22734

Створення НАТО

Доклад

Международные отношения

Створення НАТО. після тривалих переговорів у Великій залі Державного департаменту США у Вашингтоні відбулася церемонія підписання Статуту Організації Північноатлантичного Договору НАТО. згідно з цим законом СПІА уклали вісім двосторонніх угод із західноєвропейськими членами НАТО про фінансову допомогу у військовій сфері. керуючись законом конгрес затвердив суму асигнувань 95 млрд доларів для кредитування закупок військової техніки та обладнання членами НАТО.

Украинкский

2013-08-04

32.5 KB

12 чел.

50. Створення НАТО.

Після завершення другої світової війни у Західній Європі відбувався процес формування воєнно-блокової системи. Ще під час війни були укладені радянсько-англійський договір про взаємодопомогу та дружбу 1942 р. та радянсько-французький договір про взаємодопомогу та дружбу 1944 р. Вони передбачали співробітництво як під час війни, так і у повоєнний період та були, звичайно, спрямовані проти Німеччині.

Ініціатором створення нової системи воєнних союзів виступила Великобританія.

4 березня 1946 р. у Дюнкерку був підписаний Договір про союз та взаємну допомогу між Великобританією та Францією. Він передбачав співробітництво у протидії Німеччини.

У січні 1948 р. Великобританія та Франція запропонували Бельгії, Нідерландам й Люксембургу укладення політичного пакту, але країни Бенілюксу висунули вимогу доповнити його воєнними угодами.

17 березня 1948 р. у Брюсселі Англія, Франція, Бельгія, Нідерланди та Люксембург підписали Договір про економічне, соціальне, культурне співробітництво та колективну безпеку (Брюссельський пакт). Його було укладено на п'ятдесят років. У преамбулі підкреслювалася його головна мета - перешкодити повторенню агресії з боку Німеччини. Договір передбачав автоматичне надання допомоги у разі агресії проти будь-якої країни Європи з тих, що підписали пакт. Планувалося створення Західного Союзу, об'єднаної військової організації-Його координуючими органами були консультативна рада міністрів закордонних справ, військовий комітет міністрів оборони та військовий штаб.

Об'єднане військове командування, яке було створене у жовтні 1948р., очолив англійський фельдмаршал Монтгомері. Проте під тиском США Англія змушена була поступитися лідерством.11 червня 1948 р. конгрес США ухвалив так звану «резолюцію Ванденберга». В ній підкреслювалося, що необхідність захисту миру вимагає участі США у регіональних та глобальних заходах щодо забезпечення міжнародного миру. Резолюція надавала дозвіл уряду США укладати в мирні часи договори про союзи з державами за межами Американського континенту. Ця резолюція означала офіційну відмову Вашингтона від практики неприєднання  до військово-політичних об’єднань за межами західної півкулі в мирний час. Прийняття цієї резолюції дало змогу США безпосередньо очолити процес створення військово-політичних блоків у всьому світі, і насамперед в Європі. 6 липня 1948 позпочалися ініційовані США переговори між Сполученими Штатами, Канадою та членами Західного союзу. Темою переговорів стала «оборона Атлантичного регіону». Вже наприкінці 1948 р. одночасно з роботою над текстом майбутнього договору США провадили консультації ще з сьома країнами Західної Європи: Італією, Данією, Ісландією, Норвегією, Португалією, Ірландією та Швецією. Лише останні дві відхилили пропозицію північноамериканського партнера. Всі інші дали принципову згоду приєднатися до майбутнього блоку.

