22758

Діяльність УРСР в ООН 1945 - 1990 рр

Шпаргалка

История и СИД

Економічне співробітництво України та Росії: стан проблеми та механізми їх вирішення. Європейська політика України: концептуальні засади та практика. Виступивши проти зосередженості ЮНЕСКО тільки на фінансуванні та інших формах розв'язання проблеми встановлення причин ракових захворювань делегат від України Тульчинська порушила питання про негайне впровадження у життя вже одержаних результатів її пропозиція була схвалена більшістю делегацій 21 проти 18 при 7 що утрималися. Економічне співробітництво України та Росії: стан проблеми та...

Украинкский

2013-08-04

38 KB

5 чел.

    № 14  ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1. Діяльність УРСР в ООН 1945 - 1990 рр.

2. Економічне співробітництво України та Росії: стан, проблеми та механізми їх вирішення.

3. Європейська політика України: концептуальні засади та практика.

  1.  Діяльність УРСР в ООН 1945 - 1990 рр.

Протягом сорока шести років УРСР була членом Об’єднаних Націй. Українська делегація брала активну участь у формулюванні Статуту, процедурних правил та інших ключових документів ООН. 1945 УРСР стала членом Міжнародного суду, 1946 – Всесвітньої організації охорони здоровця, 1947 – Всесвітнього поштового союзу, 1948 – Всесвітньої метеорологічної організації, 1954 – Міжнародної організації праці і ЮНЕСКО, 1956 – Європейської економічної комісії, 1957 – членом МАГАТЕ.

Україна завжди займала в ООН активну позицію й зробила вагомий вклад до всіх сфер її діяльності, особливо, у справу встановлення міжнародного миру й безпеки, врегулювання конфліктів, підтримання режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєнням, економічного й соціального розвитку, деколонізаційних процесів, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм і принципів міжнародного права, а також сприяння ліквідації апартеїду та врегулювання „палестинського питання”.

Повноваження підписати Статут ЮНЕСКО Радою Міністрів УРСР були передані послові СРСР у Великобританії Я.Малику. Отже, 2 квітня 1954 р. Українська РСР стала повноправним членом ще однієї міжнародної організації.

На цьому, однак, технічні проблеми з вступом до ЮНЕСКО завершені не були. Причиною цього стало те, що провідні західні держави розглядали Українську РСР саме як своєрідного сателіта СРСР і з певного часу все звіряли з Москвою..

За всіх нюансів, слід сказати, що саме в ЮНЕСКО українські представники працювали з більшою відкритістю й активністю. Цьому сприяла відносна деполітизованість у діяльності згаданої міжнародної організації

Специфічну й активну позицію обирали українські представники в ЮНЕСКО під час обговорення проблеми боротьби з раковими захворюваннями. Виступивши проти зосередженості ЮНЕСКО тільки на фінансуванні та інших формах розв'язання проблеми встановлення причин ракових захворювань, делегат від України Тульчинська порушила питання про негайне впровадження у життя вже одержаних результатів, її пропозиція була схвалена більшістю делегацій (21 проти 18 при 7, що утрималися).

2. Економічне співробітництво України та Росії: стан, проблеми та механізми їх вирішення.

Російська Федерація є одним з основних торгівельних партнерів України. Частка РФ в зовнішньоторговельному обігу України за останні роки становила близько третини.

В області економіки між сусідами спостерігаються позитивні зміни. Якщо в 2003 році товарообіг між країнами складав 12, 047 млрд. доларів, то вже в 2004 він склав 15 млрд . Проте це не дає повної картини взаємодії. Тут необхідно звернути увагу на дію і вплив російських компаній на українському ринку. Наявність сформованої інфраструктури їх доставки з Російської Федерації (нафто- і газопроводи, залізничні колії), великі ресурсні запаси об'єктивно роблять на сьогодні російський паливний комплекс головним партнером української економіки.Так, більше 30% всього російського експорту природного газу і близько 10% експорту нафти споживає Україна (понад 60% українського імпорту складають російські енергоносії). Через територію України, по її магістральних трубопроводах, здійснюється експорт більшої частини тих об'ємів нафти і газу, які Росія продає країнам Європи. в Україні можна побачити відгомони панування російських компаній у області енергоресурсів, де планомірно підвищуються ціни на паливо і газ по велінню Кремля.

З метою надання розвитку взаємовигідних економічних, науково-технічних та культурних зв’язків між двома країнами комплексного характеру, забезпечення державного сприяння співробітництву в цій сфері, у 1998 р. були підписані Договір про економічне співробітництво на 1998-2007 рр., а також Програма економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 1998-2007 рр., одним із завдань якої є збільшення до 2008 р. обсягів товарообігу не менш ніж у 2,5 рази.

У контексті розширення українсько-російського співробітництва в економічній сфері важливе значення належить розвитку прикордонного та міжрегіонального співробітництва. Між адміністративно-територіальними утвореннями двох держав підписано більш ніж 280 угод, договорів, протоколів про співробітництво в економічній, торговельній та культурно-гуманітарній галузях.

