22783

Зовнішньополітична діяльність УРСР у 1950-1980-х рр.

Шпаргалка

История и СИД

ГУУАМ: мета та основні напрямки співробітництва. ГУУАМ: мета основні напрямки і перспективи діяльності. Розширене об’єднання держав отримало назву ГУУАМ. ГУУАМ має органічно доповнювати механізми співробітництва в регіоні.

Украинкский

2013-08-04

47 KB

3 чел.

    № 8  ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ

1. Зовнішньополітична діяльність УРСР у 1950-1980-х рр..

2. Концептуальні засади відносин України з країнами Азії, Африки та Латинської Америки.

3. ГУУАМ: мета та основні напрямки співробітництва.

1. Зовнішньополітична діяльність УРСР у 1950-1980-х рр..

Протягом сорока шести років УРСР була членом Об’єднаних Націй. Українська делегація брала активну участь у формулюванні Статуту, процедурних правил та інших ключових документів ООН. 1945 УРСР стала членом Міжнародного суду, 1946 – Всесвітньої організації охорони здоровця, 1947 – Всесвітнього поштового союзу, 1948 – Всесвітньої метеорологічної організації, 1954 – Міжнародної організації праці і ЮНЕСКО, 1956 – Європейської економічної комісії, 1957 – членом МАГАТЕ.

Україна завжди займала в ООН активну позицію й зробила вагомий вклад до всіх сфер її діяльності, особливо, у справу встановлення міжнародного миру й безпеки, врегулювання конфліктів, підтримання режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєнням, економічного й соціального розвитку, деколонізаційних процесів, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм і принципів міжнародного права, а також сприяння ліквідації апартеїду та врегулювання „палестинського питання”.

Повноваження підписати Статут ЮНЕСКО Радою Міністрів УРСР були передані послові СРСР у Великобританії Я.Малику. Отже, 2 квітня 1954 р. Українська РСР стала повноправним членом ще однієї міжнародної організації.

На цьому, однак, технічні проблеми з вступом до ЮНЕСКО завершені не були. Причиною цього стало те, що провідні західні держави розглядали Українську РСР саме як своєрідного сателіта СРСР і з певного часу все звіряли з Москвою..

За всіх нюансів, слід сказати, що саме в ЮНЕСКО українські представники працювали з більшою відкритістю й активністю. Цьому сприяла відносна деполітизованість у діяльності згаданої міжнародної організації

Специфічну й активну позицію обирали українські представники в ЮНЕСКО під час обговорення проблеми боротьби з раковими захворюваннями. Виступивши проти зосередженості ЮНЕСКО тільки на фінансуванні та інших формах розв'язання проблеми встановлення причин ракових захворювань, делегат від України Тульчинська порушила питання про негайне впровадження у життя вже одержаних результатів, її пропозиція була схвалена більшістю делегацій (21 проти 18 при 7, що утрималися).

2. Концептуальні засади відносин України з країнами Азії, Африки та Латинської Америки.

Найважливіші параметри курсу України на міжнародній арені закладені Декларацією про державний суверенітет та "Основними напрямами зовнішньої політики України". Ці документи визначають базові завдання зовнішньополітичної діяльності. Зокрема, зазначається, що з огляду на геополітичну вагу, історичну спадщину, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал, Україна може і має стати державою, здатною відігравати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності не лише в Європі, але й у світі в цілому.

Щодо країн Азії, то найперспективнішим напрямом активізації зусиль України є розбудова та розвиток двосторонніх відносин з країнами регіону. При цьому пріоритет у стосунках з потенційними інвесторами доцільно надавати технологічно передовим і фінансово потужним країнам, або тим, які демонструють найвищі темпи економічного зростання (Японія, КНР, Республіка Корея, Сингапур, Індонезія, Таїланд, Малайзія). Перспективними сферами взаємодії з ними можуть, наприклад, стати залучення інвестицій у реконструкцію і технічне переобладнання вітчизняних підприємств промислового та аграрного секторів і конверсії українського ВПК, співробітництво у мирному освоєнні космосу та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Слід зазначити, що представники "елітарно го азіатського клубу" виявляють неабияку зацікавленість до деяких вітчизняних технологій, зокрема у галузях металургії, машинобудуванні, цивільному літакобудуванні, суднобудуванні, а також виробництві деяких видів озброєнь та військової техніки.

