22760

Участь делегації УРСР в конференції в Сан-Франциско

Шпаргалка

История и СИД

На території РФ функціонують Посольство України м. На території України здійснюють діяльність Посольство Російської Федерації м. розстрілу Білого дому та зміцнення позицій реформаторів у Кремлі курс щодо України став жорсткішим що виявилось у намаганнях на дострокових виборах 1994 р. У першу чергу це стосується умов тимчасового перебування та функціонування Чорноморського Флоту РФ на території України договірноправового оформлення українськоросійського державного кордону тощо.

Украинкский

2013-08-04

43 KB

0 чел.

   № 16  ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1. Участь делегації УРСР в конференції в Сан-Франциско.

2.Етапи українсько-російських відносин.

3. Відносини у трикутнику США-Україна-Росія.

1. Участь УРСР в установчій конференції ООН у Сан Франциско.

 В Сан-Франціско в США 25 квітня 1945 р. відкрилась установча конференція, що мала створити міжнародну організацію безпеки.

Напружена робота йшла над основоположними документами майбутньої організації — Статутом, Реґламентом тощо. Уточнювалася структура організації, головні органи, розміри внесків, принципи обрання непостійних членів Ради Безпеки. Д.Мануїльський був обраний головою комітету, що готував проект преамбули Статуту, тобто найважливішого розділу, що визначає цілі та принципи організації. Його кваліфіковане керівництво комітетом одержало схвальну оцінку.

Перший "пробний вихід" або "оглядини" делегації УРСР виявились успішними, українські дипломати демонстрували необхідну діловитість і конструктивність, комунікабельність і такт. Д.Мануїльський, окрім виконання функцій безпосередньо на форумі, мав зустрічі з американською громадськістю, провів прес-конференцію, роз'яснюючи внутрішній і зовнішній курс УРСР. Підвищенню престижу та значущості роботи делегації сприяла також активність її членів — українських вчених П.Погребняка та В.Бондарчука. Після завершення конференції вони на зворотному шляху відвідали Канаду, де мали зустрічі з громадськістю.

Конференція в Сан-Франціско, в якій узяли участь 50 держав, схваливши всі документи й назву об'єднання — "Організація Об'єднаних Націй", завершилась 26 червня 1945 р. підписанням Статуту ООН.

Звичайно, не слід перебільшувати внесок УРСР в успішну роботу конференції. Основні проекти документів були підготовлені й узгоджені великими державами на попередніх зустрічах. І найголовніше — делеґація УРСР виступала фактично як "гілка" делегації СРСР, одержуючи від неї вказівки й настанови.

У зв'язку з появою УРСР на високому міжнародному форумі на її адресу посипалося чимало гострих критичних зауважень, переважно з кіл української діаспори в США та Канаді. Найбільше нарікань викликав склад делегації як "слухняних виконавців волі Москви". Провід ОУН у травні 1945 р. прийняв спеціальну декларацію, в якій зазначав: "Україна є на міжнародному терені незалежно від того, які безпосередні причини діяли при запрошуванні її до Сан-Франціско... Одначе ми якнайрішучіше виступаємо проти того, щоб український народ був заступлений на міжнародній конференції делегацією, складеною зі сталінсько-більшовицьких аґентів.

Участь УРСР у створенні ООН мала велике морально-політичне значення й далекосяжні результати. По-перше, причетність до створення найавторитетнішої універсальної міжнародної організації підвищувала авторитет УРСР і, неминуче, всього українства. Це був своєрідний прорив української дипломатії у нову якість. По-друге, Україну починали знати в світі, враховувати український чинник у міжнародній політиці. По-третє, українська дипломатія здобувала досвід діяльності в міжнародній організації, методів ведення переговорів, лобіювання інтересів держави тощо. По-четвете, в практичній діяльності УРСР в ООН виростала й загартовувалася плеяда українських дипломатів, кваліфікованих професіоналів, частина з яких згодом стала на службу незалежній Україні. Хоча ніде правди діти — значний прошарок випестованої в умовах СРСР української дипломатичної еліти не вийшов з полону яничарства, запопадливого служіння інтересам радянської імперії й поборювання самостійництва. І, нарешті, по-п'яте, завдяки членству в ООН у душах і серцях українців завжди жевріла надія зміни квазісуверенітету УРСР на справжній суверенітет.

