2281

Педагогічна майстерність учителя

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Визначити складові творчості учителя, створити креативне середовище, виховувати почуття відповідальності і гордості за обрану професію.

Украинкский

2013-01-06

105.42 KB

19 чел.

Теоретичний семінар

«Педагогічна майстерність учителя»

(січня 2012 р)

Мета: визначити складові творчості учителя, закцентувати увагу на елементах педагогічної майстерності, створити креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення і поведінки; розвивати творче мислення; виховувати почуття відповідальності і гордості за обрану професію.

Присутні: педагогічний колектив школи.

Скажіть  мені, і я забуду

 Покажіть, і я запам’ятаю

Дайте можливість навчити

Іншого, і я стану майстром.

Конфуцій

План

  1.  Педагогічні здібності вчителя:
  2.  дидактичні здібності:
  3.  академічні здібності;
  4.  перцептивні здібності;
  5.  мовні здібності;
  6.  організаторські здібності;
  7.  авторитарні здібності;
  8.  комунікативні здібності;
  9.  здібності до педагогічного передбачення;
  10.  здібності до розподілу уваги;
  11.  уміння управляти своїм темпераментом.
  12.  Педагогічний такт, оптимізм і правдивість.
  13.  Педагогічна культура вчителя.
  14.  Професіограма  вчителя.

Виклад: 

1. Дидактичні здібності – вміння донести до учнів найоптимальнішими методами навчальний матеріал. Учитель із дидактичними здібностями вміє подати матеріал чи проблему чітко, зрозуміло, викликаючи в учнів зацікавленість, пробуджуючи в них активну розумову діяльність, він стимулює самостійну роботу. Такий учитель враховує психологічний стан учнів, рівень їхнього розвитку, наявний обсяг знань.

Академічні здібності – це здібності, які виявляються в захопленні відповідною галуззю науки. Учитель з академічними здібностями має глибокі та обширні знання зі свого предмету, що виходять за межі шкільної програми, він вільно володіє ними, виявляє постійний інтерес до «своєї» наукової галузі.

Перцептивні здібності – це здатність відчути, зрозуміти і відреагувати правильно на тимчасовий психологічний стан учня. Учитель з такими здібностями за незначними ознаками, малопомітними зовнішніми проявами (очі, рухи, мова, дії тощо) вловить найменші зміни у внутрішньому світі учня і знайде підхід, щоб допомогти йому.

Мовні здібності – це здатність просто, чітко,зрозуміло висловлювати свої думки, міркування, почуття вдалою мімікою і пантомімікою. Це одна з найважливіших здібностей у професії вчителя, бо передача інформації від вчителя до учнів має в основному словесний характер.

Організаторські здібності – це, по-перше, вміння організувати учнівський колектив і, по-друге, вміння організувати свою роботу на уроці. Учитель з організаторськими здібностями швидко створює ділову, робочу обстановку на уроці; усі розпочаті справи він доводить до логічного завершення, ніхто в класі не залишається поза його увагою.

Авторитарні здібності – здібності до доброзичливого і безпосереднього емоційно-вольового впливу вчителя на учнів, так, щоб це сприяло його авторитету. Здібний педагог ніколи не поранить душі дитини, знайде, зважаючи на особистість, такий підхід до неї, який переконав би її діяти відповідно до загальноприйнятих правил, норм, домовленостей тощо.

Комунікативні здібності – це здібності до спілкування з дітьми, уміння знайти правильний підхід до них, встановити відповідні взаємини. Учитель з такими здібностями передусім справедливий, уміє знаходити найефективніші способи впливу на учнів, дотримуючись при цьому меж їх застосування, враховує в кожному випадку обставини, конкретну ситуацію.

Здібності до педагогічного передбачення – це здібності, які виявляються в передбаченні наслідків своїх дій, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших рис учнів. Учитель з такими здібностями знаходить можливість висловити обґрунтовану впевненість щодо успіхів у майбутньому працьовитих учнів, а також застерегти за необхідності від помилок та невдач тих,із ким це може трапитися.

Здібності до розподілу уваги – це здібності, які виявляються в умінні розподіляти свою увагу на всі види діяльності під час навчального процесу.

Здібний учитель уважно стежить за змістом викладу матеріалу, за розгортанням своєї думки, правильністю висновків і водночас тримає в полі зору всіх учнів, реагує на ознаки втомлюваності, неуважності, нерозуміння тощо. Він уміє регулювати увагу, маневрувати нею.

Уміння управляти своїм темпераментом. Кожен учитель має знати тип своєї нервової системи, позитивні і негативні його сторони, об’єктивно порівнювати їх зі своїми фактичними діями. Учитель має стежити за своєю поведінкою, бути терпимим, уміти володіти собою, управляти своїми почуттями.

Педагогічного передбачення

Емоційна стійкість

Організаторські

Розподілу уваги

Авторитарні

Педагогічні здібності вчителя

Академічні

Комунікативні

Мовні

Спостережливість

Перцептивні

Дидактичні

Схема 1. Педагогічні здібності вчителя

2. Педагогічний такт – це така риса вчителя, яка виявляється в найтоншому почутті міри чи розумінні педагогічної доцільності в підході до учнів та їх батьків.

