22765

Діяльність УРСР в ООН та інших міжнародних організаціях 1954-1964рр

Шпаргалка

История и СИД

Співпраця України та НАТО: стан проблеми перспективи. Співпраця України та НАТО: стан проблеми перспективи. Офіційні документи Партнерство заради миру: рамковий документ 10 січня 1994 року Брюссель Угода про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору 13 березня 1995 року Брюссель Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією ПівнічноАтлантичного Договору 9 липня 1997 р Мадрид Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності...

Украинкский

2013-08-04

50.5 KB

3 чел.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ  21

1. Діяльність УРСР в ООН та інших міжнародних організаціях 1954-1964рр.

2. Концепція "стратегічного партнерства" в зовнішній політиці України.

3. Співпраця України та НАТО: стан, проблеми, перспективи.

1. Діяльність УРСР в ООН та інших міжнародних організаціях 1954-1964рр.

Протягом сорока шести років УРСР була членом Об’єднаних Націй. Українська делегація брала активну участь у формулюванні Статуту, процедурних правил та інших ключових документів ООН. 1945 УРСР стала членом Міжнародного суду, 1946 – Всесвітньої організації охорони здоровця, 1947 – Всесвітнього поштового союзу, 1948 – Всесвітньої метеорологічної організації, 1954 – Міжнародної організації праці і ЮНЕСКО, 1956 – Європейської економічної комісії, 1957 – членом МАГАТЕ.

Україна завжди займала в ООН активну позицію й зробила вагомий вклад до всіх сфер її діяльності, особливо, у справу встановлення міжнародного миру й безпеки, врегулювання конфліктів, підтримання режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєнням, економічного й соціального розвитку, деколонізаційних процесів, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм і принципів міжнародного права, а також сприяння ліквідації апартеїду та врегулювання „палестинського питання”.

Повноваження підписати Статут ЮНЕСКО Радою Міністрів УРСР були передані послові СРСР у Великобританії Я.Малику. Отже, 2 квітня 1954 р. Українська РСР стала повноправним членом ще однієї міжнародної організації.

На цьому, однак, технічні проблеми з вступом до ЮНЕСКО завершені не були. Причиною цього стало те, що провідні західні держави розглядали Українську РСР саме як своєрідного сателіта СРСР і з певного часу все звіряли з Москвою..

За всіх нюансів, слід сказати, що саме в ЮНЕСКО українські представники працювали з більшою відкритістю й активністю. Цьому сприяла відносна деполітизованість у діяльності згаданої міжнародної організації

Специфічну й активну позицію обирали українські представники в ЮНЕСКО під час обговорення проблеми боротьби з раковими захворюваннями. Виступивши проти зосередженості ЮНЕСКО тільки на фінансуванні та інших формах розв'язання проблеми встановлення причин ракових захворювань, делегат від України Тульчинська порушила питання про негайне впровадження у життя вже одержаних результатів, її пропозиція була схвалена більшістю делегацій (21 проти 18 при 7, що утрималися).

2. Концепція "стратегічного партнерства" в зовнішній політиці України.

Стратегічне партнерство являє собою стан відносин, що характеризуються наявністю комплексних стратегічних інтересів в сіх сферах діяльності двох сторін з огляду на певну політичну взаємозалежність та готовність до застосування компромісних механізмів узгодження спільних інтересів. З зазначеного визначення можна говорити про певну стратегічну взаємозалежність. Але у випадку з нашою державою така взаємозалежність є асиметричною, і, як правило, не на користь України.

Слід відзначити, що відносини стратегічного партнерства з кожним із наших партнерів розвиваються зі своїм наповненням і динамікою, мають свою специфіку та проблеми.

Отже, і заходи по наповненню конкретним змістом відносин стратегічного партнерства з кожним із партнерів мають відповідати цій специфіці. Так, у відносинах з Росією слід відійти від декларативності в розвитку відносин стратегічного партнерства та спроб нав'язати свої правила гри.

Стратегічне партнерства зі США має досить розвинений механізм у формі Українсько-американської міждержавної комісії та її органів. Відносини стратегічного партнерства зі США набули значного змісту в усіх сферах. Водночас, слід більше уваги приділяти усуненню розбіжностей у підходах і практиці щодо здійснення реформ в Укрвїни та співпраці в міжнародних фінансових інституціях.

3. Співпраця України та НАТО: стан, проблеми, перспективи.

