22828

ВИМІРЮВАННЯ НАПРУЖЕННОСТІ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ВЗДОВЖ ОСІ СОЛЕНОЇДА ІНДУКЦІЙНАМ МЕТОДОМ

Лабораторная работа

Физика

ВИМІРЮВАННЯ НАПРУЖЕННОСТІ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ВЗДОВЖ ОСІ СОЛЕНОЇДА ІНДУКЦІЙНАМ МЕТОДОМ Явище електромагнітної індукції полягає у виникненні е. Напруженість магнітного поля в будьякій точці А що лежить на осі ОО соленоїда чисельно дорівнює алгебраїчній сумі напруженостей магнітних полів створених у точці А всіма витками спрямована вздовж осі за правилом свердлика 3 Де n число витків за одиницю довжини соленоїда І величина струму; кути що утворює радіусвектор проведений з точки А до крайніх витків соленоїда мал....

Украинкский

2014-10-12

141 KB

7 чел.

Робота № 9. ВИМІРЮВАННЯ НАПРУЖЕННОСТІ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ВЗДОВЖ ОСІ СОЛЕНОЇДА ІНДУКЦІЙНАМ МЕТОДОМ

Явище електромагнітної індукції полягає у виникненні е. р. с. індукції інд у замкнутому контурі при зміні потоку вектора магнітної індукції через площу, що охоплюється цим замкнутим контуром. Величина потоку через контур може змінюватись за рахунок зміни величини струму в розглядуваному або сусідньому контурі. У першому випадку говорять про явище самоіндукції, у другому – про явище взаємоіндукції.

У даній роботі вивчається явище взаємоіндукції. Величина її е. р. с. взаємоіндукції ві залежить від характеристик розглядуваних контурів та їх взаємного розміщення. Згідно з законом Фарадея при зміні величини струму I1 в першому контурі змінюється потік магнітної індукції 12 через другий контур, що викликає в е. р. с. взаємоіндукції ві в другому контурі:

.    ( 1 )

Для двох одношарових котушок провідника, намотаних на загальне осердя, коефіцієнт взаємоіндукції M залежить від числа витків котушок N1 , N2 , площі поперечного перетину котушок S, загальної довжини котушок l0 , відносної магнітної проникності матеріалу осердя :

,  ( 2 ) 

де  0 = 4*10-7 г/м в системі СІ виражається в генрі.

Соленоїдом називається циліндрична котушка з великою кількістю витків провідника, що утворюють гвинтову лінію. Напруженість магнітного поля в будь-якій точці А, що лежить на осі ОО соленоїда, чисельно дорівнює алгебраїчній сумі напруженостей магнітних полів, створених у точці А всіма витками, спрямована вздовж осі за правилом свердлика

,  ( 3 )  

Де n – число витків за одиницю довжини соленоїда, І  - величина струму; 1, 2 – кути, що утворює радіус-вектор, проведений з точки А до крайніх витків соленоїда (мал.19а).

Для точок всередині соленоїда ( мал.19б ) формула ( 3 ) набирає вигляду

,  ( 4 )   

де ;     ,

3 – додадковий кут до 1, l0довжина соленоїда, l – віддаль від розглядуваної точки А до початку соленоїда.  

Для соленоїда обеженої довжини l0  напруженість вздовж осі неоднакова, тобто поле неоднорідне. Найбільша величина напруженості буде в точці, що лежить посередині соленоїда, тобто при 2 = 3 = :

. ( 5 )

Соленоїд, довжина l0 якого набагато більша за радіус R ( у 20 – 25 разів ), називається нормальним. В центрі нормального соленоїда

,  ( 6 )

а на його кінцях

,  ( 7 )

де N – загальна кількість витків.

Знаючи параметри соленоїда ( N, l0, R ) можна за формулами
( 3 – 7 ) розрахувати
H у будь-якій точці на осі соленоїда.

Мета роботи: експериментально визначити розподіл напруженості вздовж осі соленоїда та зміну коефіцієнта взаємоіндукції, використовуючи індукційний метод.

Необхідні прилади: досліджуваний соленоїд з рухомою котушкою всередині, нормальний соленоїд з насадженою на нього котушкою, балістичний гальванометр типу М-21, джерело постійного струму, амперметр до 1 А, реостат, два вимикачі, двополюсний перемикач, зразкова котушка взаємоіндукції.

Індукційний метод полягає у вимірюванні кількості електрики, що переносить індукційним струмом через провідник, в якому виникає е. р. с. взаємоіндукції. Беручи до уваги короткочасність та змінність за величиною індукційних струмів, для вимірювання кількості електрики користуються балістичним гальванометром. Кількість електрики, що проходить через гальванометр, визначається співвідношенням

Q=Сб ,   ( 8 )

де Сб – балістична стала гальванометра, - кут відхилення рамки гальванометра від положення рівноваги.

