22762

Зміст і значення конституційних змін в УРСР 1944 р

Шпаргалка

История и СИД

Міжнародне правова база співробітництва України та ЄС. Відносини України з державами Близького та Середнього Сходу. Міжнародно правова база співробітництва України та ЄС. Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року коли Міністр закордонних справ Нідерландів як головуючої в ЄС у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Украинкский

2013-08-04

50 KB

0 чел.

    № 18  ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1. Зміст і значення конституційних змін в УРСР 1944 р.

2. Міжнародне - правова база співробітництва України та ЄС.

3. Відносини України з державами Близького та Середнього Сходу.

1. Зміст і значення конституційних змін в УРСР 1944 р.

28 січня, почала роботу Х сесія Верховної Ради СРСР першого скликання, на якій 1 лютого з доповіддю «Про перетворення Наркомату Оборони і Наркомзаксправ із загальносоюзних в союзно-республіканський наркомат» виступив заступник Голови Раднаркому, нарком закордонних справ СРСР В.М.Молотов. Після короткого обговорення доповіді, у цей же день. Верховна Рада одностайно ухвалила два запропоновані закони: «Про утворення військових формувань союзних республік...» та «Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх відносин...». Перший було прийнято з метою посилення оборонної могутності СРСР, а другий - з метою розширення міжнародних зв'язків та зміцнення співробітництва Союзу РСР з іноземними державами і з врахуванням назрілої потреби союзних республік у встановленні безпосередніх стосунків з іноземними державами.

Статтями 18-а, 18-б ці закони увійшли, як поправки, до Конституції СРСР і протягом 1944р. були узгоджені з конституціями союзних республік.

Перетворення Наркомзаксправу і Наркомату оборони, що випливає з розширення зв'язків і функції союзних республік всередині країни і за її кордонами, не тільки не суперечить інтересам нашого Союзу, а навпаки, здійснюється в ім'я подальшого зміцнення нашої великої держави».

З трибуни сесії нарком закордонних справ СРСР В.Молотов назвав постанови «новим кроком у практичному вирішенні національного питання у багатонаціональній радянській державі». Однак у кулуарах дипломатичних приймалень всезнаючі чиновники молотовського Наркомзаксправу на запитання щодо сенсу нововведень відповідали, що, «розширюючи права союзних республік, Радянський уряд має на увазі практику Британської Співдружності».

Саме у той час, коли з високих трибун проголошувалися пропагандистські слова про дружбу народів на «торжество радянської демократії», в Сибір йшли потяги, заповнені представниками так званих «репресованих народів». II лютого 1944р. та сама Президія Верховної Ради СРСР, яка тиждень тому затвердила закони про розширення прав союзних республік, прийняла рішення про позбавлення ряду народів державності. А вже у березні 1944р. Л.П.Берія відзвітувався перед членами Політбюро ЦК ВКП(б) про «успішно проведену операцію» по висіченню північнокавказьких народів". Така сама доля чекала на кримських татар, західних українців, при-балтійців та інші народи.

Разом з тим, конституційні поправки 1944р. були також певною ідеологічною рекламою сталінської національної політики як для народів Європи й Азії, які (не без допомоги Сталіна) мали обирати собі новий політичний устрій, так і для радянських народів. Проводячи аналіз мотивів запровадження в УРСР конституційних змін, А.Гарріман зазначав, що вони мають на меті дещо пом'якшити «абсорбацію прибалтійських країн, зробити її менш неприємною як для населення Литви, Латвії та Естонії, так й для світової громадської думки. Адже ці країни отримають (хоча й тільки на папері) свої наркомати оборони та закордонних справ, національної армії і, таким чином, вже набудуть вигляду напівнезалежних країн»". На думку американського дипломата, повернення Західної України до складу СРСР у такому разі також набувало вже дещо іншого вигляду: «Українці і білоруси, — писав він, об'єднуються знову вже з Українською та Білоруською республіками, а не йдуть під панування Москви»'".

2. Міжнародно - правова база співробітництва України та ЄС.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

 Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

 На сьогодні в рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.  Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною, з одного боку, та Європейськими Співтовариствами та їх країнами-членами, з іншого, була підписана у Люксембурзі 14 липня 1994 року і набула чинності у березні 1998 року.

 Основними цілями УПС є розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підгрунтя для взаємовигідного економічного, соціального фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки, а також завершення переходу до ринкової економіки.