Офіційні документи

Партнерство заради миру: рамковий документ (10 січня 1994 року, Брюссель)

Угода про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору (13 березня 1995 року, Брюссель)  

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору (9 липня 1997 р, Мадрид)  

Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф (16 грудня 1997 року, Брюссель)  

План дій щодо членства в НАТО (24 квітня 1999 року, Вашингтон)  

Державна програма співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО) на 2001 - 2004 роки (затверджено Указом Президента України від 27 січня 2001 року №58/2001)  

План дій "Україна-НАТО" (22 листопада 2002 року, Прага)  

Меморандум про взаєморозуміння (9 липня 2002 року, Київ)  

Цільові плани "Україна-НАТО" (2003, 2004, 2005 рр.)  

Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2004 - 2007 роки  

Цільовий план Україна - НАТО на 2006 рік

Базовим політико-правовим документом, який регулює комплекс двосторонніх відносин між Україною та НАТО, є Хартія про особливе партнерство, підписана 9 липня 1997 року в Мадриді. З метою реалізації її положень Указом Президента України затверджена Державна програма співробітництва України з НАТО, яка забезпечує співробітництво між нашою державою і Альянсом на двосторонньому рівні та в рамках РЄАП. Обидва документи спрямовані на здійснення Україною політики євроатлантичної інтеграції.

Взаємини України з НАТО на сучасному етапі розвиваються в рамках особливих партнерських відносин у форматі "19+1", формалізованих в Хартії про особливе партнерство, більш індивідуалізованого партнерства у сфері оборони, військового співробітництва та операцій з підтримання миру - поглибленої Програми ПЗМ, а також багатостороннього механізму консультацій і співробітництва з політичних питань та питань безпеки між державами-членами НАТО і країнами-партнерами - Ради Євроатлантичного Партнерства.

Важливим елементом особливого партнерства нашої держави з Альянсом є механізм регулярного огляду стану співробітництва та політичних консультацій в рамках Комісії Україна-НАТО (КУН) та Військового комітету Україна-НАТО. Суттєву роль з точки зору здійснення Україною оборонної реформи та розбудови національних збройних сил за євроатлантичною моделлю, в тому числі досягнення взаємосумісності з Об'єднаними збройними силами НАТО, відіграє її участь у Процесі планування та оцінки сил (ППОС). Співробітництво в такому форматі допомагає досягти взаємосумісності між національними збройними силами і воєнізованими формуваннями, виділеними для участі в Програмі ПЗМ, та Об'єднаними збройними силами НАТО, в т.ч. при проведенні миротворчих і гуманітарних операцій під егідою ООН і/або ОБСЄ.

Враховуючи реальну роль і потенціал НАТО, Україна виходить з того, що розвиток стабільної взаємодії з Альянсом надає можливість:

зміцнити зовнішні гарантїї національної безпеки України, зокрема її політичної незалежності, територіальної цілісності й непорушності кордонів;

отримувати сучасну інформацію щодо досвіду країн-членів НАТО та держав-партнерів для її використання у процесі реформування національних Збройних Сил України та Воєнної організації держави в цілому;

використовувати практичний досвід НАТО та окремих країн-членів Альянсу з метою забезпечення належного рівня цивільного контролю над військовими формуваннями;  

    сприяти налагодженню і розвитку взаємосумісності збройних сил з метою підвищення здатності і готовності брати в межах, передбачених Конституцією і законодавством України, участь в миротворчих операціях, здійснюваних під егідою ООН , ОБСЄ, НАТО;

РЕЗЮМЕ до Цільового плану Україна-НАТО на 2006 рік у рамках Плану дій Україна-НАТО    ІІ Зовнішня політика та політика безпеки

9.  Протягом 2006 року Україна збільшуватиме свій вже достатньо великий внесок в регіональну та глобальну стабільність. Україна активізовуватиме зусилля з метою врегулювання невирішених конфліктів, включаючи реалізацію Плану врегулювання придністровського конфлікту та сприяння мирному вирішенню грузино-абхазського конфлікту. Україна сприятиме проведенню політичних переговорів та розв’язанню Придністровського конфлікту на засадах дотримання суверенітету, територіальної цілісності Молдови. Україна й надалі утримуватиме персонал кількістю близько 850 осіб, залучений в десяти операціях з підтримання миру та реагування на кризові ситуації по всьому світу, включаючи операції під проводом НАТО та спільні з союзниками операції. Україна продовжуватиме участь у КФОР і взяла на себе зобов’язання  приєднатися до Тренувальної місії НАТО в Іраку (NTM-I) та операції „Активні зусилля” (ОАЕ). У 2006 році Україна прагнутиме розширити свою допомогу Міжнародним силам з підтримки безпеки в Афганістані (ISAF) та сприятиме підтримці миротворчої операції Африканського Союзу в Дарфурі (Судан) в рамках логістичної підтримки НАТО шляхом надання матеріально-технічної допомоги. Україна приєднається до зобов’язань інших країн Чорноморського регіону, включаючи держави-члени НАТО Болгарію, Румунію та Туреччину, щодо сприяння довірі та безпеці у Чорноморському регіоні шляхом активної участі у БЛЕКСІФОР та Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, а також шляхом співробітництва з прикордонними органами узбережних держав.

