22765

Діяльність УРСР в ООН та інших міжнародних організаціях 1954-1964рр

Шпаргалка

История и СИД

Співпраця України та НАТО: стан проблеми перспективи. Співпраця України та НАТО: стан проблеми перспективи. Офіційні документи Партнерство заради миру: рамковий документ 10 січня 1994 року Брюссель Угода про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору 13 березня 1995 року Брюссель Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією ПівнічноАтлантичного Договору 9 липня 1997 р Мадрид Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності...

Украинкский

2013-08-04

50.5 KB

3 чел.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ  21

1. Діяльність УРСР в ООН та інших міжнародних організаціях 1954-1964рр.

2. Концепція "стратегічного партнерства" в зовнішній політиці України.

3. Співпраця України та НАТО: стан, проблеми, перспективи.

1. Діяльність УРСР в ООН та інших міжнародних організаціях 1954-1964рр.

Протягом сорока шести років УРСР була членом Об’єднаних Націй. Українська делегація брала активну участь у формулюванні Статуту, процедурних правил та інших ключових документів ООН. 1945 УРСР стала членом Міжнародного суду, 1946 – Всесвітньої організації охорони здоровця, 1947 – Всесвітнього поштового союзу, 1948 – Всесвітньої метеорологічної організації, 1954 – Міжнародної організації праці і ЮНЕСКО, 1956 – Європейської економічної комісії, 1957 – членом МАГАТЕ.

Україна завжди займала в ООН активну позицію й зробила вагомий вклад до всіх сфер її діяльності, особливо, у справу встановлення міжнародного миру й безпеки, врегулювання конфліктів, підтримання режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєнням, економічного й соціального розвитку, деколонізаційних процесів, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм і принципів міжнародного права, а також сприяння ліквідації апартеїду та врегулювання „палестинського питання”.

Повноваження підписати Статут ЮНЕСКО Радою Міністрів УРСР були передані послові СРСР у Великобританії Я.Малику. Отже, 2 квітня 1954 р. Українська РСР стала повноправним членом ще однієї міжнародної організації.

На цьому, однак, технічні проблеми з вступом до ЮНЕСКО завершені не були. Причиною цього стало те, що провідні західні держави розглядали Українську РСР саме як своєрідного сателіта СРСР і з певного часу все звіряли з Москвою..

За всіх нюансів, слід сказати, що саме в ЮНЕСКО українські представники працювали з більшою відкритістю й активністю. Цьому сприяла відносна деполітизованість у діяльності згаданої міжнародної організації

Специфічну й активну позицію обирали українські представники в ЮНЕСКО під час обговорення проблеми боротьби з раковими захворюваннями. Виступивши проти зосередженості ЮНЕСКО тільки на фінансуванні та інших формах розв'язання проблеми встановлення причин ракових захворювань, делегат від України Тульчинська порушила питання про негайне впровадження у життя вже одержаних результатів, її пропозиція була схвалена більшістю делегацій (21 проти 18 при 7, що утрималися).

2. Концепція "стратегічного партнерства" в зовнішній політиці України.

Стратегічне партнерство являє собою стан відносин, що характеризуються наявністю комплексних стратегічних інтересів в сіх сферах діяльності двох сторін з огляду на певну політичну взаємозалежність та готовність до застосування компромісних механізмів узгодження спільних інтересів. З зазначеного визначення можна говорити про певну стратегічну взаємозалежність. Але у випадку з нашою державою така взаємозалежність є асиметричною, і, як правило, не на користь України.

Слід відзначити, що відносини стратегічного партнерства з кожним із наших партнерів розвиваються зі своїм наповненням і динамікою, мають свою специфіку та проблеми.

Отже, і заходи по наповненню конкретним змістом відносин стратегічного партнерства з кожним із партнерів мають відповідати цій специфіці. Так, у відносинах з Росією слід відійти від декларативності в розвитку відносин стратегічного партнерства та спроб нав'язати свої правила гри.

Стратегічне партнерства зі США має досить розвинений механізм у формі Українсько-американської міждержавної комісії та її органів. Відносини стратегічного партнерства зі США набули значного змісту в усіх сферах. Водночас, слід більше уваги приділяти усуненню розбіжностей у підходах і практиці щодо здійснення реформ в Укрвїни та співпраці в міжнародних фінансових інституціях.

3. Співпраця України та НАТО: стан, проблеми, перспективи.

