22777

Українське питання на завершальному етапі Другої світової війни

Шпаргалка

История и СИД

Засади та основні напрямки зовнішньої політики України. Під кінець війни міжнародний авторитет України зріс збільшувалась увага в світі до життя й долі українського народу. Правда дещо несподіваною виявилася кандидатура наркома закордонних справ України. Засади та основні напрямки зовнішньої політики України З погляду концептуальної визначеності зовнішньополітичного курсу України особливо велике значення мав документ схвалений Верховною Радою України 2 липня 1993 р.

Украинкский

2013-08-04

42 KB

2 чел.

   №1  ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1. Українське питання на завершальному етапі Другої світової війни.

2. Засади та основні напрямки зовнішньої політики України.

3. Українсько- китайські відносини на сучасному етапі.

1. Українське питання на завершальному етапі Другої світової війни.

Україна зробила великий внесок у воєнні зусилля СРСР для розгрому фашистської Німеччини та її союзників. Досить вказати, що приблизно п'яту частину радянських Збройних сил становили українці. За оцінками, Україна втратила до 8 млн. своїх громадян, 2,4 млн. молоді було вивезено на каторжні роботи до Німеччини.

Німеччині було завдано вирішальних ударів на радянсько-німецькому фронті та на Західному театрі воєнних дій. Проте німецька окупаційна влада зазнавала також певного тиску й від українського збройного підпілля ОУН-УПА. Під кінець війни міжнародний авторитет України зріс, збільшувалась увага в світі до життя й долі українського народу.

У новій міжнародно-політичній ситуації Кремль також вирішив використати "українське питання" в своїх цілях. 1 лютого 1944 р. сесія Верховної Ради СРСР схвалила закон "Про надання Союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного Комісаріату Закордонних Справ із загальносоюзного в союзно-республіканський комісаріат". Такий крок означав повернення членам радянської федерації зовнішньополітичної функції, безцеремонне відібраної 1923 р. Союзні республіки одержували право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами, укладати з ними угоди та обмінюватися дипломатичними й консульськими представниками, а також мати свої республіканські військові формування. Відповідні закони ухвалила й Верховна Рада УРСР.

СРСР подолав передвоєнну зовнішньополітичну ізоляцію, здобув престиж впливового члена антигітлерівської коаліції й для майбутніх дій на світовій арені потребував поліпшення свого іміджу. На той час розпочинались дискусії про утворення міжнародної організації безпеки, й СРСР мав намір включити до неї суб'єктів федерації, щоб одержати більшу кількість голосів.

Викликала подив гарячковість процесу творення республіканських наркоматів закордонних справ. Так, уже 5 лютого 1944 р., тобто ще до схвалення в березні 1944 р. відповідного закону Верховною Радою УРСР, з'явилися постанова політбюро ЦК КП(б)У й указ Президії Верховної Ради УРСР про утворення НКЗС УРСР. Правда, дещо несподіваною виявилася кандидатура наркома закордонних справ України. Ним став відомий драматург і громадський діяч О.Корнійчук.

На практиці великий розмах планів звівся до створення лише політичного, протокольно-консульського, таємно-шифрувального та деяких допоміжних відділів. До липня 1944 р. в наркоматі працювало вже 40 осіб.

Липні 1944 р. постало питання його заміни.

Молода українська дипломатія восени 1944 р. зробила перший крок у розвитку двосторонніх відносин. Нею було ретельно підготовлено проект Угоди між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення (ПКНВ) про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян — з території УРСР. Найголовнішою умовою мала виступати добровільність переселення.

Угоду підписали 9 вересня 1944 р. Голова РНК УРСР М.Хрущов і голова ПКНВ Осубка-Моравський. УРСР і Польща домовилися про обмін головними уповноваженими, місцем перебування яких визначалися Луцьк і Люблін.

2. Засади та основні напрямки зовнішньої політики України

З погляду концептуальної визначеності зовнішньополітичного курсу України особливо велике значення мав документ, схвалений Верховною Радою України 2 липня 1993 р., — "Про Основні напрямки зовнішньої політики України".

