22761

Участь УРСР в роботі міжнародних організацій 1950-ті- 1980-тірр

Шпаргалка

История и СИД

Політика ЄС стосовно України. Питання зовнішньої політики в роботі Верховної Ради України. 202 пропозиції поправки резолюції що вносилися представниками України у міжнародних організаціях та конференціях. Політика ЄС стосовно України.

Украинкский

2013-08-04

41 KB

1 чел.

    № 17   ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1. Участь УРСР в роботі міжнародних організацій 1950-ті- 1980-тірр.

2. Політика ЄС стосовно України.

3. Питання зовнішньої політики в роботі Верховної Ради України.

1. Участь УРСР в роботі міжнародних організацій 1950-ті- 1980-тірр.

 Українська РСР, посівши відповідне місце в багатьох міжнародних організаціях, проводила активну, наполегливу політику по захисту прав людини, роззброєнню, збереженню миру тощо. Так, лише у 50-ті рр. нею було зроблено 22 поправки і пропозиції, у 1960—1961 рр.— 18 поправок, а з 1962р. до 1970р. — 202 пропозиції, поправки, резолюції, що вносилися представниками України у міжнародних організаціях та конференціях. У 1971—1975 рр. було 7 таких пропозицій і поправок. Більшість становили поправки і пропозиції стосовно захисту прав людини, потім — проблем слаборозвинутих країн, а також проблеми війни і миру. При цьому керівництво у Москві відносини з розвинутими країнами вважало справою центральних органів, які займалися і проблемами країн соціалізму. Українському зовнішньополітичному відомству було «віддано» для діяльності становлення відносин переважно з країнами, що розвиваються.

Наведемо приклади участі УРСР у міжнародному житті. Як відомо, у 1946р. згідно із статтею 68 Статуту ООН було засновано Комісію ООН з прав людини. СРСР обирався членом Комісії з часу її заснування. Українська РСР була членом Комісії з 1946р. по 1971 р. і з 1983 р. до 1985 р. Комісією підготовлено проекти таких міжнародних актів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН, як Загальна декларація прав людини, Міжнародні пакти про права людини, Декларація прав дитини, Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про незастосування терміну давності до воєнних злочинців і злочинів проти людства тощо. Представники Української РСР разом з СРСР, БРСР та іншими соціалістичними країнами домоглися за час існування Комісії прийняття численних пропозицій, спрямованих проти колоніалізму, расизму, інших форм масових і грубих порушень прав людини.

УРСР активно підтримувала держави, що розвивалися, у набутті ними членства в ООН, зокрема Монгольську Республіку (1961 р.), виступила за надання допомоги слаборозвинутим країнам з боку ООН, проти апартеїду, наполягала на виведенні військ з окупованих в'єтнамської, корейської, арабської територій.

Одним з кардинальних питань, з якого Українська РСР виступала з безліччю пропозицій, було питання роззброєння і захисту миру. Це і Декларація про усунення загрози нової війни і зміцнення миру і безпеки народів (1950 р.), про мирне врегулювання корейського питання (1950р.), про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, про загальне і повне роззброєння (1959 р.) та ін.

У наступне десятиліття УРСР вносила поправки про нерозповсюдження ядерної зброї (1966 р.), відповідальність за воєнні злочини проти людства (1968 р.) тощо. 60-ті рр. на міжнародній арені пройшли також під гаслом повного роззброєння, це питання було ключовим у всіх пропозиціях Української РСР. Активну участь у русі за мир брали видатні представники української науки і культури — художник М. Дерегус, народна артистка Н. Ужвій та ін.

8 жовтня 1963 р. уряд УРСР приєднався до Договору про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі та під водою, підписаного у Москві між США і СРСР.

2. Політика ЄС стосовно України.

Фактично від початків унезалежнення Україна будувала свою зовнішню політику на „поверненні до Європи”. Україна стала першою країною на теренах СНД, що уклала Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом (16 червня 1994 р.), де було визначено правовий механізм взаємодії між двома сторонами. У 1994-1996 роках ЄС ухвалив Спільну позицію щодо України (28 листопада 1994 р.) і План дій (6 грудня 1996р.), які висловлювали підтримку незалежності, територіальної цілісності, демократичних політичних та економічних перетворень в Україні та її інтеграції до світової економіки. 1 березня 1998 року Угода про партнерство і співробітництво (УПС) набула чинності, незабаром 11 червня 1998 р. Указом Президента України було затверджено „Стратегію інтеграції України до ЄС”, розраховану на період до 2007 року.