У роботі використовується електрична схема, що складається із первинного ( I ) і вторинного ( II ) контурів ( мал. 20). Якщо в контурі I за час t = t2t1 величина струму змінюється від +I до –I за допомогою перемикача П, то в контурі II завдяки зміні потоку магнітної виникає індукційний струм I2 ,  величину якого можна обчисилити за другим законом Кірхгофа

ві+сі=I2(r2+rg),  ( 9 )

де  – е. р. с. взаємоіндукції,  –

е. р. с. самоіндукції, Lкоефіцієнт самоіндукції контуру II ; N2 , S2 , r2 - число, площа і опір витків вторинної катушки, rg – опір балістичного гальванометра ( опором з’єднувальних провідників нехтуємо ).

Підставивши в ( 9 ) значення ві ,  сі та позначивши через        dQ = I2dt кількість електрики, що переноситься через гальванометр індукційним струмом I2 за час dt , одержуємо

-N2 S 20dH=(r2+rg )dQ+LdI2. ( 10 )

Взявши до уваги, що в момент часу t = 0 значення I = I1 , H = +H,  Q = 0, I2 = 0 , а в момент часу t2  I = -I1 ,  H = -H,  Q = 0

(  струм I1 досягає початкового за абсолютною величиною значення і не змінється ) та проінтегрувавши вираз ( 10 )

,

Одержимо, враховуючи Q = Cб ,  вираз для напруженості проля на осі соленоїда в місці розміщення котушки 2 :

 .  ( 11 )

Величина Cб в даній роботі є невідомою. Для її визначення в схему мал. 20 замість досліджуваного соленоїда вмикають нормальний соленоїд з вторинною котушкою, що знаходиться зовні соленоїда. Підставивши у формулу ( 11 ) замість Н величину  для нормального соленоїда, матимемо

,  ( 12 )

де N1 число витків первинної обмотки нормального соленоїда; N2 , S2 , r2 - число, площа витків вторинної котушки, опір, = 1,
I1 величина струму, що проходить у первинному контурі.

Коефіцієнт взаємоіндукції M двох контурів ( досліджуваного соленоїда та внутрішньої котушки ) визначається також з використанням схеми, наведеної на мал.20.Формула для M виводиться з тих же міркувань, що і для H.Врахувавши, що , запишемо

.

Шляхом нескладних перетворень можна одержати

.  ( 13 )

За цією формулою обчислюється значення коєфіцієнта взаємоіндукції M при різнимх положеннях котушки всередині соленоїда.

Величина кута відхилення ( мм/м ) рухомої частини дзеркального гальванометра визначається із співвідношення , де   - віддаль від дзеркала до шкали, n – кількість поділок, на яку відхилився світловий покажчик на шкалі, - ціна поділки шкали ( в даній роботі  = 1 мм ).При малих кутах повороту рухомої рамки гальванометра , отже .

Завдання та обробка результатів вимірювань.

  1.  Визначити сталу балістичного гальванометра Cб.Для цього: 
  2.  Скласти електричну схему ( мал.20 ), приєднуючи кінці обмотки нормального соленоїда 1 до клем перемикача П,а кінці насаджуваної на нього котушки 2 – до кола гальванометра.
  3.  Перевірити стан установки балістичного гальванометра  та шкали відлліку.
  4.  Зменшуючи опір R від максимального значення, встановити такий струм I1 , при якому із зміною положення контактів перемикача покажчик гальванометра відхиляється на 2/3 шкали.зробити відліки відхилень пожчика праворуч
    (
     n1 ) та ліворуч ( n2 ) від нуля шкали до пяти значень I1.Результати занести до табл.1:

I

А

N1

Мм

n2

мм

мм

I1  /

A/мм

Сб

к*м/мм

Сб

  1.  Обчислити сталу балістичного гальванометра Cб для кожного значення I1 за формулою

; , ( 15 )

де k1 - постійна величина для даної експериментальної установки,

.  

  1.  Провести оцінку систематичних та випадкових похибок.Записати результат для Cб з довірчим інтервалом при довірчій імовірності 0,95.

2. Визначити розподіл напруженості H вздовж осі соленоїда.Для цього:

  1.  У схемі мал. 20 замінити нормальний соленоїд на досліджуваний. Виміри провести, зміщуючи вторинну котушку 2 вздовж осі соленоїда на віддаль х від центра соленоїда. При сталому значенні I1 віддаль х змінювати через 2 - 3 см всередині соленоїда і через 0,5 на кінцях.Результати записати до табл.2:

I1

A

x

мм

n

мм

Hексп

А / м

Мексп

Г

  1.  Обчислити значення напруженості Hексп. Вздовж осі соленоїда та значення коефіцієнта взаємоіндукції Mексп. при різних положеннях вторинної котушки за формулами:

Hексп = k2n ,    де ;  ( 16 )

,  де .

