22731

Політика адміністрації Дж. Буша (ст.) щодо СРСР на етапі його розпаду

Доклад

Международные отношения

Припинення холодної війни біполярної конфронтації зняло головну суперечність котра продукувала юнку ядерних озброєнь. Переведення міждержавних і міжнародних проблем у річище політичного діалогу поширення відносин партнерства створили клімат довіри який у свою черіу дав змоіу і СРСР і СШЛ піти па істотне скорочення ядерних озброєнь. І тій і іншій стороні необхідно було позбавитися від накопичень застарілих ядерних озброєнь експлуатація яких потребує великих витрат. закінчувалися гарантійні терміни експлуатації близько 60 ...

Украинкский

2013-08-04

29 KB

0 чел.

47. Політика адміністрації Дж. Буша (ст.) щодо СРСР на етапі його розпаду.

8.11.88. – Буш переміг на виборах, став 41-м президентом США. Він, до речі, був віце-президентом в адміністрації Рейгана. На посаду всупає після інавгурації 20.1.1989.

7.12.88 – Буш і Рейган зустрічаються в Нью-Йорку з Горбачовим, який засідав там на сесії ГА ООН.

Лютий 1989 – останній радянський солдат залишив територію Афганістану.

2-3.12.89 – зустріч Буша і Горбачова на Мальті. Обговорювались проблеми роззброєння, регіональних конфліктів, перспектив розвитку Європи (Німеччина там же хотіла об’єднуваться) В питанні Німеччини було домовлено “діяти обережно” і “не форсувати подій”

30.5-3.6.90 – візит Горбачова в США. Підписаний договір про знищення хімічних озброєнь і заява про скорочення стратегічних озброєнь.

12.9.90 – Москва, підписання договору “2+4” між СРСР, США, Ваеликобританією, Францією, ФРН та НДР про об’єднання Німеччини, відновлення її суверенітету, вступ до НАТО, вивід з Східної Німеччини радянських військ. (до к.1994)

2.8.90 – інтеревенція Іраку в Кувейт.   Питання важке для СРСР. Ірак з часів холодної війни – союзник СРСР на Близькому Сході. Хусейн розраховував на підтримку СРСР. Але для Союзу надання Іраку підтримки означало б повний підрив перших паростків зовнішньої політики і повернення до конфронтації з США. Тому при обговоренні подій, пов’язаних з кризою на Близькому Сході, Горбачов змушений був кваліфікувати діі Іраку як агресію і погодитися з застосуванням до агресора санкцій ООН. Намагався переконати Буша в необхідності владнання суперечки мирними засобами, але не вийшло.

17-28.1.91 – операція “Буря в пустелі” (до речі, пишуть, шо найбільша повітряна операція на той час в історії війн)

1.7.1991 – розпад ОВД

ну і тут апогей всієї відповіді

31.7.91 – візит Президента США в Москву. Підписали СТАРТ -1 Ось про нього трохи.

Головними передумовами процесу роззброєння 90-х років були політичні. Припинення «холодної війни», біполярної конфронтації зняло головну суперечність, котра продукувала юнку ядерних озброєнь. Переведення міждержавних і міжнародних проблем у річище політичного діалогу, поширення відносин партнерства створили клімат довіри, який у свою черіу дав змоіу і СРСР, і СШЛ піти па істотне скорочення ядерних озброєнь. Хоча філософія партнерства була випле-кана ще в середині 80-х років М. Горбаченим, реальні плоди вона дала тільки в 90-х.

Реалізацію нової філософії ядерного роззброєння прискорили не тільки історичні геополітичні зрушення на Європейському континенті, пов'язані з об'єднанням Німеччини та розпадом Варшавського Договору, а й суто технічні та економічні чинники.

Радянський Союз перебував на грані економічного краху. Сполучені Штати теж були стурбовані своїми внутрішніми економічними проблемами. І тій, і іншій стороні необхідно було позбавитися від накопичень застарілих ядерних озброєнь, експлуатація яких потребує великих витрат. У 1995 р. закінчувалися гарантійні терміни експлуатації близько 60 % ракетно-ядерних озброєнь СРСР. Компенсувати таку кількість виведених засобів новими озброєннями не було ніякої можливості. Значно мети болючою ця проблема була для СШЛ, але і їм потрібно було замінити ціле покоління ракетно-ядерних озброєнь, котре у 90-х роках уже не виглядало ефективним. Усі ні умови сприяли реалізації Договорів РСМД, СНО-1 та підготовці Договорів СНО-2, СНО-3.

Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між СРСР і США (СТАРТ1) був підписаний 31 липня 1991 р.Договором передбачалося, що протягом семи років після вступу його в дію обидві сторони скоротять кількість своїх ядерних босзарядів до 6000 одиниць. На момент підписання Договору Радянський Союз мав 10 271 ядерний боєзаряд, США — 10 371. З 6000 одиниць ядерних зарядів згідно з Договором кожна із сторін може розміщувати не більше, ніж 4900 одиниць на міжконтинентальних ракетах і 1100 одиниць на балістичних ракетах для рухомих комплексів.

Поряд із скороченням ядерних боєзарядів Договір СНО-1 передбачав скорочення їх носіїв. Сторони зобов'язалися скоротати свої міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), балістичні ракети на підводних човнах (БРПЧ) і важкі бомбардувальники (ВБ) до рівня 1600 одиниць. Па момент підписання Договору Радянський Союз мав 2500 носіїв із них: МБР — 1398, БРІІЧ — 940, ВБ — 162. СІЛА володіли 2222 носіями, з них: МБР — 1000, БРІІЧ —648, ВБ — 574. При цьому сумарна закинуга вага розгорнутих МБР і БРПЧ кожної зі сторін мала бупі скорочена на 50%. Дозволялася модернізація важких МБР. але заборонялося виробництво і розгортання нових ракет такого типу. Скорочення надлишку ядерних озброєнь проводилось у три етапи. Перший етап тривав 36 місяців з моменту ратифікації Договору, другий —60 місяців, третій — 84 місяці.