Офіційні документи

Партнерство заради миру: рамковий документ (10 січня 1994 року, Брюссель)

Угода про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору (13 березня 1995 року, Брюссель)  

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору (9 липня 1997 р, Мадрид)  

Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф (16 грудня 1997 року, Брюссель)  

План дій щодо членства в НАТО (24 квітня 1999 року, Вашингтон)  

Державна програма співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО) на 2001 - 2004 роки (затверджено Указом Президента України від 27 січня 2001 року №58/2001)  

План дій "Україна-НАТО" (22 листопада 2002 року, Прага)  

Меморандум про взаєморозуміння (9 липня 2002 року, Київ)  

Цільові плани "Україна-НАТО" (2003, 2004, 2005 рр.)  

Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2004 - 2007 роки  

Цільовий план Україна - НАТО на 2006 рік

Базовим політико-правовим документом, який регулює комплекс двосторонніх відносин між Україною та НАТО, є Хартія про особливе партнерство, підписана 9 липня 1997 року в Мадриді. З метою реалізації її положень Указом Президента України затверджена Державна програма співробітництва України з НАТО, яка забезпечує співробітництво між нашою державою і Альянсом на двосторонньому рівні та в рамках РЄАП. Обидва документи спрямовані на здійснення Україною політики євроатлантичної інтеграції.

Взаємини України з НАТО на сучасному етапі розвиваються в рамках особливих партнерських відносин у форматі "19+1", формалізованих в Хартії про особливе партнерство, більш індивідуалізованого партнерства у сфері оборони, військового співробітництва та операцій з підтримання миру - поглибленої Програми ПЗМ, а також багатостороннього механізму консультацій і співробітництва з політичних питань та питань безпеки між державами-членами НАТО і країнами-партнерами - Ради Євроатлантичного Партнерства.

Важливим елементом особливого партнерства нашої держави з Альянсом є механізм регулярного огляду стану співробітництва та політичних консультацій в рамках Комісії Україна-НАТО (КУН) та Військового комітету Україна-НАТО. Суттєву роль з точки зору здійснення Україною оборонної реформи та розбудови національних збройних сил за євроатлантичною моделлю, в тому числі досягнення взаємосумісності з Об'єднаними збройними силами НАТО, відіграє її участь у Процесі планування та оцінки сил (ППОС). Співробітництво в такому форматі допомагає досягти взаємосумісності між національними збройними силами і воєнізованими формуваннями, виділеними для участі в Програмі ПЗМ, та Об'єднаними збройними силами НАТО, в т.ч. при проведенні миротворчих і гуманітарних операцій під егідою ООН і/або ОБСЄ.

Враховуючи реальну роль і потенціал НАТО, Україна виходить з того, що розвиток стабільної взаємодії з Альянсом надає можливість:

зміцнити зовнішні гарантїї національної безпеки України, зокрема її політичної незалежності, територіальної цілісності й непорушності кордонів;

отримувати сучасну інформацію щодо досвіду країн-членів НАТО та держав-партнерів для її використання у процесі реформування національних Збройних Сил України та Воєнної організації держави в цілому;

використовувати практичний досвід НАТО та окремих країн-членів Альянсу з метою забезпечення належного рівня цивільного контролю над військовими формуваннями;  

    сприяти налагодженню і розвитку взаємосумісності збройних сил з метою підвищення здатності і готовності брати в межах, передбачених Конституцією і законодавством України, участь в миротворчих операціях, здійснюваних під егідою ООН , ОБСЄ, НАТО;

РЕЗЮМЕ до Цільового плану Україна-НАТО на 2006 рік у рамках Плану дій Україна-НАТО    ІІ Зовнішня політика та політика безпеки

9.  Протягом 2006 року Україна збільшуватиме свій вже достатньо великий внесок в регіональну та глобальну стабільність. Україна активізовуватиме зусилля з метою врегулювання невирішених конфліктів, включаючи реалізацію Плану врегулювання придністровського конфлікту та сприяння мирному вирішенню грузино-абхазського конфлікту. Україна сприятиме проведенню політичних переговорів та розв’язанню Придністровського конфлікту на засадах дотримання суверенітету, територіальної цілісності Молдови. Україна й надалі утримуватиме персонал кількістю близько 850 осіб, залучений в десяти операціях з підтримання миру та реагування на кризові ситуації по всьому світу, включаючи операції під проводом НАТО та спільні з союзниками операції. Україна продовжуватиме участь у КФОР і взяла на себе зобов’язання  приєднатися до Тренувальної місії НАТО в Іраку (NTM-I) та операції „Активні зусилля” (ОАЕ). У 2006 році Україна прагнутиме розширити свою допомогу Міжнародним силам з підтримки безпеки в Афганістані (ISAF) та сприятиме підтримці миротворчої операції Африканського Союзу в Дарфурі (Судан) в рамках логістичної підтримки НАТО шляхом надання матеріально-технічної допомоги. Україна приєднається до зобов’язань інших країн Чорноморського регіону, включаючи держави-члени НАТО Болгарію, Румунію та Туреччину, щодо сприяння довірі та безпеці у Чорноморському регіоні шляхом активної участі у БЛЕКСІФОР та Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, а також шляхом співробітництва з прикордонними органами узбережних держав.

