22706

Основні системні наслідки економічного спаду 1992-1999 рр

Доклад

Мировая экономика и международное право

Об'єкт економічної стратегії в Україні на початку періоду трансформації характеризувався складною і недосконалою структурою великою кількістю неузгоджених чинників розвитку що мають різну природу. Надмірний негативний вплив цих чинників став можливим через значну розбалансованість економічної стратегії неузгодженість її елементів. Ефективність економічної стратегії на цьому етапі може бути оцінена як вкрай низька. В основі його виникнення і поширення лежить відсутність економічної свободи і надмірно високі податки.

Украинкский

2013-08-04

44.5 KB

0 чел.

Основні системні наслідки економічного спаду 1992-1999 рр.

Народногосподарський комплекс України історично орієнтувався на максимальне включення до загальносоюзного подiлу працi. Згiдно з останнiм Україна як республiка СРСР була виробником палива, енергiї, хімічної сировини, металу, металомiстких виробів, продукції оборонно-промислового комплексу. На частку товарів народного споживання припадало всього 29 % промислової продукцiї. Наслiдком внутрісоюзної спецiалiзацiї української економiки став також високий ступiнь монополiзацiї виробництва: на початку 90-х років 75-80 % промислової продукцiї вироблялося на пiдприємствах-монополiстах.

Орiєнтацiя на союзних споживачів зумовила специфiку експортної продукцiї, значна частка якої потребувала для збуту саме внутрішнього ринку СРСР i користувалася слабким попитом на свiтовому.

Економiка України мала високий ступiнь енергозалежностi: на 90-95 % вiд зовнiшнiх поставок нафти, 75 % - природного газу. Специфiка енергоносiїв полягає саме в тому, що вони беруть участь у виробництвi всiх видiв продукцiї.

Об'єкт економічної стратегії в Україні на початку періоду трансформації характеризувався складною і недосконалою структурою, великою кількістю неузгоджених чинників розвитку, що мають різну природу.

Унаслідок цього 1990-1994 рр. стали періодом прогресуючого прискорення темпів економічного падіння. Скорочення ВВП склало за цей час 46,5 %, промислового виробництва – 40,4 %. Головними чинниками спаду стали: радикальні інституційні зміни; руйнування СРСР та РЕВ і обвальний розрив економічних зв’язків; наслідки системної кризи народного господарства СРСР; успадковані структурні деформації; технологічна криза, застаріла технологічна база, витратність економіки; складна екологічна ситуація. Надмірний негативний вплив цих чинників став можливим через значну розбалансованість економічної стратегії, неузгодженість її елементів. Ефективність економічної стратегії на цьому етапі може бути оцінена як вкрай низька.

З 1989 по 1996 рр. рівень ВВП упав в три рази (36-38 млрд дол.), а ВВП на душу населення до 700-750 дол. на рік, що в півтори, два рази нижче, ніж в таких країнах, як Алжир, Колумбія, Ямайка, Папуа Нова Гвінея.

Динаміка ВВП показує, що антиінфлящйна політика 1994р., що практично паралізувала кредитно-фінансову, а разом з тим і виробничу діяльність, була однією з причин прискорення падіння ВВП, який знизився за 1994 р. на 23 % за офіційними даними і більше.

Таким чином, процес падіння виробництва в Україні носив характер стихійного саморуйнування економіки, що підштовхувався помитками уряду. Помилковість нашої монетарної політики полягає в тому, що у нас намагалися боротися з наслідками, а не причина .й . Політика уряд}' не збігається з реальним економічнім становищем країни.

Важка промисловість

За п'ять років незалежності Україна практично позбавилася цілих галузей, наприклад таких, як виробництво деяких видів побутової техніки.

Проблема великої промисловості сьогодні залишається не вирішеною. Більшість заводів та фабрик простоюють, внаслідок чого мас місце приховане безробіття, яке за оцінками деяких аналітиків досягає 20-30 %.

Сільське господарство

Безпрецедентним є також падіння збору урожаю в сількогосподраському секторі: з 53,1 мли т зернових в 1986р. до 24,5 млнт 1996р. можна зробити висновок, що середньостатистичний громадянин України харчується набагато гірше, чим 5-10 років тому.

Тіньовий сектор

Обсяг тіньового сектора в економіці країни оцінюється різними експертами від 20 % до 80 % ВВП (прийнято вважати 43 %).

В основі його виникнення і поширення лежить відсутність економічної свободи і надмірно високі податки. Можна стверджувати, що всі рентабельні недержавні підприємства, працюють частково, чи повністю в тіні, тому, що працювати легальне з нашою податковою системою неможливо.

Це особливо підкреслює факт виникнення при оподаткуванні фіктивного прибутку, за яким сума всіх податків на деякі види діяльності досягає 114 %. (1996р.).

