22829

ЯВИЩЕ ГІСТЕРЕЗИСУ В ФЕРОМАГНЕТИКУ

Лабораторная работа

Физика

ЯВИЩЕ ГІСТЕРЕЗИСУ В ФЕРОМАГНЕТИКУ Особливий клас магнетиків становлять феромагнетики – речовини здатні мати намагнічення у відсутності зовнішнього магнітного поля.21 наведена залежність модуля вектора намагнічення від напруженості зовнішнього поля для феромагнетика з попереднім магнітним полем рівним нулеві основна або нульова крива намагнічення . При деякому значенні H намагнічення досягає насичення оскільки вектор магнітної індукції та вектора намагнічення зв’язані співвідношенням то при досягненні вектор стає функцією від:...

Украинкский

2013-08-04

115 KB

4 чел.

РОБОТА №10. ЯВИЩЕ ГІСТЕРЕЗИСУ В ФЕРОМАГНЕТИКУ

Особливий клас магнетиків становлять феромагнетики – речовини, здатні мати намагнічення у відсутності зовнішнього магнітного поля. На мал.21 наведена залежність модуля вектора намагнічення  від напруженості зовнішнього поля  , для феромагнетика з попереднім магнітним полем, рівним нулеві
( основна або нульова крива намагнічення ). При деякому значенні
H намагнічення досягає насичення  , оскільки вектор магнітної індукції  та вектора намагнічення  зв’язані співвідношенням , то при досягненні  вектор стає функцією від:  : , де m0Jнас = const . Залежність  наведена на мал.22. Для феромагнетика характерне явище гістерезису. Відрізок 0-1відповідає нульовій кривій намагнічення. Якщо довівши намагнічення до насичення (точка 1,мал.22) почати зменшувати напруженність магнітного поля H , то намагнічення буде зменшуватись не за кривою 1- 0, а за кривою 1- 2.
При досягненні значення
H = 0 намагнічення не зникне, а буде мати місце залишкового намагнічення. Йому відповідає залишкова індукція Bзал. Лише під дією протидежного за напрямком поля Нк намагнічення стане рівне нулеві (точка 3). Напруженість Нк називається коерцитивною силою.
        Існування залишкової намагніченості дає можливість виготовити постійні магніти. При дії на феромагнетик змінного магнітного поля індукція змінюється у відповідності з кривою 1 – 2 – 3 - 4 – 5 - 1,що і називається петлею гістерезису ( аналогічну петлю можна одержати і на діаграмі
JH ). Максимальна петля гістерезису одержується, якщо намагніченість досягає насичення.

   

Якщо при H насичення не досягається, одержується цикл, що лежить всередині максимальної петлі гістерезису (пунктирна петля).
Отже, гістерезис приводить до того, що намагнічення феромагнетика залежить від попередньої  історії зразка.
        У зв’язку з неоднозначністю залежності
B від H поняття магнітної проникності m застосовується до основної кривої намагнічення. Відносна магнітна проникність феромагнетиків m ( а віповідно і магнітна сприйнятливість À ) є функцією напруженості поля і визначається як тангенс кута нахилу прямої, проведенної з початку координат до відповідної точки ( 1, 2, 3, мал. 23а ), тобто . При збільшенні H кут нахилу спочатку зростає, в точці 2 досягає максимуму ( пряма 0 - 2 є дотичною до кривої ), а потім зменшується. На мал. 23б наведено графік залежності m від H. При необмеженому зростанні Н значення m асимптотично наближається до одиниці ( у виразі  значення J не може перевищити значення Jнас  ).
      
Мета роботи: експериментально

дослідити залежності B = f( H ), m = f( H ) для заліза, побудувати петлю гістерезису. Визначити основні характеристики феромагнетика Bзал , Hk та mмакс.
     
Необхідні прилади: зразок, балістичний гальванометр, випрямляч, амперметр на 0 - 10 А, два реостати по 10 Ом, блок опорів з вимикачами, два подвійних перемикача, ЛАТР.
     Досліджуваний зразок ( залізо ), виготовлений у вигляді тороїда. Тороїд має первинну обмотку з кількістю витків
N1, вторинну з кількістю витків N2 ( мал. 24 ).Через первинну обмотку пропускається струм, що створює намагнічуюче поле. У коло вторинної обмотки увімкнений гальванометр. Щоб побудувати нульову криву намагнічення, зразок необхідно перш за все розмагнітити. Тому в колі тороїда стоїть перемикач П1, за допомогою якого первинну обмотку тороїда можна підключити або у схему розмагнічування ( мал.24, праворуч від П1 ) або у схему живлення ( ліворуч від П1 ).


