22728

План Маршалла

Доклад

Международные отношения

План Маршалла. Ще одним приводом для розколу світу на два табори став конфлікт що виник у зв'язку з планом Маршалла. Він сформулював основні положення комплексу економічних та політичних заходів щодо здійснення реконструкції в Європі що здобули назву плану Маршалла. СРСР відмовився від участі у плані Маршалла.

Украинкский

2013-08-04

22.5 KB

1 чел.

43. План Маршалла.

Ще одним приводом для розколу світу на два табори став конфлікт, що виник у зв'язку з «планом Маршалла».

5 червня 1947 р. державний секретар США Дж. Маршалл виступив з промовою у Гарвардському університеті з нагоди присвоєння йому ступеня доктора права. Він сформулював основні положення комплексу економічних та політичних заходів щодо здійснення реконструкції в Європі, що здобули назву «плану Маршалла». Отже, його мета - відродження справно функціонуючої економіки, що дозволила б створити такі політичні та соціальні умови, за яких могли б функціонувати інститути «вільного суспільства», а також залучення Західної Німеччини до Західного блоку й зменшення радянського впливу в Європі. Для цього потрібна додаткова допомога Західній Європі, що повинна здійснюватися крупномасштабно.

З 27 червня по 2 липня 1947 р. у Парижі відбулася нарада за участю Франції, Великобританії та СРСР. СРСР відмовився від участі у «плані Маршалла». Після цього він почав вимагати цього ж від своїх союзників. У ніч з 7 на 8 липня радянські посли у Белграді, Бухаресті, Варшаві, Празі, Софії, Парижі та Гельсінкі отримали вказівку: персонально передати керівникам ЦК компартій, що кожна країна має відмовитися від участі у Паризькій конференції. Усі східноєвропейські країни підтримали СРСР проблема виникла тільки з Чехословаччиною, яку все ж таки вдалося переконати під тиском СРСР

Великобританія та Франція запросили усі європейські країни взяти участь у конференції присвяченій розгляду американської пропозиції. Відмовилися усі держави, очолювані комуністичними урядами, та Фінляндія.

Відкинувши американський план, Радянський Союз втратив свою популярність серед населення європейських країн, тому що виявився супротивником стабілізації ситуації у цих країнах. Комуністи країн Західної Європи, відмовившись від «плану Маршалла» виглядали «ворогами» національних інтересів своїх країн, що дало поштовх антирадянській кампанії. Післяцього не могло йти й мови про їх перебування в урядах Західної Європи.

Фактично розкол Європи у відношенні до «плану Маршалла» став початком «холодної війни», розподілу світу на сфери впливу, протистояння СРСР та США.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78849. Научное, ненаучное, псевдонаучное знание 30.5 KB
  Научное ненаучное псевдонаучное знание. Научное знание система знаний о законах природы общества мышления. Научное знание составляет основу научной картины мира и отражает законы его развития. Научное знание: является результатом постижения действительности и когнитивной основой человеческой деятельности; социально обусловлено; и обладает различной степенью достоверности.
78850. Метатеоретический уровень научного знания 26.5 KB
  мета за после это теория о теории: объектом научного анализа для метатеории выступает сама теория. Метатеоретический подход не просто реорганизует научное знание является не только способом научного анализа теории но производит в ней сдвиги содержательного порядка порождает новое знание. Рефлексия является своеобразным способом развития самого содержания знания одним из важных путей разработки теории Дело в том что плодотворен сам по себе выход за пределы теории отстраненный взгляд на нее. На основе метатеории в процессе...
78852. Философские основания науки 27 KB
  Философские основания науки Предисловие: Философское основание науки представляет особой один из элементов философии науки направление в философии изучающее научную деятельность ее особенности и характеристики; ее цель – устанавливать правильность научных суждений и теорий и объяснять место и роль науки в современной культуре наряду с теоретическим и эмпирическим знанием. Философские основания науки. Философские основания науки. Функции функция философского обоснования: Любая новая идея для того чтобы стать либо частью картины мира...
78853. Структура эмпирического знания. Проблема факта 28.5 KB
  Проблема факта Эмпирические факты образуют базис на который опираются научные теории. Факты фиксируются в языке науки в высказываниях типа: более половины опрошенных в городе недовольны экологией городской среды и т. Вернадский: эмпирические факты хлеб науки. Проблема факта: Эмпирические факты содержат не только информацию об изучаемых явлениях но и как правило включают ошибки наблюдателя и т.
78854. Структура теоретического знания 29 KB
  Теоретический уровень научного познания как и эмпирический имеет ряд подуровней среди которых можно выделить следующие по степени общности: а аксиомы теоретические законы; б частные теоретические законы описывающие структуру свойства и поведение идеализированных объектов; в частные единичные высказывания утверждающие нечто о конкретных во времени и пространстве состояниях свойствах и отношениях некоторых идеализированных объектов 2 вида научных законов: 1Универсальные и частные законы. Универсальными принято называть законы...
78855. Функции научной теории 14.81 KB
  Функции научной теории. Объяснение и предсказание окружающих нас вещей и явлений представляет собой важнейшую функцию науки в целом и научной теории в частности. Основные функций теории можно отнести следующие. Методологическая функция на базе теории формулируются многообразные методы способы и приемы исследовательской деятельности.
78856. Методы научного познания и их классификация 41.5 KB
  Методы научного познания и их классификация Метод систематизированная совокупность шагов действий кые необходимо предпринять чтобы решить определенную задачу или достичь определенной цели. Методы эмпирического познания Методы теоретического познания. Моделирование от лат – образец мира – метод при ком исследуемый объект оригинал замещается другим модель специально созданным для его изучения. Рефлексия – основной метод метатеоретического познания в науке познание обращенное ученым на самого себя.
78857. Ценности и их роль в познании 35.5 KB
  Ценности и их роль в познании Философское учение о ценстях и их природе называется аксиологией. Эпоха Возрождения выдвигает на первый план ценсти гуманизма. В Новое время развитие науки и новых общественных отношений во многом определяют и основной подход к рассмотрению предметов и явлений как ценстей. Кант впервые употребляет понятие ценсти в специальном узком смысле.