22829

ЯВИЩЕ ГІСТЕРЕЗИСУ В ФЕРОМАГНЕТИКУ

Лабораторная работа

Физика

ЯВИЩЕ ГІСТЕРЕЗИСУ В ФЕРОМАГНЕТИКУ Особливий клас магнетиків становлять феромагнетики – речовини здатні мати намагнічення у відсутності зовнішнього магнітного поля.21 наведена залежність модуля вектора намагнічення від напруженості зовнішнього поля для феромагнетика з попереднім магнітним полем рівним нулеві основна або нульова крива намагнічення . При деякому значенні H намагнічення досягає насичення оскільки вектор магнітної індукції та вектора намагнічення зв’язані співвідношенням то при досягненні вектор стає функцією від:...

Украинкский

2013-08-04

115 KB

4 чел.

РОБОТА №10. ЯВИЩЕ ГІСТЕРЕЗИСУ В ФЕРОМАГНЕТИКУ

Особливий клас магнетиків становлять феромагнетики – речовини, здатні мати намагнічення у відсутності зовнішнього магнітного поля. На мал.21 наведена залежність модуля вектора намагнічення  від напруженості зовнішнього поля  , для феромагнетика з попереднім магнітним полем, рівним нулеві
( основна або нульова крива намагнічення ). При деякому значенні
H намагнічення досягає насичення  , оскільки вектор магнітної індукції  та вектора намагнічення  зв’язані співвідношенням , то при досягненні  вектор стає функцією від:  : , де m0Jнас = const . Залежність  наведена на мал.22. Для феромагнетика характерне явище гістерезису. Відрізок 0-1відповідає нульовій кривій намагнічення. Якщо довівши намагнічення до насичення (точка 1,мал.22) почати зменшувати напруженність магнітного поля H , то намагнічення буде зменшуватись не за кривою 1- 0, а за кривою 1- 2.
При досягненні значення
H = 0 намагнічення не зникне, а буде мати місце залишкового намагнічення. Йому відповідає залишкова індукція Bзал. Лише під дією протидежного за напрямком поля Нк намагнічення стане рівне нулеві (точка 3). Напруженість Нк називається коерцитивною силою.
        Існування залишкової намагніченості дає можливість виготовити постійні магніти. При дії на феромагнетик змінного магнітного поля індукція змінюється у відповідності з кривою 1 – 2 – 3 - 4 – 5 - 1,що і називається петлею гістерезису ( аналогічну петлю можна одержати і на діаграмі
JH ). Максимальна петля гістерезису одержується, якщо намагніченість досягає насичення.

   

Якщо при H насичення не досягається, одержується цикл, що лежить всередині максимальної петлі гістерезису (пунктирна петля).
Отже, гістерезис приводить до того, що намагнічення феромагнетика залежить від попередньої  історії зразка.
        У зв’язку з неоднозначністю залежності
B від H поняття магнітної проникності m застосовується до основної кривої намагнічення. Відносна магнітна проникність феромагнетиків m ( а віповідно і магнітна сприйнятливість À ) є функцією напруженості поля і визначається як тангенс кута нахилу прямої, проведенної з початку координат до відповідної точки ( 1, 2, 3, мал. 23а ), тобто . При збільшенні H кут нахилу спочатку зростає, в точці 2 досягає максимуму ( пряма 0 - 2 є дотичною до кривої ), а потім зменшується. На мал. 23б наведено графік залежності m від H. При необмеженому зростанні Н значення m асимптотично наближається до одиниці ( у виразі  значення J не може перевищити значення Jнас  ).
      
Мета роботи: експериментально

дослідити залежності B = f( H ), m = f( H ) для заліза, побудувати петлю гістерезису. Визначити основні характеристики феромагнетика Bзал , Hk та mмакс.
     
Необхідні прилади: зразок, балістичний гальванометр, випрямляч, амперметр на 0 - 10 А, два реостати по 10 Ом, блок опорів з вимикачами, два подвійних перемикача, ЛАТР.
     Досліджуваний зразок ( залізо ), виготовлений у вигляді тороїда. Тороїд має первинну обмотку з кількістю витків
N1, вторинну з кількістю витків N2 ( мал. 24 ).Через первинну обмотку пропускається струм, що створює намагнічуюче поле. У коло вторинної обмотки увімкнений гальванометр. Щоб побудувати нульову криву намагнічення, зразок необхідно перш за все розмагнітити. Тому в колі тороїда стоїть перемикач П1, за допомогою якого первинну обмотку тороїда можна підключити або у схему розмагнічування ( мал.24, праворуч від П1 ) або у схему живлення ( ліворуч від П1 ).


