22935

ВКАЗІВНИКИ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

1 довжина рядка int strlen char s { int i; for i=0; s=’ 0’; s i; return i; } int strlen char s[] { int i; for i=0; s[i]=’ 0’; i ; return i; } int strlen char s { int i; for i=0; s; s i; s трактується як булевий вираз s=0 означає лжу s=0 означає істину return i; }...

Русский

2013-08-04

53.5 KB

0 чел.

ТЕМА: ВКАЗІВНИКИ

Кожному  типу T відповідає  множина адрес полів ОП, де можуть зберігатись дані типу T. Нпр., типу  char  відповідають адреси окремих байтів ОП, типу int  адреси  2-байтних слів і т.д. Ці адреси складають тип вказівників   на T.  Як правило для подання вказівників використовують 16-ні  безнакові константи: 0X00FF(=255), 0x00FF(=255), 0x7FFF(=32767). Структура  вказівників залежить від архітектури процесора. Як правило,  ОП має сторінкову організацію, тобто розбита на сторінки (сегменти) розміром  байтів, кожна з яких має свій порядковий номер (базу). Адреса поля тоді має структуру пари (база, зсув. У межах фіксованого сегменту  вказують тільки зсув поля відносно його початку: від 0х0000  до  0x7FFF .

Син.         T *p;  /*   зимінна-вказівник  типу  Т */                             

            char *s;  /*   зимінна-вказівник  типу  char */

            char ch;  /*   змінна  типу  Т */

            int  *ip, n=10;  

& - операція взяття адреси змінної: &s, &nадреси змінних s та n.

*- операція розіменування вказівника: *p, *ip – змінна відповідного типу (T та int), що зберігається за адресою(= значенням)  вказівника.

Розіменовані змінні мають ті самі властивості, що і звичайні змінні даного типу. Нпр.,  змінна *ip може використовуватись як звичайна ціла змінна: *ip=0, n=*ip+2,  *ip<0     і т.д.

 

Адресна арифметика:  +, - , <, >, <=, >=,  !=, ++,  --  .

unsigned int k;

 

Пркл. 1 (довжина рядка)

int strlen (char *s)                                                      

{ int i;

  for (i=0; *s!=’\0’; s++)  i++;

  return i;

}

int strlen (char s[])                                                      

{ int i;

  for (i=0; s[i]!=’\0’; i++) ;

  return i;

}

int strlen (char *s)                                                      

{ int i;

  for (i=0; *s; s++)  i++;  /*   *s трактується як булевий вираз  (*s=0 означає лжу, *s!=0 означає істину )   */                                                          

  return i;

}

Табл..  Пріоритети операцій та порядок виконання

Операції

Порядок виконання

() [ ] ->

==>

! ~ ++ -- + _-  * & (тип) sizeof

<==

*  /  %

==>

+  -

==>

<<  >>

==>

<   <=   >   >=

==>

==   !=

==>

&

==>

^

==>

|

===>

&&

==>

||

==>

?:

<===

=  +=  -=  *=  /=  &=  |=  <<=  >>=

<==

,

==>

МАСИВИ ВКАЗІВНИКІВ

Пркл.

int array[10]; /* звичайний масив    */

int *pd[10];  /* масив показчиків   */

int *pd[]={&array[0], &array[2], &array[4]}  /* ініціалізований масив показчиків   */

Пркл. 2 (сортування масиву за зростанням та спаданням )

#define n 6

void main()

{ float array[]= {5.0, 2.0, 1.0, 3.0, 6.0, 4.0};

  float *pmin[n], *pmax[n], *temp;

  int i,j;

  for (i=0; i<n; i++)  pmin[i]=pmax[i]=&array[i];

  for (i=0; i<n-1`; i++)  

  for (j=i+1; j<n; j++)  

           { if (*pmin[i]< *pmin[j])  {temp=pmin[i]; pmin[i]=pmin[j]; pmin[j]=temp;

             if (*pmax[i]> *pmax[j])  {temp=pmax[i]; pmax[i]=pmax[j]; pmax[j]=temp;

           }

   printf(“\n за спаданням: \n”) ;   for (i=0; i<n-1`; i++)  printf(“\t %5.1f”, *pmin[i]);

   printf(“\n за зростанням: \n”);  for (i=0; i<n-1`; i++)  printf(“\t %5.1f”, *pmax[i]);