       Для розмагнічування тороїда в первинній обмотці
N1 за допомогою автотрансформатора ( ЛАТР ) та послідовно зєднаного реостата  R2 струм спочатку плавно збільшують від 0 до 10 А, а потім зменшують до нуля. Після такої операції осердя тороїда можна вважати розмагніченим.

У схему живлення намагнічуючої обмотки тороїда подають напругу від випрямляча. Стрибкоподібна зміна величини струму здійснюється за допомогою спеціального блока опорів з закорочуючими вимикачами ( на мал. 24 пунктирна лінія ). Напрям струму в колі можна змінити за допомогою перемикача П2 .

При ввімкненні кола в первинній обмотці тороїда струм зросте від 0 до I,а у вторинній обмотці з опором r2 виникає е.р.с. індукції eінд  і через гальванометр з опором rg пройде деяка кількість електрики Dq1:

,  ( 1 )

де S - площа поперечного перетину тороїда,  DB1 - зміна магнітної індукції у досліджуваному зразку.

Якщо час проходження струму в гальванометрі значно менший за період вільних коливань рамки гальванометра, то величина першого відхилення n1 пропорційна кількості електрики, що пройшла через рамку гальванометра.

 ,  ( 2 )

де Cб - балістична стала гальванометра, L віддаль дзеркала гальванометра до шкали.

З рівнянь ( 1 ) та ( 2 ) маємо: 

,  ( 3 )

де   - постійна величина для даної схеми.

Отже, для визначення величини DB необхідно виміряти величину відхилення показника гальванометра n1 . Вимірюючи зміну магнітної індукції в зразку при зміні напруженості магнітного поля Н можна дослідити залежність B = f( H ) ( мал. 22 ).

Для одержання нульової кривої намагнічування ( крива 0 – 1 на мал. 22 ) шляхом послідовного закорочування опорів r1r6 збільшують струм від I1 до I6 , а, відповідно, напруженість від Н1 до Н6 та величину індукції від B1 до B6 , кожного разу вимірюючи відхилення гальванометра. Таким чином, із ряду дослідів одержимо: 

B1 = B1 = kn1 ,

B2 =B1 + B2 =kn1 + kn2 = k( n1 + n2 ),

B3 =B2 + B3 = k( n1 + n2 ) kn3 = k( n1 + n2 + n3),  ( 4 )

………………………………………………………

.

Для кожного із випадків напруженість розраховується наближено за формулою

, ( 5 )

де l - довжина тороїда.

Для побудови відрізка петлі гістерезису 1 – 2 ( мал. 22 ) слід зменшувати стрибкоподібно величину струму шляхом розкорочування опорів у порядку r6  r1 , знімаючи при цьому покази гальванометра ( з урахуванням знаку ). Щоб одержати відрізок 2 – 3 – 4 , слід  змінити положення перемикача П2, тобто подати в коло стум оберненого напрямку, і провести виміри збільшуючи значення струму до Iмакс. Відрізок 4 – 5 дістанемо, зменшуючи струм до нуля. Щоб одержати ділянку 5 – 6 – 1 і замкнути петлю гістерезису, треба знову змінити напрям струму і провести виміри, збільшуючи струм від 0 до Iмакс .

Якщо в послідовності виконання роботи були допущені якісь помилки, слід розмагнітити зразок і виміри провести з самого початку.

Завдання та обробка результатів вимірювань

Зібрати схеми ( мал. 24 ).

Розмагнітити зразок. При цьому ( УВАГА!!! ) коло вторинної обмотки повинно бути розімкнутим ( ключ К2 розімкнений ), гальванометр закорочений. Після розмагнічування зразка ЛАТР відключити від мережі.

Перемкнути П1 на схему живлення первинної обмотки тороїда. Подати з випрямляча напругу 30 В.  У колі вторинної обмотки ключ К2  замкнути, К3  розімкнути.

Дослідити нульову криву намагнічування та петлю гістерезису.

Результати дослідів занести до таблиці: 

Серія

ni

I

A

H

А/м

B = k ni

T

 

При розрахунку  ni  урахувати знак  ni . Значення B одержати в теслах ( Вб/м2 ) з формул ( 3 ) та ( 4 ). Значення напруженості Ні розрахувати за ( 5 ), підставляючи I в амперах,  L в метрах.

Перш, ніж розрахувати H та B,  не розбираючи експериментальної установки, побудувати графік  ni = f( I  ) і впевнитися, що одержано замкнену гриву гістерезису, інакше дослід треба повторити.