Нетактовність є причиною конфліктів учнів з учителями. Дотримання правил педагогічного спілкування  вбереже педагога від багатьох труднощів та помилок. Краще одразу подумати і проаналізувати ситуацію за двох – за себе і за учня, щоб не загострювати взаємини. Не поспішати робити категоричні висновки, бо як казав В.Сухомлинський, слово вчителя має бути правдивим. Правдивість і тактовність – поняття, що мають співіснувати.

Кажуть, що педагогічна тактовність для вчителя – це те саме, що голос для співака або слух для музиканта. Такт учителя базується на:

  1.  глибоких знаннях психологічно-педагогічних основ навчально-виховного процесу;
  2.  урахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів;
  3.  на вдумливому ставленні до особистості, умінні зрозуміти  мотиви її вчинків, стати на її місце;
  4.  на урахуванні психологічного стану,настрою учня, колективу в даний момент.

Дитина не може змінитись одразу, а особливо, коли їй  не дають розумових порад, а лише докоряють за її помилки та вади. Це нервує дітей, озлоблює їх і віддаляє від педагога. Звідси важливе положення Сухомлинського: «Виховання – це не усунення недоліків, а зміцнення в дитинстві всього найкращого». У такому разі і вади зникають самі собою, їх витісняють бурхливі паростки досягнень.

3. Проводячи постійний облік учительських зусиль я сформувала свідоме ставлення до праці, установку на досягнення позитивного результату, на формування компетенцій , на зростання, беручи до уваги механізм мотивації досягнень.

Можливо, мені потрібно вміти створювати ситуації успіху для вчителів, як я навчаю вчителів створювати їх для учнів, щоб досягти успіху. Ситуація досягнення має мету та відповідні дії, від яких результат зіставляється з рівнем домагань.

Наслідки пов’язані з самооцінюванням та оцінкою оточуючих, останнє впливає найбільше на подальший розвиток професійної майстерності. Тому що в природі талановитого вчителя, як і талановитого артиста, існує бажання викладатися «на біс», що означає не двічі, а чудово. Компетентний вчитель - це і творчий вчитель. Розвиток творчої особистості, на мій погляд, починається з педагогічної культури педагога.

Педагогічна культура вчителя – плід індивідуальної, самовихованої  творчості. Орієнтація на культуру педагогічної праці – це перш за все орієнтація на формування цілісного світогляду педагога. Якщо розглянути, що належить до педагогічної культури вчителя, то можна зробити висновок, що для вчителя педагогічна культура – найвищий прояв освіченості, професійної компетентності; саме на рівні педагогічної культури може проявитись творча індивідуальність.

Педагогічна культура вчителя

 

Культура темпераменту

Педагогічне спілкування:

самоаналіз + самовиховання

Гармонійний розвиток розумових, моральних, естетичних цінностей

Педагогічна майстерність

Постійне самовдосконалення

Захопленість роботою

Добропорядний характер, легкість у спілкуванні

Широкий науковий, художньо-естетичний світогляд

Стійка спрямованість інтересів і потреб

Схема 2. Педагогічна культура вчителя

Правильно спланована та вміло організована  методична робота – запорука професійного зростання вчителів закладу. На сучасному етапі, проводячи методичну роботу, вчителька зверталася до технології розвитку інтелектуальної культури педагога. На семінарах-практикумах вивчала зміст технології, продумувала ситуації, де вирішуються психолого-педагогічні проблеми, завдання, що потребують творчого підходу, впроваджувала це через групові форми роботи з педагогами. Вчителька постійно підвищує свій професійний рівень і рівень інших учителів, пам’ятаючи слова Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, а якщо  вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буду хорошим педагогом».

4. Наша вчителька має особисте життя. Її стосунки в побуті, її психологічні якості, риси характеру, професійно-педагогічні компетенції мають увійти в професіограму вчителя.

Психологічні якості риси характеру

Морально-вольові, емоційні:

  1.  дисциплінованість;
  2.  чесність;
  3.  терпіння;
  4.  взірцевість для дітей;
  5.  любов до дітей, розуміння їх, віра в них.

Інтелектуальні:

  1.  оптимізм;
  2.  широкий світогляд;
  3.  інтелігентність;
  4.  світоглядні усвідомлення обов’язку;
  5.  світоглядна відповідальність

Професійно-педагогічна компетентність

Педагогічні вміння, навички:

  1.  професійна зрілість;
  2.  планування, організація робочого місця, навчального процесу;
  3.  цікавиться фаховою літературою;
  4.  самовдосконалення;
  5.  аналітичні;
  6.  комунікативні;
  7.  дидактичні;
  8.  мовні;
  9.  педагогічне передбачення;
  10.  перцептивні

Відносини в побуті й особистому житті:

  1.  хороший сім’янин;
  2.  турботлива мати, голова сімї;
  3.  взаєморозуміння;
  4.  взаємоповага;
  5.  спільне вирішення сімейних проблем;
  6.   власне хобі

 

Схема 3. Професіограма вчителя

Маючи таку професіограму, кожен освітянин бачить, до чого йому потрібно прагнути, зокрема завданням кожного вчителя є те, що він повинен бачити на що спрямовувати  свою методичну роботу. Якщо ми намагаємося бути колективом однодумців, маємо безмежну любов до тих, кого прагнемо навчити, і до того, чого прагнемо навчити, то будь-яка технологія чи підхід засяють своїми алмазними гранями.

