галузей економіки. Це є
галузева структурна політика, об'єктом якої виступають галузі, де конкурентне регулювання не може привести до суспільне бажаних результатів. Держава бере на себе функцію по проведенню сталої політики структурного регулювання, яке вирівнює ринкові хиби. До кола інструментів структурного регулювання належать адміністративні і фінансові.
Основними формами адміністративних інструментів є регулювання державою вступу нових підприємств на ринок цих галузей, регулювання ціноутворення та обсягу виробництва. Другий інструмент прямого державного контролю - ціни. Третій інструмент прямого галузевого державного втручання - регулювання кількості виробництва певних товарів та розміру окремих видів виробництва.

Отже, структурна політика може суттєво впливати на поліпшення народногосподарської структури: вона сприяє її модернізації відповідно до вимог НТП і створює умови для оптимального розвитку всіх галузей економіки; зокрема тих, на які покладаються суспільні функції і які в силу об'єктивних причин не можуть бути в сучасних умовах конкурентоспроможними. Проводячи структурну політику, держава розв'язує також: проблеми ефективного розподілу факторів виробництва.

Аналіз системи внутрішніх мікро- та макроекономічних факторів показує, що вирішального значення для економічного розвитку України з гарантуванням надійних і усталених умов національної безпеки набуває структурна політика держави в економічній сфері та її інституціональне забезпечення.

Сучасна криза безпосередньо виходить із структурної кризи, в якій перебувала економіка СРСР у період, що передував його руйнації. Фактично структура народного господарства опинилася у кризовому стані вже з самого початку незалежного розвитку України, позаяк ми успадкували галузеву структуру, що впродовж десятиліть формувалася як невід’ємна частка гіперструктури і була зорієнтована на саме на інтереси останньої, а не на національні інтереси України як самостійної держави.

Деіндустріалізація народного господарства супроводжувалася деградацією основних фондів, оновлення яких за кризових умов катастрофічно уповільнилося.

Посилилися диспропорції у вартісній структурі виробництва внаслідок інфляції, сплесків цін та цінових диспаритетів, зниження частки оплати праці в структурі доданої вартості та зростання в ній частки податків. У споживанні в цілому по галузях економіки частка витрат енергоносіїв перевищила 30%, а в найбільш витратоємних галузях народного господарства становить 70-80%. Багаторазово знизилась рентабельність виробництва, а близько половини підприємств і організацій взагалі є хронічно збитковими.

На нинішньому етапі першочерговість завдань структурної перебудови знайшла відображення у Програмі «Україна – 2010», а також проекті Програми структурної перебудови України на середньостроковий період 2000-2005 рр. Цими урядовими документами довгострокова структурна політика спрямовується на становлення високоефективної, здатної до саморозвитку соціально орієнтованої економічної системи ринкового типу, що покликана забезпечити активну мотивацію трудової та підприємницької діяльності, високу якість життя, умови рівноправного партнерства у світовому економічному співтоваристві.

Роль головних важелів реалізації найважливіших стратегічних завдань зазначених програм відведено саме інституційним перетворенням ринкового типу. Це насамперед оптимізація структури форм власності, формування прошарку ефективних власників і стратегічних інвесторів, проведення податкової реформи. Все це безпосередньо чи опосередковано сприятиме переходу до ефективної галузевої структури суспільного виробництва, покращанню ринкового середовища і, зокрема, інвестиційного клімату, розширенню участі національного капіталу у світогосподарських процесах.

Але в умовах негативної динаміки суспільного виробництва можливості позитивного впливу на його структурні параметри надто обмежені. Тому на середньостроковий період (до 2005 р.) головною метою структурної перебудови є якнайшвидше подолання економічної кризи і створення умов для поступового нарощування темпів економічного розвитку.В сучасній українській економіці найбільшого спаду та втрати конкурентоспроможності зазнали нафтохімічна промисловість, галузі оборонно-промислового комплексу, машинобудування та металообробки, вугільна промисловість. Їхній підйом без прямого втручання держави навряд чи можливий. Однак можливості здійснення вертикальної промислової політики в Україні надто обмежені, оскільки державі істотно бракує централізованих ресурсів. До того ж пряме державне регулювання певною мірою суперечить законам ринкової економіки і системі спонукальних мотивів, властивих ринковому середовищу. Відтак, важелі вертикального управління мають застосовуватися селективно. Державну підтримку варто спрямовувати передусім у ті сфери та підприємства, які можуть дати найбільший кумулятивний ефект по всьому технологічному ланцюгу суміжних виробництв. Щодо реалій України, то такою сферою, очевидно, має бути визначено енергетику та енергозберігаючі технології.

