22849

ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ

Лабораторная работа

Физика

ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ. Випаровування – це процес зміни агрегатного стану речовини перехід речовини із конденсованого стану в газоподібний. Кількість теплоти яку необхідно надати рідині при ізотермічному утворенні одиниці маси пари називають теплотою випаровування. Для визначення середнього значення теплоти випаровування води в даній роботі використовується метод який грунтується на використанні рівняння КлапейронаКлаузіуса.

Украинкский

2013-08-04

120 KB

5 чел.

Лабораторна робота № 14.

ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ.

  Вступ.   Випаровування – це процес зміни агрегатного стану речовини, перехід речовини із конденсованого стану в газоподібний. Зворотній процес називається конденсацією. Кількість теплоти, яку необхідно надати рідині при ізотермічному утворенні одиниці маси пари, називають теплотою випаровування.   Цю енергію розраховують, як правило, на один моль, або на одиницю маси, і визначають тим самим молярну або питому теплоту пароутворення.

Для визначення середнього значення теплоти випаровування води в даній роботі  використовується метод, який грунтується на використанні рівняння Клапейрона-Клаузіуса.

  Теоретичні відомості.

При  нагріванні рідини при незмінному зовнішньому тискові процес утворення пари відбувається спонтанно із вільної поверхні рідини. При випаровуванні здійснюється робота проти сил зчеплення ( робота виходу) за рахунок кінетичної енергії молекул. Рідина збіднюється на молекули з більшою швидкістю, вона охолоджується. На відміну від кипіння випаровування відбувається при будь-якій температурі. Треба тільки зазначити, що при збільшенні температури зменшується робота виходу.

 В замкненій системі рідина-пара при постійній температурі Т  з часом усталюється тиск насиченої пари. Цьому тискові відповідає рівність потоків молекул, які випаровуються, та тих, які кондесуються.

           Цю енергію розраховують, як правило, на один моль, або на одиницю маси, і визначають тим самим молярну або питому теплоту випаровування.

     Один з методів визначення теплоти випаровування рідини грунтується на використанні рівняння Клапейрона-Клаузіуса, що виражає залежність тиску насиченої пари рідини Р від температури Т. Це рівняння має вигляд:

,                                                 (1)       

де  Q–теплота випаровування (молярна або питома),  і  відповідно молярні та питомі об`єми рідкої і пароподібної фази,  Т- абсолютна температура.

      При температурах, далеких від критичної, можна зробити два принципових припущення. По-перше, можна вважати, що величина Q не залежить від температури. По-друге, можна нехтувати питомим обємом рідини у порівнянні з питомим об ємом пари .Останнє дає змогу наближено  записати (1)  у вигляді

 ,                                                            (2)

і застосувати до пари рівняння стану Менделєєва- Клайперона

,                                                   (3)

де  М- маса газу, -маса одного моля, R- універсальна газова стала.

      З рівняннь (2) і (3) для одного моля одержимо:

.                                                               (4)

Опис методу.

           В даній роботі визначається середня теплота випаровування води в температурному інтервалі  20-50°C. Схему установки зображено на рис.1.

      Ампулу з манометром вміщено в резервуар з водою, температуру якої можна змінювати за допомогою нагрівника 1 ( живиться через ЛАТР від мережі), і холодильника 2 (змійовик з проточною водою). Вода в резервуарі переміщується за допомогою механічної мішалки 3.

      Нагрівник з’єднано послідовно з контактним термометром 4 і реле.  При досягненні в резервуарі температури, заданої по контактному термометру, реле розмикає коло нагрівника, а при зниженні температури нижче заданої – вмикає нагрівник. Таким чином підтримують сталою задану температуру системи.

     Основна частина установки –  це ампула А, в якій знаходиться  рідина ( в даному випадку вода), теплота випаровування якої вимірюється. Ампула А з`єднана з коліном В U-подібного ртутного манометра. Інше коліно С манометра відкачане. Над поверхнею води в ампулі А знаходиться насичена пара води. Так що манометром вимірюється тиск цієї пари в мм рт.ст.

      Порядок виконання роботи.

1. Перед початком досліду необхідно впевнитися, що температура води в системі не перевищує 20-23°C. Якщо температура вище, то систему потрібно охолодити, пропускаючи холодну воду через змійовик.

2. Після досягнення потрібної початкової температури вимірюють тиск насиченої  водяної пари при цій температурі.

3. За допомогою контактного термометра задають наступну температурну точку і вмикають нагрівник (напруга на ЛАТРі ~ 60В).

  1.  Вимірюють тиск насиченої пари води через кожні 3-5с. Нагрівання вести до 50°C, весь час користуватись мішалкою і вимірювати тиск термостатирування системи при сталій температурі протягом 3-5 хв
  2.  Одержані значення тиску в мм рт ст потрібно перевести в системні одиниці, користуючись формулою, де  – густина ртуті, g – прискорення сили тяжіння, h – висота стовпчика ртуті. При цьому слід зазначити, що густина ртуті в манометрі змінюється з температурою за законом:

,

      де – густина ртуті  при 0°C (  = 13590  )  ,   – коефіцієнт    

      об`ємного   розширення ртуті ( ), tтемпература в °C.

  1.  Методом найменших квадратів будують графік залежності  від 1/Т.
  2.   Знаходять tgφ і за формулою (6) визначають середнє значення молярної теплоти пароутворення , а за формулою (7)– середнє значення питомої теплоти пароутворення води  в інтервалі температур .
  3.  Оцінюють похибки вимірювання отриманих фізичних величин : середнього значення молярної теплоти пароутворення та  середнього значення питомої теплоти пароутворення.

