22706

Основні системні наслідки економічного спаду 1992-1999 рр

Доклад

Мировая экономика и международное право

Об'єкт економічної стратегії в Україні на початку періоду трансформації характеризувався складною і недосконалою структурою великою кількістю неузгоджених чинників розвитку що мають різну природу. Надмірний негативний вплив цих чинників став можливим через значну розбалансованість економічної стратегії неузгодженість її елементів. Ефективність економічної стратегії на цьому етапі може бути оцінена як вкрай низька. В основі його виникнення і поширення лежить відсутність економічної свободи і надмірно високі податки.

Украинкский

2013-08-04

44.5 KB

0 чел.

Основні системні наслідки економічного спаду 1992-1999 рр.

Народногосподарський комплекс України історично орієнтувався на максимальне включення до загальносоюзного подiлу працi. Згiдно з останнiм Україна як республiка СРСР була виробником палива, енергiї, хімічної сировини, металу, металомiстких виробів, продукції оборонно-промислового комплексу. На частку товарів народного споживання припадало всього 29 % промислової продукцiї. Наслiдком внутрісоюзної спецiалiзацiї української економiки став також високий ступiнь монополiзацiї виробництва: на початку 90-х років 75-80 % промислової продукцiї вироблялося на пiдприємствах-монополiстах.

Орiєнтацiя на союзних споживачів зумовила специфiку експортної продукцiї, значна частка якої потребувала для збуту саме внутрішнього ринку СРСР i користувалася слабким попитом на свiтовому.

Економiка України мала високий ступiнь енергозалежностi: на 90-95 % вiд зовнiшнiх поставок нафти, 75 % - природного газу. Специфiка енергоносiїв полягає саме в тому, що вони беруть участь у виробництвi всiх видiв продукцiї.

Об'єкт економічної стратегії в Україні на початку періоду трансформації характеризувався складною і недосконалою структурою, великою кількістю неузгоджених чинників розвитку, що мають різну природу.

Унаслідок цього 1990-1994 рр. стали періодом прогресуючого прискорення темпів економічного падіння. Скорочення ВВП склало за цей час 46,5 %, промислового виробництва – 40,4 %. Головними чинниками спаду стали: радикальні інституційні зміни; руйнування СРСР та РЕВ і обвальний розрив економічних зв’язків; наслідки системної кризи народного господарства СРСР; успадковані структурні деформації; технологічна криза, застаріла технологічна база, витратність економіки; складна екологічна ситуація. Надмірний негативний вплив цих чинників став можливим через значну розбалансованість економічної стратегії, неузгодженість її елементів. Ефективність економічної стратегії на цьому етапі може бути оцінена як вкрай низька.

З 1989 по 1996 рр. рівень ВВП упав в три рази (36-38 млрд дол.), а ВВП на душу населення до 700-750 дол. на рік, що в півтори, два рази нижче, ніж в таких країнах, як Алжир, Колумбія, Ямайка, Папуа Нова Гвінея.

Динаміка ВВП показує, що антиінфлящйна політика 1994р., що практично паралізувала кредитно-фінансову, а разом з тим і виробничу діяльність, була однією з причин прискорення падіння ВВП, який знизився за 1994 р. на 23 % за офіційними даними і більше.

Таким чином, процес падіння виробництва в Україні носив характер стихійного саморуйнування економіки, що підштовхувався помитками уряду. Помилковість нашої монетарної політики полягає в тому, що у нас намагалися боротися з наслідками, а не причина .й . Політика уряд}' не збігається з реальним економічнім становищем країни.

Важка промисловість

За п'ять років незалежності Україна практично позбавилася цілих галузей, наприклад таких, як виробництво деяких видів побутової техніки.

Проблема великої промисловості сьогодні залишається не вирішеною. Більшість заводів та фабрик простоюють, внаслідок чого мас місце приховане безробіття, яке за оцінками деяких аналітиків досягає 20-30 %.

Сільське господарство

Безпрецедентним є також падіння збору урожаю в сількогосподраському секторі: з 53,1 мли т зернових в 1986р. до 24,5 млнт 1996р. можна зробити висновок, що середньостатистичний громадянин України харчується набагато гірше, чим 5-10 років тому.

Тіньовий сектор

Обсяг тіньового сектора в економіці країни оцінюється різними експертами від 20 % до 80 % ВВП (прийнято вважати 43 %).

В основі його виникнення і поширення лежить відсутність економічної свободи і надмірно високі податки. Можна стверджувати, що всі рентабельні недержавні підприємства, працюють частково, чи повністю в тіні, тому, що працювати легальне з нашою податковою системою неможливо.

Це особливо підкреслює факт виникнення при оподаткуванні фіктивного прибутку, за яким сума всіх податків на деякі види діяльності досягає 114 %. (1996р.).

Державний борг

Відомий факт, що сума всіх неоплачених боргів в економіці України на 1996 р. перевищила 40 млрд. дол., що перебільшує величину річного ВВП.

