22858

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ДЗЕРКАЛЬНОГО ГАЛЬВАНОМЕТРА

Лабораторная работа

Физика

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ДЗЕРКАЛЬНОГО ГАЛЬВАНОМЕТРА Дзеркальний гальванометр вимірювальний прилад магнітоелектричної системи. Вимірювання сили струму зводиться до реєстрації кутів повороту рамки рухомої системи гальванометра. Найбільш точними дзеркальними гальванометрами можна вимірювати силу струму з точністю до 1011 А і різницю потенціалів до 108 В. Рух рамки із струмом у полі постійного магніту з індукцією В можна описати таким рівнянням: 1 У цьому рівнянні  момент інерції рухомої системи гальванометра  момент сил що протидіють...

Украинкский

2013-08-04

95.5 KB

2 чел.

Робота № 8. ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ДЗЕРКАЛЬНОГО ГАЛЬВАНОМЕТРА

Дзеркальний гальванометр – вимірювальний прилад магнітоелектричної системи. Прилад складається з постійного магніту, між полюсними наконечниками якого розміщена легка рамка з обмоткою. Якщо через рамку проходить струм, вона повертається в полі постійного магніту. Вимірювання сили струму зводиться до реєстрації кутів повороту рамки (рухомої системи) гальванометра. Найбільш точними дзеркальними гальванометрами можна вимірювати силу струму з точністю до 10-11 А і різницю потенціалів до 10-8 В.

Рух рамки із струмом у полі постійного магніту з індукцією В можна описати таким рівнянням:

  ( 1 )

У цьому рівнянні   момент інерції рухомої системи гальванометра,   момент сил, що протидіють рухові рамки, D  момент сил, обумовлених пружністю підвісу рамки, BNQI  момент сил, обумовлений взаємодією рамки з струмом з магнітним полем постійного магніту, де N кількість витків обмотки, Q  площа витка,       кутове відхилення рамки.

Слід мати на увазі, що P = P1 + P2 , де P1 коефіцієнт    гальмування рухомої системи під впливом тертя; P2 - коефіцієнт електромагнітного гальмування, яке є наслідком того, що в рамці під руху виникають індукційні струми.

Аналіз розв’язку диференційного рівняння ( 1 ) показує, що можливі три режими руху рамки гальванометра:

а)      -  коливний із затухаючою амплітудою;

б)       -  аперіодичний;

в)       -  аперіодичний з найбільш швидким

урівноваженням рамки.

Режим в) називається критичним. Опір зовнішнього кола, що його забезпечує, називається критичним ( Rкр ) . Коли рамка врівноважена d = 0 , момент сил, що діють на рамку з боку магнітного поля, зрівнюється з моментом закручування нитки підвісу:

BNQI = D0 , ( 2 )

де I - сила струму, що проходить по виткам рамки і викликає її відхилення на кут 0 .

Характеристиками гальванометра є динамічна стала Ci та струмова чутливість Si . Динамічна стала дорівнює силі струму, який відхиляє рухому систему гальванометра на кут в один радіан . Таким чином, з формули ( 2 ) випливає, що

 ,       .  ( 3 )   

Вольтова чутливість гальванометра Su визначається із співвідношення

,           ( 4 )

де RG  -  внутрішній опір гальванометра.

Гальванометр магнітоелектричної системи можна використати для вимірювання малих значень електричного заряду. При цьому необхідно, щоб час дії імпульсу струму був значно менший за період власних коливань рухомої системи T0 . Тоді перше відхилення рухомої системи пропорційно заряду, який переносить через рамку імпульс струму. Такий режим роботи гальванометра називається балістичним. Визначимо балістичну сталу та балістичну чутливість гальванометра магнітоелектричної системи.

Рухома система балістичного гальванометра за час  << T0 майже не переміщується.  Тому для часу 0 < t <  можна вважати     = 0 .

 За цих умов рівняння руху рамки (1) набуває вигляду

.  ( 5 )

Після інтегрування правої та лівої частин в межах від 0 до  одержуємо

.   ( 6 )       

Оскільки   ,  (0)= ( )=0      то

.                        ( 7 )                                  

В ( 6 ) та ( 7 ) q - заряд, що протікає за час   через рамку гальванометра. При визначенні кутової швидкості рамки на момент  t =   необхідно врахувати, що вся кінетична енергія рамки перетворюється на потенціальну енергію пружної деформації підвісу при першому повороті рухомої системи на кут 0 , тобто

. ( 8 )

Звідси .  ( 9 )

Підставляючи це значення до виразу ( 7 ), маємо

. ( 10 )

Отже,балістична стала

,  ( 11 )

балістична чутливість

.  ( 12 )

Мета роботи: ознайомитись з роботою вимірювальних приладів магнітоелектричної системи; визначити чутливість гальванометра до струму та напруги; виміряти внутрішній опір гальванометра та критичний опір; визначити балістичну сталу гальванометра.

Необхідні прилади: дзеркальний гальванометр, магазини опорів, джерело напруги, ємності на 1 і 2 мкФ, вольтметр, ключі.

Для вимірювання характеристик дзеркального гальванометра застосовується схема, наведена на мал. 17. Дзеркальний гальванометр дозволяє пропускати струм 10-6 – 10-9 А. Тому для нього необхідно прикладати напругу не більше 10-4 В ( опір гальванометра 106 Ом ). У нашій роботі цього досягають за допомогою подільника напруги R і опору R2. Напругу від батареї      ( 2.5 В ) прикладають до подільника напруги R ( 105 Ом ), частину якого підключають до дзеркального гальванометра G. У коло гальванометра послідовно з ним ввімкнений змінний опір
R2 =2*104 Ом , за

  

допомогою якого остаточно встановлюється необхідна величина струму. Ключ К3 служить для демпфірування дзеркального гальванометра. Оскільки RG + R2 >> R1, то струм у колі гальванометра

,

де U -  напруга, що прикладається до подільника напруги.

