2284

Політична ситуація в Україні

Доклад

Политология и государственное регулирование

Характеризуючи політичну ситуацію в Україні, яка склалася на даний момент, можна сказати багато чого. Насамперед, головна зміна (а тепер і проблема міжнародного масштабу – не побоюсь цього виразу) – це зміна суспільного ладу на території нашої держави.

Украинкский

2013-01-06

17.77 KB

13 чел.

Політична ситуація в Україні

Характеризуючи політичну ситуацію в Україні, яка склалася на даний момент, можна сказати багато чого. Насамперед, головна зміна (а тепер і проблема міжнародного масштабу – не побоюсь цього виразу) – це зміна суспільного ладу на території нашої держави. Авторитарний режим Віктора Януковича, його бездумна діяльність незабаром призведе до того, що ми опинимося в повній ізоляції від світової спільноти. І знову ж таки, не боятимусь цього сказати, а тим паче стверджувати.

Українська владна верхівка потроху розривається надвоє. Причиною цьому є намагання команди Президента та його прихвоснів вибрати певний курс, за яким ми маємо наслідувати провідним країнам Європи та світу. Однак, дивлячись на витівки нашого гаранта, погано віриться в те, що щось нарешті може змінитися. І навіть заяви Кабінету Міністрів, парламенту та інших інститутів влади вже не вселяють жодної надії. Отож, Україна перед вибором: Росія (як «потенційний» партнер) чи Європа (надія на економічний та політичний прогрес для українського народу)? Розглянемо обидві сторони детальніше…

Курс №1: Росія – «друг, товариш і брат», або Назад до СРСР

Ох вже ці москалі… Скрізь пхають свого носа, аби десь засвітитися… В цьому немає нічого дивного чи парадоксального, адже схожа манера поведінки на міжнародній арені не зникла в «москвичів» ще з часів «холодної війни». Чи то правильніше сказати, з часів існування «великого і могутнього Союзу»… Та як там не було, але історія мала б навчити Росію бодай чогось. Конкретніше:

1) не піднімати свого авторитету та не породжувати гегемонії над Україною. Це проявляється в прагненні Кремля затягнути нас до Митного союзу (по суті, повернути собі наші економічні потужності та зробити з них вже вкотре сировинний придаток) та повсякчасного висвітлення застарілого, проте актуального газового питання;

2) продовжувати культурну, а саме мовну експансію. Це проявляється у тому, що нині русифікація засобів масової інформації набрала небувалих і небачених раніше обертів, а щодо питання двомовності, то варто сказати, що українська мова опинилася під загрозою викоренення. І все дякуючи міністру-українофобу Дмитру Табачніку;

3) нав’язувати будь-які інші ідеї, що суперечать нормальній «співпраці» України та Росії.

Говорити можна багато, але як підсумок, зазначимо: ні з якого Союзу Україна ще не виходила, а про таке поняття як незалежність політичну чи економічну можна поки що забути.

Курс №2: Європейська інтеграція: переваги та недоліки

Більш прийнятним варіантом можна назвати саме Європейський Союз. Чому? Назвемо кілька причин:

1) висока якість життя (допомога з боку країн-членів ЄС – матеріальна, культурна та політична, а також створення відповідних умов для співпраці з іншими державами);

2) абсолютно інший рівень освіти (характеризується високими гарантіями мати роботу по закінченню ВНЗ та кваліфікованістю їх педагогічного складу);

3) єдиний вільний ринок та «Європа без кордонів» (усім відомий Шенген) (можливість реалізації економічного потенціалу України та спрощення співпраці саме через «вільний коридор» європейського континенту;

4) політична допомога (вирішення питань, пов’язаних із порушенням внутрішньодержавної та міжнародної демократії та захисту прав людини на всіх рівнях).

Навіть не зважаючи на таку кількість позитивних сторін, нам поки що дорога у об'єднану європейську спільноту закрита за сімома замками. Це пояснюється дуже просто: всім відомо, що зі зростанням авторитету Президента України почалися масові арешти усіх колишніх його конкурентів у боротьбі за владу. Це не може не насторожувати Європу. І не дивлячись навіть на те, що Парламентська Асамблея Ради Європи неодноразово попереджала нашу владу про санкції, які можуть незабаром перерости у втручання уже судових інстанцій, Янукович та його команда просто-напросто роблять вигляд «ми вас не чули і не бачимо». Відразу виникає питання: про яку ж тоді співпрацю може йти мова, коли Україна ігнорує вказівки ПАРЄ, які б посприяли тому, що двері до Європи були б відчинені, а нас би радо зустріли з написом «Welcome to the European Union!»?!