       Для розмагнічування тороїда в первинній обмотці
N1 за допомогою автотрансформатора ( ЛАТР ) та послідовно зєднаного реостата  R2 струм спочатку плавно збільшують від 0 до 10 А, а потім зменшують до нуля. Після такої операції осердя тороїда можна вважати розмагніченим.

У схему живлення намагнічуючої обмотки тороїда подають напругу від випрямляча. Стрибкоподібна зміна величини струму здійснюється за допомогою спеціального блока опорів з закорочуючими вимикачами ( на мал. 24 пунктирна лінія ). Напрям струму в колі можна змінити за допомогою перемикача П2 .

При ввімкненні кола в первинній обмотці тороїда струм зросте від 0 до I,а у вторинній обмотці з опором r2 виникає е.р.с. індукції eінд  і через гальванометр з опором rg пройде деяка кількість електрики Dq1:

,  ( 1 )

де S - площа поперечного перетину тороїда,  DB1 - зміна магнітної індукції у досліджуваному зразку.

Якщо час проходження струму в гальванометрі значно менший за період вільних коливань рамки гальванометра, то величина першого відхилення n1 пропорційна кількості електрики, що пройшла через рамку гальванометра.

 ,  ( 2 )

де Cб - балістична стала гальванометра, L віддаль дзеркала гальванометра до шкали.

З рівнянь ( 1 ) та ( 2 ) маємо: 

,  ( 3 )

де   - постійна величина для даної схеми.

Отже, для визначення величини DB необхідно виміряти величину відхилення показника гальванометра n1 . Вимірюючи зміну магнітної індукції в зразку при зміні напруженості магнітного поля Н можна дослідити залежність B = f( H ) ( мал. 22 ).

Для одержання нульової кривої намагнічування ( крива 0 – 1 на мал. 22 ) шляхом послідовного закорочування опорів r1r6 збільшують струм від I1 до I6 , а, відповідно, напруженість від Н1 до Н6 та величину індукції від B1 до B6 , кожного разу вимірюючи відхилення гальванометра. Таким чином, із ряду дослідів одержимо: 

B1 = B1 = kn1 ,

B2 =B1 + B2 =kn1 + kn2 = k( n1 + n2 ),

B3 =B2 + B3 = k( n1 + n2 ) kn3 = k( n1 + n2 + n3),  ( 4 )

………………………………………………………

.

Для кожного із випадків напруженість розраховується наближено за формулою

, ( 5 )

де l - довжина тороїда.

Для побудови відрізка петлі гістерезису 1 – 2 ( мал. 22 ) слід зменшувати стрибкоподібно величину струму шляхом розкорочування опорів у порядку r6  r1 , знімаючи при цьому покази гальванометра ( з урахуванням знаку ). Щоб одержати відрізок 2 – 3 – 4 , слід  змінити положення перемикача П2, тобто подати в коло стум оберненого напрямку, і провести виміри збільшуючи значення струму до Iмакс. Відрізок 4 – 5 дістанемо, зменшуючи струм до нуля. Щоб одержати ділянку 5 – 6 – 1 і замкнути петлю гістерезису, треба знову змінити напрям струму і провести виміри, збільшуючи струм від 0 до Iмакс .

Якщо в послідовності виконання роботи були допущені якісь помилки, слід розмагнітити зразок і виміри провести з самого початку.

Завдання та обробка результатів вимірювань

Зібрати схеми ( мал. 24 ).

Розмагнітити зразок. При цьому ( УВАГА!!! ) коло вторинної обмотки повинно бути розімкнутим ( ключ К2 розімкнений ), гальванометр закорочений. Після розмагнічування зразка ЛАТР відключити від мережі.

Перемкнути П1 на схему живлення первинної обмотки тороїда. Подати з випрямляча напругу 30 В.  У колі вторинної обмотки ключ К2  замкнути, К3  розімкнути.

Дослідити нульову криву намагнічування та петлю гістерезису.

Результати дослідів занести до таблиці: 

Серія

ni

I

A

H

А/м

B = k ni

T

 

При розрахунку  ni  урахувати знак  ni . Значення B одержати в теслах ( Вб/м2 ) з формул ( 3 ) та ( 4 ). Значення напруженості Ні розрахувати за ( 5 ), підставляючи I в амперах,  L в метрах.

Перш, ніж розрахувати H та B,  не розбираючи експериментальної установки, побудувати графік  ni = f( I  ) і впевнитися, що одержано замкнену гриву гістерезису, інакше дослід треба повторити.

Побудувати графік залежності B = f( H ), визначити величину залишкової намагніченності Bзал  та коерцитивну силу Hk. Побудувати залежність m = f ( H) , де . Визначити mмакс. Значення m , що відповідає H = 0, знайти за рівнянням .