4 квітня 1949 р., після тривалих переговорів, у Великій залі Державного департаменту США у Вашингтоні відбулася церемонія підписання Статуту Організації Північноатлантичного Договору (НАТО).4 квітня 1949 р. Північноатлантичний пакт підписали у Вашингтоні представники Бельгії, Великобританії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, США та Франції. З серпня того ж року договір набрав чинності. З метою підтримки атлантичної інтеграції в жовтні 1949 р. сенат США затвердив закон «Про взаємну військову допомогу». Вже в січні 1950 р. згідно з цим законом СПІА уклали вісім двосторонніх угод із західноєвропейськими членами НАТО про фінансову допомогу у військовій сфері. В 1951 р., керуючись законом, конгрес затвердив суму асигнувань — 9,5 млрд доларів — для кредитування закупок військової техніки та обладнання членами НАТО.

У преамбулі підкреслювався оборонний характер організації та прагнення до миру усіх договірних сторін, їх рішучість захищати силою демократичний устрій західного типу та домінування закону. Головну частину Статуту складали статті військового характеру. Стаття 4 передбачала консультації у випадку загрози. Згідно з статтями 4 й 5, у разі агресії в Європі, у Північній Америці, в Алжирі, проти островів Атлантичного океану на північ від тропіку Рака, а також проти корабля або літака, що належить одній з договірних сторін, воєнна допомога не надаватиметься автоматично. Кожна сторона, здійснюючи своє законне право на оборону, вживатиме негайно, індивідуально чи колективно, таких заходів, які буде вважати необхідними, у тому числі й застосування збройної сили. Кожна сторона є вільною сама вирішувати, чи буде її допомога військовою. Найвище керівництво мало бути передано Раді міністрів закордонних справ країн, що його підписали. Найвищій орган керівництва -Рада НАТО.

Статут НАТО підписали представники Бельгії, Ісландії, Данії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Італії, Великобританії, Франції та США. Надалі кількість членів НАТО збільшилася. У 1952 р. до НАТО приєдналися Греція й Туреччина, у 1955 р. -ФРН, У 1982р.-Іспанія.  СРСР рішуче виступив проти створення НАТО. У той же час на протязі 1947 -1948 рр. він укладає серію договорів про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу 3 країнами Центральної та Східної Європи, що входили до радянської зони впливу.

Наступним кроком у посиленні співпраці в межах НАТО стало підписання членами альянсу 19липня 1951 р. конвенції  «Про   статус   збройних   сил   країн—учасниць НАТО». Згідно з її положеннями США одержували право Утримувати в Європі військові бази, збройні сили альянсу могли розташовуватися на території інших країн—членів НАТО, в обох випадках іноземні збройні сили фактично користувалися правом екстериторіальності. Але йшлося не лише про формальне об'єднання держав Західної Європи, а й про перетворення нових атлантичних зв'язків на справжню запоруку недоторкашюсті, тобто формування ефективного військового утворення. А досягти цього було неможливо без участі Західної Німеччини. Проте перспектива   ремілітаризації   ФРН   викликала   занепоєння не лише на Сході, але й на Заході континенту, продовженням курсу Заходу на реінтегрування ФРН у європейські структури стало приєднання 18 квітня 1951 р. до Договору про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі згідно з «планом Шумана». Водночас Франція запропонувала ідею створення «європейської армії», до складу якої мали входити й німецькі військові контингенти, Втілюючи в життя курс на відновлення військової моці Німеччини, західні держави вже В 1950 р дали згоду на створення збройних сил ФРН, зняли обмеження військового виробництва, амністували значну кількість воєнних злочинців з числа кадрових військових. Останнім кроком на шляху консолідації Західної Європи стало включення ФРН до Західного союзу та НАТО.

