22792

Входження зх..Укр. земель

Доклад

История и СИД

земель Перебування роз'єднаних укр. Западноукр. Гітлер розглядав У як майбутній плацдарм у завоюванні СРСР використовував укр. Радянському Союзу передавалися усе західноукр.

Украинкский

2013-08-04

32 KB

0 чел.

70. Входження зх..Укр. земель

Перебування роз'єднаних укр. земель у складі СРСР, Полину, Чехословаччини, Румунії - один із найбільше складних моментів політичного положення в Центральної і Східної Європі напередодні другої світової війни. Геополітичне розташування цих земель зробило їхнім об'єктом сутички інтересів СРСР і Німеччини. Западно-укр. землі в системі радянсько-німецьких договорів 1939 року. Гітлер розглядав У, як майбутній плацдарм у завоюванні СРСР, використовував «укр. карту» для притягнення союзників у центрі Європи (у 1938 р. він підтримав утворення автономії Закарпаття - Карпатской Русі, що у такому році була окупована за згодою Німеччини її спільницею - Угорщиною). СРСР ринувся перемістити і зміцнити свою західну межу, відтягнути початок війни шляхом угоди з Німеччиною. Советско-Германский договір про взаємодопомогу і ненапад був підписаний 23 серпня 1939 р. Секретный протокол, оформлений додатково до пакту, передбачав поділ сфер впливу й окупації в Європі. Радянському Союзу передавалися усе західно-укр. землі. 1 вересня 1939 р. Німеччина вступила в Польщу, почалася друга світова війна. 17 вересня Червона Армія перейшла польську межу і зайняла майже всі землі, населені українцями, білорусами (територія загальною площею більш 190 тис. кв. км. , населенням більш 12 млн. чел.). Розмежувальна лінія між СРСР і територією, окупованої гітлерівцями, була уточнена в германськ-радянсько-німецькому договорі про дружбу, і межа від 28 вересня 1939 р. Укр. землі Лемкивщина і Холмщина були зайняті Німеччиною, а Закарпаття - Угорщиною. У червні 1940 р. Румунія передала СРСР Бессарабію і Північну Буковииу. Після возз'єднання з У на західно-укр. землях були проведені соціально-економічні, перетворення, що носили суперечливий характер. Реформи включали: 1) конфискацию поміщицьких і монастирських земель; 2) национализацию банків і значної промисловості; 3) реконструкцию і будівництво нового виробництва; 4) проведение виборів; 5) меры по українізації, зміцненню системи просвітництва й охорони здоров'я; 6) создание системи соціального забезпечення й ін. Проте ці реформи: 1) осуществлялись уже звичними на сході жорсткими командно-адміністративними методами; 2) не враховували місцевих особливостей, порушували звичний уклад життя західних українців; 3) вели до ліквідації раніше створених структур (заборона полтических партій, арешт і депортация їхніх лідерів, насильницька колективізація, припинення діяльності товариства «Просвіта» і ін.); 4) сопровождались. репресіями (було заарештовано і выслано біля 10% населення: службовців старого держапарату, місцевих комуністів, служителів церкви, підприємців, заможних селян, значна частина інтелігенції). Входження Західної У в склад УРСР була важливою подією; вперше українці об'єдналися в рамках однієї державної структури, але через свою нетривалість це об'єднання не призвело до глибоких перерв у житті парода. Поряд із визначеними зсувами в економічному, соціальному і культурному житті, населення Західної У придбало і чималий негативний досвід ознайомлення з радянською системою. До того ж у період відступу частин Червоної Армії влітку 1941 року за наказом із Москви органи НКВД знищили більш 15 тисяч заключенных, велику частину з них - у в'язницях Западной У.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34020. Философия истории 26 KB
  Философия истории представляет особую сферу практической философии исследующей смысл и значение уникального явления человеческой жизни исторического бытия. Тем не менее несмотря на большое разнообразие теоретических подходов к феномену истории единой унифицированной философскоисторической концепции до сих пор не существует. Есть все основания полагать что именно в этом отсутствии единой теоретической версии философии истории есть и свои положительные черты. Термин философия истории введен в научный оборот сравнительно недавно...
34021. Глобальные проблемы человечества 23.5 KB
  Десять тыяч лет назад было около 5млн человек 2 тысячи лет назад около 200 млн в 1960 г 3 млрд в 1975 4 млрд в 1987 5 млрд в 2000г более 6 млрд человек.
34024. Возникновение христианства как мировой религии. Средневековая философия. Доказательства бытия Бога. Принцип средневековой философии 25.5 KB
  Доказательства бытия Бога. Существование бога самоочевидно но если мы не знаем что такое бог то эта очевидность сомнительна. Невозможно определить бытие бога. Человек не может познать бога.
34025. Философия эпохи Возрождения 24 KB
  2 Расширение кругозора человека возникновение естествознания. Место человека периферийное т. Книги понижали достоинство человека в мире низводят человека с божественной высоты до земной. Гуманизм человек предстает как высшая ценность способности которой должны быть раскрыты полностью всё для блага человека.
34026. Проблема рационализма и сенсуализма начала 19 в. (сравнить Декарта и Локка) 30 KB
  разуме в центре работы теория познания Всякое познание это сближение с опытом. Он создаёт психологическую теорию познания. Что является самым главным в процессе познания По Декарту: чувства делятся на пришедшие из вне врожденные обнаруживаются нами самими. считает что элементы познания возникают только из чувственного опыта.
34027. Томас Гоббс 26.5 KB
  Власть проистекает из инстинкта самосохранения. Власть становится результатом конвенции разумного решения. Появляется общественная власть. Договор может быть расторгнут если власть не может больше защищать.
34028. Французское Просвещение (Вольтер, Руссо) 31 KB
  Крупнейшими мыслителями и идеологами этой эпохи стали Вольтер Дидро Гольбах Гельвеций Ламетри Руссо и др. Своим метким пером он поражал старое отжившее свой век его сатира и насмешка были убийственны для феодальной камарильи смех Вольтера разрушил больше чем плач Руссо. Мировоззренческая система Жан Жака Руссо завоевала огромную популярность еще при жизни он был признанным властителем дум большинства французов второй половины XVIII века.