2284

Політична ситуація в Україні

Доклад

Политология и государственное регулирование

Характеризуючи політичну ситуацію в Україні, яка склалася на даний момент, можна сказати багато чого. Насамперед, головна зміна (а тепер і проблема міжнародного масштабу – не побоюсь цього виразу) – це зміна суспільного ладу на території нашої держави.

Украинкский

2013-01-06

17.77 KB

13 чел.

Політична ситуація в Україні

Характеризуючи політичну ситуацію в Україні, яка склалася на даний момент, можна сказати багато чого. Насамперед, головна зміна (а тепер і проблема міжнародного масштабу – не побоюсь цього виразу) – це зміна суспільного ладу на території нашої держави. Авторитарний режим Віктора Януковича, його бездумна діяльність незабаром призведе до того, що ми опинимося в повній ізоляції від світової спільноти. І знову ж таки, не боятимусь цього сказати, а тим паче стверджувати.

Українська владна верхівка потроху розривається надвоє. Причиною цьому є намагання команди Президента та його прихвоснів вибрати певний курс, за яким ми маємо наслідувати провідним країнам Європи та світу. Однак, дивлячись на витівки нашого гаранта, погано віриться в те, що щось нарешті може змінитися. І навіть заяви Кабінету Міністрів, парламенту та інших інститутів влади вже не вселяють жодної надії. Отож, Україна перед вибором: Росія (як «потенційний» партнер) чи Європа (надія на економічний та політичний прогрес для українського народу)? Розглянемо обидві сторони детальніше…

Курс №1: Росія – «друг, товариш і брат», або Назад до СРСР

Ох вже ці москалі… Скрізь пхають свого носа, аби десь засвітитися… В цьому немає нічого дивного чи парадоксального, адже схожа манера поведінки на міжнародній арені не зникла в «москвичів» ще з часів «холодної війни». Чи то правильніше сказати, з часів існування «великого і могутнього Союзу»… Та як там не було, але історія мала б навчити Росію бодай чогось. Конкретніше:

1) не піднімати свого авторитету та не породжувати гегемонії над Україною. Це проявляється в прагненні Кремля затягнути нас до Митного союзу (по суті, повернути собі наші економічні потужності та зробити з них вже вкотре сировинний придаток) та повсякчасного висвітлення застарілого, проте актуального газового питання;

2) продовжувати культурну, а саме мовну експансію. Це проявляється у тому, що нині русифікація засобів масової інформації набрала небувалих і небачених раніше обертів, а щодо питання двомовності, то варто сказати, що українська мова опинилася під загрозою викоренення. І все дякуючи міністру-українофобу Дмитру Табачніку;

3) нав’язувати будь-які інші ідеї, що суперечать нормальній «співпраці» України та Росії.

Говорити можна багато, але як підсумок, зазначимо: ні з якого Союзу Україна ще не виходила, а про таке поняття як незалежність політичну чи економічну можна поки що забути.

Курс №2: Європейська інтеграція: переваги та недоліки

Більш прийнятним варіантом можна назвати саме Європейський Союз. Чому? Назвемо кілька причин:

1) висока якість життя (допомога з боку країн-членів ЄС – матеріальна, культурна та політична, а також створення відповідних умов для співпраці з іншими державами);

2) абсолютно інший рівень освіти (характеризується високими гарантіями мати роботу по закінченню ВНЗ та кваліфікованістю їх педагогічного складу);

3) єдиний вільний ринок та «Європа без кордонів» (усім відомий Шенген) (можливість реалізації економічного потенціалу України та спрощення співпраці саме через «вільний коридор» європейського континенту;

4) політична допомога (вирішення питань, пов’язаних із порушенням внутрішньодержавної та міжнародної демократії та захисту прав людини на всіх рівнях).

Навіть не зважаючи на таку кількість позитивних сторін, нам поки що дорога у об'єднану європейську спільноту закрита за сімома замками. Це пояснюється дуже просто: всім відомо, що зі зростанням авторитету Президента України почалися масові арешти усіх колишніх його конкурентів у боротьбі за владу. Це не може не насторожувати Європу. І не дивлячись навіть на те, що Парламентська Асамблея Ради Європи неодноразово попереджала нашу владу про санкції, які можуть незабаром перерости у втручання уже судових інстанцій, Янукович та його команда просто-напросто роблять вигляд «ми вас не чули і не бачимо». Відразу виникає питання: про яку ж тоді співпрацю може йти мова, коли Україна ігнорує вказівки ПАРЄ, які б посприяли тому, що двері до Європи були б відчинені, а нас би радо зустріли з написом «Welcome to the European Union!»?!