Приватизація

Приватизація, яка проходить у нас, не має європейських аналогів за своєю хибністю і непослідовністю, вона не підкріплена достатньо ні з юридичного, ні з економічного погляду. Наявність сертифікатної приватизації створила прекрасні умови для "прихватизації" і не сприяла приходу ефективного власника. Правовий хаос підірвав авторитет і приніс недовіру до керівництва не тільки громадян України але і іноземних інвесторів.

Соціальна криза

Як наслідок кризи економічної в Україні набуває розмаху криза соціальна. Це передусім:

1. втрата найбільш активними і професіонально значущими верствами населення економічно виправданих джерел регулярних прибутків,

2. бідність широких мас, що межує з убогістю, в поєднанні з непомірними прибутками надто вузьких верств населення,

3. руйнування соціальної інфраструктури, тобто розвал охорони здоров 'я і деградація освіти.

І як наслідок цього-скорочення населення і деградація культури...

Ключовим завданням економiчної стратегії переходу до ринку, що здійснювалася в Українi з 1992 р., стала лiбералiзацiя цiн, у якiй вбачався засiб лiквiдацiї цiнових диспропорцiй, надання цiнi функцiй оцiнки суспiльної корисностi, та передачі тактики ціноутворення на приватний рівень. При цьому було знехтувано загальновiдомим положенням про те, що структура цiн визначається структурою економiки, а побудова цiни рiвноваги є функцiєю ринкового середовища, яке опосередковує i забезпечує узгодження iнтересiв попиту i пропозицiї. До уваги також не було взято високу iнфляцiйнiсть економiки i наявнiсть значного iнфляцiйного "навiсу" (спадок прихованої iнфляцiї кiнця 80-х років) - монополізацію ринку ресурсів та споживчих товарів, імпортозалежність.

“Приватизація” ціноутворення не супроводжувалася розробкою відповідної стратегії компенсації зазначених особливостей на державному рівні. Це викликало обвальне зростання цiн, яке вiдбулося одразу пiсля їх лiбералiзацiї. Недолiки банкiвської i фiнансової систем обумовили збільшення попиту на готiвку, під час задоволення якого грошова емiсiя у 1992-1993 рр. фактично вийшла з-пiд контролю, розвертаючи вiдому спiраль "цiни-доходи". Гiперiнфляцiя зумовила рiзке падiння рiвня економічної безпеки національної економіки і суб’єктів господарювання, "втечу вiд грошей", ажiотажний попит на “тверду” валюту, порушення фiнансової та виробничої систем, пiдрив схильностi до нагромадження, руйнування системи забезпечення вiдтворення, зростання соцiальної напруженостi.

Протягом 1994 р. внаслідок введення жорсткого грошово-кредитного регулювання відбулася зупинка гіперінфляції. Було здійснено різке стиснення обсягу грошової маси в обігу. Це дозволило вже у 1994 р. різко скоротити темпи інфляції та забезпечити сприятливі монетарні умови для впровадження гривні.

Високі темпи iнфляцiї, знецiнення основних i оборотних коштiв пiдприємств, платiжна криза i різке зменшення державних витрат призвели до рiзкого скорочення приватних капiталовкладень в Українi з початку 90-х років Фактично було паралізовано інвестиційну діяльність. За 1991-1997 рр. обсяг інвестицій в основний капітал скоротився у п’ять разів, або в середньому на 21 % щорічно.

Суттєвим чинником негативних структурних змін виявилася також лібералізація зовнішньої торгівлі. Iмпортна експансiя, в свою чергу, за недостатностi попиту, виявилась потужним чинником пригнiчення українського виробництва, яке через значні витрати, недосконалі технології та управління виявилося неконкурентоспроможним. У результаті коефіцієнт залежності України від імпорту за 1992-1994 рр. зріс з 14 до 37 %, а в 1995 р. він оцінювався вже у 43%.

Основою стратегічного курсу, проголошеного у 1994 р., стало прискорення ринкової трансформації. У виголошеному в жовтні 1994 р. Зверненні Президента України до Верховної Ради „Шляхом радикальних економічних реформ” було поставлено низку пріоритетів економічної стратегії:

  •  стабілізація фінансово-грошової системи;
  •  радикальні інституційні зміни;
  •  структурна політика;
  •  аграрна політика;
  •  утвердження відкритості економіки і входження України у світовий економічний простір;
  •  соціальна політика.

З жовтня 1994 р. розпочався етап стабілізації та лібералізації економіки. Йому властиві різке уповільнення інфляції та темпів економічного спаду. Фактично вперше було здійснено спробу встановлення цілісної державної економічної стратегії.

Постає питання про загальну оцінку ефективності економічної стратегії у 1992-1999 рр. протягом цих років відбулося значне погіршення економічної безпеки України з багатьох параметрів. Диспропорції економічної стратегії спричинили серйозні наслідки у соціально-економічній системі. Відбулося зниження ефективності державної економічної стратегії без посилення дієвості приватних економічних суб’єктів.

