22709

Нетарифні заходи ЗЕД

Доклад

Мировая экономика и международное право

Ліцензування – це комплекс питань пов’язаних з підготовкою та поданням переліку документів потрібних для отримання ліцензії. Вимоги до системи ліцензування: коли не обмежує конкуренцію коли створені чіткі і прозорі ліцензійні умови коли використання ліцензій сприяє розвитку окремого виду діяльності. Ліцензування має бути логічним послідовним економічно обґрунтованим умови зрозумілі для всіх підприємств.

Украинкский

2013-08-04

32.5 KB

0 чел.

Нетарифні заходи ЗЕД:

  1.  квотування
  2.  ліцензування
  3.  контроль за експортом товарів і технологій подвійного призначення.

Ліцензування – це комплекс питань, повязаних з підготовкою та поданням переліку документів, потрібних для отримання ліцензії.

Вимоги до системи ліцензування:

  •  коли не обмежує конкуренцію
  •  коли створені чіткі і прозорі ліцензійні умови
  •  коли використання ліцензій сприяє розвитку окремого виду діяльності.

Ліцензування має бути логічним, послідовним, економічно обґрунтованим, умови зрозумілі для всіх підприємств.

Більшість законів замість терміну “ліцензування” вживає термін “дозвільна система підприємницької діяльності”.

1991 р. – в Україні запроваджено Закон “Про підприємництво”, згідно з яким було ліцензовано лише 12 видів підприємницької діяльності.

До 1997 р. – було ліцензовано всі види діяльності, запроваджено тотальну систему обмеження підприємницької діяльності.

Якщо порівняти стан підприємницької діяльності до 1997 р. і зараз, то можна зробити наступні висновки:

  •  ситуація абсолютного ліцензування не поліпшила стану розвитку українського підприємництва
  •  нечіткі умови привели до порушення законодавства
  •  не були вирішені питання щодо ЗЕД
  •  практично неможливо було прослідкувати всі зміни в розвитку законодавства щодо ліцензування. До 1997 року було прийнято більше 400 законодавчих актів, які регулювали систему ліцензування в Україні.

Початком створення дійсно системи ліцензування є Закон “Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” (2000 р.)

Цей закон вперше вніс суттєві зміни до чинного порядку ліцензування:

  1.  визначені основні принципи ліцензування і критерії діяльності державної системи ліцензування
  2.  сфери дії закону значно поширились від видів підприємництва до видів господарської діяльності
  3.  встановлені чіткі, прозорі механізми отримання, перереєстрації і акумулювання ліцензій
  4.  встановлено єдиний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню
  5.  видача ліцензій щодо обмежених ресурсів видається на конкурсній основі
  6.  зміна змісту ліцензійних умов
  7.  ліцензія – це єдиний документ дозволу у господарській діяльності
  8.  введено новий інститут – Експортно-апеляційна Рада
  9.  визначена необхідність введення єдиного ліцензійного реєстру.

Цей Закон абсолютно не стосується ЗЕД!!!

Закон визначив основні принципи створення нової державної системи ліцензування в Україні. Організаційну структуру системи ліцензування в Україні утворюють:

  •  Ліцензійна палата України – це основний орган, що формує систему ліцензування
  •  Державна акредитаційна комісія з ліцензування – це постійно діючий міжвідомчий орган. Займається розробкою і забезпеченням виконання вимог по акредитації органів. Контролює всі нижче підпорядковані органи.
  •  Експортно-апеляційна Рада – її рішення носять рекомендаційний характер
  •  Центральні ліцензійні комісії з окремих видів діяльності
  •  Кримська республіканська ліцензійна комісія і місцеві комісії з ліцензування.