Договір СНО-1 дійсний протягом 15 років з моменту вступу в дію, а потім може бути продовжений на період до п'яти років. СНО-1 передбачає процедури оповіщення при створенні нових типів ракет та їх випробуванні.

СНО-1 став базовим документом для розробки нових договорів щодо скорочення ядерних озброєнь, таких як СНО-2 і СНО-3.

До речі, договір підписували ручками з металу, добутого шляхом переплавляння ракет типу Першинг та СС-20.

Це були сьомі та останні переговори між Бушем і Горбачовим. Опісля Буш вів переговори вже з Єльциним, зрозуміло чому,  зокрема в червні 1992, коли була досягнута домовленість про подальше скорочення стратегічних наступальних озброєнь., договір про що (СТАРТ-2) було підписано 3.1.1993.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12305. ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ 1.21 MB
  ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ Пәндер модулінің оқуәдістемелік кешенін дайындауға жауаптылар: саяси ғылымдарының докторы профессор Бәкір Ә.Қ. әлеуметтік ғылымдарының магистрі аға оқытушы Сембина Ж.Ж. Оқытушы туралы мәлімет және байланыс мағлұматы: ...
12306. ПӘННІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ 918.5 KB
  Пәнді оқытудың мақсаты. Студенттердің санасында қоғам мен оның құрылымы жайлы, ондағы әлеуметтік құбылыстар мен байланыстар жайлы дұрыс ғылыми көзқарас қалыптастыру. Оларды бүгінгі таңдағы қоғамда болып жатқан өзгерістермен таныс ете отырып, ол өзгерістерге талдау жасап, жеке тұлға ретінде баға беруге баулу.
12307. ПӘНДЕРДІҢ ОҚУ - ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ 1.15 MB
  ПӘНДЕРДІҢ ОҚУ ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ Пәндердің оқу әдістемелік кешенінің мазмұны 1. Пәннің типтік оқу бағдарламасы егер пән таңдау компоненті бойынша болса онда пәннің оқу бағдарламасы 2. Студенттер үшін пәннің оқу бағдарламасы syllabus Пәннің сипаттамасы а...
12308. Егемен Қазақстанның саяси проблемалары 511 KB
  Саяси болжамдау Саяси болжамдау ұғымы мәні мен ерекшеліктері. Саяси болжам аясы және негізгі принциптері. Саяси болжамдаудың мақсаты объективті негіздері және міндеттері. Болжамдаудың кезеңдері және типтері. Ғылыми болжамның әдістері және құралдары. Саяси болжамдау
12309. Орта ғасыр мен Қайта өрлеу дәуіріңдегі саяси ұғымдар 163.16 KB
  Орта ғасыр мен Қайта өрлеу дәуіріңдегі саяси ұғымдар Саяси ой тарихында орта ғасырлардағы феодалдық қоғамның орны ерекше. Батыс Еуропада феодализм мың жылдан артыққа созылды V XVI ғасырлар. Бұл дәуірде рухани өмірде дін түгелдей үстемдік етті. Христиан діні феодалдық қ...
12310. ПӘНДЕР МОДУЛІНІҢ ОҚУ-ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕНІ. Қазақстан Республикасының демократиялық негіздерінің қалыптасуы: саяси-құқықтық аспект 333.96 KB
  Саясаттану пәні, объектісі, әдісі, әлеуметтік-гуманитарлық пәндер жүйесіндегі орны. Саясаттанудың болашақ маман тұлғасын, азаматты қалыптастырудағы орны. Саяси ой дамуының негізгі кезеңдері. Саясат қоғамдық құбылыс ретінде, оның табиғаты, түрлері, мүмкіндіктері, шекаралары мен келешегі. Саясаттанудың субъектісі
12311. Биліктің буындары бір –бірімен теңестірілуі қажат 103 KB
  Биліктің буындары бір –бірімен теңестірілуі қажат деген идея кімге қатыстыШ.Монтескье Демократиябұл құбылыс оның ауқымында қалағаныңның бәрін жасауға болады деген анықтама кімге қатыстыПлатон Еуропаның қауіпсіздік және ынтымақтастық ұйымының іргетасы қа...
12312. Мемлекеттің функциялары. Мемлекеттің мақсаты 30.33 KB
  Жоспары: Мемлекеттің белгілері Мемлекеттің функциялары Мемлекеттің мақсаты Орындаған: Даркеева Балжан Тур15 1. Мемлекеттің пайда болу себептері белгілері Мемлекет деген ұғым бірнеше мағынада қолда...
12313. САЯСАТТАНУ ЖАЛПЫ БІЛІМ БЕРУ КУРСЫ БОЙЫНША ОҚУ - ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕН 543 KB
  САЯСАТТАНУ ЖАЛПЫ БІЛІМ БЕРУ КУРСЫ БОЙЫНША ОҚУ ӘДІСТЕМЕЛІК КЕШЕН 1.1. САЯСАТТАНУ ПӘНІНІҢ ТИПТІК БАҒДАРЛАМАСЫ Авторлар: Философия ғылымдарының докторы профессор Әбсаттаров Р.Б. Философия ғылымдарының докторы профессор Балғынбаев А.С. Саясаттану ғылы