                                     

Література:

1. Сивухин Д.В. Общий курс физики. т.ІІ. Термодинаміка и молекулярная фізика.-М.: Наука,1990.-592с.

2. Методичні рекомендації до оцінки похибок вимірювань фізичних величин для студентів фізичного факультету. - К.: РВЦ “Київський університет”,1997.- 24 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34463. Творчество Ж.Л. Давида. Ж.Д. Энгр и формирование принципов неоклассицизма 18.99 KB
  В преддверии Великой французской революции в живописи Франции появляется Жак Луи Давид 1748 1825. Познакомившись с памятниками античности испытав влияние трудов Винкельмана и живописи немецкого классицистического художника Рафаэля Менгса Давид находит свой путь. Так выкристаллизовывался новый стиль и Давид в своей картине Клятва Горациев 1784 1785 выступил его глашатаем.
34464. Эстетическая программа романтизма. Романтизм во Франции. Творчество Т. Жерико и Э. Делакруа. Романтизм в Германии. Творчество Ф.О. Рунге и К.Д. Фридриха 19.64 KB
  Делакруа. Энгр непримиримый враг романтиков до конца жизни говорил что Делакруа пишет бешеной метлой а Делакруа обвинял Энгра и всех художников Школы в холодности рассудочности в отсутствии движения в том что они не пишут а раскрашивают свои картины. Об этом говорят и темы экзотического Востока и иллюстрации к Байрону и Шелли и Охота на львов и портрет 20летнего Делакруа. Истинным вождем романтизма стал Эжен Делакруа 1798 1863 сын бывшего члена революционного Конвента Его первые работы Ладья Данте и...
34465. Реализм в искусстве Франции второй половины ХIХ века. Пейзаж барбизонской школы. Крестьянский жанр Ф. Милле 17.83 KB
  Одно время работал в Барбизоне Жан Франсуа Милле 1814 1875. Родившийся в крестьянской среде Милле навсегда сохранил связь с землей. Крестьянский мир основной жанр Милле.
34466. Искусство импрессионизма. История возникновения группировки импрессионистов и эстетическая платформа. Живописная система импрессионистов. Основные представители течения 14.24 KB
  Искусство импрессионизма. Импрессионизм франц. предопределил направленность импрессионизма и который также и в 1870 80е гг. Название импрессионизм возникло после выставки 1874 на которой экспонировалась картина К.
34467. Искусство постимпрессионизма. Особенности изобразительного языка. Основные представители течения (Поль Сезанн, Винсент Ван Гог, Поль Гоген) 21.89 KB
  Основные представители течения Поль Сезанн Винсент Ван Гог Поль Гоген Художники которых в истории искусства именуют постимпрессионистами Сезанн Ван Гог и Гоген не были объединены ни общей программой ни общим методом. затем уехал в родной Прованс г. Постимпрессионистом называют и великого голландца Винсента Ван Гога 1853 1890 художника воплотившего душевную смятенность современного человека. Только после 30 лет Ван Гог целиком посвящает себя живописи.
34468. Основные художественные направления в искусстве первой половины ХХ века. Фовизм. Экспрессионизм. Кубизм. Футуризм. Абстракционизм. Сюрреализм 22.45 KB
  Основные художественные направления в искусстве первой половины ХХ века. ярко прослеживаются на искусстве Франции явившейся родиной фовизма кубизма и его разновидности пуризма она дала своих дадаистов сюрреалистов абстракционистов. Сюрреалистическое направление в искусстве родилось как философия потерянного поколения чья молодость совпала с Первой мировой войной. Теория сюрреализма строилась на философии интуитивизма Анри Бергсона интуиция единственное средство познания истины ибо разум здесь бессилен и акт творчества имеет...
34469. Быт и культура древнеславянских народов. Мифология древних славян. Культовые сооружения. Идолы 45.5 KB
  Некоторые Боги древних славян: Род богсоздатель видимого мира. Род родил Сварога великого бога который довершил творение мира. Сварог богсоздатель земли и небес. Велес один из величайших богов древнего мира сын Рода брат Сварога.
34470. Искусство Киевской Руси: принятие христианства, язык и письменность, фольклор, архитектура и изобразительное искусство, литература 22 KB
  Время развития Киевской Руси эпоху культурного дуализма период перемен когда старые культурные основы заменяются новыми в результате чего на первый план выходят внутренние противоречия. Причиной тому было введение на Руси христианства. Введение на Руси христианства привело не только к религиозному дуализму он существовал пока новая вера не была принята всей нацией но и к культурному дуализму в целом.
34471. Ростово-суздальская живопись. Периодизация. Влияние исторических событий на формирование живописного языка 42.5 KB
  Густые темносиние вишневые зеленые насыщенные краски сочетаются в иконах с белыми яркокрасными с золотом пробелов и фонов. В иконах этого времени чувствуются поиски русского национального типа лица Широкое в скулах и суживающиеся книзу округлое лицо Богоматери с ее небольшими глазами и тонким длинным но мягко закругленным внизу носом. Примеры икон домонгольского периода Богоматерь Великая Панагия найденная в Ярославле Ярославская Оранта Дмитрий Солунский из Дмитрова Спас Нерукотворный из Ростова Богоматерь...