11 грудня 1999 р. на Гельсінському самміті Євросоюзу була ухвалена Спільна стратегія ЄС щодо України, яка спрямована на зміцнення стратегічного партнерства з Україною. Спільна стратегія ЄС передбачає підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення спільних проблем щодо підтримання стабільності та безпеки на Європейському континенті, зміцнення співпраці між ЄС та Україною у контексті розширення Євросоюзу. В Стратегії зазначається, що Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС) є основою відносин між Україною та Європейським Союзом, а реалізація УПС є одним з пріоритетів Стратегії.
    Приймаючи Спільну стратегію, Європейська Рада вирішила, що кожна Головуюча в ЄС держава повинна готувати відповідний
Робочий план реалізації Спільної Стратегії ЄС щодо України, який базується на: • визнанні України сферою спільних важливих інтересів країн - членів Європейського Союзу. • визнанні стосунків між Україною та Європейським Союзом стратегічним та унікальним партнерством. • визнанні того, що двері Європейського Союзу відкриті для України за умов її відповідності критеріям членства у ЄС, що визначені Копенгагенським самітом ЄС у червні 1993 року. • спільному інтересі країн - членів ЄС зміцнити у Європі мир та безпеку, благополуччя та процвітання, демократію та повагу до прав і свобод людини. • спільному інтересі країн - членів ЄС підтримати Україну на шляху до утвердження громадянського демократичного суспільства, ринкової економіки, створення основ для стабільної та процвітаючої держави, самодостатнього економічного і соціального росту. • впливі України на енергетичну безпеку країн - членів ЄС внаслідок розташування на її території трансконтинентальної нафто- та газотранспортної мережі. • спільному інтересі країн - членів ЄС утвердити співробітництво з Україною як важливу підвалину подальшого розвитку центрально-східноєвропейського регіону як регіону безпеки, добробуту та процвітання на шляху побудови єдиного європейського дому та інше.

 Основним завданням Робочих планів головуючих в ЄС країн-членів є впровадження – у співпраці з іншими країнами-членами ЄС, Європейською Комісією та Україною - ініціатив щодо напрямів співробітництва між Україною та ЄС та їх подальше втілення. Наприкінці червня 2001 р. було завершено виконання вже третього, “шведського”, Робочого плану (перше півріччя 2001 р.) реалізації Спільної стратегії ЄС щодо України. “Шведський” Робочий план містив чітко визначені пріоритети реалізації Спільної стратегії, особливо в контексті розширення ЄС, а також відзначився майже стовідсотковим виконанням передбачених заходів. В ході реалізації "бельгійського" Робочого плану (друге півріччя 2001 р.) було ухвалено План спільних дій Україна-ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, а також поглиблено політичний діалог Україна - ЄС у контексті розвитку Спільної європейської політики безпеки та оборони (СЄПБО). Під час Лакенського саміту було представлено документи, які безпосередньо стосуються України, а також перспектив її співробітництва з ЄС. Під час головування в ЄС Іспанії (перше півріччя 2002 р.) було продовжено роботу в напрямку поглиблення співробітництва у сфері СЄПБО.

Після подій 2004 року стосунки між Україною та ЄС певним чином змінилися. Існує дві взаємосуперечливі оцінки: схвалення досягнутого з одного боку та певне розчарування з іншого. 1) Офіційне схвалення було продемонстровано обома сторонами під час саміту ЄС-Україна 1 грудня 2005 року в Києві. ЄС та Україна констатували, що відносини стали “глибшими і потужнішими”. Вони відзначили декілька досягнень: перш за все, підписання Плану дій ЄС-Україна та істотний прогрес, досягнутий у його реалізації, конструктивна роль України в Європейській Спільній зовнішній та безпековій політиці (Придністровський конфлікт, Білорусь), початок переговорів зі спрощення візового режиму та надання Україні статусу країни з ринковою економікою у відповідності до антидемпінгового законодавства ЄС. 2) Але неофіційно є чимало розчарувань з обох боків. Представники ЄС із європейських інституцій та країн-членів критикували брак серйозних реформ, насамперед, в сфері економіки. Повільний прогрес в переговорах щодо членства в СОТ (українська влада планувала увійти до СОТ у 2005 році). Скромні досягнення в інших сферах, наприклад, в юстиції та судочинстві. Інколи з’являлась і офіційна критика з боку ЄС, але радше “позитивна критика”. Хосе Мануель Баррозо заявив під час візиту прем’єр-міністра України Юрія Єханурова до Брюсселя 6 жовтня 2005 року, що “майбутнє України в Європі. Найліпший спосіб досягти цього – це не обговорювати весь час питання членства в ЄС, але досягати конкретних результатів, прагматичних результатів”. Очевидно, що ЄС очікує на конкретні дії з боку України, які б допомогли крок за кроком інтегруватися в Європейський Союз. Українська влада розчарована аморфною політикою ЄС щодо України, насамперед, стосовно перспективи членства України в ЄС. Офіційно українська влада прийняла запропоновану ЄС Європейську політику сусідства, але фактично не погоджується із віднесенням України до одного “кошику” з країнами Північної Африки та Близького Сходу.