Для забезпечення національних інтересів України її зовнішня політика спрямовувалася на виконання відповідальних і складних завдань. Головним із них було утвердження й розвиток України як незалежної демократичної держави. Органічними складовими цього є Гарантування стабільності міжнародного становища України, збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу, захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, нарешті, поширення у світі образу України як надійного й передбачуваного партнера.

Не менш важливе значення має чітке визначення тих основних параметрів, спираючись на які держава може реалізувати свою зовнішню політику. Принципові засади зовнішньої політики України розвивали положення, визначені Декларацією про державний суверенітет 16 липня 1990, постановою ВР України „Про реалізацію Декларації про державний северенітет України в сфері зовнішніх зносин” Актом проголошення незалежності України, іншими документами внутрішнього законодавства, й відповідали загальновизнаним нормам та принципам міжнародного права, Статуту ООН, Заключному акту Наради безпеки та співробітництва в Європі 1975, Паризькій Хартії для нової Європи 1990 У відповідності до цього Україна здійснює відкриту зовнішню політику й прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи при цьому залежності як від окремих держав, так і від певних державних об'єднань.Вона керується приматом права в зовнішній політиці, визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права, вважає належним чином ратифіковані міжнародні договори частиною свого внутрішнього права, спирається в зовнішній політиці на фундаментальні загальнолюдські цінності й засуджує практику подвійних стандартів у міжнародних стосунках. Важливими засадами, на яких реалізується зовнішня політика нашої держави, є недопущення присутності збройних сил інших держав на українській території, а також розміщення іноземних військ на територіях інших держав без їх чітко вираженої згоди, крім випадків застосування міжнародних санкцій відповідно до Статуту ООН. Україна вважає себе, нарівні з усіма колишніми радянськими республіками, правонаступницею СРСР і не визнає будь-яких переваг і винятків з цього принципу для жодної з держав-правонаступниць без належним чином оформленої згоди всіх цих держав. Базуючись на визначальних національних інтересах та принципах, наша держава здійснює свою зовнішню політику на таких головних напрямках:

- розвиток двосторонніх міждержавних відносин;

- розширення участі в європейському регіональному співробітництві;

- співробітництво в рамках Співдружності Незалежних Держав;

- діяльність в ООН та інших міжнародних організаціях.

Кожен із цих напрямків має комплекс пріоритетів, які зумовлюються національними інтересами держави. Зокрема, пріоритетом у сфері двосторонніх відносин є активний розвиток політичних, економічних, науково-технічних, культурних та інших стосунків з прикордонними країнами; західними державами — членами ЄС та НАТО; географічне близькими країнами; державами Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки.

3. Українсько- китайські відносини на сучасному етапі.

Китайська Народна Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлено 4 січня 1992 р.

Визначальними для розбудови договірно-правової бази українсько-китайських відносин є Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною й КНР, Спільні українсько-китайські комюніке, Спільна (Київська) Декларація між Україною й КНР, а також Спільна (Пекінська) Декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби та співробітництва між Україною й КНР, яка фактично виконує міжнародно-правову функцію міждержавного політичного договору. В цих документах закладено основні принципи двосторонніх відносин у політичній, економічній та гуманітарній сферах.

Існують великі потенційні можливості для науково-технічного співробітництва між двома країнами, беручи до уваги як наші власні досягнення, що можуть цікавити китайську сторону (зокрема, у галузі електрозварювання, надтвердих матеріалів, металургії, авіа- та космічних технологій, технологій АПК, медицини тощо), так і помітні успіхи КНР у галузях комп'ютеризації, електронної та електротехнічної промисловості.

На порядку денному стоїть питання залучення українських інвестицій у вигляді технологій та ноу-хау до КНР, створення спільних підприємств, акціонерних товариств, змішаних компаній за участю України, де могли б також працювати українські спеціалісти й менеджери.

