22767

Утворення Наркомату закордонних справ УРСР: структура та напрямки діяльності

Шпаргалка

История и СИД

Співробітництво Україна ОБСЄ: напрямки та форми співпраці. Співробітництво Україна ОБСЄ: напрямки та форми співпраці. Україна є учасницею ОБСЄ з 30 сiчня 1992 року. З цього часу вона бере активну участь у роботi всiх колективних керiвних органiв Органiзацiї самiти державучасниць ОБСЄ засiдання Ради мiнiстрiв та Постiйної ради ОБСЄ виробленнi та прийняттi ними рiшень з рiзних аспектiв її дiяльностi.

Украинкский

2013-08-04

46.5 KB

1 чел.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 23

1. Утворення Наркомату закордонних справ УРСР: структура та напрямки діяльності.

2. Співробітництво Україна - ОБСЄ: напрямки та форми співпраці.

3. Енергетична проблематика в зовнішній політиці України.

1. Утворення Наркомату закордонних справ УРСР: структура та напрямки діяльності.

1 лютого 1944 р. сесія Верховної Ради СРСР схвалила закон "Про надання Союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного Комісаріату Закордонних Справ із загальносоюзного в союзно-республіканський комісаріат". Такий крок означав повернення членам радянської федерації зовнішньополітичної функції, безцеремонне відібраної 1923 р. Союзні республіки одержували право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами, укладати з ними угоди та обмінюватися дипломатичними й консульськими представниками, а також мати свої республіканські військові формування. Відповідні закони ухвалила й Верховна Рада УРСР.

СРСР подолав передвоєнну зовнішньополітичну ізоляцію, здобув престиж впливового члена антигітлерівської коаліції й для майбутніх дій на світовій арені потребував поліпшення свого іміджу. На той час розпочинались дискусії про утворення міжнародної організації безпеки, й СРСР мав намір включити до неї суб'єктів федерації, щоб одержати більшу кількість голосів.

Викликала подив гарячковість процесу творення республіканських наркоматів закордонних справ. Так, уже 5 лютого 1944 р., тобто ще до схвалення в березні 1944 р. відповідного закону Верховною Радою УРСР, з'явилися постанова політбюро ЦК КП(б)У й указ Президії Верховної Ради УРСР про утворення НКЗС УРСР. Правда, дещо несподіваною виявилася кандидатура наркома закордонних справ України. Ним став відомий драматург і громадський діяч О.Корнійчук.

На практиці великий розмах планів звівся до створення лише політичного, протокольно-консульського, таємно-шифрувального та деяких допоміжних відділів. До липня 1944 р. в наркоматі працювало вже 40 осіб.

Липні 1944 р. постало питання його заміни.

Молода українська дипломатія восени 1944 р. зробила перший крок у розвитку двосторонніх відносин. Нею було ретельно підготовлено проект Угоди між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення (ПКНВ) про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян — з території УРСР. Найголовнішою умовою мала виступати добровільність переселення.

Угоду підписали 9 вересня 1944 р. Голова РНК УРСР М.Хрущов і голова ПКНВ Осубка-Моравський. УРСР і Польща домовилися про обмін головними уповноваженими, місцем перебування яких визначалися Луцьк і Люблін.

2. Співробітництво Україна - ОБСЄ: напрямки та форми співпраці.

Україна є учасницею ОБСЄ з 30 сiчня 1992 року. З цього часу вона бере активну участь у роботi всiх колективних керiвних органiв Органiзацiї (самiти держав-учасниць ОБСЄ, засiдання Ради мiнiстрiв та Постiйної ради ОБСЄ), виробленнi та прийняттi ними рiшень з рiзних аспектiв її дiяльностi.
    Україна активно спiвпрацює з iнститутами Органiзацiї, у першу чергу, з Верховним комiсаром ОБСЄ у справах нацiональних меншин (ВКНМ), Бюро з демократичних iнститутiв i прав людини (БДIПЛ) та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМI. Крiм того, важливим напрямком спiльної дiяльностi стало спiвробiтництво з Мiсiєю ОБСЄ в Українi, а нинi з Координатором проектiв ОБСЄ в нашiй державi.
    У центрi уваги ВКНМ (цю посаду з 1 липня 2001 р обiймає швецький дипломат Р.Екеус), перебуває питання надання допомоги Українi у справi облаштування кримських татар та представникiв iнших, колись депортованих народiв, що зараз повертаються на свою iсторичну батькiвщину. А також є вивчення ситуацiї щодо становища росiйської меншини в Українi та вiдповiдно української в Росiї.
    