}

< stdlib.h>

void void malloc(unsigned int n)

Повертає безтиповий (адресу байту) вказівник на поле в динамічній памяті довжиною n  байтів. Якщо вільної такої ділянки не має, то повертає  NULL.

void  calloc(unsigned int n, unsigned int m)

Повертає безтиповий (адресу байту) вказівник на поле в динамічній пам’яті для розміщення масиву з  n елементів по  m  байтів. Якщо вільної такої ділянки не має, то повертає  NULL.

void free (void*p )  

Повертає  поле з адресою p  до вільної зони динамічної памяті

==============================================================================

ДИНАМІЧНІ МАСИВИ

ДМ – послідовності  однотипних елементів  з прямим доступом до компонент.

Пркл. 2 ( Створити  ДМ та роздрукувати його, розпочинаючи  з кінця)

void   main()

{ float *p; /* адреса динамічного  масиву   */

  int i,

       n; /* довжина ДМ   */

  scanf(“%d ”, &n);

  p=(float*) calloc(n, sizeof(float));

  for (i=0; i<n; i++) { printf(“p[%d]=”, i);  scanf(“%f ”, &p[i]);}

  for (i=n-1; i>=0`; i--)  

             printf(“\t p[%d]=%f”, i, p[i]);

             

   free(p);

}

Пркл. 3 (  Динамічна матриця з рядками різної довжини)

void   main()

{ char  *line; /* адреса динамічного  масиву з компонентами – адресами рядків матриці  */

  int i,j, n,m; /* n – кількість рядків матриці */

  scanf(“%d ”, &n);

  line=(char**) calloc(n, sizeof(char));

  for (i=0; i<n; i++)

       { scanf(“%d”, &m);  line[i]=(char*) calloc(m, sizeof(char));}

          for (j=0; j<m`; j++) line[i][j]=getchar();

           line[i][j]=’\0’;

        }

       ……     обробка матриці   ……………

    /* вивільнення памяті  */

     for (i=0; i<n; i++)   free(line[i]);

     free(line);

}


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37118. Гражданская война и интервенция: причины, ход и результаты 16.55 KB
  в Мурманске и Архангельске высадились английские американские и французские войска. Войска П. Признав свое поражение в Первой мировой войне Германия согласилась аннулировать Брестский мирный договор и вывела свои войска с территории Украины Белоруссии и Прибалтики. Антанта стала выводить свои войска оказывая белогвардейцам лишь материальную помощь.
37119. Истоки и сущность режима личной власти Сталина. Политические процессы и массовые репрессии 26.79 KB
  Истоки и сущность режима личной власти Сталина. Истоки сталинизмаЗарождавшийся сталинизм проявлялся в несогласии Сталина с линией Ленина в ряде программных стратегических и тактических вопросов социалистической революции и в попытках провести свою линию вопреки Ленину или нарушая линию Ленина. Сталина часто называют непоследовательным марксистом приписывают ему отступничество от идей Ленина но согласно трактовке социализма Сталин стремился выполнить ряд основных задач: сделать государство пролетарским уничтожить эксплуататорские классы...
37120. Международное положение и внешняя политика СССР в предвоенные годы. Соглашения и договоры с Германией 26.14 KB
  Международное положение и внешняя политика СССР в предвоенные годы. Следующий период в истории внешней политики СССР начался в марте 1939 г. Британские консерваторы не хотели подлинного союза с СССР не оставляли надежды подтолкнуть немецкую экспансию в восточном направлении то есть в направлении Советского Союза. В частности вопрос о дополнительном протоколе к пакту о ненападении был поставлен наркомом иностранных дел СССР В.
37125. Столыпинская программа индустриализация страны, результаты её осуществления 19.27 KB
  Ее центральной идеей явились: насильственное разрушение крестьянской земельной общины и создание на ее развалинах новой системы земледелия порождающей господство крепких хозяев. Задачи новой реформы решались не за счет помещичьих земель а путем облегчения покупки земельных угодий и создания условий переселения в Сибирь где были огромные массивы неосвоенных земель. Малоземелье толкало крестьян на конфликты с помещиками обладающими огромными земельными массивами а поэтому столыпинская реформа представляла собой попытку вынести вспыхивающие...