14. Проведення оборонної реформи у 2006 року здійснюватиметься згідно з  Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки та  Державною програмою  розвитку озброєння та військової техніки на період 2009 року, які були затверджені Кабінетом Міністрів у вересні 2005 року та погоджені  з державами-членами НАТО.

19. Україна розширюватиме участь в операціях під керівництвом НАТО, включаючи операції з підтримання миру, реагування на кризові ситуації та боротьби з тероризмом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13000. Оперативные запоминающие устройства - ОЗУ(RAM). Постоянные запоминающие устройства (ПЗУ) 1.23 MB
  Лекция №7 Оперативные запоминающие устройства ОЗУRAM. Постоянные запоминающие устройства ПЗУ В радиоаппаратуре часто требуется хранение временной информации значение которой не важно при включении устройства. Такую память можно было бы построить на микросхе...
13001. Комбинированный программно-аппаратный метод представления эволюций сложных пространственных перемещений символов объектов 237 KB
  Лекция №8 Комбинированный программноаппаратный метод представления эволюций сложных пространственных перемещений символов объектов Ужесточение требований отображения множества разнотипных движущихся сложных символов объектов часто представленных матрицами 32
13002. Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм 42.5 KB
  ЛЕКЦІЯ 9 1.1: Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм. Під програмуванням розуміють представлення в деякій символічній формі певного алгоритму. В якості символічної форми може використовуватися будьяка мова спілкування спеціально створена штучна...
13003. Системний аналіз В.М. Глушкова як базовий принцип побудови спеціалізованих агротехічних геоінформаційних комплексів. Поняття системного аналізу. Етапи системного аналізу 300.5 KB
  Лекція 1.2. Системний аналіз В.М. Глушкова як базовий принцип побудови спеціалізованих агротехічних геоінформаційних комплексів. Поняття системного аналізу. Етапи системного аналізу. План 1. Поняття системного аналізу. 2. Етапи системного аналізу. 1. Понятие сис
13004. Про необхідність і можливість застосування математичних методів та моделей в біотехнології. Загальні поняття про моделі й моделювання 57 KB
  Лекция №1.1. Про необхідність і можливість застосування математичних методів та моделей в біотехнології. Загальні поняття про моделі й моделювання. План 1.Мета і задачі навчальної дисципліни. Зміст дисципліни. Рекомендована література. 2.Оптимізаційний характер зем...
13005. Транспортна модель та її застосування в землевпорядкуванні 584 KB
  Лекция №1.4. Транспортна модель та її застосування в землевпорядкуванні. План 1.Постановка задач лінійного програмування транспортного типу. Види землевпорядних задач що зводяться до задачі лінійного програмування транспортного типу. 2.Методи розвязання задач...
13006. Принципи побудови та особливості структур баз даних в геоінформаційних системах реального часу 112 KB
  Лекция №2.1. Принципи побудови та особливості структур баз даних в геоінформаційних системах реального часу. План 2.1.1. Принципи побудови та особливості структур баз картографічних даних в ГІС ОУ 2.1.2. Специфіка організації процесу зберігання графічної інформації. ...
13007. Основные типы моделей баз даних в геоінформаційних системах реального часу 148 KB
  Лекция №2.2. Основные типы моделей баз даних в геоінформаційних системах реального часу. План 2.2.1.Тематична модель картографічних даних. .Графічна модель картографічних даних. Просторова модель картографічних даних. 2.2.4. Інфологіч
13008. Методи організації баз картографічних даних в геоінформаційних системах реального часу 61.5 KB
  Лекция №2.3. Методи організації баз картографічних даних в геоінформаційних системах реального часу. План Логічна й фізична організація баз графічних даних. Структура баз картографічних даних на основі квадротомічних дерев. 1. Логическая и физиче...