БДIПЛ, вiдповiдно до свого мандату, органiзовує роботу спостережних мiсiй за президентськими та парламентськими виборами у країнах-учасницях ОБСЄ, у тому числi в Українi, а також реалiзує рiзного роду проекти, спрямованi на розвиток та змiцнення її демократичних iнститутiв.
  За iнiцiативою Уряду України у серпнi 1994 року була заснована Мiсiя ОБСЄ в Українi. Основну увагу Мiсiї було зосереджено на питаннях пiдтримки суверенiтету, територiальної цiлiсностi та непорушностi кордонiв України у вiдповiдностi до основоположних принципiв ОБСЄ. 30 квiтня 1999 р. Мiсiя ОБСЄ в Українi завершила свою роботу у зв'язку з виконанням свого мандату, що стало першим в iсторiї Органiзацiї випадком, коли Мiсiя ОБСЄ припинила своє iснування саме завдяки успiшному виконанню покладених на неї завдань.
    За результатами дво- та багатостороннiх переговорiв стосовно нових форм спiвробiтництва нашої держави з iнститутами Органiзацiї було прийнято рiшення щодо заснування з 1 червня 1999 р. посади Координатора проектiв ОБСЄ в Українi.
    Завдання Координатора
i його офiсу полягає у пiдготовці та реалiзацiї в Українi рiзного роду проектiв вiдповiдно до компетенцiї ОБСЄ та забезпечення їх фiнансування за рахунок видiлення цiльових коштiв мiжнародними органiзацiями (як державними, так i недержавними) чи iншими державами-учасницями ОБСЄ. Важливим напрямком спiвпрацi України з iнститутами ОБСЄ, у тому числi й через нову форму спiвробiтництва, має стати сприяння здiйсненню нашою державою реформ у рiзних сферах суспiльного життя країни. Позитивним кроком у планi розвитку спiвпрацi стало проведення у Києвi у груднi 1999 року за сприяння та участi Уряду України "круглого" столу з питань забезпечення свободи ЗМI в нашiй державi.

Діяльність України в ОБСЄ має сприяти прискоренню процесу її євроатлантичної інтеграції як стратегічної зовнішньополітичної мети і повинна узгоджуватися з цілями і завданнями співробітництва України з НАТО, ЄС і Радою Європи - партнерами ОБСЄ в новій європейській архітектурі безпеки.

Викладені базові критерії і підходи визначають позицію нашої держави в окремих питаннях її діяльності в ОБСЄ. Вони слугували відправною точкою, зокрема, у визначенні пріоритетів України та їхній реалізації в опрацьовуваній моделі загальної і всеохоплюючої безпеки Європи ХХІ ст., що здійснювалася в рамках ОБСЄ з 1995 по 1999 рр., Хартією європейської безпеки, ухваленою в ході Стамбульського саміту ОБСЄ (листопад 1999 р.), участі у двох наступних засіданнях Ради міністрів Організації (Відень, 2000 р. і Бухарест, 2001 р.).

Взаємодія з ОБСЄ відкриває перед Україною серйозні перспективи розвит-ку співпраці з ЄС, зокрема в питаннях зовнішньої політики і політики в галузі безпеки, розвитку взаємодії між ОБСЄ і європейськими миротворчими силами для забезпечення можливості участі в них військових підрозділів України.

З національних інтересів України випливає потреба максимального використання експертної та іншої допомоги ОБСЄ у зміцненні й розвитку в нашій державі засад демократії верховенства права, у розвитку ринкової економіки, підвищенні екологічної безпеки країни.