Таке становище має дві основні причини. По-перше, під час визначення напрямів та завдань економічної стратегії не було враховано успадкований стан соціально-економічної системи. Я. Корнаї відзначав, що для успішного проведення "шокової терапії" суспільство повинне мати резерви: "гуманітарний" - для здійснення соціальної політики, товарно-виробничий - для "запуску" товарного ринку, валютний - для забезпечення імпорту в разі потреби та кредитний - для підтримки підприємств при входженні до ринку. Жодного з таких резервів в економіці України на початку 90-х не існувало.

По-друге, чинником кризи стала власне економічна стратегія держави. Оскільки реформування розпочалося не з перетворення основних виробничих вiдносин - вiдносин власностi, - а iз стимулювання розвитку допомiжних - грошово-фiнансових, це викликало комплексний конфлiкт між суб'єктами iнтересiв у суспiльствi за збiгу їх об'єктiв.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26191. Депресси́вный синдро́м 19.74 KB
  При депрессии снижена самооценка наблюдается потеря интереса к жизни и привычной деятельности.Различают униполярные депрессии при которых настроение остаётся в пределах одного сниженного полюса и биполярные депрессии являющиеся составной частью биполярного аффективного расстройства которые перемежаются маниакальными гипоманиакальными либо смешанными аффективными эпизодами. Можно выделить следующие формы униполярных депрессий Большое депрессивное расстройство часто называемое клинической депрессиейМалая депрессия которая не...
26192. Медикаментозное лечение и психотерапия 15.73 KB
  Психотерапия Психотерапия является не альтернативой а важным дополнением к медикаментозному лечению депрессий. В отличие от медикаментозного лечения психотерапия предполагает более активную роль пациента в процессе лечения. Психотерапия помогает больным развить навыки эмоциональной саморегуляции и в дальнейшем более эффективно справляться с кризисными ситуациями не погружаясь в депрессию.
26193. Нарушения психической деятельности при маниакальных состояниях 11.65 KB
  Женщины заболевают примерно в 2 раза чаще чем мужчины.У подростков значительно чаще классических вариантов наблюдаются депрессии в форме психопатических эквивалентов с асоциальным поведением. Депрессивные фазы встречаются в несколько раз чаще.
26195. Виды личностных расстройств: шизоидное, шизотипическое 11.75 KB
  Шизоидное расстройство личности Люди страдающие шизоидным расстройством личности испытывают глубокую отчужденность в отношениях изза трудностей в выражении эмоций. Люди с шизоидным расстройством личности ведут замкнутый образ жизни и очень осторожны в контактах с другими людьми. Люди с шизоидным расстройством личности производят впечатление далеких и холодных. Шизотипическое расстройство личности Шизотипическое или шизофренияподобное расстройство личности характеризуется необычностью мыслей убеждений и идей.
26196. Истерическое расстройство личности 18.29 KB
  Симптомы истерического расстройства личности Особенностью истерической психики является отсутствие четких границ между продукцией собственного воображения и действительностью. Зависимое расстройство личности Люди которые подвержены этому заболеванию уверены в том что они абсолютно беспомощны некомпетентны в любой сфере жизнедеятельности. Человек имеющий зависимое расстройство личности постоянно полагается на окружающих ждет что ктото решит его вопросы и ничего не может предпринять самостоятельно.
26197. Виды личностных расстройств: обсессивно-компульсивное, антисоциальное 11.6 KB
  Антисоциальное расстройство личности Суть антисоциального расстройства личности в том что пациент демонстрирует полное неуважение к правам и чувствам других людей. Обсессивнокомпульсивное расстройство личности Люди с обсессивнокомпульсивным расстройством личности как правило озабочены экономией денег стремятся соблюсти во всем абсолютный порядок отказываются обращаться за помощью или сотрудничать с кемлибо так как считают других слишком беспечными и некомпетентными.
26198. Параноидальное расстройство личности, паранойя 17.14 KB
  Люди с параноидальным расстройством личности убеждены что действия со стороны других несут в себе угрозу или дискомфорт. Люди с параноидальным расстройством личности склонны проецировать свои чувства на других особенно когда речь идет о чувствах с которыми они сами не могут согласиться. Параноидальное расстройство личности не является проявлением шизофрении расстройства настроения с психотическими функциями и других психотических расстройств.
26199. Шизофрения 18.36 KB
  Симптоматология шизофрении многообразна и своеобразна. Легче перечислить психопатологические симптомы и синдромы которые не характерны для шизофрении чем те которые встречаются часто. Другие выявляются далеко не у всех больных шизофренией но точно появляются почти только при шизофрении разорванность мышления и речи и являются для этой болезни патогномоничными близкими к специфическим проявлениями. Как и в общей психопатологии в целом клинические проявления шизофрении принято разграничивать на отрицательные и положительные.