Цей крок викликав жорстку негативну реакцію СРСР. Радянський Союз розірвав союзницькі, угоди часів війни з Англією та Францією. У відповідь на відбудову військової машини Німеччини, що сприймалася Москвою як складова підготовки Заходу до наступу на СРСР, Радянський Союз удався до створення військового блоку, що мав об'єднати східноєвропейські країни народної демократії навколо СРСР та сформувати ефективні механізми єдиного управління збройними силами всього блоку. У травні 1955 р. у Варшаві СРСР, Польща* Болгарія, НДР, Румунія, Угорщина та Чехословаччина, підписали договір про створення Організації Варшавського договору (ОВД).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46269. Зависимость психического развития от содержания структуры деятельности ребенка. Понятие ведущей деятельности. (Эльконин, Леоньтев) 13.07 KB
  Зависимость психического развития от содержания структуры деятельности ребенка. Понятие ведущей деятельности. То что непосредственно определяет развитие психики ребенка это сама его жизнь развитие реальных процессов этой жизни иначе говоря развитие деятельности ребенка как внешней так и внутренней. Значит в изучении развития психики ребенка следует исходить из анализа развития его деятельности так как она складывается в данных конкретных условиях его жизни.
46270. Electricity Basics 13.06 KB
  Electricity is mde by converting some form of energy into flowing electrons t the power plnt. The type of power plnt depends on the source of energy used: therml power col oil gs nucle r underground stem solr power photovoltic kinetic power wter wind nd chemicl power fuel cell. This system enbles power plnts I nd end users to be connected together. Wtt W is unit mesure of electric power tht depends on mps nd volts.
46271. Языковая просодия, уровни изучения. Суперсегментные звуковые единства. Словесное ударение основные виды 13.05 KB
  Словесное ударение основные виды. Уровни изучения: словесное ударение и фразовая интонация Ударение в слове выделение фонетическими средствами одного слога в составе группы слогов. Виды ударений: экспираторное выдыхательное динамическое силовое ударение за счёт силы выдоха долготное тоновое ударение за счёт восходящего нисходящего комбинированного языкового тона на фоне нейтрального или др. prosodi припев ударение наслаиваются на цепочку сегментов слогов слов фраз предложений.
46272. Понятие субъекта в концепции Ж.Пиаже 13.02 KB
  Понятие субъекта в концепции Ж. Первоначально ребенок воспринимает мир как индивид который не знает себя в качестве субъекта не понимает своих собственных действий и поэтому приписывает реальности свои субъективные ощущения даже не подозревая об этом. По Пиаже ребенок на ранних стадиях развития воспринимает мир как солипсист он игнорирует себя в качестве субъекта и не понимает собственных действий. Конструкция представления об окружающем мире о реальности у ребенка в первые годы...
46273. Ж.Пиаже Как дети образуют математические понятия 13.01 KB
  Пиаже Как дети образуют математические понятия. Младшие дети думают что число изменилось. Но дети в возрасте около 7 лет уже понимают что перемещение не меняет число бусинок. Дети должны уловить принцип сохранения количества прежде чем они могут образовывать понятия числа.
46275. The category of mood 12.83 KB
  There re three moods in English the indictive mood the impertive mood nd the subjunctive mood.The indictive mood form shows tht wht is sid must be regrded s fct s something which hs occurred or is occurring t the moment of speking or will occur in the future. Therefore the indictive mood hs wide vriety of tense nd spect forms in the ctive nd pssive voice.
46276. Кризис семи лет 12.81 KB
  Основная симптоматика кризиса:Потеря непосредственности: между желанием и действием вклинивается переживание того какое значение это действие будет иметь для самого ребенка;Манерничание: ребенок чтото из себя стоит чтото скрывает уже душа закрыта;Симптом горькой конфеты: ребенку плохо но он старается этого не показывать;Трудности воспитания: ребенок начинает замыкаться и становится неуправляемым. Переживания приобретают смысл сердящийся ребенок понимает что он сердит благодаря этому у ребенка возникают такие новые отношения к...
46277. Эльконин Д.Б. «К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте» 12.75 KB
  Некоторые считали что в этом возрасте важно развитие сенсомоторноманипулятивной деятельности. Однако решили что речь используется ребенком в данный период возраста для налаживания сотрудничества с взрослыми в предметной деятельности. В игровой деятельности ребенок моделирует отношения между людьми. Большие трудности представляло выделение ведущей деятельности у подростков.