У подальшому національну стратегію варто диверсифікувати від переважно двосторон нього співробітництва у згаданих галузях до розгортання взаємодії з субрегіональними і регіональними азіатськими угрупованнями. Йдеться про можливу участь нашої держави у багатонаціональних проектах під егідою АПЕК, АСЕАН тощо. При цьому, як сприятливою обставиною, слід скористатися тим, що інтеграційні процеси на Далекому Сході та у Південно-Східній Азії перебувають поки що на початковій стадії, закриті політико-еко номічні регіональні союзи типу ЄС остаточно не склалися. Отже, підвалини зазначеної перспективної стратегії треба закладати вже сьогодні, паралельно із зміцненням двосторонніх відносин з окремими країнами регіону. 

Після набуття незалежності Україною був взятий курс на проведення багатовекторної зовнішньої політики. Як визначається у базовому документі українського зовнішнього курсу, Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. "Про Основні напрями зовнішньої політики України", співпраця з ключовими країнами Африки "може відкрити потужні джерела інвестицій в українську національну економіку" та "сприяти... прискореному вирішенню економічних та соціальних проблем України", сприятиме утвердженню економічної незалежності, зміцненню її позицій у світі".

Україна та країни Африки об'єктивно зацікавлені у розвитку плідних, багатовимірній відносин. У політичній сфері інтерес становить співпраця в ООН з актуальних питань розвитку системи міжнародних відносин планети, у цілому, та Африки, зокрема, а також із проблематики сталого розвитку, миротворництва та врегулювання ряду конфліктів на Африканському континенті. Україна має можливість стати однією з країн, що роблять реальний внесок до зміцнення стабільності та підвищення порогу безпеки в Африці. У такій якості її готовий побачити цілий ряд африканських держав, у тому числі, Південно-Африканська Республіка, Ангола, Мозамбік.

В економічній площині сторони мають широкий спектр можливостей, наявність яких зумовлюється, у тому числі, близькістю рівня їх промислового та наукового розвитку, значним ступенем взаємодоповнюваності їх економік, порівняно істотним рівнем платоспроможності потенційних контрагентів з Півдня Африки, а також існуванням як досвіду, так і певного практичного заділу співробітництва.

Протягом 1990-х рр. Україна фактично з нуля вибудувала договірно-правову базу відносин із найвпливовішими державами Латинської Америки, й цей процес триває. Водночас доцільно посилити ефективність економічного співробітництва, що має зробити латиноамериканський вектор зовнішньої політики України чіткішим, дасть можливість послідовно розвивати дво- та багатосторонні відносини, примножуючи їхній потенціал для зміцнення позицій України в цьому регіоні.

Розробка стратегічних засад відносин Україна-Латинська Америка може виходити з таких концептуальних положень:

• латиноамериканці й українці йдуть шляхом "доганяючого розвитку";

• не дивлячись на відмінності, країни є потенційними партнерами;

• латиноамериканські країни та Україна мають подібності в історичному розвитку (подолання кризи, найбільш гострих протиріч, ліквідація диспропорцій економіки, початок нового етапу розвитку);

• на розбудову сучасного соціально-економічного ладу суттєво впливає історична спадщина;

• припустиме типологічне співставлення ключових завдань (лібералізація економіки, зміна ролі держави, демократизація в умовах нерозвинутості громадянського суспільства і сильного впливу традиціоналізму в соціальній психології та культурі населення, інтеграція у світове співтовариство при пріоритетному розвитку тісних зв'язків з "близьким зарубіжжям");

• подібність завдання переходу від авторитарного устрою до розбудови демократичного суспільства, що потребує вирішення проблеми зниження витрат і соціальної ціни модернізації;

• ідентичність завдання забезпечення безпеки кордонів.

Отже, для Україно є стратегічно важливим стійке економічне та політичне співробітництво з країнами Латиноамериканського регіону.

3. ГУУАМ: мета, основні напрямки і перспективи діяльності.

Політико-консультативний форум чотирьох держав пострадянського простору - ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) утворено 10 жовтня 1997 р. в м. Страсбург в ході саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне комюніке глав держав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. Страсбурзька декларація зафіксувала рівень політичного зближення та практичного співробітництва між країнами цієї групи, збіг їхніх позицій з ключових міжнародних проблем щодо процесів на пострадянському просторі. Згодом, 24 квітня 1999 р. під час Вашингтонського саміту країн-членів і країн-партнерів НАТО до форуму приєднався Узбекистан. Розширене об’єднання держав отримало назву ГУУАМ. 