   Партнерський діалог Україна-ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань Самміту Україна-ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участюПрем'єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

Документи Європейського Союзу щодо України: 

  1.  Спільна стратегія ЄС щодо України  
  2.  План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ 
  3.  Communication from the Commission to The Council and the European Parliament: Wider Europe - Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours 

Спільні договірно-правові документи Україна - ЄС:

  1.  Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво ;  від 25.12.2002;
  2.  Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною . ДАТА ПІДПИСАННЯ: 16.06.94 ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 10.11.94,
  3.  Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств про заснування Представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні та про його привілеї та імунітети (підписана 17.09.93)
  4.  Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств про створення Контактної групи по вугіллю та сталі (підписана 08.06.94)
  5.  Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (підписана 14.06.94)
  6.  Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії в галузі керованого термоядерного синтезу (підписана 23.07.99)
  7.  Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії в галузі ядерної безпеки (підписана 23.07.99)
  8.  Угода між Україною та ЄС про деякі аспекти повітряного сполучення (підписна 01.12.05)
  9.  Угода про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) між Європейським співтовариством, його державами-членами та Україною(підписна 01.12.05)
  10.  Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Європейським Союзом та Україною (підписна 01.12.05)

 Внутрішні законодавчі акти України щодо ЄС: 

  1.  Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки";  від 30 квітня 2002 року
  2.  Постанова Кабінету Міністрів України "Питання діяльності Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)"  від 13 липня 1998
  3.  Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу (затверджена Указом Президента України)від 11 червня 1998 року;
  4.  Указ Президента України "Про програму інтеграції України до Європейського Союзу" від 14 вересня 2000 року; 
  5.  Указ Президента України "Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)"  від 24 лютого 1998 року
  6.  Указ Президента України "Про Державну раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України"(затверджено 30 серпня 2002 року)
  7.  Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації за підсумками парламентських слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу" (Схвалено Постановою Верховної Ради України  від 17 січня 2002 року N 2999-III).

3. Відносини України з державами Близького та Середнього Сходу.

Національні інтереси України на Близькому Сході вимагають першочергового розвитку економічних відносин з країнами регіону, що визначається традиційними (з часів СРСР) торговельно-економічними зв'язками, значним обсягом товарних ринків та їх відносною невибагливістю, щорічно зростаючим товарообігом із стійким позитивним для України сальдо, перспективами збуту продукції військово-технічного призначення та ремонту військової техніки й озброєння радянських зразків, наявністю запасів сировинних та енергетичних ресурсів, можливостями участі в реалізації перспективних проектів розвитку інфраструктури цих країн, надання транзитних послуг для руху їхніх товарів як на європейські ринки, так і у зворотному напрямку.

З огляду на необхідність вирішення проблеми диверсифікації джерел енергозабезпечення, особливої уваги потребує розробка політики України щодо країн ризикової групи - Ірану, Іраку, Лівії, Сирії. Йдеться про гнучкішу лінію поведінки на межі припустимого. Потенційними інтересами України щодо Ізраїлю є можливе сприяння з боку останнього в залученні інвестицій з джерел, контрольованих єврейськими фінансовими колами, отримання новітніх технологій та ноу-хау, використання лобістського потенціалу єврейської діаспори в США в інтересах України.