Якщо R2 і R1  замінити таким чином, щоб сила струму залишалась незмінною, то при U =const  ,

або R1( R2 + RG  ) = R1( R2 + RG  ), звідки

.

Тепер можна визначити динамічну сталу гальванометра Ci :

.

Зміщення світлового показчика на шкалі n відраховано в см ~  .

Тоді  ( A/поділ ) ,

Або  .

Завдання та обробка результатів вимірювань

  1.  Зібрати схему на мал. 17.
  2.  Перевести К2 в положення 1. Змінюючи R1 i R2 , добитись відхилення світлового показчика на шкалі.
  3.  Змінити R1 i R2 так, щоб відхилення показчика на шкалі гальванометра n залишалось без зміни. Дослід повторити три рази, залишаючи n = const.
  4.  Визначити період коливань для різних R2 , критичний опір, опір гальванометра і динамічну сталу.
  5.  Для визначення Cбал скласти схему, наведену на
    мал. 18. Встановити ємність 1 мкФ. Зарядити її до певної різниці потенціалів. Потім перевести ключ
    К2, ємність розрядити через опір R2 + RG . Дослід повторити, змінюючи різницю потенціалів на обкладинках конденсатора та ємність останнього. Визначити балістичну сталу та балістичну чутливість.

Контрольні питання

  1.  Принцип дії приладів магнітоелектричної системи.
  2.  Чутливість гальванометра до струму і напруги, її звязок з динамічною сталою приладу.
  3.  Метод вимірювання внутрішнього опору і динамічної сталої дзеркального гальванометра.
  4.  Що таке балістичний режим роботи гальванометра?

Список літератури

  1.  Сивухин Д. В. “Электричество”. - М., 1983. – С. 553 - 557.
  2.  Савельев И. В. “Курс общей физики”. – М., 1978. – С. 38-42.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67012. Описание как функционально-смысловой тип речи 39.5 KB
  В текстах данного типа всегда представлена статичная картина, складывающаяся из указаний на предметы (или части предметов) и их признаки; главным, во имя чего создаются предложения, является указание на признаки; называющие их слова, как правило, помещается в конце предложения...
67013. Функционально-смысловые типы монологической речи. Повествование 43.5 KB
  Повествование раскрывает тесно связанные между собой события явления действия. Чаще всего это действия происходившие в прошлом. Предложения в повествовательных текстах не описывают действия а повествуют о них. Повествование это сообщение о каких-либо событиях и действиях.
67014. Функционально-смысловые типы монологической речи. Рассуждение 78 KB
  Рассуждение это тип речи целью которого является выяснение какого-либо понятия доказательство или опровержение какой-нибудь мысли. С логической точки зрения рассуждение это цепь умозаключений на какую-либо тему изложенная в последовательной форме. Рассуждение как тип речи широко встречается в научном стиле.
67015. Функциональные стили русского языка (общая характеристика) 90.5 KB
  Современный русский язык состоит из 5 стилей: Разговорный стиль Научный стиль Официально-деловой стиль Публицистический стиль Художественный стиль Функционально-стилевая типология охватывает практически все тексты рассматривая их во всем многообразии содержательных и языковых стилевых признаков. Любой текст можно отнести к тому или иному стилю...
67016. Функциональные стили русского языка: общее понятие о публицистическом стиле 64 KB
  Аудирование Задание 1. Вопросы к тексту: Какие функции сочетает в себе публицистический стиль Какие вопросы освещает публицистический стиль С какой целью используется публицистический стиль Задание 2. Задание 3. фразеологизированные выражения публицистического стиля имеюшие отрицательно-оценочную окрашенность...
67017. Функциональные стили русского языка. Основные функции публицистики в обществе. Правописание имен числительных 74 KB
  Добиться осознания студентами тесной взаимосвязи языка и общества, основных функций языка в обществе, которые будут способствовать правильному стилистическому использованию изученных конструкций в речи.
67018. Мир глазами физика 146 KB
  Цель: формирование интереса к изучению физики‚ расширение кругозора учащихся с помощью демонстрации занимательных опытов‚ загадок‚ игр‚ знакомства с космонавтом‚ бароном Мюнхгаузеном‚ магом-чародеем.
67019. Ігри з учнями початкової школи для розвитку комунікативних здібностей 31.5 KB
  Дихальні вправи: контроль і самоконтроль за частотою дихання привчають дітей після навантаження завжди застосовувати дихальні вправи в тому числі і самостійно. Відповідальний за штрафні очки фіксує кількість штрафних очок які призначає суддя за неправильне виконання вправи або передачу м'яча.
67020. Підготовчі вправи: розмикання приставними кроками в колоні, у шерензі, у колі. Загальнорозвивальні вправи: комплекс ранкової гімнастики 50.5 KB
  На відміну від попередніх у цій програмі навчальний матеріал розподілений за школами до яких увійшли вправи обєднані за способами рухової діяльності а не за видами спорту. Школу культури рухів становлять вправи основної гімнастики стройові вправи і команди елементи акробатики вправи коригувальної спрямованості та ті що повязані із незвичним положенням тіла у просторі.