22779

Зовнішньополітична діяльність закордонних українських громадсько-політичних організацій в повоєнній добі

Шпаргалка

История и СИД

Концепція стратегічного партнерства в зовнішній політиці України. Розбудова відносин України з країнами Африки. Концепції стратегічного партнерства€ в зовнішній політиці України Стратегічне партнерство являє собою стан відносин що характеризуються наявністю комплексних стратегічних інтересів в сіх сферах діяльності двох сторін з огляду на певну політичну взаємозалежність та готовність до застосування компромісних механізмів узгодження спільних інтересів. Але у випадку з нашою державою така взаємозалежність є асиметричною і як правило...

Украинкский

2013-08-04

45 KB

0 чел.

    № 4  ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 4

1. Зовнішньополітична діяльність закордонних українських громадсько-політичних організацій в повоєнній добі.

2. Концепція «стратегічного партнерства» в зовнішній політиці України.

3. Розбудова відносин України з країнами Африки.

1. Зовнішньополітична діяльність закордонних українських громадсько-політичних організацій у повоєнній добі.

 Водночас в зарубіжних країнах розпочали працювати культурні, наукові організації, спілки по зв'язках з УРСР. Так, у США і Канаді прогресивні українці-емігранти створили товариства допомоги батьківщині, Лігу американських українців, Канадське товариство. У Аргентині діяли товариства ім. Т.Шевченка, М.В. Лисенка, І.П.Котляревського; у Бразилії - «Червона зоря»; в Уругваї - «Український культурний центр»; у Парагваї — «Слов'янин» та ін.

Після закінчення другої світової війни, примусової репатріації радянських громадян до СРСР на еміграції у Західній Німеччині й Австрії залишилось майже 200 тис. українців, більшість з яких походила з Галичини (близько 60 відсотків).

Українці в більших скупченнях створювали українські комітети і організації та проводили різного роду громадську, політичну, культурну, наукову, церковну діяльність. І листопада 1945р. у Ашаффенбурзі (Німеччина) засновано Центральне Представництво української еміграції в Німеччині, діяло Українське Центральне допомогове об'єднання в Австрії..

На еміграції відновили свою діяльність давні політичні партії й організації: ОУН - Андрія Мельника, ОУН - Степана Бандери, УНДО, УПСР, УСДРП, УСРП, а також засновувалися нові: Український національно-державний союз (УНДС, 1946р.), Українська революційно-демократична партія (УРДП) та інші. Для координації роботи українські політичні партії і організації на еміграції підписали 10 червня 1948р. статут Української Національної Ради (УНРади) як українського парламенту з екзекутивою - Виконавчим органом.. УНРада стала політичною базою Державного центру Української Народної Республіки на чолі з Андрієм Лівицьким (помер 17 січня 1954р.). Окремо від УНРади діяли Закордонне представництво української головної визвольної ради (УГВР), монархістська група Союз Гетьманців-Державників на чолі з Данилом Скоропадським (колишній гетьман Павло Скоропадський помер 26 квітня 1945р.).

За океаном проводила свою діяльність українська діаспора, яка 21 листопада 1949р. заснувала у Нью-Йорку Пан-Американську українську конференцію (ПАУК) на чолі з Василем Кушнірем. Продовжували свою громадсько-культурну діяльність еміграція у Франції і Бельгії, а також нова добре організована еміграція в Англії, Голландії, Італії та інших західноєвропейських країнах.

2. Концепції „стратегічного партнерства” в зовнішній політиці України

Стратегічне партнерство являє собою стан відносин, що характеризуються наявністю комплексних стратегічних інтересів в сіх сферах діяльності двох сторін з огляду на певну політичну взаємозалежність та готовність до застосування компромісних механізмів узгодження спільних інтересів. З зазначеного визначення можна говорити про певну стратегічну взаємозалежність. Але у випадку з нашою державою така взаємозалежність є асиметричною, і, як правило, не на користь України.

Україна своїми стратегічними партнерами визначила 19 держав, а також ЄС і НАТО. Але такої значної кількості стратегічних партнерів не повинно бути, адже для того, щоб партнерство, було дійсно стратегічним, а не лише задекларованим, для його реалізації необхідні значні кошти, яких в України однозначно не вистачить для відповідної співпраці з усіма визначеними стратегічними партнерами.  Більше того. Той факт, що Україна визначила таку велику кількість країн, з якими прагне розвивати стратегічне партнерство, створює  образ непередбачуваного і ненадійного партнера.

На сьогодні єдиним доктринальним документом, де згадується стратегічного партнерства, є Основні напрями зовнішньої політики Укрвїни (2 липня 1993р.). В цьому документі відзначається, що кожна прикордонна держава є стратегічним партнерства Укрвїни . Водночас, практична реалізація зовнішньополітичного курсу не підтверджує цього положення. На сьогодні можна говорити про інтерес з нашого боку до розвитку стосунків зі стратегічними партнерами в наступних сферах:

-       безпеки (національної, міжнародної);

-       економіки (торговельно-економічні, науково-технічні зв'язки, фінанси, технологія, енергетика, транспорт і т.ін.);

-       культурно-гуманітарній (наявність історичних, культурних зв'язків, діаспори, інтенсивність контактів між людьми, неурядовими організаціями).