З країн Близькосхідного регіону до проєвропейської парадигми найбільш близьким є Єгипет, за ініціативою якого і був розпочатий середземноморський діалог. Єгипет є одним з лідерів арабо-ісламського світу, але на відміну від інших арабських держав займає більш виважену і помірковану позицію у відносинах з міжнародним співтовариством.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74203. Сылақ және майлау жұмыстарына арналған машиналар 717.44 KB
  Сылақ станциялары мен агрегаттары және қол ысқылауыштарының атқаратын қызметі негізгі параметрлері және қолданылу облысы. Жылжымалы сылау агрегаттары. Еден асты негіздерін дайындауға және шатыр мен гидроизоляциялауға арналған машиналар құрылымы мен жұмысы Жоспар: Сылақ станциялары мен агрегаттары және қол ысқылауыштарының атқаратын қызметі.
74204. Жер жұмыстарына арналған машиналар туралы жалпы мағлұматтар 147.63 KB
  Жұмысшы органдары мен топырақпен өзара әсерлесуі. Топырақтардың физикамеханикалық сипаттамасы Жоспар: Жер жұмыстарына арналған машиналар туралы жалпы мағлұматтар. Жұмысшы органдары мен топырақпен өзара әсерлесуі. Топырақтардың физикамеханикалық сипаттамасы.
74205. Жер қазу-тасымалдау машиналары. Қызметі, қолданылу облысы. Негізгі техника-экономикалық көрсеткіштері 659.49 KB
  Жер қазутасымалдау машиналары ЖҚТМ деп топырақты массивтен тарту күші арқылы ажыратып оны түсіру орнына өз жүрісімен жеткізетін құрылыс машиналарын атайды. Негізгі атқаратын жұмысшы операциялары: топырақты қабаттап өңдеу оны тасымалдау құрылыс объектісі негізіне төсеу немесе төгу топырақ беттерін жоспарлау. Негізгі қызметі: топырақты жер бетімен сүргіш органы арқылы азғана арақашықтыққа 150м жылжыту арқылы қабаттап өңдеу. Мына жағдайларда қолданылады: құрылыс алаңын дайындау барысында топырақтың беткі құнарлы қабатын алу;...
74206. Экскаваторлар. Жіктелуі, қолданылу облысы. Жұмысшы органының негізгі түрлері, параметрлері және құрылыс экскаваторларының индексациясы 885.5 KB
  Біршөмішті экскаватордың жұмыс циклі рет-ретімен орындалатын топырақ қазу, оны шөмішпен төсеу орнына тасымалдау, топырақты үйме мен көлік құралына аудару арқылы шөмішті босату және келесі циклді бастау үшін шөміштің алғашқы позициясына қайтып оралу операцияларынан тұрады
74207. Бұрғылау машиналары және жабдықтары. Бұрғылау құралы. Шпурлар бұрғылауға арналған машиналар. Бұрғылау-кранды машиналар 1.45 MB
  Бұрғылау – бұл топырақ массивінде қирау заттарын сыртқа шығара отырып, цилиндрлік жазықтықтар түзу арқылы топырақты қирату процесі. Егер диаметрі 75 мм дейін және тереңдігі 9 м болса жазықтықтар шпурлар деп, ал өлшемдері үлкен болса бұрғы деп аталынады.
74208. Тиеп-түсіру машиналары. Тиегіштер түрлері. Жұмыс процесі 455.42 KB
  Жұмысшы жабдық нұсқаларының көптігі және жұмыс органдарының ауыспалылығы құрылыс тиегіштерінің жұмыс жасау облысын кеңейтіп оларды құрылыс тасымалының барлық этаптарында қолданылатын универсалды машинаға айналдырады. БФПТтердің жұмысшы жабдығы жебе коромысло тартқыш гидроцилиндрлер құратын рычагты механизмнен тұрады. Сонымен қатар түсіру биіктігін ондаған сантиметрге жоғарылатытын машинаның универсалдылығын арттыратын жақты шөміштер де қолданылады бірақ олар жұмысшы жабдықтың күрделенуіне қосымша гидравликалық контурлар орнату...
74209. Машиналардың ұсақтау типтері жәнеұсақталатын материал беріктігі мен ұсақталу дәрежесіне қарай оларды таңд. 1.43 MB
  Грохоттардың қолданылуы принциптік схемалары жұмыс процестері негізгі параметрлері мен жұмыс өнімділігі Жоспар: Машиналардың ұсақтау типтері және ұсақталатын материал беріктігі мен ұсақталу дәрежесіне қарай оларды таңдап алу. Тас жыныстарды бұзу мен уатудың механикалық процесі ұсақтау деп аталады және тас ұсақтағыш машиналар –тас ұсақтағыштарды қолдана отырып ұсақтау жаншу сындыру және үйкеу көмегімен жүзеге асырылады. Ұсақтау машиналарында ұсақталатын жыныстың қасиеттеріне және ірілігіне қарай әртүрлі әдістер бірге қолданылады.
74210. Бетон қоспалары мен сылақтарын дайындауға арналған машиналар мен жабдықтар. Араластырғыш машиналардың қызметі мен құрамы. Араластырғыш машиналардың жіктелуі 1.46 MB
  Бетон араластырғыштар мен циклді және үздіксіз жұмыс жасайтын сылақ араластырғыштардың типтері негізгі параметрлері мен конструктивтік схемалары. Бетон қоспаларын тығыздау қажеттіліктері мен тәсілдері Жоспар: Араластырғыш машиналардың қызметі мен құрамы. Бетон араластырғыштар мен циклді және үздіксіз жұмыс жасайтын сылақ араластырғыштардың типтері негізгі параметрлері мен конструктивтік схемалары.
74211. Топырақ тығыздағыш машналар. Топырақты домалату, таптау және вибротаптау арқылы тығыздау 930.22 KB
  Топырақты домалату таптау және вибротаптау арқылы тығыздау. Жұмыс процесі негізгі параметрлері техникалық және эксплуатациялық көрсеткіштері Жоспар: Топырақ тығыздағыш машиналар. Топырақты домалату таптау және вибротаптау арқылы тығыздау.