3. Енергетична проблематика в ЗПУ

Енергетична проблематика в ЗПУ включає два основні аспекти: енергетична, а відтак і політична залежність Укр. від РФ, а також наявність в Укр. транзит потенціалу, як інструменту впливу на відносини з РФ, ЄС, США,  і значною мірою визначають геопол орієнтац Укр.

Укр. є енергодефіцитн країною і за рахунок всасн джерел покриває лише 47-49% (власний видобуток покрив 10-12% потреб в нафті, 20-25% - прир газі, 95% - вугілля), що означає надмірну залежність від рос енергоресурсів і не може не впливати на ЗПУ. В Енергетичній стратегії РФ до 2020 (прийнята 2003) паливно-енергет комплекс Росії іменується «інстр-м проведення внутр та зовнї політики», що свідчить про політичний підтекст енергет проблеми. Найголовнішим  для визначення геополітичних орієнтацій України є необхідність надійного та диверсифікованого постачання енергоносіїв, що має враховуватися Україною при визначенні її стратегії в контексті відносин Росії, Європи, США щодо України, а також балансування інтересами цих сторін в інших стратегічно важливих для України регіонах.

Місце і роль Укр. у забезпеченні енергобезпеки як США, Росії, ЄС, так і самої Укр. визначаються її геостратегічни розташуванням, а саме: по-перше, її транзитним потенціалом РФ-Укр-Європа, по-друге, транзитн потенціалом Каспійський регіон-Укр-Європа/США. Участь в цих проектах означає не лише отримання прибутків від геоеконом переваг, а і вирішення проблем власної енергетичної безпеки з огляду на значну залежність від РФ як основн енергопостач-ка (75-80% потреб Укр. в нафті, 20-25% - у прир газі).

1) Співробітництва у рамках трикутника ЄС-Укр-Рос.: ЄС є найбільш споживачем російського природного газу (67% у 2000 р., після розширення очікується збільшення залежності до 73%), Росія відповідно є головним постач-ком енергоресурсу, Україна виступає головним транзитером газу з Росії до ЄС (через тер Укр трансп-ся 93,7%, лише 3,2% через Білорусь). Активно розвивається енергет діалог ЄС-Росія в контексті розбудови нових газо- і нафтопроводів в обхід території України (фактично мова йде про п'ять додаткових трубопроводів). Така обхідна стратегія вдало реалізовується на практиці (наприклад, запровадження чергової нитки Балтійської трубопровідної системи з Росії до країн Європи у вересні 2005 р.) і в решті решт може спричинити зменшення транзиту через Укр. на дві третини. Отже, тут основними інтересами Укр. є збереження транзитних потужностей з Росії до Європи, а також зменшення енергозалежності від РФ.

