22737

Початок ’’холодної війни’’ США проти СРСР у 1946 – 1949 рр

Доклад

Международные отношения

Початок ’’холодної війни’’ США проти СРСР у 1946 – 1949 рр. Але наступного ж дня 3 лютого у США розпочалася пропагандистська кампанія з приводу радянського атомного шпіонажу до речі про інтерес спецслужб СРСР до Манхеттенського проекту американському керівництву стало відомо щонайменше за півроку до появи відповідної інформації у ЗМІ. Черчилль не висловив і побоювань щодо можливості воєнного нападу СРСР на країни Заходу. СРСР який переміг у війні та вперше розірвав буферний пояс що ізолював його від світу відчув за думкою...

Украинкский

2013-08-04

37 KB

3 чел.

3. Початок ’’холодної війни’’ США проти СРСР у 1946 – 1949 рр.

Напруження у відносинах між союзниками зростало поволі. Гострі пропагандистські випади з обох сторін траплялися й раніше, але справжня конфронтація розпочалася лише 1946 р. Перші кроки сторін у напрямі конфронтації скоріше становили вияв концепції отримання, диктувалися намаганням зберегти досягнутий у результаті другої світової війни статус-кво. На цьому етапі розвитку конфлікту двох систем сторони лише поволі закріплювалися на територіях, що перебували в зоні їхнього військового контролю, прагнучи створити міжнародні умови для ефективного захисту національних інтересів.

Точками відліку «холодної війни» традиційно вважаються три історичні події: промова Й. Сталіна на зборах виборців (1946), фултонська промова В. Черчілля (1946) та проголошення «доктрини Трумена».

У своїй промові перед виборцями 9 лютого 1946 р. Сталін закликав радянський народ до нових жертв заради зміцнення обороноздатності держави. Водночас жодного слова не було сказано про можливості співпраці із Заходом. Слід зауважити, що в передвиборному зверненні ЦК ВКП(б) від 2 лютого 1946 р. співпраця з союзниками визначалась як головна складова повоєнного світового устрою. Але наступного ж дня — 3 лютого — у США розпочалася пропагандистська кампанія з приводу радянського «атомного шпіонажу» (до речі, про інтерес спецслужб СРСР до «Манхеттенського проекту» американському керівництву стало відомо щонайменше за півроку до появи відповідної інформації у ЗМІ). Якщо зіставити ці факти, певну жорсткість виступу Сталіна можна пояснити саме реакцією на американський демарш.

Захід відповів гострими випадами на адресу Радянського Союзу. Суспільну думку вже почали готувати до майбутньої зміни курсу щодо союзників. Фултонська промова Черчілля (5 березня 1946) стала однією з найпомітніших подій У цьому контексті. Черчилль у цій промові першим серед західних політиків ужив термін «залізна завіса», запроваджений ще Геббельсом, і таким чином констатував поділ Європи на зони, що контролювалися протилежними сторонами. Але занепокоєння в нього викликала насамперед можливість поширення радянського впливу за «залізну завісу», порушення вже існуючого балансу. Найбільшу небезпеку Черчилль убачав у комуністичних партіях Великобританії та Сполучених Штатів, хоча, за його власним висловом, комунізм у цих країнах «перебував ще в дитячому віці». Черчилль не висловив і побоювань щодо можливості воєнного нападу СРСР на країни Заходу. Він боявся не нової війни, а результатів тої, що вже завершилася. СРСР, який переміг у війні та вперше розірвав «буферний пояс», що ізолював його від світу, відчув, за думкою Черчилля, апетит до «нелімітованої експансії свого впливу та ідеології». Висновок промови був очевидний: необхідно консолідувати країни Заходу та підсилити їх у військовому відношенні, щоб запобігти подальшому посиленню СРСР. Жодним чином не йшлося в промові про контрнаступ та «відкинення комунізму», які стали ідеологічною основою «холодної війни». Фултонська промова скоріше була декларацією «холодного миру», стримування СРСР, але аж ніяк не проголошенням «холодної війни».

Узгоджувалися з подібною позицією і дії США, які приділяли значно більшу увагу не тискові на СРСР та східноєвропейські країни народної демократії, де саме в цей час усувалися з урядів представники центристських партій, а ситуації в країнах Західної Європи. США застосували весь свій вплив на союзників, щоб навесні 1947 р. відправити у відставку міністрів-комуністів з урядів західноєвропейських країн. Наступним кроком США в посиленні протистояння стало ідеологічне обгрунтування нових напрямів зовнішньої політики. Це завдання мала виконати «доктрина Трумена», висунута адміністрацією США на початку 1947 р. Доктрина проголошувала необхідність переходу від «стримування» до «відкидання» комунізму. І хоча «доктрина Трумена» гарантувала саме збереження статус-кво, вона заклала підґрунтя для наступних контрзаходів.