Ліцензування та квотування експорту та імпорту як форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запроваджуються Україною самостійно у випадках, передбачених ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Відповідно до зазначеної статті в Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:
-
генеральна ліцензія - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару (товарів);
-
разова (індивідуальна) ліцензія - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції;
-
відкрита (індивідуальна) ліцензія - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.
Крім того, можуть встановлюватися ще такі ліцензії, як: антидемпінгова (індивідуальна), компенсаційна (індивідуальна) та спеціальна (індивідуальна).
Для кожного виду товару встановлюється лише один вид ліцензій.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):
-
глобальні квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару (товарів) без зазначення конкретних країн (груп країн), в які товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
-
групові квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, у які товар експортується або з яких він імпортується;
-
індивідуальні квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару із зазначенням конкретної країни, у яку товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.
Крім того, запроваджено антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні квоти.
Для кожного виду товару встановлюється лише один вид квоти. Відповідно до чинного законодавства можуть застосовуватися й інші форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності: використання спеціальних імпортних процедур, запровадження спеціальних економічних зон та інших спеціальних правових режимів, застосування спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24370. Наука средневековья. Роль христианской теологии в изменении созерцательной позиции ученого 114 KB
  Начало мира это сам Бог. В результате христианское учение постепенно стало приобретать форму рациональной теологии где определенное место отводилось вопросам познания устройства мира. Предельность конечность мира в пространстве включала геоцентризм Аристотеля и Птоломея и оттеняла космическую функцию Христа. Он как бы замещал исследование причинноследственных связей превращался в важнейший способ восприятия мира и выражения опыта развивал мышление позволяя превращать истины веры в зрительные образы.
24371. Формирование идеалов (математизированное и опытное, экспериментальное знание) науки Нового времени (Г. Галилей, Ф. Бэкон, Р. Декарт) 127 KB
  это время становления новой современной науки. Этому способствовали как внутренние изменения самой науки уже Коперник и Кеплер свою гелиоцентрическую картину мира обосновывают с помощью математического расчета. Давление воды на лопатку движение деталей насоса кузнечного молота шелкопрядильной машины включали в себя непрерывную цепь механических причин и следствий ставших основой механической картины мира классического идеала науки.
24372. Формирование и соотношение естественных, технических и социально-гуманитарных наук: сходство и различия 106 KB
  Лпркшпрожю Развитие технических наук стимулирует развитие естествознания их взаимосвязь не прервалась и после выделения технической науки в отдельную область знания. В то же время существует большой разрыв между действительным применением результатов технической науки на практике и занятием самой этой наукой. С методологической точки зрения исследование в технической науке не сильно отличается от естественнонаучного исследования. Таким образом в научнотехнических дисциплинах необходимо четко различать исследования включенные в инженерную...
24373. Многообразие типов научного знания. Сущность и структура эмпирического знания 55 KB
  Материализация и первичное обобщение данных отражения в форме знания на основе правил соответствия узнавание сравнение измерение описание образуют эмпирические факты эмпирические объекты эмпирическую информацию. Эмпирические факты условно можно разделить на два вида: а факты в основание которых лежат не зависящие от субъекта явления например природные процессы и б факты созданные человеком например экономика экономические отношения. Эмпирические факты обладают большей степенью общности чем единичные данные но меньшей чем...
24374. Сущность и структура теоретического знания 52.5 KB
  Теория это высшая самая развитая форма организации научного знания дающая целостное представление о закономерностях и существенных связях определенное области действительности объекта данной теории 77. С помощью этих знаковых образований языка теории возникает возможность более точно и глубоко судить о соответствующей изучаемой предметной области. Кроме того тот или иной вид теории определяется предметом и задачами исследования глубиной раскрытия сущности предметов и др. Также имеют место попытки поиска идеальной схемы...
24375. Основания науки: нормы и идеалы науки, роль философских идей и принципов в обосновании научного знания (законы и категории) 116.5 KB
  Среди идеалов и норм можно выделить два взаимосвязанных блока: а собственно познавательные установки которые регулируют процесс воспроизведения в различных формах научного знания; б социальные нормативы фиксируют роль науки и ее ценность для общественной жизни на определенном этапе исторического развития. Существует еще и такое мнение что в период нормального эволюционного периода развития науки возможно бессознательное использование многих научных идеалов и норм. Закон единства и борьбы противоположностей является ядром диалектики...
24376. Понятие научной картины мира. Ее исторические формы. Функции научной картины мира (как онтология, форма систематизации знаний, исследовательская программа) 119.5 KB
  Функции научной картины мира как онтология форма систематизации знаний исследовательская программа По Радугину стр. 93 Становление понятия научной картины мира Вопрос о существовании научной картины мира и ее месте и роли в структуре научного знания впервые был поставлен и в определенной степени разработан выдающимися ученымиестествоиспытателями М.Планк в рамках обсуждения проблемы онтологических оснований научного знания поставил вопрос о существовании научной картины мира.
24377. Понятие метода. Классификация методов – эмпирические и теоретические методы познания 66 KB
  Классификация методов – эмпирические и теоретические методы познания По Радугину стр. Как стороны единого процесса познания чувственное и логическое характеризуют любое познание непосредственное отношение субъекта к объекту особенности индивидуальной познавательной деятельности. Оно относится к научному познанию и связано с анализом методов и форм познания на различных уровнях научного исследования характеризуют типы исследований. Задача теоретического уровня познания состоит в познании сущности явлений их законов.
24378. Наблюдение, измерение, эксперимент как метод научного познания 93.5 KB
  Эта активность возрастает от наблюдения к модельному эксперименту. В акте научного наблюдения можно выделить: 1 объект наблюдения; 2 субъект наблюдения наблюдатель; 3 средства наблюдения; 4 условия наблюдения; 5 систему знаний исходя их которой задают цель наблюдения. Следует подчеркнуть следующие особенности научного наблюдения: опирается на развитую теорию или отдельные теоретические положения; служит решению определенной теоретической задачи постановке новых проблем выдвижению новых или проверке существующих гипотез; имеет...