 Результати саміту Україна-ЄС 1 грудня 2005 р. Саміт був найбільш значущою подією у відносинах ЄС-Україна у 2005 році. Відповідно до заяви, зробленої вищими представниками ЄС 1 грудня в Києві, Європейська Комісія та країни члени дійшли висновку про відповідність України критеріям країни з ринковою економікою у відповідності з антидемпінговим законодавством ЄС, що зумовило надання відповідного статусу. Політичне рішення було оголошене під час саміту ЄС-Україна, а формальні процедури з імплементації цього рішення були завершені 21 грудня, коли Україна отримала ринковий статус де-юре. Окрім ринкового статусу, протягом саміту було підписано декілька важливих документів зі співпраці у сфері енергетики та транспорту. Зокрема, Україна та Європейський Союз підписали Меморандум порозуміння зі співпраці в енергетичній сфері Сторони також підписали Угоду щодо деяких аспектів повітряного транспорту. Іншим важливим документом, підписаним у Києві, стала Угода про співпрацю у супутниковій навігаційній системі “Галілео”. Угода передбачає пряму участь України в проекті “Галілео”, залучення до реалізації космічної програми ЄС, а також членство України в Європейській космічній агенції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19541. Квадратурный зеркальный фильтр 372.27 KB
  2 Лекция 10. Квадратурный зеркальный фильтр Проектирование FIR фильтра на основе аппроксимации Рассмотрим симметрический фильтр с передаточной функцией. 1 Пусть задана вещественная передаточная функция. Положим. В результате замены имеем взаимно од
19542. WaveLet- преобразования 322.83 KB
  2 Лекция 11. WaveLet преобразования WaveLetпреобразование является альтернативой преобразованию Фурье в тех случаях когда сигнал не носит периодического характера. Различают непрерывное и дискретное WaveLetпреобразования. Предполагается что все интегралы рассмот...
19543. Wavelet фильтрация 356.85 KB
  1 Лекция 12 Wavelet фильтрация Детализация сигнала Введем обозначение: для любой функции . Положим . Предложение. Если выполнено условие ортогональности то при фиксированном функции образуют ортонормированную систему. Доказательство. Имеем при . Нор...
19544. Шум от квантования сигнала 585.83 KB
  2 Лекция 13. Шум от квантования сигнала. Multiresolution переменная разрешающая способность Пусть справедливо дополнительное предположение: . Из включения вытекает представление где ортогональное дополнение пространства до пространства . При сделанных пре
19545. Быстрые схемы дискретного преобразования Фурье 515.42 KB
  2 Лекция 14. Быстрые схемы дискретного преобразования Фурье. Обычные формулы для вычисления ДПФ требуют большого количества умножений: где число точек в ДПФ. Существуют приемы позволяющие уменьшить это количество. Они называются быстрыми схемами БПФ. Пр
19546. Свертка последовательностей и ее вычисление 174.65 KB
  2 Лекция 15.Свертка последовательностей и ее вычисление Сдвиг последовательности Пусть имеется последовательность . Мы можем превратить ее в бесконечную последовательность положив . Выберем целое и определим . Найдем связь между преобразованиями Фурье э
19547. Автокорреляция и ее вычисление 342.02 KB
  2 Лекция 16. Автокорреляция и ее вычисление Пусть задана бесконечная последовательность . По ней строится автокорреляционная функция . Эта функция играет огромное значение в при обработке сигналов. Основное назначение отыскание максимумов функции котор
19548. Применения автокорреляционной функции 581.1 KB
  2 Лекция 17. Применения автокорреляционной функции Частота основного тона В качестве примера укажем применение автокорреляционной функции для вычисления частоты основного тона речевого сигнала. В настоящее время нет математического определения это...
19549. Эффект Доплера и смежные вопросы 219.53 KB
  1 Лекция 18. Эффект Доплера и смежные вопросы Рассмотрим задачу поиска сигнала заданного вида во входном сигнале на следующем примере. Передатчик излучает сигнал который отражается от объекта и приходит в виде сигнала . Если объект неподвижен то . 1 Здес...