Найперспективнішим напрямом структурно-промислової політики є її горизонтальний варіант, не обтяжений необхідністю прямого державного втручання. Це – інституціалізована промислова політика, коли регулятивні функції держави спрямовані на створення сприятливого макроекономічного, інституціонального середовища та відповідного законодавчого поля. Зрозуміло, що в ринкових умовах підприємства не повинні покладатися на державні джерела для розширення і модернізації виробництва. Вони мусять самостійно знаходити свої ринкові сегменти, гнучко адаптуючись до необхідних структурних змін, а необхідні кошти формувати за рахунок самофінансування та кредитів. Але головне полягає в тому, що саме горизонтальний вектор державної промислової політики утворює реальні можливості щодо реструктуризації підприємств.Виділення у промисловій структурі основного виробничого осередка та перетворення обслуговуючих виробництв і соціальних об’єктів у самостійно конкурентні організації матиме великий сенс, оскільки при цьому постійно зменшуватимуться виробничі витрати, зростатиме ефективність підприємств, розширюватиметься конкурентне середовище. В середньостроковому аспекті нові підприємницькі структури зможуть нагромаджувати прибуток для самофінансування розширеного відтворення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9293. Особенности обследования и предоперационной подготовки хирургического больного 16.3 KB
  Лекция №12 Особенности обследования и предоперационной подготовки хирургического больного Предоперационный период. Цель - снижение риска развития интра- и послеоперационных осложнений. Диагностический этап Подготовительный этап. Об...
9294. Операция. Способы формирования хирургического шва 18.76 KB
  Лекция Операция. Способы формирования хирургического шва. Операция - способ хирургического вмешательства, заключающегося в проведении специального механического воздействия на органы и ткани с лечебной и диагностической целью. Операция...
9295. Послеоперационный период 21.51 KB
  Лекция №14 Послеоперационный период Воздействие патологических факторов, обусловленных болезнью и операционной травмой, вызывает состояние, которое именуется системной постагрессивной реакцией. Классификация: Ближайший период (с 1 по 5-7 день)...
9296. Общие принципы лечения переломов костей 19.25 KB
  Общие принципы лечения переломов костей И стоит вопрос так, от того что студенты знают, лекции редко читают, нескольких слов. Травматизм занимает третье место, после респираторных заболеваний У мужчин 15-29 лет стоит на первом месте. Требуют гопитал...
9297. Деонтология в хирургии 21.89 KB
  Лекция №16 Деонтология в хирургии Термин деонтология введен вначале 19 века английским философом и священником Бентом, как название науки о профессиональном поведении человека. Деонтология – учение о нравственных аспектах действия врача в сфе...
9298. Травматизм. Социально-экономическое значение. Принципы оказания медицинской помощи 24.51 KB
  Травматизм. Социально-экономическое значение. Принципы оказания медицинской помощи. Травма - воздействие на организм человека внешних факторов, которые вызывают анатомические и функциональные нарушения (сотрясение, ушибы, растяжения, разрывы, с...
9299. Травматический шок. Этиология и патогенез. Принципы лечения 23.15 KB
  Травматический шок. Этиология и патогенез. Принципы лечения Шок – внезапно возникшее критическое состояние организма, проявляющееся быстропрогрессирующим ухудшением функций жизненно важных систем. Термин введен в 1737 году французским хирургом Л...
9300. Синдром длительного сдавления 18.66 KB
  Лекция №19 Синдром длительного сдавления. В локализации повреждений преобладает как правило, сдавление конечностей (60% всех случаев СДС - нижние конечности, и 20% - верхние). При уже развившейся острой почечной недостаточности летальность дост...
9301. Медицина катастроф. Классификация. Организация медицинской помощи 26.56 KB
  Лекция №20 Медицина катастроф. Классификация. Организация медицинской помощи. Рост тяжелых антропогенных и природных катаклизм, сопровождающийся значительным материальным ущербом и огромными человеческими жертвами стал поводом и основной причиной дл...