22804

Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий

Доклад

История и СИД

Володимир Великий. Ставши Великим князем київським Володимир багато зробив аби зміцнити державу встановити лад і порядок. За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ.

Украинкский

2013-08-04

34.5 KB

8 чел.

13. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.

Ставши Великим князем київським, Володимир

багато зробив, аби зміцнити державу, встановити лад і порядок. За його князювання та ще потім за князювання його сина Ярослава Київська Русь досягла вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного

розвитку.  За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Він приєднав до Києва східнослов'янські племінні князівства й союзи племен: хорватів і  дулібів (981 р.), в'ятичів (982 р.), радимичів (984 р.). Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ. Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, і в 988 р., переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на Русі християнство. Близько 988 р. великий князь провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать. На зміну

родоплемінному поділу держави прийшов територіальний,  що є однією з найважливіших ознак справжньої держави. Було запроваджено новий кодекс правових норм. Володимир піклувався про охорону державних рубежів,  Головне місце в міжнародних відносинах Русі відводилося, як і раніше, Візантії. У 988 р. Володимир допомагав візантійському імператорові Василію приборкати бунтівних феодалів. У вдячність за це Василій видав за князя сестру, принцесу Анну. В останні роки X ст. Володимир зосередив зусилля на боротьбі з кочівниками-печенігами, що загрожували Русі з півдня. Він будував захисні вали, фортеці, не раз виходив з військом супроти печенігів

і перемагав їх. Таким чином, у період князювання Володимира Великого Київська Русь досягла значного політичного, економічного

й культурного розвитку і стала однією

з найбільших  держав Європи.  Ярослав Мудрий князював у Києві 35 років (1019-

1054 рр.). Він ще послідовніше й глибше продовжив державотворчу політику свого батька. Головну увагу Ярослав приділяв внутрішнім проблемам, а також відбудові країни та захисту її кордонів. 1036 р. він розбив і назавжди

відкинув від Києва печенігів. Для захисту західних

рубежів держави київський князь заснував місто Ярослав Могутність Київської держави була визнана всією Європою, і правлячі династії почали вступати з родиною київського князя у шлюбні відносини.  З ім'ям Ярослава пов'язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань. За любов до книжок і науки його й прозвали Мудрим.

14. Християнізація Русі.

Князь Володимир  увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційною

релігією Київської держави. Запровадження християнства на Русі Володимиром

Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабуся Володимира

- Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів – проголошення Перуна верховним богом Київській Русі - не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості

християнськими, країнами. Тому в середині 80-х рр. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії - християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій - ісламу, іудаїзму. Незадовго до прийняття нової віри сталася низка важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія I I . Імператор попросив допомоги

в київського князя Володимира. Той погодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тому пристав на вимогу. Володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на

Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався нерівною. Християнство прийняло також його найближче оточення. Навесні 988 р. відбулося масове хрещення киян, що

поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі проходив повільно, а нерідко із труднощами, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру.

Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивної

характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язні вової християнської країни, зріс її авторитет у Європі як  могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет

самого князя.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32859. РУССКАЯ ФИЛОСОФИЯ: КИРЕЕВСКИЙ, ХОМЯКОВ, ГЕРЦЕН, ЧЕРНЫШЕВСКИЙ, ЛЕОНТЬЕВ, ДАНИЛЕВСКИЙ, ЛЕНИН, ФЛОРЕНСКИЙ 45.31 KB
  Ее феноменальность заключается в том что русская философия развивалась исключительно автономно самостоятельно независимо от европейской и мировой философии не находилась под влиянием многочисленных философских направлений Запада эмпиризма рационализма идеализма и др. Характерными чертами русской философии являются: сильная подверженность религиозному влиянию особенно православию и язычеству; специфическая форма выражения философских мыслей художественное творчество литературная критика публицистика искусство эзопов язык что...
32860. МАТЕРИАЛИЗМ И ИДЕАЛИЗМ. АГНОСТИЦИЗМ. МАТЕРИЯ И ДВИЖЕНИЕ. ИЗМЕНЕНИЕ И ПОКОЙ. (ОПРЕДЕЛЕНИЯ.) ФОРМАЛЬНАЯ ЛОГИКА. ДИАЛЕКТИКА И МЕТАФИЗИКА 35.77 KB
  В истории философии М. появляются вместе с возникновением философии в рабовладельческих обвах древн. Выступая в качестве идеологов прогрессивной в то время буржуазии материалисты вели борьбу со средневековой схоластикой и церковными авторитетами обращались к опыту как учителю и к природе как объекту философии. этой эпохи было стремление к анализу к разделению природы на более или менее обособленные не связанные друг с другом области и объекты исследования и рассмотрение их вне развития среди представителей материалистической философии...
32861. ПРОБЛЕМА ПОЗНАНИЯ. СТУПЕНИ ПОЗНАНИЯ: ЧУВСТВЕННОЕ И РАЦИОНАЛЬНОЕ, ЭМПИРИЧЕСКОЕ И ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ. СЕНСУАЛИЗМ И РАЦИОНАЛИЗМ. ПРОБЛЕМА ИСТИНЫ. АГНОСТИЦИЗМ 23.5 KB
  ПРОБЛЕМА ИСТИНЫ. Таким образом лишь в единстве чувственного отражения и рационального познания эмпирического и теоретического познания реальный путь к постижению истины. Проблема истины в познании Следующая важнейшая проблема в познании это проблема истины. Такое понимание истины было продолжено и материалистами Нового времени.
32862. СОЗНАНИЕ И ЧЕЛОВЕК. ГИЛОЗОИЗМ, ПАНПСИХИЗМ. РЕДУКЦИОНИЗМ, ФИЗИКАЛИЗМ, МЕХАНИЦИЗМ 23.23 KB
  Проблема сознания в философии Признание в материализме материи в качестве субстанции сразу же ставит проблему объяснения сознания его происхождения и сущности. Но в дальнейшем было осознано качественное отличие явлений сознания от материальных вещей. Это отличие состоит в невещественности идеальности сознания. Как же решается проблема сознания Уже в древности существовало представление о самостоятельном существовании души.
32863. ГЕОГРАФИЧЕСКАЯ СРЕДА В РАЗВИТИИ ОБЩЕСТВА. ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ НАПРАВЛЕНИЕ В ОБЩЕСТВОВЕДЕНИИ 48.5 KB
  Это положение правильно до возникновения экологического кризиса: в нем противопоставление природы и общества превращающее общественный организм только в социальный. Биосфера это часть природы оболочка Земли в которую входят живые организмы жизнь и неживое вещество преобразуемое потребляемое и охватываемое жизнью. Географическая среда обществ это часть природы с которой данное общество взаимодействует. Единство и борьба природы и человечества сопровождается с одной стороны воздействием природы на общество а с другой стороны ...
32864. МАТЕРИАЛЬНОЕ ПРОИЗВОДСТВО. ТРУД. ПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫЕ СИЛЫ. ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ СПОСОБ ТРУДА. ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ НАПРАВЛЕНИЕ В ОБЩЕСТВОВЕДЕНИИ 81 KB
  Ключевым при изучении экономической жизни общества является анализ материального производства ибо общество не может существовать без производства необходимых для жизни людей материальных благ. Говоря о материальном производстве необходимо учитывать следующие моменты: Нередко в философской и экономической литературе понятие материального производства отождествляется с понятием общественного производства. Поскольку материальное производство является не только важнейшей но и определяющей сферой совокупного общественного производства то в...
32865. ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ. СОЦИАЛЬНАЯ ЗАКОНОМЕРНОСТЬ. ФАТАЛИЗМ И ВОЛЮНТАРИЗМ 51.5 KB
  ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ. Производственные отношения совокупность материальных экономических отношений между людьми в процессе общественного производства и движения общественного продукта от производства до потребления. Производственные отношения являются необходимой стороной общественного производства. В производстве люди вступают в отношения не только к природе.
32866. ОБЩЕСТВЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ФОРМАЦИЯ И ЦИВИЛИЗАЦИЯ 46.5 KB
  Такое понимание цивилизации мы встречаем у Л. В этом смысле говорят об античной цивилизации цивилизации инков и т. Для того чтобы определиться с понятием цивилизации необходимо очевидно предварительно проанализировать ее наиболее существенные черты. Разумеется речь идет не об инфраструктуре свойственной современной волне цивилизации но к концу варварства прыжок от родоплеменной изолированности уже был совершен.
32867. СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА. КЛАССЫ И КЛАССОВАЯ БОРЬБА. ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ 58.5 KB
  Есть два различных подхода к определению интеллигенции. Но есть и иной подход наиболее популярный в русской социальной философии согласно которому к интеллигенции причисляют тех кого можно считать нравственным эталоном общества. Предпосылкой появления Интеллигенции в её первичных формах было отделение умственного труда от физического когда рядом с огромным большинством занятым исключительно физической работой образовались социальные группы освобожденные от прямого производительного труда и руководящие общественными делами в том числе...