Певна річ, обрати правильний шлях дуже складно. Можливо, це через довготривалу ізоляцію від усіх інших, якій так посприяв Радянський Союз. А може, це через прагнення влади дійти до того висновку, що варто піти працювати «на обидві боки»… Тільки от вони забули одне правило: Україна – одна, її розірвати на обидва боки неможливо навіть теоретично. Але щоб віковічна мрія українських політиків – міжнародне визнання нашої держави – здійснилася, насамперед необхідно навести порядок у себе вдома:

1) докорінно змінити законодавчу та економічну сфери, які б дали змогу українцям відчути себе повноправними господарями своєї землі, а не рабами;

2) обмежити всіма можливими і неможливими методами вплив Кремля на культурне життя (викреслити питання російської мови як другої державної раз і назавжди, а для «перестраховки» - звільнити міністра освіти та науки, молоді та спорту України Дмітрія Табачніка);

3) напевне найголовніше – надати свободу слова усім (без жодного винятку!!!) працівникам ЗМІ та повернути право журналістам вирішувати питання державного значення.

Підсумовуючи усе сказане, варто сказати: шанс Україні був даний неодноразово. Єдина проблема – «ніяк до діла руки не доходять». А вина у цьому не лише з боку влади, а й самого українського народу, який лише мовчки сидить і мріє що все буде краще. Отож, щоб мрії стали реальністю, усім нам доведеться попрацювати дуже і дуже наполегливо. І лише тоді Україна стане повноправним членом міжнародної спільноти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7829. Философия истории. Культура и цивилизация 76.5 KB
  Философия истории. Культура и цивилизация. Термин Философия истории впервые употребил Вольтер (1694-1778), имея в виду универсальное историческое обозрение человеческой культуры. Философскому рассмотрению подлежат многие явления: Философия права, ...
7830. Философия личности. Значение слова личность 46 KB
  Философия личности Значение слова личность Понятие личности относится к числу сложнейших в учении о человеке (т.е. в философской антропологии). В европейских языках слово личность восходит к латинскому понятию персона, что означало маску актера ...
7831. Антропология или философия человека 59.5 KB
  Антропология или философия человека Антропология - учение о человеке. Философская антропология - философское учение о человеке или философия человека. Задача философской антропологии сводится к изучению и обоснованию сущности человеческого...
7832. Философия психоанализа. Фрейдизм и Неофрейдизм 49.5 KB
  Философия психоанализа Зигмунд Фрейд (1856-1939) - австрийский доктор. Толкование сновидений (1900). Работы Фрейда изменили облик психологии в 20 столетии. В советское время работы Фрейда не издавались. Они считались несерьезными и несовмести...
7833. Экзистенциализм (экзистенциональная философия) 51.5 KB
  Экзистенциализм (экзистенциональная философия) Серен Кьеркегор (1813-1855) Страх и трепет, чувство страха Карл Ясперс (1883-1969) Истоки истории и ее цель, Мартин Хайдеггер (1889-1976) Бытие и время, индивидуальное простраство-время, Ж-П. Сарт...
7834. Эллинско-римский период в развитии философии 75 KB
  Эллинско-римский период в развитии философии. Появляются три течения философской мысли. Эпикуреизм, стоицизм и скептицизм. Эпикуреизм и стоицизм - ренессанс. Скептицизм - декаданс. Эллинистическая философия. Период эллинизма с 338 года до н...
7835. Основные теории личности в психологии 16.24 KB
  Основные теории личности в психологии. Психодинамическая теория (классический психоанализ) Фрейда. Главный источник развития личности - врождённые факторы (инстинкты) или либидо (биологическая энергия). идет первые 6 лет. 3 фазы развития личности...
7836. Интеллектуальное развитие школьников во внеклассной работе 26 KB
  Интеллектуальное развитие школьников во внеклассной работе Формирование мировоззрения. Под мировоззрением следует понимать специфическую форму сознания человека, включающую систему взглядов, знаний, убеждений, идеалов, в которых выражается его отнош...
7837. Педагогічна діяльність і особистість педагога 58.5 KB
  Тема 1. Педагогічна діяльність і особистість педагога. Мета: ознайомити іззавданнями національної школи, виникненням і становленням педагогічної професії, з особливостями педагогічної професії: її своєрідністю, гуманістичною функцією, колектив...