До часу висунення «доктрини Трумена» суперечка в керівництві США між «ідеалістами», що стояли за продовження партнерства з СРСР (це насамперед Е. Рузвельт, син Ф. Рузвельта, та міністр торгівлі Г. Воллес), і «реалістами», які відкидали можливість такого партнерства та вважали першочерговим завданням запобігання поширенню радянського впливу у свій (морський міністр Д. Форрестал, Д. Ачесон, Д. Кеннан, Ч. Болен), потроху вирішувалась на користь останніх. Нарешті на початку 1947 р. президент Трумен остаточно прийняв позицію «реалістів». 12 березня 1947 р. він виступив у конгресі з промовою, у якій виклав власне бачення концепції «стримування». Задля відвернення загрози просування комунізму на Захід Трумен закликав удатися не до збройної сили, а до масованої фінансової допомоги країнам, де існувала небезпека посилення лівих. Він запропонував надати Туреччині та Греції фінансову допомогу, спрямовану передусім на перебудову збройних сил.

«Холодна війна» ще не стала справжньою війною, але чітко визначилося глобальне протистояння двох наддержав. Це протистояння призвело до консолідації союзників СРСР і США в межах двох таборів, що протистояли один одному. Внутрішня логіка цього протистояння, що вже переростало в «холодну війну», вимагала від сторін залучення до конфліктів і втручання в розвиток подій у будь-якій частині світу. Зусилля США та СРСР спрямовувались передусім на домінування у військовій сфері. З самого початку протистояння розгорнувся процес мілітаризації обох наддержав. Це виявлялося в уповільненні темпів демобілізації у збройних силах СРСР, зберіганні обсягів військових видатків на рівні воєнного періоду тощо. Аналогічні вимога висувалися до союзників по коаліціях.

США не забували й про захист своїх економічних позицій, насамперед у Європі Але щоб набути міцних союзників у Європі проти СРСР та забезпечити експансію американської промисловості в регіон, необхідно було відбудувати зруйновані та виснажені війною економіки європейських країн. Цій меті відповідала програма широкомасштабної економічної допомоги, відома під назвою «план Маршалла». Проте реалізація цього плану спричинила різке посилення конфронтації. Позитивна ідея допомоги країнам Європи в повоєнній відбудові їхніх економік пов'язувалася з установленням доволі жорсткого контролю США за діяльністю країн, що приймали план. Ці умови, що викликали непорозуміння навіть із західноєвропейськими союзниками США, були неприйнятними для СРСР. Наприклад, така умова, як узгодження експортних планів країн—учасниць плану, закрила б можливості поставок до СРСР збагаченого урану з Німеччини та Чехословаччини, що означало б підрив ядерної програми Радянського Союзу і збереження ядерної монополії США Саме тому СРСР відмовився від підтримання розрядки, що тривала з осені 1946 р., і прийняв тезу «про розкол Європи на два табори».

Ще більш загострилося протистояння із запровадженням різноманітних економічних обмежень для СРСР та східноєвропейських країн. Утворення КОКОМ, покликаного стати на заваді наданню країнам східного блоку новітніх технологій, стимулювало протистояння в економічній сфері та ізоляцію між ринками Заходу та Сходу.

Не дивно, що реакція СРСР на подібні кроки була негативною і він удався до заходів у відповідь. У вересні 1947 р. у Польщі пройшла нарада комуністичних партій, яка започаткувала створення Комінформу. І хоча практична користь цього органу, що мав координувати комуністичний рух у світі, була невеликою, він все ж дав змогу СРСР посилити контроль переважно за європейськими компартіями, і побоювання Заходу, який убачав у всіх діях лівих сил вплив або навіть керівництво Москви, дістали нарешті матеріальне підтвердження.