По-третє, готовність до узгодження своїх інтересів з інтересами стратегічного партнера або до прийняття рішень на його підтримку на зовнішній арені, навіть якщо такі дії не є однозначно доцільними з погляду власної вигоди.

По-четверте, наявність спільних викликів і небезпек (організована злочинність, нелегальна міграція, контрабанда зброєю і наркотиками, агресивний сепаратизм, тероризм) та прагнення співпрацювати в їх подоланні.

По-п'яте, повага до прав осіб, що належать до національних меншин, співпраця в цій галузі.

По-шосте, наявність механізму реалізації відносин стратегічного партнерства (маємо розвинені механізми різного формату лише з трьома страт. партнерами . США, Польщею іРосією).

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що відносини стратегічного партнерства розвиваються з різною мотивацією, з наголосом на різні групи інтересів і мають різні механізми реалізації.

Слід відзначити, що відносини стратегічного партнерства з кожним із наших партнерів розвиваються зі своїм наповненням і динамікою, мають свою специфіку та проблеми.

Отже, і заходи по наповненню конкретним змістом відносин стратегічного партнерства з кожним із партнерів мають відповідати цій специфіці. Так, у відносинах з Росією слід відійти від статусу меншого брата 

Стратегічне партнерства зі США має досить розвинений механізм у формі Українсько-американської міждержавної комісії та її органів. Відносини стратегічного партнерства зі США набули значного змісту в усіх сферах. Водночас, слід більше уваги приділяти усуненню розбіжностей у підходах і практиці щодо здійснення реформ в Укрвїни та співпраці в міжнародних фінансових інституціях.

3. Розбудова відносин України з країнами Африки.

Після набуття незалежності Україною був взятий курс на проведення багатовекторної зовнішньої політики. Як визначається у базовому документі українського зовнішнього курсу, Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. "Про Основні напрями зовнішньої політики України", співпраця з ключовими країнами Африки "може відкрити потужні джерела інвестицій в українську національну економіку" та "сприяти... прискореному вирішенню економічних та соціальних проблем України", сприятиме утвердженню економічної незалежності, зміцненню її позицій у світі".

Одним з важливих напрямків поступу міжнародних відносин України як у цілому, так і у частині розбудови зв'язків з країнами, що розвиваються, є просування співробітництва з державами Африканського континенту.

Україна та країни Африки об'єктивно зацікавлені у розвитку плідних, багатовимірній відносин. У політичній сфері інтерес становить співпраця в ООН з актуальних питань розвитку системи міжнародних відносин планети, у цілому, та Африки, зокрема, а також із проблематики сталого розвитку, миротворництва та врегулювання ряду конфліктів на Африканському континенті. Україна має можливість стати однією з країн, що роблять реальний внесок до зміцнення стабільності та підвищення порогу безпеки в Африці. У такій якості її готовий побачити цілий ряд африканських держав, у тому числі, Південно-Африканська Республіка, Ангола, Мозамбік.

В економічній площині сторони мають широкий спектр можливостей, наявність яких зумовлюється, у тому числі, близькістю рівня їх промислового та наукового розвитку, значним ступенем взаємодоповнюваності їх економік, порівняно істотним рівнем платоспроможності потенційних контрагентів з Півдня Африки, а також існуванням як досвіду, так і певного практичного заділу співробітництва.

ПАР можна вважати лідером субрегіону та однією з найвпливовіших держав Африки, найбільш перспективним партнером України в її взаєминах з країнами Африканського Півдня. Динамічно розвивається двостороннє торговельно-економічне співробітництво. Так, за підрахунками МЗС і МЗЕЗТ України, у цілому, впродовж 1990-х років середній щорічний приріст загалу двосторонньої торгівлі становив 100-110%.

Основні проблемні аспекти відносин України з державами Півдня Африки знаходяться в економічній площині. З точки зору оцінки потенціалу сторін та реальних перспектив їх взаємодії, наявні обсяги співробітництва у галузі торгівлі, інвестицій, спільного виробництва є неадекватно малими. Такий стан справ зумовлений рядом факторів, що мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Зокрема, можна виділити наступні чинники:

1.  Територіальна віддаленість

2.  Недостатня розвиненість правового поля співробітництва.

3.  Не відповідний існуючим потребам рівень інфраструктурно-організаційного й інформаційного забезпечення партнерства.

4.  Відсутність або слабкість механізмів з централізованого захисту інтересів українських підприємств у країнах субконтиненту та фірм з Півдня Африки - в Україні.