2.Етапи українсько-російських відносин.

Дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією були встановлені 14 лютого 1992 р. На території РФ функціонують Посольство України (м. Москва) та генеральні консульства у Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону і Тюмені. На території України здійснюють діяльність Посольство Російської Федерації (м. Київ) та генеральні консульства в Одесі, Сімферополі, Харкові та Львові.

1991-1993 – час високої напруги у двосторонніх відносинах, пов’язаної з кримським питанням, гострою пролемою Чорноморського флоту;

1994-1998 – етап складного узгодження національних інтересів, зміцнення особливого стратегічного партнерства, яке було закріплено Договором 31.05.1997., цей час також характеризувався напруженим внутрішньополітичними баталіями з приводу ратифікацій цього фундаментального історичного документа.

1999-2000 перехідний період, повязаний зі зміною вліди в Кремлі, спрямованістю двосторонніх відносин на прагматичне наповнення особливого стратегічного партнерства конкретним зммістом.

ДИПЛОМАТИЧНІ відносини між Україною та РФ встановлено 14 лютого 1992 року. Центром напруженості стало питання статусу Чорноморського флоту та Криму. Після складних переговорів 17 червня 1993 р. Єльцин та Кравчук підписали у Москві Угоду про невідкладні заходи щодо формування Військово-морського флоту Росії та Військово-Морських сил Ураїни на базі Чорноморського флоту. При цьому базування флоту на перехідний період залишалося спільним і визначалось окремою угодою. 9 липня 1993 р. Верховна Рада Російської Федерації ухвалила  постанову  - Севастополь оголошувався російським і головною базою єдиного Чорноморського флоту, що означало висування територіальних претензій. Внаслідок протистояння між виконавчою владою та законодавчою гілками влади в РФ, після жовтневого 1993 р. розстрілу «Білого дому» та зміцнення позицій реформаторів у Кремлі курс щодо України став жорсткішим, що  виявилось у намаганнях на дострокових виборах 1994 р. привести до влади в Києві проросійськи налаштованого політика. Однак з грудня 1994 р. всі владні зусилля РФ були кинуті на розв’язання  чеченської проблеми. Перша чеченська війна (грудень 1994-серпень 1996) частково змінила акценти в укр.-рос відносинах.

В першій половині 1996 р. настав критичний момент: прихід до влади в Росії й Україні політичної контр еліти міг повернути колесо історії до «єдиної і неподільної Росії».  Зовнішньополітичне відомство Росії очолив Є. Примаков, який запропонував доктрину «багатополюсного світу» Оновлена Росія повинна була стати одним із полюсів сили в новому міжнародному устрої. Стратегічне партнерство з Києвом мало посилити європейські позиції Москви.

Підписання 31 травня 1997 р. Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією стало одним з найважливіших етапів розвитку двосторонніх відносин. Так, базовим Договором був зафіксований прогрес, досягнутий двома країнами у розвитку двосторонніх відносин, а також підтверджені зобов’язання щодо розвитку відносин у дусі добросусідства, взаємної поваги, на основі норм міжнародного права, а також принципів ООН та Гельсінського процесу. Договором, а також укладеними в розвиток його положень двосторонніми угодами була створена політико-правова база для вирішення проблемних питань у відносинах між Україною і Російською Федерацією. У першу чергу, це стосується умов тимчасового перебування та функціонування Чорноморського Флоту РФ на території України, договірно-правового оформлення українсько-російського державного кордону тощо. Україна розвиває стратегічне партнерство з Російською Федерацією на міжнародній арені, виходячи з тієї ролі, яку відіграють і можуть відігравати обидві країни у формуванні неподільного загальноєвропейського простору співробітництва та безпеки.

Пріоритетне значення має розвиток торгівельно-економічної сфери. У цьому напрямі між нашими країнами 27 лютого 1998 року укладено Договір між У. та РФ про економічне співробітництво на 1998-2007 роки, який набув чинності 15 липня 1999 року.