ГУУАМ має органічно доповнювати механізми співробітництва в регіоні. Метою створення об'єднання був і залишається пошук нових схем взаємовигідної співпраці для здійснення масштабних проектів. Крім того, участь держав у ГУУАМ здійснюється відповідно до їхніх національних пріоритетів. Такий підхід дозволяє поряд iз формуванням спільної позиції кожній з країн ГУУАМ обирати сферу та ступінь своєї участі в конкретних заходах.

Прийнята в 1997 р. заява президентів країн-членів визначила принципи та основні напрямки діяльності нової організації: зміцнення різнобічної співпраці в межах міжнародних організацій і форумів, розвиток взаємодії у роботі Ради Євроатлантичного партнерства, взаємодія в галузі мирного врегулювання конфліктів і криз, поглиблення практичного співробітництва в укріпленні миротворчого потенціалу, боротьба проти етнічної нетерпимості, сепаратизму, релігійного екстремізму й тероризму, укріплення режимів нерозповсюдження ядерної зброї та інших видів засобів масового знищення, запобігання постачанню озброєнь до зон конфліктів, співробітництво в розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія, проведення регулярних консультацій з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

Безперечно, розвиток ГУУАМ значною мірою залежить від процесу розширення ЄС і НАТО. Свідченням інтересу ЄС до ГУУАМ є те, що на засіданні Комітету національних координаторів ГУУАМ, яке відбулось у березні 2004 року в Баку, підтримку діяльності ГУУАМ висловили посли країн Євросоюзу, представники Світового Банку, ОБСЄ, ООН та інші. Найбільшу зацікавленість серед європейських суб’єктів демонструють Польща і Німеччина. Очевидно, що європейські інтереси полягають, передусім, у потребі диверсифікації власного енергозабезпечення, а також у забезпеченні стабільності й безпеки у регіоні. Для сучасного ЄС розвиток євразійських комунікацій і співробітництва є вагомим стратегічним напрямом (хоча й не до кінця рельєфно означеним) зовнішньої політики, забезпечення перспектив геополітичного розвитку Європи в цілому і становлення її як світової сили. З другого боку, процеси глобалізації в світі поряд із розширенням торговельно-економічних зв'язків певним чином активізували зростання організованої злочинності, тероризму, транспортування наркотиків, торгівлі людьми, нелегальної міграції. Тому країни-учасниці ГУУАМ активно працюють як над Проектом зі сприяння торгівлі та транспортуванню (ПСТТ), так і над створенням Віртуального центру боротьби з тероризмом. Конкретними кроками Об'єднання в цьому напрямку можна назвати проведення в МЗС України першого засідання Керівного комітету ПСТТ, на якому, зокрема, було узгоджено Регіональну стратегію та План дій з реалізації згаданого проекту та розробку групою експертів країн-учасниць ГУУАМ у Баку пакету документів зі створення віртуального центру.

Після підписання в 2001 році Ялтинської хартії ГУУАМ та низки угод в економічній, правовій та гуманітарній сферах були закладені підвалини для інституційного становлення ГУУАМ. Політичне зростання авторитету Об'єднання супроводжувалось наданням йому статусу спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН, розвитком співробітництва з ОБСЄ та Ініціативою із співробітництва у Південно-східній Європі. Таким чином, ГУУАМ - це не декларація намірів, а дієве об'єднання з необхідними механізмами діяльності, напрацьованою нормативно- правовою базою та міжнародним визнанням. 