Радикальні зміни в повоєнному політичному устрої східноєвропейських держав вимагали рішучих дій також в економічній сфері. Перехід цих держав до орбіти Радянського Союзу привів до формування нових економічних відносин, що порушило, між іншим, довоєнні зовнішньоекономічні зв'язки. Конфронтаційний характер відносин по лінії Захід—Схід унеможливлював відбудову зв'язків із західноєвропейськими країнами, тож нагальною потребою став пошук нових зовнішньоекономічних партнерів. Перші роки повоєнної відбудови багато в чому пов'язали країни Східної Європи з СРСР. Тому постало питання про створення організації економічного співробітництва цих країн. У січні 1949р. у Москві на нараді представників Болгарії, Польщі, Румунії, СРСР, Угорщини та Чехословаччини було створено Раду економічної взаємодопомоги (РЕВ). Того ж року членом Ради стала Албанія, а наступного — НДР. СРСР установив тісні економічні зв'язки з країнами Східної Європи, що давало йому змогу більш ефективно впливати на їх розвиток. Водночас було завершено процес перебудови державного апарату в цих країнах, ключові керівні посади вже обіймали комуністи та їхні союзники, а самі комуністичні партії поступово втрачали свою незалежність від Москви. Таким .чином, інтенсифікувався процес сателізації східноєвропейських країн, посилився контроль СРСР за політичними та іншими процесами їхнього суспільного життя.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37586. УПРАВЛЕНИЕ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТЬЮ В УСЛОВИЯХ ПЕРЕХОДНОЙ ЭКОНОМИКИ 795.5 KB
  Проблемы управления федеральной собственностью [1. Федеральная собственность как объект управления [1. Анализ проблем управления федеральной собственностью в условиях переходной экономики [1. Анализ зарубежного опыта управления государственной собственностью [1.
37587. ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТЕКСТИЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ НА ОСНОВЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПЛАНИРОВАНИЯ УСЛОВИЙ РЕАЛИЗАЦИИ ТЕКСТИЛЬНОЙ ПРОДУКЦИИ 974 KB
  КУЛИКОВ МАКСИМ ВАСИЛЬЕВИЧ ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТЕКСТИЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ НА ОСНОВЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПЛАНИРОВАНИЯ УСЛОВИЙ РЕАЛИЗАЦИИ ТЕКСТИЛЬНОЙ ПРОДУКЦИИ Специальность 08. Управление процессом ПЛАНИРОВАНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОДУКЦИИ на промышленном предприятии.1 Основные аспекты проблемы управления процессом реализации продукции.2 Анализ научных работ посвященных проблеме математического моделирования процесса расчетов по реализации продукции.
37588. ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ПРОМЫШЛЕННОГО ХОЛДИНГА 1.25 MB
  Основные экономические показатели деятельности холдинга [2. Методика подготовки управленческой информации экономическими подразделениями холдинга [2. Инструментарий управления экономическими подразделениями холдинга [3.
37589. Разработка концепции предмета преступления с учетом реалий современной общественной жизни и обновленного уголовного законодательства 1.34 MB
  Эволюция взглядов на предмет преступления в российской науке уголовного права 16 1 Развитие учения о предмете преступления в дореволюционный период 16 2 Концепции предмета преступления в науке советского уголовного права 20 3 Современное состояние учения о предмете преступления 31 Глава 2. Понятие предмета преступления и его место в составе преступления 38 1 Понятия предмет и объект в действующем уголовном законодательстве судебной практике философии и правоведении 38 2 Понятие предмета преступления 47 3 Место предмета преступления...
37590. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА УПРАВЛЕНИЯ СОБСТВЕННОСТЬЮ ПРОМЫШЛЕННЫХ КОРПОРАЦИЙ 1.18 MB
  корпорации и Корпоративное управление в россии [2. Российские корпорации в современной экономике [2.7] Общие требования к финансовой отчетности корпорации [2.8] Консолидированная отчетность корпорации [2.
37591. ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 345.5 KB
  ИСТОРикОПРАВОвыЕ АСПекты СОЗДАНИЯ ЗАКОНОДАТеЛЬСТВА ОБ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ [3] 2. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ современных АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ в россии [4] 3. Федеральный закон Об акционерных обществах от 26 декабря 1995 г.
37592. Оценка вариантов территориального размещения строительных объектов с учетом инвестиционной привлекательности регионов РФ 1.78 MB
  Обзор методов и моделей оценки инвестиционной привлекательности региона . Методические принципы оценки инвестиционной привлекательности региона при размещении на его территории строительного объекта 2. Обоснование метода оценки размещения проекта в конкретных региональных условиях . Методы и информационнотехнические средства оценки вариантов размещения строительного объекта 3.
37593. МАРКЕТИНГОВОЕ УПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЕМ ПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА РЕГИОНА 1.08 MB
  Методические рекомендации по поиску целевогосегмента рынка 206 ГЛАВА 4. Стержневой задачей как и в прежние годы остается насыщение регионального рынка товарами разработка механизмов регулирования кооперативного арендаторского фермерского движения поиск источников субсидирования предприятий местной промышленности поддержание жизненного уровня малообеспеченного населения и т. Методологической и практической основой для эффективной деятельности предприятий на региональных и межрегиональных рынках на микроуровне является региональный...
37594. ИПОТЕЧНОЕ КРЕДИТОВАНИЕ В РОССИИ И ПРОБЛЕМЫ ПОВЫШЕНИЯ ЕГО ЭФФЕКТИВНОСТИ 767 KB
  ЭкономиЧЕСКИЕ И правовЫЕ основЫ Ипотечного кредитования [2.3] Отечественные схемы ипотечного кредитования [2.1] Отечественные тенденции ипотечного кредитования [2.2] Регионы как участники ипотечного кредитования [2.