14. Проведення оборонної реформи у 2006 року здійснюватиметься згідно з  Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки та  Державною програмою  розвитку озброєння та військової техніки на період 2009 року, які були затверджені Кабінетом Міністрів у вересні 2005 року та погоджені  з державами-членами НАТО.

19. Україна розширюватиме участь в операціях під керівництвом НАТО, включаючи операції з підтримання миру, реагування на кризові ситуації та боротьби з тероризмом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20921. ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ МУЛЬТИВІБРАТОРА 64.5 KB
  2 із зображенням мультивібратора рис. Визначити за допомогою осцилографа амплітуду частоту і шпаруватість сигналу на виході мультивібратора. Часові діаграми роботи мультивібратора показані на рис.
20922. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕГРАТОРА 184 KB
  Експериментальне визначення перехідних характеристик інтегратора рис. Натисніть кнопку 20 сек панелі і кнопку С1 Інтегратор відлічуючи по секундоміру стенду час за допомогою U вих виконайте вимірювання зміни в часі вихідної напруги інтегратора. побудуйте перехідні характеристики інтегратора.
20923. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ 105.5 KB
  Мета роботи: ознайомитися з принципом і режимом роботи логічних елементів. При виконанні роботи визначаються передавальні характеристики логічного елементу при різних опорах навантаження а також складаються таблиці станів для логічних елементів €œІ€ €œНІ€ €АБО€ €АБОНІ€ €ІНІ€. Визначення передавальних характеристик логічних елементів рис. Складання таблиць істинності логічних елементів.
20924. ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИГЕРІВ 241 KB
  При виконанні цієї роботи вивчається дія асинхронного RSтригера а також двох синхронних: Ттригера і JКтригера Порядок виконання роботи Робота виконується на лабораторному стенді ЭС21. Дослідження RS тригера рис. З'єднати входи R і S тригера з клемами панелі Рівень логічний. З'єднати прямий вихід тригера з клемами вольтметра що вимірює вихідний сигнал.
20925. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ 1.12 MB
  Порядок виконання роботи Робота виконується на стенді ЭС21 Дослідження двійкового лічильника рис11. З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі €œРівень логічний€ а вхід С лічильника з клемою панелі €œІмпульс одиночний€ і з клемою €œВхід€ панелі €œЛічильник імпульсів€. Натисненням кнопки панелі €œІмпульс одиночний€ подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра €œ U вих.
20926. ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОЕЛЕМЕНТІВ І ФОТОРЕЛЕ 806 KB
  Величина напруги необхідної для зняття характеристик встановлюється за допомогою відповідних потенціометрів а світлового потоку перемикачами розташованими під вікном з фотоелементами. Порядок виконання роботи Зібрати схему дослідження вакуумного фотоелемента СЦВ3 рис. Рис.
20927. ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛОПОТУЖНОГО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ 262 KB
  Накреслити осцилограми напруги на навантаженні при величині струму Iн = 60 мА. Виміряти за допомогою цифрового вольтметра змінну складову напруги на навантаженні і постійну напругу при струмі навантаження Iн = 60 мА. Обчислити коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги: де U m – амплітуда змінної складової вихідної напруги. Накреслити осцилограму напруги на навантаженні.
20928. ДОСЛІДЖЕННЯ БІПОЛЯРНОГО ТРАНЗИСТОРА 378 KB
  Для зняття вхідних статичних характеристик транзистора необхідно: а включити тумблери B1 ВЗ В4 В6 В9 B11 вимкнути тумблери В2 В5; тумблер В12 поставити в положення ; б за допомогою ручки РЕГ. Для зняття вихідних статичних характеристик транзистора потрібно: а встановити необхідне значення базового струму регулятором РЕГ.2; б змінюючи напругу Uке через інтервали вказані викладачем вимірювати значення колекторного струму транзистора міліамперметром СТРУМ Iк .
20929. ДОСЛІДЖЕННЯ ОДИНОЧНИХ КАСКАДІВ ТРАНЗИСТОРНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ 97 KB
  Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним емітером рис. а BI4 в положення Із спільним емітером ; тумблери В2 В5 В9 BI1 поставити в положення Вкл. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним колектором рис.