Головною відмінністю ГУУАМ є спрямованість саме на практичний результат. На даний момент питання реалізації угоди про створення зони вільної торгівлі перебувають у компетенції Робочої групи ГУУАМ з економіки та торгівлі. В 2003 року було заплановано розглянути питання взаємної лібералізації торговельних режимів та зняття бар'єрів для вільного переміщення товарів і послуг. Після цього має відбутися перехід до другого етапу роботи - етапу практичної реалізації. У цьому зв'язку треба зазначити, що протягом останніх років ми спостерігаємо зростання товарообігу між країнами-учасницями ГУУАМ. Зокрема, таке зростання в торгівлі з Грузією в 2003 році в порівняні з 2002-м склало 195%, з Азербайджаном - 137%, Молдовою - 163%.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24465. Внимание: его характеристики и методы диагностики 69 KB
  Объектом внимания могут быть предметы явления отношения свойства предметов действия мысли чувства других людей и свой собственный внутренний мир. Внимание обладает следующими основными характеристиками: Устойчивость внимания проявляется в способности в течение длительного времени сохранять состояние внимания на какомлибо объекте предмете деятельности не отвлекаясь и не ослабляя внимание. Концентрация внимания противоположное качество – рассеянность проявляется в различиях которые имеются в степени концентрированности...
24466. Понятие мышления, его виды. Фазы мыслительного процесса и мыслительные операции 70.5 KB
  Мышление – это социально обусловленный неразрывно связанный с речью психический процесс поисков и открытия существенно нового процесс опосредованного и обобщенного отражения действительности в ходе ее анализа и синтеза. Мышление возникает на основе практической деятельности из чувственного познания и далеко выходит за его пределы. Мышление является базовым компонентом интеллекта. 1 Наиболее распространена среди них классификация рассматривающая такие разновидности мыслительной деятельности как нагляднодейственное нагляднообразное и...
24467. Речь и язык. Виды речи и ее функции 31 KB
  Речь и язык. Речь – исторически сложившаяся форма общения людей посредством языковых конструкций создаваемых на основе определенных правил. Речь включает процессы порождения и восприятия сообщений для целей общения передачи информации или для целей регуляции и контроля собственной деятельности. Речь имеет полифункциональный характер.
24468. Эмоции и их функции. Психологические теории эмоций 32 KB
  Психологические теории эмоций. Эмоции выполняют следующие функции: Сигнальная функция эмоций выражается в том что переживания возникают и изменяются в связи с происходящими изменениями в окружающей среде или в организме человека. Регулирующая функция эмоций выражается в том что стойкие переживания направляют поведение человека поддерживают его заставляют преодолевать встречающиеся на пути преграды или мешают протеканию деятельности блокируют ее. Дифференцирующая и синтезирующая функция эмоций проявляется в таких феноменах как...
24469. Классификация эмоций. Эмоции и чувства 29.5 KB
  Эмоции и чувства. Виды эмоциональных явлений: эмоциональные реакции настроение аффект чувства эмоциональный стресс. Чувства – еще более чем эмоции устойчивые психические состояния имеющие четко выраженный предметный характер: они выражают устойчивое отношение к какимлибо объектам реальным или воображаемым. Эмоции и чувства.
24470. Психические состояния их классификация 45 KB
  Психические состояния их классификация. Психическое состояние – это целостная характеристика психической деятельности за определенный период времени показывающая своеобразие протекания психических процессов в зависимости от отражаемых предметов и явлений действительности предшествующего состояния и психических свойств личности. По параметру динамичности лабильности временной протяжённости состояния занимают промежуточное значение между процессами и свойствами. Функции психических состояний: Регулятивная состояния позволяют адаптироваться...
24471. Интеллект и креативность 45 KB
  intellectus – понимание познание – способность к осуществлению процесса познания и к эффективному решению проблем в частности при овладении новым кругом жизненных задач. Он выделил семь таких потенций: 1 счетную способность т. способность оперировать числами и выполнять арифметические действия; 2 вербальную словесную гибкость т. способность понимать устную и письменную речь; 4 пространственную ориентацию или способность представлять себе различные предметы и формы в пространстве; 5 память; 6 способность к рассуждению; 7...
24472. Темперамент: его свойства и типология 46.5 KB
  Тип темперамента тесно связан с врожденными анатомофизиологическими особенностями высшей нервной деятельности. К свойствам темперамента можно отнести те отличительные индивидуальные признаки человека которые определяют собой динамические аспекты всех его видов деятельности характеризуют особенности протекания психических процессов имеют более или менее устойчивый характер сохраняются в течение длительного времени проявляясь вскоре после рождения. Небылицин выделяет три ведущих свойства темперамента относящихся к сферам общей активности...
24473. Характер: его формирование и детерминанты 53 KB
  Последний представляет собой динамическую сторону характера. В состав характера человека входят следующие свойства личности: Свойства личности которые определяют поступки человека в выборе целей деятельности. Черты которые относятся к действиям направленным на достижение поставленных целей: настойчивость целеустремленность последовательность и другие а также альтернативные им как свидетельство отсутствия характера. Формирование характера и его детерминанты.