  1.  Побудувати графік залежностей Hексп=H(х) ,  Mексп=M(х).
  2.  Оцінити систематичні похибки методу при визначенні Hексп. та Mексп. .
  3.  Розрахувати значення напруженості магнітного поля в центрі та на кінцях досліджуваного соленоїда Hтеор. за формулами ( 5 ), ( 7 ),  вимірявши діаметр і довжину соленоїда. Порівняти одержані  Hтеор із Hексп..

3. Визначити коефіцієнт взаємоіндукції зразкової котушки індуктивності. Для цього:

  1.  У схему ( мал.20.) замість соленоїда ввімкнути зразкову котушку індуктивності. Підібрати значення величини струму I1, при якому відхилення світлового покажчика дорівнює приблизно 2/3 шкали. Зробити по 5 відліків відхилень покажчика праворуч  та ліворуч  від нуля шкали, залишаючи I1 сталим. Визначити  для кожної пари вимірів.
  2.  Для зразкової котушки індуктивності обчислити Mексп. за формулою ( 17 ).Використавши параметри зразкової котушки, обчислити Mтеор. за формулою (2). Порівняти одержані значення. Оцінити систематичні та випадкові похибки.     

Контрольні питання

  1. Що таке напруженість магнітного поля?

  1.  Яким методом визначається напруженість магнітного поля в даній роботі?
  2.  Вивести співвідношення для розподілу напруженості магнітного поля : а) вздовж осі соленоїда; б) всередині тороїдальної котушки; в) вздовж осі, перпендикулярної до площини колового струму.
  3.  Що таке явище взаємо- та самоіндукції, від чого залежать значення коефіцієнтів взаємо- та самоіндукції?

                       Список літератури

  1.  Савельев И.В.”Курс общей физики”.-М., 1978.-Т.2. – С.175-188.
  2.  Сивухин Д.В.”Электричество”.-М.,  1983.  -  С.228-239.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

834. Визначення основних параметрів та режимів роботи валкової жатки 3.57 MB
  Характеристика умов роботи валкової жатки. Існуючі технології схеми валкових жаток. Висота встановлення осі мотовила над різальним апаратом. Винос мотовила відносно різального апарата.
835. Стандартизация свойств. Физические, механические, физико-химические свойства 81.93 KB
  Стандартизация свойств. Марки материалов. Физическое состояние строительных материалов. Свойства материалов по отношению к различным физическим воздействиям. Способность материала поглощать водяные пары из воздуха. Коэффициент линейного температурного расширения (КЛТР).
836. Корреляционная зависимость между реальной заработной платой и безработицей в России с июля 2008-2009 годов 250.5 KB
  Социально-экономическое явление, предполагающее отсутствие работы у людей, составляющих экономически активное население. Влияние реальной заработной платы получаемой россиянами на безработицу в России за промежуток времени равный одному году с июля 2008 года по июнь 2009 года.
837. Использование компьютерной графики в профессиональной деятельности 161.5 KB
  Раскрыть назначение, состав и возможности программ подготовки графических документов на ПЭВМ. Получить представление о принципах графического моделирования для решения идентификационных задач. Назначение, функции, состав и возможности программ подготовки графических документов на ПЭВМ. Графическое моделирование для решения практических задач.
839. Теория культурологии 183 KB
  Основные культурологические теории прошлого и современности. Концепции происхождения и сущности культуры европейских просветителей. Теория культурно-исторических типов Н.Я. Данилевского. Теория культурно-исторических типов и локальных цивилизаций П.А. Сорокина.
840. Системы управления базами данных 95 KB
  Совокупность структурированных данных, относящихся к некоторой предметной области, и хранящаяся в файлах. Физическая и логическая организация данных. Основные понятия реляционной модели данных. Проектирование БД. Понятие информационного объекта.
841. Создание реляционной БД в СУБД МS Аccess 114 KB
  Microsoft Access применяется для разработки относительно небольших баз данных. БД Access хранятся в файлах с типом mdb. Создание и редактирование таблиц. Создание и использование запросов. Примеры записи выражений в условии отбора.
842. Объекты интеллектуальной собственности 202 KB
  Понятие и признаки объекта интеллектуальной собственности. Классификация объектов интеллектуальной собственности. Способность к сохранению, накапливанию, интегрированию. Классификация средств индивидуализации. Произведения, не являющиеся объектами авторских прав. Правовая охрана результата интеллектуальной деятельности средствами различных институтов права интеллектуальной собственности.