У звіті подати для першої експериментальної точки розрахунки B, H та m з перевіркою розмірностей формул.

Оцінити систематичну похибку методу при визначенні H, B та m для першої експериментальної точки.

Контрольні питання

Які характерні особливості феромагнетиків?

Який хід залежності вектора намагнічення  та величини магнітної індукції  від ? Написати зв’язок між ними та .

У чому полягає явище гістерезису?

Що таке залишкова індукція та коерцитивна сила?

У чому полягає балістичний метод вивчення гістерезису?

Як залежить магнітна проникність m феромагнетика від H?

Список літератури

Калашников С. Г. “ Электричество ”. – М., 1970. – С. 257 – 259.

Савельев И. В. “ Курс общей физики ”.  – М., 1978. – С. 147 – 171.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76449. Договор о приемной семье 14.61 KB
  152 Семейного кодекса РФ приемной семьей признается опека или попечительство над ребенком которые осуществляются по договору о приемной семье заключаемому между органом опеки и попечительства и приемными родителемями. Так как к отношениям возникающим из договора о приемной семье применяются положения Главы 20 Семейного кодекса РФ об опеке ниже под опекуном попечителем подразумевается и приемныйе родительи. Договор о приемной семье заключается в соответствии с Правилами заключения договора об осуществлении опеки или попечительства...
76450. Основания и последствия прекращения договора приемной семье 14.86 KB
  Прекращение договора о приемной семье. При необходимости срок действия договора может быть продлен по соглашению сторон. Основанием прекращения может быть и неисполнение или ненадлежащее исполнение договора одной из сторон.
76451. Патронатная семья 24.61 KB
  Необходимо отметить, что патронатное воспитание существует ТОЛЬКО при наличии службы, профессионально занимающейся патронатным воспитанием и имеющей «качество» уполномоченной организации органа опеки и попечительства, на которую органом опеки и попечительства возложена работа по патронату.
76452. Предмет и метод семейного права 16.62 KB
  Совокупность этих отношений и составляет предмет семейного права являющегося самостоятельной отраслью российского права. Круг тех отношений которые регулируются нормами семейного права предмет семейного права определен непосредственно в законе – Семейном кодексе РФ. Статья 2 СК РФ относит к предмету семейного права установление условий и порядка вступления в брак прекращения брака и признания его недействительным; регулирование личных неимущественных и имущественных отношений между членами семьи: супругами родителями и детьми а также...
76453. Понятие семейного права 14.42 KB
  Семейный кодекс РФ гарантирует охрану семейных прав граждан запрещает чьелибо произвольное вмешательство в дела семьи прописывает правовые механизмы выполнения гражданами семейных обязанностей.
76454. Соотношение семейного и гражданского права 17.22 KB
  Различие предметов семейного и гражданского права состоит в следующем: имущественные отношения в гражданском праве в отличие от семейного носят в основном стоимостный характер и строятся на возмездной основе; имущественные отношения регулируемые брачносемейным законодательством тесно связаны с личными отношениями; в гражданском праве такой связи нет; семейные правоотношения складываются между строго определенными субъектами; юридические лица в семейных правоотношениях не участвуют; во многих гражданских правоотношениях срок имеет...
76455. Принципы семейно-правового регулирования 17.66 KB
  Признание брака заключенного только в органах загса. Религиозный обряд брака венчание и фактические брачные отношения не имеют правового значения и не влекут взаимных прав и обязанностей супругов. Добровольность брачного союза предполагает свободное волеизъявление мужчины и женщины которое будущие супруги выражают дважды: при подаче заявления в загс и во время регистрации брака. Для выяснения подлинности свободы волеизъявления регистрация брака производится в присутствии обоих вступающих в брак лиц п.
76456. Действующее семейное законодательство 14.11 KB
  Конституции РФ о защите материнства и детства семьи государством. Отсюда основной целью правового регулирования семейных отношений является укрепление семьи построение семейных отношений на чувствах взаимной любви и уважения взаимопомощи и ответственности перед семьей всех ее членов. Защита семьи осуществляется не только семейноправовыми нормами но и нормами других отраслей права: социального обеспечения трудового жилищного и др. Нормы семейного законодательства призваны также обеспечить беспрепятственное осуществление членами...
76457. Понятие и виды семейных правоотношений 16.67 KB
  Возникновению семейных правоотношений предшествует: издание норм регулирующих данные общественные отношения нормативные предпосылки; наделение субъектов правоспособностью позволяющей им быть носителями прав и обязанностей предусмотренных в правовых нормах правосубъектные предпосылки; наличие соответствующих юридических фактов с которыми нормы связывают возникновение данных правоотношений юридикофактические предпосылки. Семейные правоотношения один из видов правоотношений которые обладают следующими свойствами общими для...