25 гудня 2003 р. Договір про співробітництво в Азовському морі і Керченській протоці, підтверджується : Води Азовського моря є спільними для користування РФ і України. Ст. 2: Параметри входження торгівельних та військових судів в акваторію А. М. Свобода судно плавання (десатні кораблі), але військові кораблі третіх країн за взаємною згодою.

Критичний момент вибори президента 2004 в Україні.19.03.2005 візит Путіна до Києва. Президент України Віктор Ющенко і його російський колега Володимир Путін намітили план реалізації пріоритетних завдань українсько-російських відносин на 2005 рік.

Програма економічного співробітництва 2005-2008

Програма міжурядової комісії «Путін-Ющенко»

АЛЕ!!! Вереснь 2005 перегляд цін на газ – перехід на світові ціни (хоча існувала угода  до 2009 р.)

Розвиток українсько-російських відносин на міжнародній арені ґрунтується на близькості підходів двох держав до принципів побудови міжнародної безпеки та співробітництва, а також спільних багатосторонніх зобов’язаннях.

Важливе значення має співробітництво двох країн в рамках ОЧЕС, СНД, інших регіональних організацій.

3. Відносини у трикутнику США-Україна-Росія.

Загальновизнано, що відносини України з РФ і США – державами, від яких багато у чому залежить її доля, мають подекуди об'єктивно суперечливий характер. Сутність цієї суперечливості полягає в тому, що Росія і США ще й досі схильні будувати відносини з Україною за принципом «зверху-вниз», використовуючи українські політичні конструкції з метою підкріплення власних кроків щодо партнера [10]. Водночас обидві держави мають зацікавленість в Україні, а Україна – у них. Тому вище керівництво України цілком обгрунтовано вимагає здійснення такої політики, згідно з якою відносини з Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки мають розвиватися як стратегічні на рівноправній, партнерській основі [9].

Положення України між двома цими полюсами сили призводить до загрози сталості такого стану, ускладнення умов її політичної «гри» та підвищення ступеня непередбачуваності наслідків чужих політичних рішень. Нагальною виглядає потреба змінити позицію України у цьому питанні, посилити її статус як рівноправного партнера та зменшити дію можливих негативних чинників внаслідок ще наявного протистояння США і РФ.

На нашу думку, досягнення цієї мети можливе завдяки доповненню окремих стратегічних ліній України щодо кожної з зазначених вище держав комплексною «двоєдиною» стратегією країни стосовно Російської Федерації і Сполучених Штатів. У трикутнику відносин Україна – Росія – США є питання антагоністичні (стосовно яких США і Росія мають діаметрально протилежні позиції), а є питання, що мають потенціал взаємної користі. Саме на останньому доцільно було б побудувати комплексну «двоєдину» політику України, розглядаючи її, певною мірою, як продукт еволюції українсько-російського та українсько-американського векторів зовнішньої політики.

Саме на переплетінні європейських інтересів цих двох партнерів можна зробити спробу пошуку спільних трьохсторонніх інтересів. У реалізації такої стратегії, поряд з наявними механізмами у вигляді двосторонніх консультацій на найвищому рівні, доречною виглядає ідея створення аналогічного механізму для вирішення проблем, що цікавлять усі три сторони. Фундаментом подібних тристоронніх відносин могло б бути узгодження стратегії безпеки у Центрально-Східноєвропейському регіоні.