Державний борг

Відомий факт, що сума всіх неоплачених боргів в економіці України на 1996 р. перевищила 40 млрд. дол., що перебільшує величину річного ВВП.

Приватизація

Приватизація, яка проходить у нас, не має європейських аналогів за своєю хибністю і непослідовністю, вона не підкріплена достатньо ні з юридичного, ні з економічного погляду. Наявність сертифікатної приватизації створила прекрасні умови для "прихватизації" і не сприяла приходу ефективного власника. Правовий хаос підірвав авторитет і приніс недовіру до керівництва не тільки громадян України але і іноземних інвесторів.

Соціальна криза

Як наслідок кризи економічної в Україні набуває розмаху криза соціальна. Це передусім:

1. втрата найбільш активними і професіонально значущими верствами населення економічно виправданих джерел регулярних прибутків,

2. бідність широких мас, що межує з убогістю, в поєднанні з непомірними прибутками надто вузьких верств населення,

3. руйнування соціальної інфраструктури, тобто розвал охорони здоров 'я і деградація освіти.

І як наслідок цього-скорочення населення і деградація культури...

Ключовим завданням економiчної стратегії переходу до ринку, що здійснювалася в Українi з 1992 р., стала лiбералiзацiя цiн, у якiй вбачався засiб лiквiдацiї цiнових диспропорцiй, надання цiнi функцiй оцiнки суспiльної корисностi, та передачі тактики ціноутворення на приватний рівень. При цьому було знехтувано загальновiдомим положенням про те, що структура цiн визначається структурою економiки, а побудова цiни рiвноваги є функцiєю ринкового середовища, яке опосередковує i забезпечує узгодження iнтересiв попиту i пропозицiї. До уваги також не було взято високу iнфляцiйнiсть економiки i наявнiсть значного iнфляцiйного "навiсу" (спадок прихованої iнфляцiї кiнця 80-х років) - монополізацію ринку ресурсів та споживчих товарів, імпортозалежність.

“Приватизація” ціноутворення не супроводжувалася розробкою відповідної стратегії компенсації зазначених особливостей на державному рівні. Це викликало обвальне зростання цiн, яке вiдбулося одразу пiсля їх лiбералiзацiї. Недолiки банкiвської i фiнансової систем обумовили збільшення попиту на готiвку, під час задоволення якого грошова емiсiя у 1992-1993 рр. фактично вийшла з-пiд контролю, розвертаючи вiдому спiраль "цiни-доходи". Гiперiнфляцiя зумовила рiзке падiння рiвня економічної безпеки національної економіки і суб’єктів господарювання, "втечу вiд грошей", ажiотажний попит на “тверду” валюту, порушення фiнансової та виробничої систем, пiдрив схильностi до нагромадження, руйнування системи забезпечення вiдтворення, зростання соцiальної напруженостi.

Протягом 1994 р. внаслідок введення жорсткого грошово-кредитного регулювання відбулася зупинка гіперінфляції. Було здійснено різке стиснення обсягу грошової маси в обігу. Це дозволило вже у 1994 р. різко скоротити темпи інфляції та забезпечити сприятливі монетарні умови для впровадження гривні.

Високі темпи iнфляцiї, знецiнення основних i оборотних коштiв пiдприємств, платiжна криза i різке зменшення державних витрат призвели до рiзкого скорочення приватних капiталовкладень в Українi з початку 90-х років Фактично було паралізовано інвестиційну діяльність. За 1991-1997 рр. обсяг інвестицій в основний капітал скоротився у п’ять разів, або в середньому на 21 % щорічно.

Суттєвим чинником негативних структурних змін виявилася також лібералізація зовнішньої торгівлі. Iмпортна експансiя, в свою чергу, за недостатностi попиту, виявилась потужним чинником пригнiчення українського виробництва, яке через значні витрати, недосконалі технології та управління виявилося неконкурентоспроможним. У результаті коефіцієнт залежності України від імпорту за 1992-1994 рр. зріс з 14 до 37 %, а в 1995 р. він оцінювався вже у 43%.

Основою стратегічного курсу, проголошеного у 1994 р., стало прискорення ринкової трансформації. У виголошеному в жовтні 1994 р. Зверненні Президента України до Верховної Ради „Шляхом радикальних економічних реформ” було поставлено низку пріоритетів економічної стратегії:

  •  стабілізація фінансово-грошової системи;
  •  радикальні інституційні зміни;
  •  структурна політика;
  •  аграрна політика;
  •  утвердження відкритості економіки і входження України у світовий економічний простір;
  •  соціальна політика.