2) Одним з векторів транзит потенціалу Укр є проект транспорт-я нафти та газу з Каспій родовищ до Євр та США (ЄАНТК –євраз нафтотранс кор-р). Укр. складовою у ЄАНТК є нафтопровід Одеса - Броди із проектами добудови тер-ією Польщі Полоцьк-Гданськ, що актуалізує питання регіональної співпраці в чорноморсько-каспійському напрямку. Порівняно з альтернативним маршрутом Баку-Джжейхан наша гілка має певні переваги - низькі транзитні тарифи. Проте виникають труднощі із заповн-ям нафтопров Одеса - Броди касп нафтою, здебільшого через наявність вже розгалуж мережі її постачання та пошуку партнерів в заповненні системі в європ напрямку (обсяг видобутку Касп нафти виявився значно меншим, і її недостатньо навіть для заповнення маршруту Баку-Новоросійськ), з іншого боку - добудова польською стороною даного нафтопров відбув-ся досить інерційно, що обумовлено позицією ЄС щодо проекту. До того ж, незважаючи на перевант-сть проток і обмеження Туреччиною вантажоперевезень сьогодні за умов значно менших обсягів видобутку нафти та газу з Каспійського регіону, США та ЄС віддають перевагу підконтрольним просторам для формування транспортних коридорів, тобто в обхід території України. Сьогодні гілка Одеса – Броди працює у реверсному режимі, що означає про невикористання її потужностей, а відтак і отримання прибутків від проекту.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39587. Барабаны ленточных конвейеров 16.6 KB
  Тяговые свойства приводного барабана повышают путем увеличения натяжения ленты или угла обхвата лентой приводного барабана использования высокофрикционных футеровок с продольными или шевронными ребрами что способствует самоочищению.Футеровки устанавливаются при помощи специальных клеев на барабаны конвейеров футеровочные пластины значительно уменьшают сход ленты и ее проскальзывание а также попадание груза на поверхность барабана что существенно улучшает работу конвейеров и повышает их техникоэкономические показатели.Рифленая...
39588. Лента конвейерная 109.87 KB
  Тяговым каркасом резинотканевой ленты рис. Резинотросовые ленты рис. имеют тяговый каркас состоящий из стальных тросов уложенных в один ряд параллельно друг другу вдоль ленты с обеих сторон покрытый резиной. Количество прокладок может быть от 3 до 10 в зависимости от условий эксплуатации свойств транспортируемого груза ширины прочности и жесткости ленты.
39589. Натяжные устройства ленточного конвейера 34.2 KB
  Грузовые натяжные устройства делятся на грузовые тележечные и грузовые вертикальные рамные. Каждое из названных натяжных устройств состоит из натяжной тележки или натяжной рамы и грузового устройства. Грузовые устройства могут быть без полиспаста с полиспастом или грузолебедочные.
39590. Приводы ленточного конвейера 152.77 KB
  Приводы ленточного конвейера выполняютсяоднобарабанными с одним или двумя двигателями рис. 1;двухбарабанными с близко расположенными друг около друга приводными барабанами рис. 2 а 3 и с раздельным расположением приводных барабанов на переднем и заднем концах конвейера рис. 3 3;трехбарабанными с близко расположенными друг около друга барабанами рис.
39591. Разгрузочные устройства 189.55 KB
  Наименование воронки Характеристика воронки Схема воронки Исполнение воронки Трехрукавная Разгрузка на две стороны и вперед I Двухрукавная Разгрузка на две стороны II Двухрукавная односторонняя правая Разгрузка на правую сторону или вперед III Двухрукавная односторонняя левая Разгрузка на левую сторону или вперед IV Однорукавная правая Разгрузка на правую сторону V Однорукавная левая Разгрузка на левую сторону VI Тележки могут иметь левое и правое расположение привода по направлению движения ленты. Пример условного обозначения...
39592. Ролики конвейерные 113.41 KB
  Верхние желобчатые усиленные роликоопоры предназначаются для транспортировки по верхней ветви ленты материалов, имеющих размер кусков 150 - 500 мм. Они находят применение в тяжелонагруженных магистральных конвейерах, к примеру, в угольных разрезах, шахтах и пр.
39593. Привод ленточного транспортёра с червячным редуктором 591 KB
  Подготовка исходных данных для расчета редуктора на ЭВМ и выбор электродвигателя Расчет червячного редуктора Предварительный расчет валов Уточнённый расчёт валов. Выбор смазки редуктора Проверка прочности шпоночного соединения Расчёт штифтового соединения. Подготовка исходных данных для расчета редуктора на ЭВМ...
39594. ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС РАБОТЫ СТАНЦИИ БОЙНЯ МОСКОВСКО-КУРСКОГО ЦЕНТРА ОРГАНИЗАЦИИ РАБОТЫ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫХ СТАНЦИЙ 2.13 MB
  В успешном решении задач полного удовлетворения потребностей государства в перевозках ведущая роль отводится железным дорогам и их основным линейным подразделениям – станциям, которые предназначены для организации перевозок грузов, пассажиров и багажа. Именно на железнодорожных станциях начинается и завершается перевозочный процесс.
39595. Разработка основных принципов организации работы станции 1.2 MB
  Сортировочные станции предназначены для массовой переработки вагонов и формирования поездов в соответствии с общесетевым планом формирования. Формирование на сортировочных станциях сквозных поездов дает возможность пропускать эти поезда без переработки через многие участковые и некоторые попутные сортировочные станции что ускоряет доставку грузов оборот вагонов и снижает себестоимость перевозок. На сортировочных станциях выполняются также операции с транзитными грузовыми поездами ремонт вагонов экипировка локомотивов снабжение льдом...