Певна річ, обрати правильний шлях дуже складно. Можливо, це через довготривалу ізоляцію від усіх інших, якій так посприяв Радянський Союз. А може, це через прагнення влади дійти до того висновку, що варто піти працювати «на обидві боки»… Тільки от вони забули одне правило: Україна – одна, її розірвати на обидва боки неможливо навіть теоретично. Але щоб віковічна мрія українських політиків – міжнародне визнання нашої держави – здійснилася, насамперед необхідно навести порядок у себе вдома:

1) докорінно змінити законодавчу та економічну сфери, які б дали змогу українцям відчути себе повноправними господарями своєї землі, а не рабами;

2) обмежити всіма можливими і неможливими методами вплив Кремля на культурне життя (викреслити питання російської мови як другої державної раз і назавжди, а для «перестраховки» - звільнити міністра освіти та науки, молоді та спорту України Дмітрія Табачніка);

3) напевне найголовніше – надати свободу слова усім (без жодного винятку!!!) працівникам ЗМІ та повернути право журналістам вирішувати питання державного значення.

Підсумовуючи усе сказане, варто сказати: шанс Україні був даний неодноразово. Єдина проблема – «ніяк до діла руки не доходять». А вина у цьому не лише з боку влади, а й самого українського народу, який лише мовчки сидить і мріє що все буде краще. Отож, щоб мрії стали реальністю, усім нам доведеться попрацювати дуже і дуже наполегливо. І лише тоді Україна стане повноправним членом міжнародної спільноти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19910. Физическая природа и источники радиационной опасности для человека, объектов и природной среды 81.5 KB
  PAGE 7 Тема 1 Физическая природа и источники радиационной опасности для человека объектов и природной среды Вопросы: 1. Общие сведения. 2. Изотопы и радионуклиды. Радиоактивность. 3. Виды радиоактивных излучений. 4. Единицы активности радионуклидо...
19911. Дозиметрические величины и единицы их измерения 83 KB
  Тема 2. Дозиметрические величины и единицы их измерения Вопросы: 1.Основные характеристики ионизирующих излучений 2.Экспозиционная доза. 3.Поглощенная доза. 4.Эквивалентная доза. 5.Эффективная коллективная и полная доза 6.Детектирова...
19912. Естественные источники радиации 59.5 KB
  PAGE 6 Тема 4. Естественные источники радиации Вопросы: 1.Космические лучи 2.Земная радиация 3.Внутреннее облучение 4.Радон 5.Другие источники радиации Вступление Основную часть облучения население земного шара получает от естественн
19913. Искусственные источники радиации 63 KB
  Тема 5. Искусственные источники радиации Вопросы: 1.Источники использующиеся в медицине 2.Ядерные взрывы 3.Атомная энергетика 4.Прфессиональное облучение 5.Другие источники облучения Вступление За последние полвека человек созда...
19914. Биологическое действие ионизирующих излучений 372 KB
  PAGE 21 Тема 6. Биологическое действие ионизирующих излучений Вопросы: 1.Этапы действия ионизирующих излучений. Механизм биологического действия и.и. 2.Действие доз радиации 3.Радионуклиды и растительный мир 4.Влияние радионуклидов на животн...
19915. ПРИНЦИПЫ И КРИТЕРИИ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ (Радиационная гигиена) 291.5 KB
  Тема 7. ПРИНЦИПЫ И КРИТЕРИИ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ Радиационная гигиена Вопросы: 1.Нормы радиационной безопасности НРБ2000. 2.Республиканские допустимые уровни содержания р.н. в продуктах питания. 3.Способы защиты человека от радиаци
19916. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия для Республики Беларусь 84.5 KB
  Тема 8. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия для Республики Беларусь Вопросы: 1.Принцип работы ядерного реактора 2.Авария на ЧАЭС и ее причины. 3.Последствия аварии на ЧАЭС для Республики Беларусь 8.1. Принцип работы ядерного реа
19917. Радиационная безопасность 7.84 MB
  МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к лабораторным работам по курсу Радиационная безопасность для студентов всех специальностей дневной формы обучения. Статистическая обработка результатов имеет две основные задачи. Определение плотности потока бета-излучения с поверхности. Определение мощности экспозиционной и эквивалентной доз прибором «РД-1503»...
19918. Вводная лекция. Предмет экономики предприятия 19.99 KB
  Тема: Вводная лекция. Предмет экономики предприятия. Вопросы по лекции: Экономика предприятия как самостоятельная экономическая дисциплина. Эволюция развития и функции теории управления предприятия. Объект изучения экономики предприятия. Миссия и цели