5.  Недостатня наукова вивченість тематики взаємин України та країн Півдня Африки, низький рівень дослідницького інтересу вітчизняних політологів та економістів до регіону, що призводить до відсутності аналітичної і прогностичної інформації щодо політичного стану субконтиненту, тенденцій розвитку його народного господарства та науково-технічного потенціалу.

перспективи:

1. У Центральноафриканській республіці головною галуззю економіки є видобуток алмазів. За їх запасами ЦАР входить до першої десятки лідерів у даній сфері бізнесу. При цьому, що, можливо, є найважливішим для України, лише 5% ~ видобутих алмазів обробляється в ЦАР., у ЦАР і України з'явилася можливість розпочати спільну переробку алмазів на досить вигідних умовах розподілу прибутків і самих коштовностей.

2. Африка, і, зокрема, її близькосхідний регіон, як відомо, величезна кладова «чорного золота» - нафти. Нині опрацьована схема поставок даної сировини в Україну з проміжною переробкою в деяких країнах і подальшим транспортуванням по трубопроводах, які залишилися ще від РЕВ(Рада економічної взаємодопомоги). Проект виключно вигідний і економічно і, у випадку успішного його вирішення, здатний позбавити нашу країну від відомої монопольної енергетичної залежності.

3. Єгипет щорічно імпортує олії на суму 3 млрд. доларів. Хоча б частина цієї суми не зашкодила нашим селянам, адже вона є однією із головних статей вітчизняного експорту. Або такий аспект. В останні роки в країні вирощується досить багато пшениці, яка має низький відсоток клітковини, через що її все важче реалізувати за кордоном на вигідних умовах. Однак в країнах Африки, розташованих на південь від Сахари, яким постійно загрожує голод, таке зерно сталося б у пригоді. Причому ціни були б вигідні і тим, хто продає, і тим, хто купує.

4. У Нігерії і Заїрі можна за досить доступними цінами (можливий, за твердженням А.Бондаренка, бартер) закуповувати більше 4 тис.т олова, що мало б велике значення для нашої кабельної і електронної галузі. У той же час Єгипет купував би у нас марганцеву руду і продукти її переробки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18431. Средства измерения и представления информации 31 KB
  Лекция 15. Средства измерения и представления информации. Средства измерения и представления информации. Устройства данной группы предназначенные для визуального представления информации человекуоператору и для выдачи сигналов в группу специальных средств обр
18432. Аналоговые и цифровые вторичные приборы ГСП 67 KB
  Лекция 16. Аналоговые и цифровые вторичные приборы ГСП. Приборы выдачи информации. Различают аналоговые и дискретные методы выдачи измерительной информации. В обоих случаях простейшей формой выдачи является отображение результатов измерения на визуально считыв
18433. Классификация и общая характеристика средств управления 41 KB
  Лекция 17. Классификация и общая характеристика средств управления. Для эффективного использования полученной ИИС информации об объекте управления необходимо ее проанализировать выработать по определенным алгоритмам соответствующие команды и передать их к объек
18434. Законы регулирования, регуляторы, исполнительные механизмы и регулирующие органы 106 KB
  Лекция 18. Законы регулирования регуляторы исполнительные механизмы и регулирующие органы. Промышленные автоматические регуляторы. Одной из основных частей низовой локальной системы автоматического регулирования САР является регулятор. В общем случае регулято
18435. Программно-технические комплексы 76.5 KB
  Лекция 19. Программнотехнические комплексы. В настоящее время автоматизация большинства технологических процессов осуществляется на базе универсальных микропроцессорных контроллерных средств которые в России получили название программнотехнических комплексо
18436. Электрические исполнительные механизмы 46.5 KB
  Лекция 20. Электрические исполнительные механизмы. Назначение. Механизмы исполнительные электрические однооборотные постоянной скорости МЭО и МЭОФ предназначены для перемещения регулирующих органов в системах автоматического регулирования технологическими пр
18437. Регулирующие органы 91 KB
  Лекция 21. Регулирующие органы. Регулирующие органы служат для изменения количества вещества или энергии подводимых к объекту регулирования или отводимых от него по определенной программе или поддержание на определенном уровне. Чаще всего с помощью регулирующих
18438. История языка PHP. Установка ПО для работы с PHP 780 KB
  Серверные технологии разработки webсайтов История языка PHP. Установка ПО для работы с PHP. История PHP Язык PHP был разработан как инструмент для решения чисто практических задач. Его создатель Расмус Лердорф хотел знать сколько человек читают его onlineрезюме и написал ...
18439. Конструкции и типы данных PHP 223.5 KB
  Серверные технологии разработки webсайтов Конструкции и типы данных PHP Основной синтаксис Первое что нужно знать относительно синтаксиса PHP – это то как он встраивается в HTMLкод как интерпретатор узнает что это код на языке PHP. В предыдущей лекции мы уже говорили об