З жовтня 1994 р. розпочався етап стабілізації та лібералізації економіки. Йому властиві різке уповільнення інфляції та темпів економічного спаду. Фактично вперше було здійснено спробу встановлення цілісної державної економічної стратегії.

Постає питання про загальну оцінку ефективності економічної стратегії у 1992-1999 рр. протягом цих років відбулося значне погіршення економічної безпеки України з багатьох параметрів. Диспропорції економічної стратегії спричинили серйозні наслідки у соціально-економічній системі. Відбулося зниження ефективності державної економічної стратегії без посилення дієвості приватних економічних суб’єктів.

Таке становище має дві основні причини. По-перше, під час визначення напрямів та завдань економічної стратегії не було враховано успадкований стан соціально-економічної системи. Я. Корнаї відзначав, що для успішного проведення "шокової терапії" суспільство повинне мати резерви: "гуманітарний" - для здійснення соціальної політики, товарно-виробничий - для "запуску" товарного ринку, валютний - для забезпечення імпорту в разі потреби та кредитний - для підтримки підприємств при входженні до ринку. Жодного з таких резервів в економіці України на початку 90-х не існувало.

По-друге, чинником кризи стала власне економічна стратегія держави. Оскільки реформування розпочалося не з перетворення основних виробничих вiдносин - вiдносин власностi, - а iз стимулювання розвитку допомiжних - грошово-фiнансових, це викликало комплексний конфлiкт між суб'єктами iнтересiв у суспiльствi за збiгу їх об'єктiв.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65478. ТУРИЗМ ЯК СОЦІОЕТИЧНИЙ ЧИННИК СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ 147.5 KB
  Сучасна цивілізація перебуває на переломному етапі свого поступу. Людству загрожує загострення різноманітних глобальних криз, в суспільстві зростає соціальна напруга. Як констатувалось на ХХІІ Всесвітньому філософському конгресі...
65479. ДВОСМУЖКОВА ЛІНІЯ МІЛІМЕТРОВОГО ТА СУБМІЛІМЕТРОВОГО ДІАПАЗОНІВ 5.73 MB
  Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому що вперше: Розроблено числову математичну модель багатозвязних планарних хвилевідних структур яка дозволяє проводити їх повний електродинамічний аналіз з урахуванням втрат та дисперсії.
65480. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОБЕЗПЕКИ ПОРУШЕНИХ ГІРНИЧИМИ РОБОТАМИ ТЕРИТОРІЙ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ПРИСКОРЕНОГО ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ 259 KB
  Сучасні щорічні обєми проведення рекультивації у Кривбасі складають менше 1 від кількості порушених гірничими роботами земель. Окрім того технології рекультивації не завжди успішні оскільки розраховані на відновлення порушених земель горизонтальних родовищ корисних копалин.
65481. ТЕАТРАЛЬНІСТЬ ЯК ТВОРЧИЙ ПРИНЦИП МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ ФОРТЕПІАННОГО ВИКОНАВСТВА) 146.5 KB
  Якщо в таких галузях як літературознавство теорія театру та образотворчих мистецтв поняття театральність і повязане з ним коло проблем осмислене достатньо глибоко і ґрунтовно розглянуто в ряді спеціальних досліджень в теорії музичного виконавства досі бракує...
65482. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОРНОГО АГРЕГАТУ ПРИ НЕСТІЙКОМУ РУСІ 201.5 KB
  При цьому недостатньо приділяється уваги дослідженням орного агрегату як механічної системи а динамічна взаємодія трактора та начіпногоплуга суттєво впливає на ефективність агрегату і позначається на якісних показниках обробітку ґрунту.
65483. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 255.5 KB
  Важливою передумовою стійкого економічного зростання в Україні є активізація інвестиційної діяльності. Сучасний стан розвитку економіки характеризується певним пожвавленням інвестиційного процесу та зростанням валового внутрішнього продукту країни.
65484. ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ 356 KB
  Збалансований і налагоджений фінансовий механізм дозволяє формувати і використовувати активи страхової компанії з метою забезпечення максимального рівня її платоспроможності. Однак аналіз наукових праць свідчить що питання формування фінансового механізму...
65485. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА 432 KB
  Фінансова політика держави у сучасних умовах ринкових перетворень виступає визначальною для розвитку національної економіки. Ускладнення процесів економічних трансформацій, посилення їх динамізму, фінансова криза та її негативні наслідки виявили...
65486. БЕЛЬГІЯ ТА КОЛОНІАЛЬНИЙ ПОДІЛ АФРИКИ 172 KB
  ХХ століття стало свідком краху колоніальних імперій, проте інтерес дослідників до різних аспектів історії колоніальної політики не слабшає. У сучасному світі в істориків з'являються все нові можливості для вивчення історичних явищ і розширення проблематики своїх досліджень...