22810

Три поділи Речі Посполитої

Доклад

История и СИД

Австрія та Пруссія перелякавшись що Росія зможе поступово прибрати до рук усю Річ Посполиту вирішили поділити її між собою. За таких обставин пропозиція прусського короля Фрідріха II у 1771 році про поділ польських земель знайшла сприятливий грунт. І 5 червня 1772 повноважні представники Прусії Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір про поділ польських земель за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги тобто території по периметру Речі Посполитої.

Украинкский

2013-08-04

70.5 KB

2 чел.

Три поділи Речі Посполитої

Перший поділ

Однією з передумов першого поділу Польщі була поразка Барської конфедерації.  Австрія та Пруссія перелякавшись, що Росія зможе поступово прибрати до рук усю Річ Посполиту, вирішили поділити її між собою. За таких обставин пропозиція прусського короля Фрідріха II у 1771 році про поділ польських земель знайшла сприятливий грунт.  17 лютого 1772 року було укладено попередню домовленість між Пруссією та Росією, до них приєдналась Австрія. І 5 червня 1772, повноважні представники Прусії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір про поділ польських земель, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. Згідно з цією угодою:

  •  Пруссія забрала Помор’я, Куяви та частину Великопольщі - загальною площею 36 тис. км2 з населенням 580 тис. чол
  •  АвстріяМалопольщу і Галичину (Відтоді почався австрійський період історії Львова та краю, тривав він до 1 листопада 1918 року) з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств обшаром 83 тис. км2 з 2.650 тис мешканців.
  •  Росія – східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславом, а, окрім цього – частина Ліфляндії [Латвії], тобто загалом 92 тис. км2 площі з 1.300 тис. населення.

Щоб надати законності своїм анексіям, союзники вимагали затвердження поділу польським сеймом. Король безуспішно намагався здобути підтримку в європейських монархів, але мусив поступитися. 30 вересня 1773 року сейм ратифікував угоду про поділ земель Речі Посполитої. Протягом 1773-1792 років польський король і прибічники реформ ще марно намагалися врятувати залишки Речі Посполитої та зміцнити державу. Чотирирічний сейм (1788-1792) за ініціативою групи патріотичних реформаторів, очолюваних Гуго Коллонтаєм, ухвалив 3 травня 1791 Конституцію, яка запроваджувала:

  1.  Конституційну монархію;
  2.  Особисті свободи та рівні права всім громадянам.

У відповідь на це консервативні шляхетські кола утворили в 1792 році в містечку Торговиці (на тодішньому російському кордоні) конфедерацію і закликали на допомогу царську армію.

Другий поділ

Втручання сусідів привело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродні в 1793 році.

Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі шматки:

  •  до Прусії відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;
  •  до Росії – українські та білоруські землі;
  •  Австрійських вимог до уваги не взяли.

Відповіддю на другий поділ стало визвольне повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. Придушенням повстання зайнялися прусська і російська армії. Царські загони оволоділи:                                                                                                                     У червні 1794 р. -  Краковом,                                                      у серпні – Вільном, а                                          4  листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу – передмістя Варшави.

Як доповідав Суворов, за цей день його вояки знищили 12 тис. бунтівників, а 2 тис., рятуючись, втонули у Віслі. Місяцем раніше у битві під Мацейовіцами на підступах до Варшави був узятий у полон тяжко поранений Костюшко; за легендою, падаючи з коня (що й стало причиною полону), він вимовив сакраментальне: Finis Polonie (Кінець Польщі). Так насправді й сталося: 25 листопада 1795 р. король, на той час уже вивезений на почесне ув'язнення до Гродна, підписав відречення від престолу. Колись могутня держава стала немічною і безпорадною.

Третій поділ

Після придушення повстання у 1795-му Росія, Австрія та Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила державне існування. Результат ІІІ поділу Польщі призвів до наступного:

  •  до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою – Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Францією, Австрією, Пруссією і Росією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом – ворогами).

На зайнятих у 1772 році землях (83 тисяч км2, 2600 тисяч мешканців) цісарський уряд створив окрему провінцію – Королівство Галичини і Володимирії, до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі (Західна Галичина). У 1786-1849 рр. до складу  Галичини належала Буковина, відібрана австрійцями в турків у 1775-му.

Галицькі землі приєднували до Австрії за панування цісаря Священної Римської імперії Йосифа ІІ (1765-1790), котрий до 1780 року був співрегентом своєї матері Марії Терезії, а після її смерті став володарем Австрії й інших спадкових володінь династії Габсбургів.