Побудувати графік залежності B = f( H ), визначити величину залишкової намагніченності Bзал  та коерцитивну силу Hk. Побудувати залежність m = f ( H) , де . Визначити mмакс. Значення m , що відповідає H = 0, знайти за рівнянням .

У звіті подати для першої експериментальної точки розрахунки B, H та m з перевіркою розмірностей формул.

Оцінити систематичну похибку методу при визначенні H, B та m для першої експериментальної точки.

Контрольні питання

Які характерні особливості феромагнетиків?

Який хід залежності вектора намагнічення  та величини магнітної індукції  від ? Написати зв’язок між ними та .

У чому полягає явище гістерезису?

Що таке залишкова індукція та коерцитивна сила?

У чому полягає балістичний метод вивчення гістерезису?

Як залежить магнітна проникність m феромагнетика від H?

Список літератури

Калашников С. Г. “ Электричество ”. – М., 1970. – С. 257 – 259.

Савельев И. В. “ Курс общей физики ”.  – М., 1978. – С. 147 – 171.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50152. Программирование задач с использованием двумерных массивов. Ввод, вывод, упорядочивание 53 KB
  Чтобы описать массив надо сообщить компилятору: сколько в нем элементов какого типа эти элементы как они нумеруются. Пример: Вычислить суммы элементов массива по столбцам Текст программы...
50153. Визначення коефіцієнта потужності і перевірка закону Ома для кола змінного струму 84.5 KB
  Замкнути коло встановити за допомогою реостата величину струму у колі вказану на робочому місці. Виміряти потужність ватметром силу струму і напругу – відповідно амперметром та вольтметром. Прилади вимірюють діючі значення струму і напруги.
50154. Изучение сложения электрических колебаний с помощью осциллографа 416 KB
  Цель работы: Исследование различных электрических процессов при помощи осциллографа. Упрощенная блок схема осциллографа. На передней панели осциллографа применяемого в данной работе расположены экран и большое количество ручек управления: Ручки...
50155. Исследование диффузии газов 268 KB
  Колбы 1 и 2 соединены трубкой которая может перекрываться краном 6. Через краны 7 и 8 колбы подсоединены к заправочной магистрали. Краны 7 и 8 служат для подключения к магистрали соответствующей колбы. Нормальное положение крана 21 ОТКРЫТ .
50156. Хронический эпитимпанит. Характер нарушения слуха (по данным камертонального и аудиометрического исследований) 14.98 KB
  Хронический эпитимпанит - форма хронического гнойного отита, которая характеризуется воспалением антрума и аттика – надбарабанного пространства.
50157. ИЗУЧЕНИЕ СФЕРИЧЕСКИХ ЛИНЗ 169 KB
  Обеспечивающие средства: осветительная лампа оптическая скамья собирающая и рассеивающая линзы разделитель экран. Для тонких линз верна формула : 1 где d и f расстояния от предмета и его изображения до оптического центра линзы; n =nлинзы nсреды отношение абсолютного показателя преломления вещества линзы к показателю преломления окружающей среды в которой находится линза nвоздУха ≈1; R1; и R2 радиусы кривизны поверхностей ограничивающих линзу. Оптическим центром линзы называется точка проходя через которую лучи не изменяют...
50158. Командна тактика нападу: швидкий напад, поступове розгортання нападу. Основні принципи організації нападу 28.5 KB
  Основні вимоги: обов’язкове своєчасне виконання довгих передач уперед з метою “відрізати†суперників; перша передача повинна як правило направлятися “диспетчеру†котрий оцінює обстановку і швидко направляє м’яч на лінію атаки; у завершальній фазі атаки використовувати награні комбінації з найкоротшим виходом нападників до воріт; гравці середньої лінії зобов’язані швидко створювати другий ешелон атаки. Основні вимоги: застосування точних передач і активне маневрування по всій ширині поля; постійна готовність до несподіваної...
50160. Отчеты и обработка (1С) 23.5 KB
  Свойства отчета редактируются в палитре свойств Свойства отчета. Фактически объект метаданных типа Отчет или Обработка представляет собой форму модуль которой является алгоритмом построения отчета а таблица служит для выдачи результатов построения отчетов в требуемом виде. Внешним отчетом в системе называется отчет или обработка хранящийся вне конфигурации в отдельном файле внешнего отчета. Отличием внешнего отчета от объектов метаданных типа Отчет и Обработка является то что он представляет собой только форму.