Велику увагу приділяється співробітництву в галузі фундаментальної науки та високих технологій. Збережено добру наукову базу, вже накопичений достатній досвід реалізації великих проектів, таких як “Морський старт”, конверсійна програма “Дніпро”, створення сучасних та конкурентоспроможних пасажирських літаків АН-140, ТУ-334, АН-148, військово-транспортного літака АН-70. Хотілося б також відзначити ефективну взаємодію академій наук в галузі фундаментальних та прикладних досліджень, космічних агентств із створення нових зразків космічної техніки, проведення досліджень космосу та надання послуг з запуску космічних апаратів, співробітництво в атомній енергетиці та авіаційній промисловості.

Отже проблемними питаннями є:

А). Відсутність режиму вільної торгівлі

Б) Стягування Російською стороною експортного ПДВ у торгівлі з Україною, що  Росія не застосовує в торгівлі з іншими країнами

В) Дія постанов Уряду РФ щодо введення експортного мита на ряд російських товарів (яуі в Україні віднесені  до категорії критичного імпорту), а також застосування жорстких заходів щодо захисту внутрішнього ринку від української продукції (спеціальні  й антидемпінгові міри у відношенні цілого переліку метало та сільгосп продукції)

3. Європейська політика України: концептуальні засади та практика.

З розвитком інтеграційних процесів в Європі особливої актуальності набуло питання залучення України до співробітництва з європейськими та євроатлантичними структурами. Набуття членства в НБСЄ та Раді Європи, цілеспрямована робота з інституціоналізації відносин з ЄС та НАТО на рівень партнерства – все це стало свідченням еволюціонування зовнішньої політики України та формування комплексного бачення зовнішньополітичних пріоритетів у їхньому сьогоднішньому вигляді.

Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов‘язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть поза рамки співробітництва  до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. Європейський Союз та Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти утвердженню стабільності, безпеки і добробуту. Такий підхід заснований на спільних цінностях, спільній власності та диференціації. Це сприятиме подальшому зміцненню нашого стратегічного партнерства. 

Укладення Хартії про особливе партнерство з НАТО (1997) та набуття чинності Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС (1998) стало солідним підґрунтям для розвитку відносин України з цими структурами. Ухвалення Стратегії інтеграції України до ЄС (1998) та Стратегії України щодо НАТО (2002) створило необхідні механізми для здійснення усього комплексу внутрішньо- та зовнішньополітичних заходів, який наближатиме Україну до інтеграції в ЄС та НАТО.

Після етапу становлення двосторонніх відносин розпочався період наповнення їх конкретним змістом, отримання реальних результатів від співробітництва у різних сферах. Закладено підвалини стратегічного партнерства з США, Росією, Польщею, сформовано основи добросусідських відносин з сусідніми державами, створено передумови для розвитку взаємовигідного співробітництва з найважливішими зовнішньополітичними партнерами в Європі та на інших континентах


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75122. Коммерческие и некоммерческие организации. Организационно-правовые формы 27.82 KB
  Хозяйственные общества и товарищества капитал разделён на доли принадлежащие его участникам. При этом участников хозяйственного общества или товарищества как правило несколько. Таким образом это лицо участвует в гражданском обороте этим выделенным закрепленным за ним имуществом; В этой организации уже имеется уставный капитал разделенный на доли между участниками по общему правилу участников несколько; Участники не отвечают по обязательствам общества поэтому оно и называется обществом с ограниченной ответственностью. Участники...
75123. Система факторов внешней среды организации 17.86 KB
  Политика Выборы всех уровней Изменение законодательства Вступление государства в различные надгосударственные структуры Государственное регулирование в отрасли Государственное регулирование конкуренции Социальная сфера Изменения в базовых ценностях Изменения в стиле и уровне жизни Отношение к труду и отдыху Демографические изменения Религиозные факторы...
75124. Внутренняя среда организации. Методы и модели анализа 32.44 KB
  Strength Neutrl Wekness это анализ сильных нейтральных и слабых сторон организации. Как показала практика в ситуации стратегического анализа внутренней среды организации в качестве нейтральной позиции лучше всего фиксировать среднерыночное состояние для данной конкретной ситуации. К распространению также относят систему организации продаж напрямую потребителям через дилеров дистрибьюторов и т.
75125. Актуальность темы лидерства. Качества лидера. Феномен лидера 45.5 KB
  Лидер (от leader) — ведущий, первый, идущий впереди) — лицо в какой-либо группе (организации), пользующееся большим, признанным авторитетом, обладающее влиянием. Член группы, за которым она признает право принимать ответственные решения в значимых для неё ситуациях
75126. Типы лидерства: эмоциональное, ситуационное, контекстное и др. Типы лидеров 17.54 KB
  Типы лидерства: эмоциональное ситуационное контекстное и др. Типы лидеров. Богатство сторон аспектов лидерства определяет многообразие его типологии. Наиболее простой и широко распространенной классификацией лидерства в организации является выделение следующих типов иногда их называют ролями лидера: Деловое лидерство Оно характерно для групп возникающих на основе производственных целей.