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39111. Устойчивое лесопользование 27.73 KB
  Сегодня обстановка быстро меняется и все действующие лица устойчивого лесопользования: компании по переработке древесины государственные учреждения природоохранные и общественные организации – все они принимают участие в поиске возможностей по ускорению реформ увеличению инвестиций в лесное дело и развитие общественных институтов благоприятствующих инвестициям и реформам. Если раньше леса ценились прежде всего как источник древесины теперь в них хотят видеть место обитания животных птиц растений источник биоразнообразия; ценятся...
39112. Природные кризисы в истории развития жизни на Земле 278.5 KB
  Важнейшие катастрофы26 Заключение39 Список используемой литературы43 Приложения. При рассмотрении вопроса природных и искусственных катастроф на Земле именно в этом контексте хотелось бы определиться со значимостью изучения этого вопроса для будущего человечества ибо именно катастрофы приводят к самым большим бедствиям и разрушениям имеют огромное влияние на дальнейшее развитие всего живого как и в конкретном регионе так и на всей планете. Часто это...
39113. Ноосферная концепция В.И. Вернадского 52.5 KB
  Осознавая огромную роль и значение человека в жизни и преобразовании планеты русский ученый употреблял понятие ноосфера в разных смыслах: 1.[2] Таким образом понятие ноосфера предстаёт в двух аспектах: 1. Ноосфера в стадии становления развивающаяся стихийно с момента появления человека; 2. Ноосфера развитая сознательно формируемая совместными усилиями людей в интересах всестороннего развития всего человечества и каждого отдельного человека.
39114. Устойчивое развитие и эколого – правовой режим охраны природных ресурсов и объектов 71.5 KB
  Человек всегда использовал окружающую среду в основном как источник ресурсов, однако в течение очень длительного времени его деятельность не оказывала заметного влияния на биосферу. Лишь в конце дошлого столетия изменения биосферы под влиянием хозяйственной деятельности обратили на себя внимание ученых. В первой половине нынешнего века эти изменения нарастали и в настоящее время лавиной обрушились на человеческую цивилизацию
39115. ИССЛЕДОВАНИЕ КОРОННОГО РАЗРЯДА 305.5 KB
  Если к двум электродам между которыми находится газовый промежуток приложить электрическое поле то при определенной разности потенциалов между электродами которую назовем критической и обозначим через U0 возникает коронный разряд. При прочих равных условиях вероятность появления свечения вокруг электрода а следовательно короны тем больше чем меньше радиус кривизны электродов. Свечение возникающее при коронном разряде около электрода связано с элементарными процессами происходящими на границе электрод воздух или в объеме...
39116. ИССЛЕДОВАНИЕ КОРОННОГО РАЗРЯДА. Отрицательный коронный разряд 85 KB
  Кроме того критические потенциалы коронного разряда и искрового пробоя Uп неодинаковы. Возникновение коронного разряда объясняется появлением вблизи коронирующего электрода резкой неоднородности электрического поля значительно превосходящей напряженность электрического поля на других участках воздушного промежутка между электродами. Для возникновения коронного разряда напряженность поля у электрода должна превосходить электрическую прочность воздуха.
39117. ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ И ТЕОРИИ, ОКАЗАВШИЕ ЗНАЧИТЕЛЬНОЕ ВЛИЯНИЕ НА РАЗВИТИЕ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПСИХОЛОГИИ 102.5 KB
  Основным фактором детерминирующим развитие и функционирование живых организмов а также отдельных физиологических систем в составе организма выступает не прошлое событие а подготовка к еще не наступившим событиям которая обеспечивается прогнозированием результатов предстоящих действий на основе опережающего отражения и механизмами целеполагания. Любой поведенческий акт живого организма обеспечивается рядом системных механизмов и процессов которые организуются в функциональную систему: механизм афферентного синтеза...
39118. АЛЬТЕРНАТИВНЫЕ ОБЩЕПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ И ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОБЪЯСНЕНИЮ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ 63.5 KB
  Строгий естественнонаучный подход к анализу и объяснению психических явлений в психологии поведения. В качестве одного из основателей объективной психологии поведения называют российского физиолога И. Вместе с тем это направление имеет множество научных достижений которые составляют золотой фонд мировой психологии: исследована эффективность различных типов подкрепления поощрения и наказания в процессах научения разработано множество тонких методов позволяющих регистрировать различные формы поведения животных установлено...
39119. КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКИЙ И СИСТЕМНО-ДЕЯТЕЛЬНОСТНЫЙ ПОДХОДЫ К АНАЛИЗУ И ОБЪЯСНЕНИЮ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ 172 KB
  Культурное развитие человека представляет собой формирование и развитие в совместной деятельности и общении высших психических функций ВПФ. Источник развития человеческой психики находится во внешней идеальной форме – в фиксированных в человеческой культуре средствах и способах деятельности и общения которыми необходимо овладеть. Формирование ВПФ выделяет человека из животного мира и заключается в присвоении культурноисторического опыта человечества что обеспечивает изменение структуры деятельности и психики человека. При этом...