Прихильник так званого “освіченого абсолютизму”, він провів низку реформ державного управління, спрямованих на зміцнення монархії та піднесення економіки. У 1781-му видав патент про релігійну толерантність, який запроваджував свободу віросповідання і зрівнював у правах греко-католицьке і римо-католицьке духовенство.

У 1785 році німецька мова стала офіційною в усіх частинах держави. В 1782-му Йосиф ІІ ліквідував особисту залежність селян у Галичині.

Під час його панування відновив свою діяльність Львівський університет (1784), у якому з 1787-го працював факультет для українських студентів, названий “Студіум рутенум”.

Відбувалася модернізація галицької столиці. За польських часів місто занепадало: розповідають, що під час одного візиту Йосифа ІІ до Львова (в 1783 році) цісарська карета загрузла посеред великої баюри перед Ратушею. За австрійського панування Львів поступово позбувся середньовічних фортифікацій і здобув простір для свого розвитку. Будували бруковані гостинці, що пов’язували між собою галицькі міста.

Польську шляхетську анархію та жидівський безлад замінила німецька пунктуальність. До Галичини переселилося кілька десятків тисяч німців, чехів, угорців, хорватів, навіть італійців. Це були насамперед урядовці, але траплялися поміж ними селяни, ремісники, підприємці.

У палаці Любомирських на площі Ринок, 10 (будинок “Просвіти”) розмістилася резиденція цісарського намісника, у 20 роках ХІХ століття її перенесли на Губернаторські вали (тепер вул. Винниченка). У місті з’явилися театри, ресторації, кав’ярні. Почали виходити перші газети.

Незважаючи на обмеженість реформ, їх наслідки відіграли позитивну роль у розвитку українського національно-культурного життя Галичини


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48032. Етика. Курс лекцій 2.21 MB
  СЕНС ЖИТТЯ І СТАВЛЕННЯ ДО СМЕРТІ Звідки постає проблема сенсу життя людини 150 Способи осмислення людського буття 155 Феномен смерті 166 Життя як дарунок і відповідь 176 Лекція 7. МОРАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ Поняття моральної самосвідомості 221 Честь і гідність людини 223 Совість центральний чинник моральної самосвідомості людини 229 Розкаяння 238 Поняття сорому 241 Лекція 9. ДІЯ І СВОБОДА ЛЮДИНИ Поняття свободи етичний аспект 259 Свобода дії свобода вибору свобода волі 261 Свобода як моральна цінність людського буття 269 ...
48034. Математична теорія 286.5 KB
  Функції та їх властивості. Кажуть що задано функцію з областю визначення X якщо кожному елементу х з цієї множини ставиться у відповідність рівно одне значення y з деякої множини Y Дві функції однакові якщо: однаковий закон відповідності; однакова область визначення. Графік функції множина точок на координатній площині координати яких задовольняють дане співвідношення Ознака графіка функції. Якщо кожна лінія координатної площини є графіком функції якщо кожна пряма паралельна до Оу перетинає цю лінію в одній точці або...
48035. Понятийный аппарат менеджмента, его теоретические основы 87.5 KB
  Понятие организации Для эффективного функционирования менеджмента должна быть создана организация в которой осуществляется деятельность менеджеров. Понятие организации в менеджменте с течением времени претерпело ряд существенных изменений. Из всего многообразия определений понятие организации можно выделить следующие.
48036. МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛОМ. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 2.62 MB
  Важливим елементом продуктивних сил є люди з їхнім рівнем освіти, досвіду й майстерності. В теорії менеджменту використовується значна кількість термінів відносно людей, зайнятих у виробництві: трудові ресурси, людський фактор, кадри, персонал
48037. Методы изучения наследственных заболеваний 46 KB
  У человека в Yхромосоме находится ген обусловливающий дифференцировку пола. Методы генетики популяций широко применяют в исследованиях человека. Этот метод используют в генетике человека для выяснения степени наследственной обусловленности исследуемых признаков.
48038. Основы управления персоналом 953.5 KB
  Руководство - менеджеры, осуществляющие координацию людей в процессе образовательной деятельности. По принятой в теории 3-уровневой классификации руководителей разделяют на высшее звено (ректор, директор)
48039. Методические основы современного урока в школе с разноуровневым дифференцированным обучением 60 KB
  Методы обучения Это основные виды деятельности учителя и школьника обеспечивающие формирование ЗУН необходимых для решения учебно-воспитательных задач. Методы проблемного обучения рассчитаны на вовлечение школьника в познавательную деятельность в условиях словесного обучения когда учитель сам ставит проблему сам показывает пути ее решения а обучающиеся внимательно следят за ходом мысли учителя размышляют переживают вместе с ним и тем самым включаются в атмосферу научнодоказательного поискового решения. Частичнопоисковые или...