КНР була і залишається впливовішою азіатською державою, постійним членом Ради Безпеки ООН й дружньою країною, з якою Україна налагодила повне взаєморозуміння на міждержавному рівні, підтримується активний політичний діалог. Проте реалізація домовленостей відбувається вкрай повільно через відсутність ефективного механізму з боку відповідних українських відомств. Наприклад, у 1994 р. обсяг торгово-економічного співробітництва між Україною і КНР становив на рекордно високому рівні - 837 млн дол. США, у 1995 р. - скоротився до 613 млн дол., а у 1997 р. - становив лише 456 млн дол. На жаль, 1998-1999 рр. цю негативну тенденцію не змінили. І це при тому, що китайська сторона наполегливо демонструє свою зацікавленість та намагання розширювати співробітництво.

можна стверджувати, що подальший розвиток двосторонніх відносин України й Китаю сприятиме забезпеченню суверенітету, територіальної цілісності та безпеки України, зміцненню її міжнародного авторитету, забезпеченню наших національних, зокрема економічних, інтересів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67553. ВОЛНОВАЯ ФУНКЦИЯ ЧАСТИЦЫ. УРАВНЕНИЕ ШРЕДИНГЕРА 317.5 KB
  Здесь множитель i выделен для удобства (чтобы было = - см. ниже), а - некоторый дифференциальный оператор, не включающий производных по времени. Он должен быть линейным, чтобы соблюсти принцип суперпозиции.
67554. А-ПРЕДСТАВЛЕНИЕ КВАНТОВОЙ МЕХАНИКИ 642 KB
  Здесь предполагается, что спектр оператора - невырожденный. Если есть вырождение, то нужен еще один индекс, связанный с необходимостью введения по крайней мере еще одного оператора, коммутирующего с . Тогда строим базис из общих собственных векторов операторов и (см. лекцию 2):
67555. СООТНОШЕНИЯ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТЕЙ 611.5 KB
  Зависимость от времени можно ввести в квантовую механику разными способами. До сих пор мы пользовались картиной Шредингера в которой считается что всю зависимость от времени несут векторы состояния волновые функции а в операторы наблюдаемых она может входить лишь в исключительных...
67556. ЗАКОНЫ СОХРАНЕНИЯ 488.5 KB
  В картине Шредингера затруднительно сразу сказать, что такое сохраняющаяся физическая величина, так как операторы наблюдаемых обычно вообще от времени не зависят. Приходится исхитряться (см. ниже). А в картине Гейзенберга все ясно.
67557. НОРМИРОВКА В НЕПРЕРЫВНОМ СПЕКТРЕ 299 KB
  Классическому инфинитному движению отвечают состояния с обобщенными волновыми функциями которые нельзя нормировать а энергетический спектр является непрерывным. Возникает проблема нормировки волновых функций непрерывного спектра. Реально же на самом деле спектр всегда является дискретным так как...
67558. ГАРМОНИЧЕСКИЙ ОСЦИЛЛЯТОР 773 KB
  Мы получили, что волновые функции стационарных состояний осциллятора являются или четными или нечетными. Оказывается, этот результат можно было предсказать заранее, не решая задачу. Сделаем в этой связи отступление, которое представляет и значительный самостоятельный интерес.
67559. КОГЕРЕНТНЫЕ СОСТОЯНИЯ 390.5 KB
  Доказательство основывается на математическом результате, что всякий эрмитов оператор с конечным следом (такие операторы называются ядерными) имеет чисто дискретный спектр. Ставим задачу на собственные значения...
67560. ОРБИТАЛЬНЫЙ МОМЕНТ ИМПУЛЬСА 637 KB
  Дальше мы намерены перейти к анализу движения частицы в центральном поле. Как и в классической физике, здесь очень важную роль играет момент импульса. Но в квантовой механике бывает два момента импульса - связанный с движением частицы и имеющий классический аналог, и не связанный с движением частицы...
67561. МАТРИЦЫ ОПЕРАТОРОВ МОМЕНТА ИМПУЛЬСА 738 KB
  Мы хотим найти матрицы спиновых операторов в явном виде. Для этого решим сначала более общую задачу - найдем матрицы операторов момента и, которые удовлетворяют коммутационным соотношениям...