Усі ми живемо в добу великих змін. Великий учитель – Життя, Первоучитель усіх учителів тримає на собі Всесвіт, щоб у кожній родині, людській оселі жевріло прагнення Знання. Нова людина вже стоїть на космічному порозі і стукає в браму майбутнього. Знайдемо ж у собі змогу переступити «Поріг Майбуття» оновленими, мудрішими, освіченішими, з любов’ю, взаєморозумінням, терпимістю, вірою в людський Розум.

Рекомендації:

1. Організація особистої діяльності з питань удосконалення педагогічної, фахової  майстерності (наукова, експериментальна, методична робота).

2.Організація роботи з обдарованими, здібними учнями (наукова/дослідна/проектна// «олімпіадна» робота/творча майстерня) та з учнями різних груп за рівнем навченості.

3.Організація навчальної роботи з урахуванням основних завдань життєдіяльності школи, проблеми кафедри, МО, особисто вчителя.

4.Співпраця з батьками та вчителями з питань підвищення якості навчально-виховного процесу, поліпшення якості педагогічної праці.

5. Планування особистої діяльності з урахуванням охорони здоров’я  та життя дітей, заходів з техніки безпеки.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29233. Синкретизм первобытной культуры 62 KB
  Синкретизм первобытной культуры. Синкретизм основное качество культуры характеризующее процесс перехода от биологической формы бытия животных к социокультурной форме существования человека разумного. Синкретизм этого первого исторического состояния культуры естествен и закономерен так как на начальном уровне целостность системы проявляется в её аморфности нерасчленённости. С этим отождествлением связан и характерный для первобытной культуры тотемизм с языка индейского племени оджибве его род вера в первопредка которым может быть...
29234. Проблема «Восток-Запад» в культуре 38.5 KB
  Отличия Западной и Восточной культуры: 1. Для западной культуры характерен ускоренный прогресс науки и техники быстрое изменение предметного мира. На Западе сформировалась сильная рационалистическая традиция которая проявлялась во всех видах культуры.
29235. Культура и глобальные проблемы современности 36 KB
  Одно из самых напряженных противоречий политической и духовной жизни человечества обнаружившееся в конце ХХ столетия и обозначившее рубеж между завершавшимся вторым и рождавшимся третьим тысячелетиями столкновение процессов и движений получивших название глобализма и антиглобализма. Вообще говоря само противостояние позиций обозначенных этими новыми понятиями отнюдь не ново оно пронизывает всю историю человечества. Речь идет о едином для всего человечества техникотехнологическом уровне производства о...
29236. Николай Яковлевич Данилевский (1822-1885) 44.5 KB
  В наше время особенно актуальна мысль Данилевского о том что необходимым условием расцвета культуры является политическая независимость. Отрицая существование единой мировой культуры Данилевский выделял 10 культурноисторических типов египетский китайский ассировавилонский индийский иранский и др. Арнольд Джозеф Тойнби 1889 1975 английский историк и социолог автор 12томного Исследования истории 1934 1961 труда в котором он стремился осмыслить развитие человечества в духе круговорота цивилизаций употребляя этот термин в...
29237. Первобытность и цивилизация 48 KB
  Кочевой образ жизни оказывался на периферии культуры. Новый хозяйственный и административный уклад принципиально меняет содержание духовной культуры: нравственная нейтральность этическая невменяемость Г. Все восточные культуры единообразны не однообразны пластичны жизнестойки. Восточные культуры способны создавать величайшие культурные ценности при сравнительно низком развитии индивидуального я и вообще самодеятельнотворческого начала.
29238. Индо-буддистский тип культуры 30.5 KB
  это учение было изложено в четырех сборниках: Ригведа Книга гимнов Яджурведа Книга жертв Самаведа Книга песен Артхарваведа Книга жрецов .
29239. Теория модернизации 36 KB
  Термин модернизация относится не ко всему периоду социального прогресса а только к одному его этапу современному. Органическая модернизация является моментом собственного развития страны и подготовлена всем ходом предшествующей эволюции. Такая модернизация начинается не с экономики а с культуры и изменения общественного сознания. Неорганическая модернизация являет собой ответ на внешний вызов со стороны более развитых стран.
29240. Эпоха модерна в европейской культуре 50 KB
  Необходимо отметить две важные черты культуры 19 в. Совершенствование институционных форм культуры т. объединение разрозненных прежде академических учреждений культуры: музеев библиотек театров художественных выставок. Важнейшим достижением культуры 19 в.
29241. Место и роль науки в культурном процессе 28.5 KB
  Для науки характерен системный подход к исследованию объекта. По характеру и методу исследования она делится на: естественные науки общественные науки: технические науки. В структуре науки выделяются два уровня организации знания.